- •Філософія. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання. (Ортега-и-Гассет х. Что такое философия?)
- •2. Структура філософського знання.
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •4. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх словя’н .
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6. Філософія та наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні
- •7. Основні риси давньоіндійської філософії: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство
- •9. Антична філософія: характерні риси та основні періоди розвитку. Діалектика Сократа. Порівняльний аналіз „західної” та „східної” філософських традицій.
- •10.Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу. (Платон. „Государство”)
- •11. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, етика. (Аристотель „Політика”, „Метафізика”).
- •12. Філософія Середньовіччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.
- •Патристика (II-VI век н.Э.)
- •13. Філософія доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •14. Особливості філософії Нового часу : емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання. (ф.Бекон, р.Декарт)
- •15. Філософія французького Просвітництва XVIII ст.: погляди на матерію, суспільство, релігію та людину.( Монтескье ш.Л. “о духе законов”.)
- •16. Філософія Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика.
- •17. Філософія г.-в.Ф. Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика. Розуміння історії.
- •19. Філософія к.Маркса: матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму на світову філософію та соціальну практику. (Эрих Фромм “Концепция человека у Маркса”)
- •20. Діалектика: її сутність та основні історичні форми. Діалектичний матеріалізм як історична форма діалектики.
- •21. Зародження філософських ідей в Київській Русі. (Іларіон Київський. Слово про закон і благодать)
- •22. Філософсько-етичні погляди г.Сковороди та їх вплив на українську та російську філософію. (г. Сковорода „Разговор пяти путников об истинном счастии в жизни.”)
- •Разговор пяти путников об истинном счастии в жизни.
- •23. Києво-Могилянська Академія як осередок української і слов’янської культур.
- •24. Російська релігійна філософія кінця XIX – початку XX ст. (в.Соловйов, м.Бердяєв)
- •Соловьев. В.С. «Философские начал цельного знания»
- •25. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •26. Соціально-філософські погляди і.Франка. (Що таке поступ?)
- •27. Релігійна філософія XX ст. (п.Тейяр де Шарден, п.Тілліх, г.Марсель) п.Тейяр де Шарден „Феномен человека”
- •28. Антропологічний ренесанс в філософії хх ст. ( м. Шелер Положение человека в космосе. Проблема человека в Западной философии – м., 1989).
- •29. Людське існування якголовна тема філософії екзистенціалізму. (ж.П. Сартр. “Экзистенциализм - это гуманизм.” )
- •30. Герменевтика: проблеми інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки. (Один з текстів к.Ясперса, м.Бубера, о.-ф.Больнова, ю.Хабермаса, к.-о.Апеля в роботі Ситниченко л. Першоджерела комунікативної філософії)
- •32. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття (матеріальне, духовне, соціальне). Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.
- •33. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична, духовно-теоретична. Поняття духовності.
- •Структура людської діяльності
- •35. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура та її роль в сучасному суспільстві.
- •36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну (ж.Ліотар, ж.Дельоз)
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин. (Марксизм, фрейдизм, к.Юнг). Проблема ідеального.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипіе к.Юнга). Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер (системи категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля).
- •40. Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення.
- •Пригожин и., Стенгерс и. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. Предисловие о. Тоффлера.
- •Категорії сутність і явище та їх роль в науковому пізнанні.
- •43. Принципи детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.
- •Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм і постструктуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія (ж.Піаже, к.Лоренц).
- •46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні (г.Гегель „Кто мыслит абстрактно?”).
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини. Проблема істини в постмодерній філософії.
- •48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •Элементы структуры научного знания:
- •50. Поняття методології та наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного рівнів пізнання.
- •51. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •Наука і гуманізм. Етика вченого: проблеми та дискусії, їх розв’язок.
- •53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності. ( т.Адорно „о технике и гуманизме”).
- •54. Класична, некласична та постнекласична наука. (Збірник Totallogy-XXI. Другий і третій випуск. Постнекласичні дослідження. – к.: 1999, с. 521-523).
- •Збірник Totallogy-XXI.
- •55. Філософія позитивізму. Постпозитивістське тлумачення науки. (т.Кун „Структура научных революций”).
- •Структура научных революций Томаса Куна
- •56. Соціальне буття як проблема. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57. Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха. (м.Данилевський, к.Маркс, а.Тойнбі, о.Шпенглер, к.Ясперс).
- •58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
- •60. Людина і суспільство: проблема єдності та відчуження (Локк, Руссо, Маркс). Г.Маркузе „Одновимірна людина”.
- •Герберт Маркузо «Одномерный человек».
- •Історицизм і критика його к. Поппером. Робота "Відкрите суспільство та його вороги"
- •62. Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сциєнтистські та технократичні концепції історичного процесу і їх оцінка.
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соціальна справедливість, солідарність та ін.), ідеології, соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •65. Політика і політична організація суспільства та їх роль у визначенні суспільних процесів. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм. (н.Макиавелли „Государь”).
- •66. Право і правосвідомість. Ідея правової держави. Право і закон. Право і справедливість. Конституція і її роль у суспільстві. Особливості Конституції України. Проблема прав людини у сучасному світі.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації. Національна ідея (м.І.Костомаров „Закон Божий”).
- •М.І.Костомаров "Закон Божий" (Книга буття українського народу) (1846 р.)
- •70. Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації. (к.Маркс „к критике политической экономии”).
- •К. Маркс «к критике политической экономии»
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції критеріїв суспільного розвитку. (ф.Фукуяма «Конец истории»).
- •Френсис Фукуяма. Конец истории.
- •Проблема смысла и устремлённости истории.
- •Основные концепции критериев общественного развития.
- •73. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цілісність. (э.Фромм «Душа человека»).
- •74. Феномен сучасної глобалізації: економічний, технологічний, екологічний, інформаційний та ін. Аспекти. Концепція „стійкого розвитку” як глобальна стратегія людства.
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації: цілісність і багатоманітність, діалог культур, інформаційний простір.
- •76. Техніка і технологія в системі культури. (Философия техники в фрг. Т.Адорно «о технике и гуманизме»). Теодор в. Адорно. О технике и гуманизме
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації. (о.Тофлер „Третя хвиля”). Тоффлер «Третья волна»
- •78. Основні проблеми та ідеї в сучасній філософії. Крисаченко в. С. Екологічна культура.
59. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
Суспільство зв’язане з природою:
генетично;
суспільство використовує природу як систему своєї життєдіяльності.
Природа є визначальний чинник в розвитку суспільства. Ці ідеї називаються географічним детермінізмом (Арістотель, Монтеск’є та ін.).
Т.Ратцель вважав, що для кожного суспільства питання життєвого простору є вирішальним.
Але природа, впливаючи на суспільство не є вирішальним чинником в його розвитку, тобто вплив природи є опосередкованим. Фактор чисельності населення (мальтузіанство – зростання кількості населення призводить до війн, але існує і протилежна концепція – Ковалевський).
Є якісна відмінність між біологічними, генетичними та демографічними чинниками, які однак між собою пов’язані.
Суспільство має внутрішні чинники розвитку. З матеріалістичного підходу основними в розвитку є внутрішні чинники (концепція марксизму); з точки зору ідеалістичного підходу – свідомість, дух.
Глобализация социальных, культурных, экономических и политических процессов в мире, породила ряд серьезных проблем, одной из которых является экологическая проблема.
Сущность экологической проблемы состоит в отчетливо обнаружившемся и углубляющемся противоречии между производительной деятельностью человечества и стабильностью природной среды его обитания. Как отмечал основатель Римского Клуба А. Печчеи: ?Истинная проблема человеческого вида в том что он оказался неспособным в культурном отношении идти в ногу и приспособится к тем изменениям, которые сам внес в этот мир?. Эти изменения являются плодом всей культурнопреобразовательной, и прежде всего, производственной деятельности. Масса всех искусственно созданных человеком неодушевленных предметов и живых организмов называется техномассой. Расчеты ученых показали, что техномасса производимая человечеством за 1 год составляет 10 в 13-14 степени, а биомасса производимая на суше 10 в 23. Из этих расчетов следует, что человечество создало искусственную среду, которая в 10 раз продуктивнее естественной среды. Это один из важнейших факторов, обуславливающий постановку перед человечеством экологической проблемы. В этой связи особую остроту приобретает распространение в окр среде производств и продукций, и особенно загрязняющих, вызывающих катаклизмы. Уже в обозримом будущем возможно ожидание потепления и таяния ледников, что послужит причиной для миллионов человек превратиться в экологических беженцев.
Ученые свидетельствуют, что всякий биологический вид способен выжить в пределах достаточно узкой экологической ниши, т.е. совокупности различных условий и факторов окружающей среды. Человек это биологический вид, хотя и более универсальный, более адаптивный к изменениям в окр среде. Однако и его ресурсы в складывающейся ситуации исчерпываются. Причем воздействуют не только физические факторы (загрязнение), но и психологические. Римский клуб пришел к выводу, что главной причиной экологических проблем является НТП, ориентированный на безудержный рост потребления. В части интеллигентного населения развитых стран можно отметить, что воспитание детей направлено не на стремление вырастить людей стремящихся к безудержному обогащению, а наоборот к общечеловеческим ценностям, скорее наоборот слабые и развитые страны порождают акул империализма. Это соответствует тем предложениям философов которые выступают за переориентацию людей с мирских ценностей на ценности духовные.
Серьезной проблемой современного мира является демографический взрыв. Десять тысяч лет назад было около 5млн человек, 2 тысячи лет назад, около 200 млн, в 1960 г. 3 млрд, в 1975, 4 млрд, в 1987 - 5 млрд. Если этот темп прироста населения сохранится, то к 2000г. на Земле будет более 6 млрд человек, а к концу 21 века в два раза больше.
Для своей жизни люди нуждаются в кислороде, продуктах питания, промышленных товарах. Все это своим источником имеет природу. Исходя из среднего уровня жизни человека в США, на 1 км2 могут жить 57 человек, а на всей земле 5,7 млрд человек. Особая острота этой проблемы подчеркивается тем, что свыше 4/5 прироста мирового населения приходится на развивающиеся страны. В итоге столь быстрого роста численности населения развивающихся стран и их экономического отставания усиливается нестабильность в мировой экономике и политике. К этому надо добавить что во многих странах СНГ хоть уровень прироста населения не высокий, но за счет снижения жизненного уровня в относительном отношении, делает эти страны опасными с т.зр. ядерного потенциала. Неуклонный рост народонаселения планеты сталкивается с не менее сложной глобальной проблемой исчерпания традиционных энергитических ресурсов. Так запасы угля составляют 600 лет, нефти 90 лет, природного газа 50 лет, урана 27 лет. Т.о. все виды топлива по всем категориям будут сожены за 800 лет. При этом НТП в направлении создания революционных технологий производства на базе принципиально новых предметов и средств труда не зарекомендовал себя. Традиционные энергитические ресурсы не только ограничены, их использование загрязняет атмосферу. На сжигание угля, газа и нефти из атмосферы ежегодно изымается 20 млн тонн кислорода, а в замен выбрасываются миллионы тонн углекислого газа и прочих ядовитых веществ. Планета буквально тонет в массе ядовитых отходов промышленности.
Враховуючи, що ресурси Землі обмежені, а в багатьох регіонах виникає перенаселення, постає запитання: „Як ставитися до зростання населння?” Наука не може дати на нього однозначної відповіді. Ще у XVIII ст. Відомий англійський економіст і священник Томас Мальтус у своїй праці „Досвід про закон народонаселення...” змалював драматичну ситуацію, що пізніше дістала назву демографічної проблеми. Досліджуючи взаємовідносини між людиною і природою, він відкрив „вічний закон”, за яким народонаселення завжди зростає у геометричній прогресії, а виробництво продуктів харчування – в арифметичній, внаслідок чого виникає „абсолютне перенаселення”. Стихійні лиха, катастрофи, війни, епідемії, голодомори та інші біди – все це, за Мальтусом, природні регулятори зростання населення.
