Висновки і рекомендації

1. Ділянка вивчення знаходиться в межах Горбачівсько-Щирецького району інтенсивного розвитку карсту. Щільність поверхневих карстових форм сягає 50-60 шт на км².

2. Активізація карсту почалась в 1973 році. Відомості про активізацію карсту за попередній період, за інфомацією місцевого населення, свідчать про його відсутність.

3. Карстові явища приурочені до товщі гіпсів, що розбиті серією розломів та тріщинуватих зон. Гіпси представлені комплексом блоків з абсолютними відмітками покрівлі відповідно 250; 260-270; 280-285м при однаковій потужності товщі.

4. Гідрогеологічні особливості району визначаються потужним напірним неогеновим (нижньобаденським) водоносним горизонтом, який характеризується потоком південно-західного спрямування. Стабільний рівень та напір воносного горизонту контролюється базисом річок Щирки та Прерви, абсолютний рівень в межах ділянки вивчення становить 260-265м.

5. Виходячи з пунктів 3 та 4 даних висновків видно, що ми маємо три варіанти взаємодії гіпсів з водоносним горизонтом:

• гіпси повністю обводнені;

• гіпси частково обводнені (західна частина села);

• гіпси не обводнені, підняті над водоносним горизонтом (північно-західна частина села).

Ділянка вивчення представлена першим варіантом, тобто вся товща гіпсів – в зоні постійного водотоку та обводнення. Рівень обводнення в межах ділянки постійний; відбувається активне розвантаження водоносного горизонту озером карстового походження і р. Прерва.

6. Ділянка вивчення знаходиться в зоні тектонічних порушень, яка являє собою серію блоків, що розбиті системою тріщин двох основних і третім дотичним напрямками. До місць перетину тріщинуватих зон приурочені зони активізації карстового процесу (гр.дод.2), а їх напрямки контролюються цілими ланцюжками карстових лійок та системою безстічних понижень.

7. Активізації карстопроявів 1973, 74, 75, 81 та 2006 років приурочені саме до давніх карстових воронок в межах чітко виражених в рельєфі безстічних понижень. Тобто механізм власне активізації полягає в розмиві та обвалі давніх залічених карстових форм.

8. Процеси формування активізованих форм мають однакову природу, подібну форму та об’єми. Місця їх можливих проявів добре прогнозовані, за матеріалами дешифрування різних років, польовими обстеженнями тощо.

9. Складнодислокована прокарстована обводнена гіпсова товща надзвичайно чутлива до змін гідрогеологічної обстановки; пониження рівнів, зміни напрямку, хімізму та швидкості водотоку, тобто інтенсифікація водообміну призводить до вимивання матеріалу-заповнювача порожнин, його виносу та формування значних пустот з наступними їх обвалами.

10. Активізація карсту в с.Піски по часу приурочена до весняно-зимового періоду, та пов’язана з перезволоженням зони аерації і формуванням тимчасового водообміну під час сніготанення і накопичення вод у безстічних пониженнях.

11. Підпір води дорогою спричиняє накопичення поверхених вод.

12. При ліквідації наслідків активізації карсту використовувався досвід вивчення та ліквідації карстового провалу у травні 1973 року. Використовувались матеріали геофізичних робіт 73-го року, де всі аномалії завірялись свердловинами. Результати геофізичних робіт підтверджені в 4-х випадках з 5-ти.

13. Провал в лютому 2006 року утворився на місці давньої карстової порожнини, що була залічена перевідкладеними косівськими глинами та четвертинними утвореннями. Над давнім провалом створився грунтово-рослинний шар потужністю 40см, що свідчить про досить давній вік карстоформування.

14. По площі катастрофічні прояви 1973 і 2006 років приурочені до однієї зони тріщинуватості, яка підтверджена геофізичними даними, і трасуються субширотним напрямком підземного потоку.

15. За результатами досліджень можна зробити висновок, що активізувалась смуга шириною 60-100м.

16. На даний час небезпечним для проживання є ділянка в місці перетину зон тріщинуватості, яка охоплює територію між будинками 102-106 і дорогу в цих межах.

17. В процесі обстеження виявлено ще ряд ділянок, де є умови для активізації карсту. Це на заході та сході від карстового провалу, де періодично спостерігається втрата поверхневого стоку в об’ємі до кількох тисяч м³ , що також підтверджується результатами геофізичних досліджень.

18. Проведення вибухо-технічних заходів в межах Щирецького, Пісківського, Добрянського кар’єрів викликає неоднозначні оцінки щодо впливу їх на розвиток карстових процесів в районі досліджень. Обсяг виконаних робіт не дозволяє виробити чіткої відповіді на дане питання, тому потребує додаткових комплексних спеціалізованих досліджень.

За результатами проведеного аналізу стану карстонебезпечності центральної частини с.Піски рекомендуємо:

1. Відселити мешканців будинків №№102-106.

2. Розробити та донести до населення правила поведінки в карстонебезпечних територіях.

3. За рештою будівель в даній зоні організувати постійні спостереження за станом будівель і коливаннями рівнів підземних вод в колодязях.

4. Вести постійне спостереження за ущільненням насипного ґрунту в карстовому провалі до повної стабілізації процесу.

5. Слід терміново прийняти рішення щодо подальшої експлуатації дороги. Обмежити рух важкого транспорту, розробити та провести заходи по тампонажу пустот під дорогою, або створити об’їзд.

6. Передбачити комплекс заходів, направлених на запобігання підтоплення дорогою. Зарегулювати поверхневий стік з метою запобігання активізації карсту.

7. Заборонити експлуатацію і будівництво штучних і природних водойм в освоєній зоні села.

8. В небезпечній зоні заборонити індивідуальне будівництво.

9. Проводити режимні спостереження за розвитком карстового процесу в с. Піски.

10. Поскільки в процес активізації карсту залучені потужні регіональні фактори, а зменшення швидкості потоку підземних вод, залічення карстових пустот, тампонаж меліоративних канав і карстового озера є неможливим, оптимальним рішенням щодо зниження рівня небезпеки проживання населення є:

• контроль за ходом активізації процесу провалоутворення;

• деталізація робіт в межах населеного пункту;

• ведення моніторингу геологічного середовища;

• планомірне відселення із зони активного розвитку карсту та упорядкування території.