
- •Список ілюстрацій в тексті
- •Список текстових додатків
- •Список графічних додатків
- •1 Умови розвитку карстового процесу
- •1.1 Фізико-географічні умови
- •1.2 Літолого-стратиграфічні умови
- •Мезозойська група. Крейдова система. Верхній відділ
- •Кайнозойська група. Палеогенова система
- •Неогенова система
- •Баденський ярус (n1b)
- •Середньобаденський під’ярус. Тираська світа (n1ts)
- •Верхньобаденський під’ярус. Косівська світа (n1ks)
- •Четвертинна система. Плейстоцен (р)
- •Голоцен (h)
- •1.3 Тектонічні умови
- •1.4 Гідрогеологічні умови
- •1.5 Геоморфологічні умови
- •Стан питання
- •3 Види, обсяги та методика проведених робіт
- •4 Результати досліджень
- •4.1 Умови та фактори розвитку карстового процесу
- •4.2 Ліквідація карстового провалу
- •4.3 Стан геологічного середовища карстонебезпечної території
- •4.4 Інженерно-геологічне районування карстонебезпечної території
- •Висновки і рекомендації
- •Текстові Додатки
- •Список використаної літератури
- •Національна акціонерна компанія "Надра України" Дочірнє підприємство "Західукргеологія" Львівська геологорозвідувальна експедиція
4.4 Інженерно-геологічне районування карстонебезпечної території
Під час виконання комплексу польових робіт проведено перевірку та уточнення карстологічного районування села проведеного в 1988р. Слід зазначити, що роботи проведені в той час актуальні і зараз, а висновками, щодо освоєння даної території, необхідно користуватись. В межах села виділяються:
ділянки, де відсутні товщі гіпсоангідритів, що карстуються, ці ділянки можна вважати перспективними під приватну забудову, без інженерно-геологічних вишукувань (приміські ділянки);
ділянки відносно стабільного стану товщі, що карстується, де будівництво і реконструкція існуючих будівель потребує в кожному конкретному випадку спеціального карстологічного заключення, що різко здорожує інженерно-геологічні роботи (ділянки обмежено-придатні);
ділянка активного розвитку карсту з можливим утворенням нових провалів, де будь-яке будівництво не рекомендується (непридатна ділянка).
Межі ділянок наведені на „Схематичному плані районування села” .
(Папсуєв Г.К. 1998р)
Ділянки придатні під забудову
Ділянка „Західна”. Розміщена на західній окраїні села. Не карстонебезпечна через відсутність в її межах товщі гіпсоангідритів. Четвертинні відклади залягають безпосередньо на палеогенових та гельветівських відкладах, що оголюються в кар’єрі західніше села. Ділянка оконтурена за даними геологічної (Герасимов Л.С) ) зйомки. Рекомендується під забудову.
Ділянка „Центральна” розміщена в 1 км східніше західної окраїни села, північніше дороги Щирець - Тернопілля. В межах ділянки поверхневих карстових форм не виявлено. Західніше і північніше ділянки відмічаються виположені карстові форми, східніше – давні конусоподібні лійки. Відсутність гіпсоангідритів обумовлена геоморфологічною будовою. Рекомендується під індивідуальну забудову.
Ділянка „Східна”. Розташована східніше культурного центру села, північніше дороги Щирець - Тернопілля. В своїй західній частині, що безпосередньо примикає до активної карстової зони по тектонічних границях. Відсутність гіпсоангідритів обумовлена підняттям тектонічного блоку і змивом гіпсоангідритових відкладів. Підтверджується даними буріння (св. 17н і 18м), по яких під четвертинними відкладами зустрінуті малопотужні вапняки і крейдові відклади. Рекомендується під індивідуальну забудову. Громадські та промислові об’єкти потребують додаткових інженерно-геологічних досліджень.
Ділянки обмежено придатні під забудову
Перша ділянка розміщена між „Західною” і „Центральною” ділянками. Гіпсоангідрити залягають на глибині більше 26 м, потужністю до 25 м, перекриті товщею косівських глин і четвертинними відкладами. За північною частиною ділянки відмічені давні виположені карстові форми. В межах ділянки признаків активізації карстового процесу, в доступному для огляду минулому, за словами жителів, не відмічено. Існуючі будівлі і споруди при знаків впливу карстового процесу (руйнування, тріщини фундаментів і стін) не мають. Основний водоносний горизонт розвинутий у відкладах гіпсоангідритів. При різкому порушенні існуючого комплексу умов карстологічної рівноваги, в тому числі, зміни водного режиму, може призвести до локальної активізації карсту. Тому вважаємо дану ділянку обмежено придатну під індивідуальну забудову, з обов’язковим вивченням карстологічної обстановки в кожному конкретному випадку.
Друга ділянка розміщена на східній околиці села. Наявність порід, що карстуються підтверджується розвитком цілого ряду заболочених блюдце подібних понижень і лійок, даними біолокаційних робіт та вимірюванню ПІЕМПЗ. Відсутність відомостей про активізацію процесу і стабільний стан карстових форм, дає можливість розглядати дану ділянку як обмежено придатну під будівництво. Слід врахувати гідрогеологічну особливість ділянки, що полягає у високому положенні рівня ґрунтових вод (підтоплення). При зміні гідрогеологічної рівноваги, що склалася, можлива локальна активізація карстового процесу.
Виходячи з вищесказаного рекомендуємо в подальшому територію не забудовувати, а будь-які зміни в плануванні існуючих садиб проводити тільки після спеціальних обстежень.
Ділянки не придатні під забудову
Розміщена в
центральній частині села і захоплює
сучасний культурний центр. Із заходу і
сходу обмежена тектонічними порушеннями
і простягається від заплави р.Прерва
до вододілу. В межах даної ділянки
відбувся провал 2006 року, проведено
обмежений комплекс спеціалізованих
робіт. В її межах, починаючи з 1973 року
відбувається утворення нових і активізація
раніше утворених карстових лійок.
Остання активізація, перед 2006 роком,
відмічена восени 1988 року. Стався обвал
раніше засипаної карстової лійки на
глибину до 6 м, розміром 18×15 м. Враховуючи
постійний прояв карстового процесу в
межах виділено
Дана ділянка і є об’єктом нашого обстеження. Матеріали наших обстежень, з урахуванням результатів попередніх робіт, позволяють провести районування цієї території по ступені карстонебезпечності на карстонебезпечні та обмежено карстонебезпечні.
Карстонебезпечною є територія в безпосередній близькості від провалу, між будинками №102 та № 106. Основою для виділення даної зони послужили матеріали спеціалізованого карстологічного обстеження, результатів отриманих при бурінні двох свердловин та аналізі тенденції розвитку карсту в даній зоні. Ця територія підлягає відселенню та постійному моніторингу за засипаною воронкою та прилеглими територіями. Через небезпечну зону проходить автодорога Щирець-Тернопілля. Свердловини 1а та 2а, які знаходяться по обі сторони дороги дали пустоти розміром до 1,5м. Ділянка дороги є небезпечною для експлуатації.