- •Філософія. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання. (Ортега-и-Гассет х. Что такое философия?)
- •2. Структура філософського знання.
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •4. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх словя’н .
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6. Філософія та наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні
- •7. Основні риси давньоіндійської філософії: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство
- •9. Антична філософія: характерні риси та основні періоди розвитку. Діалектика Сократа. Порівняльний аналіз „західної” та „східної” філософських традицій.
- •10.Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу. (Платон. „Государство”)
- •11. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, етика. (Аристотель „Політика”, „Метафізика”).
- •12. Філософія Середньовіччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.
- •Патристика (II-VI век н.Э.)
- •13. Філософія доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •14. Особливості філософії Нового часу : емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання. (ф.Бекон, р.Декарт)
- •15. Філософія французького Просвітництва XVIII ст.: погляди на матерію, суспільство, релігію та людину.( Монтескье ш.Л. “о духе законов”.)
- •16. Філософія Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика.
- •17. Філософія г.-в.Ф. Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика. Розуміння історії.
- •19. Філософія к.Маркса: матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму на світову філософію та соціальну практику. (Эрих Фромм “Концепция человека у Маркса”)
- •20. Діалектика: її сутність та основні історичні форми. Діалектичний матеріалізм як історична форма діалектики.
- •21. Зародження філософських ідей в Київській Русі. (Іларіон Київський. Слово про закон і благодать)
- •22. Філософсько-етичні погляди г.Сковороди та їх вплив на українську та російську філософію. (г. Сковорода „Разговор пяти путников об истинном счастии в жизни.”)
- •Разговор пяти путников об истинном счастии в жизни.
- •23. Києво-Могилянська Академія як осередок української і слов’янської культур.
- •24. Російська релігійна філософія кінця XIX – початку XX ст. (в.Соловйов, м.Бердяєв)
- •Соловьев. В.С. «Философские начал цельного знания»
- •25. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •26. Соціально-філософські погляди і.Франка. (Що таке поступ?)
- •27. Релігійна філософія XX ст. (п.Тейяр де Шарден, п.Тілліх, г.Марсель) п.Тейяр де Шарден „Феномен человека”
- •28. Антропологічний ренесанс в філософії хх ст. ( м. Шелер Положение человека в космосе. Проблема человека в Западной философии – м., 1989).
- •29. Людське існування якголовна тема філософії екзистенціалізму. (ж.П. Сартр. “Экзистенциализм - это гуманизм.” )
- •30. Герменевтика: проблеми інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки. (Один з текстів к.Ясперса, м.Бубера, о.-ф.Больнова, ю.Хабермаса, к.-о.Апеля в роботі Ситниченко л. Першоджерела комунікативної філософії)
- •32. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття (матеріальне, духовне, соціальне). Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.
- •33. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична, духовно-теоретична. Поняття духовності.
- •Структура людської діяльності
- •35. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура та її роль в сучасному суспільстві.
- •36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну (ж.Ліотар, ж.Дельоз)
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин. (Марксизм, фрейдизм, к.Юнг). Проблема ідеального.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипіе к.Юнга). Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер (системи категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля).
- •40. Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення.
- •Пригожин и., Стенгерс и. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. Предисловие о. Тоффлера.
- •Категорії сутність і явище та їх роль в науковому пізнанні.
- •43. Принципи детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.
- •Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм і постструктуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія (ж.Піаже, к.Лоренц).
- •46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні (г.Гегель „Кто мыслит абстрактно?”).
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини. Проблема істини в постмодерній філософії.
- •48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •Элементы структуры научного знания:
- •50. Поняття методології та наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного рівнів пізнання.
- •51. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •Наука і гуманізм. Етика вченого: проблеми та дискусії, їх розв’язок.
- •53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності. ( т.Адорно „о технике и гуманизме”).
- •54. Класична, некласична та постнекласична наука. (Збірник Totallogy-XXI. Другий і третій випуск. Постнекласичні дослідження. – к.: 1999, с. 521-523).
- •Збірник Totallogy-XXI.
- •55. Філософія позитивізму. Постпозитивістське тлумачення науки. (т.Кун „Структура научных революций”).
- •Структура научных революций Томаса Куна
- •56. Соціальне буття як проблема. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57. Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха. (м.Данилевський, к.Маркс, а.Тойнбі, о.Шпенглер, к.Ясперс).
- •58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
- •60. Людина і суспільство: проблема єдності та відчуження (Локк, Руссо, Маркс). Г.Маркузе „Одновимірна людина”.
- •Герберт Маркузо «Одномерный человек».
- •Історицизм і критика його к. Поппером. Робота "Відкрите суспільство та його вороги"
- •62. Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сциєнтистські та технократичні концепції історичного процесу і їх оцінка.
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соціальна справедливість, солідарність та ін.), ідеології, соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •65. Політика і політична організація суспільства та їх роль у визначенні суспільних процесів. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм. (н.Макиавелли „Государь”).
- •66. Право і правосвідомість. Ідея правової держави. Право і закон. Право і справедливість. Конституція і її роль у суспільстві. Особливості Конституції України. Проблема прав людини у сучасному світі.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації. Національна ідея (м.І.Костомаров „Закон Божий”).
- •М.І.Костомаров "Закон Божий" (Книга буття українського народу) (1846 р.)
- •70. Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації. (к.Маркс „к критике политической экономии”).
- •К. Маркс «к критике политической экономии»
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції критеріїв суспільного розвитку. (ф.Фукуяма «Конец истории»).
- •Френсис Фукуяма. Конец истории.
- •Проблема смысла и устремлённости истории.
- •Основные концепции критериев общественного развития.
- •73. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цілісність. (э.Фромм «Душа человека»).
- •74. Феномен сучасної глобалізації: економічний, технологічний, екологічний, інформаційний та ін. Аспекти. Концепція „стійкого розвитку” як глобальна стратегія людства.
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації: цілісність і багатоманітність, діалог культур, інформаційний простір.
- •76. Техніка і технологія в системі культури. (Философия техники в фрг. Т.Адорно «о технике и гуманизме»). Теодор в. Адорно. О технике и гуманизме
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації. (о.Тофлер „Третя хвиля”). Тоффлер «Третья волна»
- •78. Основні проблеми та ідеї в сучасній філософії. Крисаченко в. С. Екологічна культура.
27. Релігійна філософія XX ст. (п.Тейяр де Шарден, п.Тілліх, г.Марсель) п.Тейяр де Шарден „Феномен человека”
Религиозная философия 20 ст. ознаменовалась тесной связью религии и науки. Одним из представителей этого направления философии является Пьер Тейяр де Шарден. В своей книге “Феномен человека” он развитие жизни разделяет на четыре периода:
Преджизнь (возникла из ткани универсума)
Жизнь (условия появления жизни)
Мысль (возникновение мысли, современная Земля)
Сверхжизнь (коллективный выход за пределы Земли)
І. Если универсум с астрономической точки зрения представляется в состоянии пространственного расширения, то с физико-химической точки зрения он выступает как бы в состоянии органического свертывания (переход от простого к сложному), что связано с увеличением внутренней сосредоточенности (психики).
Оригинальность позиции Шардена состоит в том, что специфическое свойство земных субстанций все больше оживляется с увеличением усложнения – и это лишь проявление и местное выражеие универсального поцесса.
Далее он приходит к выводу – эсли это так, то сзнание, с т. з. опыта определяемое, как специфическое свойство организованной сложности, выходит далеко за пределы того интервала, внутри которого мы можем его определить.
ІІ. Второй особенностью “Феномена человека” является то, что появлению в человеческом потомстве способности рефлексии, придается значение порога (изменение эволюционного состояния). Она характеризуется тремя свойствами:
Появление в индивидуальной жизни внутренних факторов организации (изобретения), а не просто полагается на внешние.
Появление между элементами сил сближения и удаления (симпатии и антипатии).
Пробуждение в сознании каждого элемента в отдельности потребности в неограниченном продолжении жизни (есть переход от относительной необратимости жизни к абсолютной).
ІІІ. Выступление отдельных индивидуумов за пределы инстинкта в мысль. Начало процесса социализации. Образование социума.
“Через социализацию человека, специфическое действие которой состоит в сосредоточении на себе всего пучка мыслящих пленок и волокон Земли, продолжает свой ход сама ось космической интерьеризации – такова 3-я, самая решающая из всех оптация.
Далее Шарден говорит, что “Религия и наука – две неразрывно связанные стороны, или фазы одного и того же полного акта познания, который только один мог бы охватить прошлое и будущее эволюции, чтобы их рассмотреть, измерить и завершить.
IV. Новый скачок изменения состояния. “Нашей ноосфере предназначено замкнуться в себе и что не в пространственном, а в психическом направлении она найдет выход из Земли, не выходя за её пределы”.
Конец света – внутренний возврат к себе целиком всей ноосферы, достигшей одновременно крайней степени своей сложности и сосредоточенности.
Конец света – переворот равновесия, отделение сознания, в конце концов достигшая своего совершенства, от своей материальной матрицы, чтобы отныне иметь возможность всей своей силой покоиться в боге-омеге.
Тейяр де Шарден – французький палеонтолог, теолог, філософ, розглядав проблеми людини, на розв’язання яких впливали його природнонаукові інтереси і релігійний світогляд.
В основі концепції Тейяр де Шардена лежить панпсихізм, що стверджує наявність духовного начала, яке присутнє у Всесвіті і спрямовує розвиток універсуму. Таким началом світового поступу є енергія – неві’ємна властивість матерії і духовна рушійна сила, яка спричиняє еволюцію космосу від найпростіших матеріальних утворень до людини.
