74. Феномен сучасної глобалізації: економічний, технологічний, екологічний, інформаційний та ін. Аспекти. Концепція „стійкого розвитку” як глобальна стратегія людства.

Глобальні проблеми, які постали перед народами різних країн, виникли в різних сферах життєдіяльності людей. В одному випадку мова йде про ті чи інші сторони розвитку продуктивних сил, стан і якість навколишнього середовища, в іншому – про кардинальні проблеми зовнішньої та внутрішньої політики, в третьому – про стосунки людини і суспільства тощо. До глобальних проблем слід віднести ті, які, по-перше, мають планетарний, загальносвітовий характер, зачіпляють життєві інтереси всіх народів і держав; по-друге, загрожують усьому людству в разі якщо не будуть вчасно вирішені; по-третє, вимагають для його розв’язання спільних і не відкладних зусиль усіх держав і народів. Ще однією характерною рисою глобальних проблем можна вважати їхній динамізм. Він означає насамперед можливість збільшення кількості проблем, зараховуються до глобальних, а також вірогідність ослаблення чи посилання гостроти однієї з них. Тому важливо вчасно оцінити ті проблеми, які можуть набути глобального характеру, і вчасно виробити реакції суспільства на гості питання сучасності.

Для розуміння суті і шляхів вирішення глобальних проблем необхідно з’ясувати їхнє походження і природу, причини загострення протягом останніх десятиліть. Суперечності у системі „людина-природа” – не єдине джерело глобальних проблем. Такі саме проблеми виникають і у системі соціальних, суспільних відносин. Стосунки людина і природа тісно пов’язані з міжособистісними відносинами. Соціальні і національні конфлікти загострюють до критичної межі суперечності між людиною, суспільством і навколишнім середовищем, надають глобального характеру інтерсоціальним проблемам. Проблеми, що раніше проявлялися в місцевому чи регіональному масштабі, набули нині справді глобального характеру.

Таким чином, глобальні проблеми мають подвійний соціальний характер. Вони водночас і природні і соціальні. Соціальні умови розвитку визначають серйозність і глибину глобальних проблем, небезпечність їхнього розвитку для людства, а також зміст підходів, методи і засоби вирішення проблем. Всі глобальні проблеми сучасності тісно взаємопов’язані і взаємозумовлені, тому ізольоване вирішення їх практично неможливе.

До глобальних проблем слід віднести й майбутнє людини. Проблема людини як особливе вираження одвічних філософських питань набула ще одного відтінку нині вона активізувалася з погляду проблемності людського існування взагалі. Щоб мати майбутнє, людина має вижити як вид.. питання сенсу людського життя, значення культури, змісту людської діяльності набувають уже не суто академічного, теоретичного, суспільно-відповідального звучання, а потребують конкретних соціально-практичних рішень.

Особливість сучасної історичної ситуації полягає в тому, що макросвіт людства входить в мікросвіт індивіда. На плечі кожного повною мірою накладається зальна історична відповідальність. А це вимагає розширення горизонтів соціального і історичного мислення людей.

Американський економіст українського походження Б.Гаврилишин висунув концепцію створення загального „світового порядку” , в рамках якого людство може справитися з уже наявними проблемами і з тими, які обов’язково виникнуть у майбутньому.