1. Філософія. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання. (Ортега-и-Гассет х. Что такое философия?)

Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські цінності і пріоритети. Буквальний переклад грецького слова “філософія” означає любов до мудрості: “філео” - люблю, “софія” - мудрість.

Ортега-і-Гассет писав, що філософія є універсальною і абсолютною наукою, яка шукає себе, і що філософ, на відміну від будь-якого іншого вченого береться за те, що само по собі невідоме. Філософ не знає який є його об’єкт, йому відомо лише те, що це лише не один з решти об’єктів і що це цілісний об’єкт, який є самодостатнім.

Згідно Ортега-і-Гассет істини мають подвійну, дещо курйозну властивість: самі по собі вони передіснують завжди і є незмінними, тобто вони існують поза часом. Але те, що ними оволодіває реальний суб’єкт (людина), який підвладний часовому впливу, надає їм вигляду історичності, тобто вони виникають в певний час і згодом можуть бути забуті чи радикально переглянуті. Зрозуміло, що ця плинність притаманна не власне істинам, а лише їх наявності у людському розумі. Тобто змінюються не істини, а людина.

У праці “Что такое философия?” об’єктом, для вивчення проблем якого власне і була створена філософія вважається Універсум. Філософія розглядає проблему як таку, попередньо насильно не притягуючи її до якихось критеріїв. Основним у пізнавальній діяльності є дар перетворювати речі у проблеми, відкриваючи приховану в них онтологічну трагедію. Оскільки філософська проблема є єдиною абсолютною проблемою, то вона являє собою єдину чисто теоретичну позицію. Філософствувати – це означає шукати цілісніть світу, перетворювати його в Універсум. Вся філософія – парадокс, вона розбігається з нашими природніми уявленнями про життя, тому що піддає теоретичному сумніву навіть найзвичайніші вірування нашого життя.

Слід розрізняти 3 класи речей:

1. ті, що можливо існують в Універсумі, але нам про них невідомо;

2. ті, що як ми помилково вважаємо існують, але насправді їх в Універсумі немає;

3. ті, відносно яких можна бути впевненими, що вони існують.

Щоб міркувати треба мати проблему, а щоб була проблема потрібні якісь дані. Тобто знання про своє незнання надає людині особливої величності, перетворюючи її в божествену тварину з грузом проблем.

Предмет філософії різні філософи розглядали по-різному. Зокрема, на відміну від Ортега-і-Гассет, який розглядав універсалії як предмет філософії, Агацці предметом філософії вважав людину, а В.Соловйов - Бога.

З вище зазначеного можна зробити висновок, що філософське знання має свою специфіку, яка полягає у його плюралістичному (“поліфонічному”), діалогічному і водночас толерантному стосовно інших (відмінних) точок зору характері. Розглядувана в цьому плані філософія виступає в ролі своєрідного мистецтва, вміння “вчити мислити”, вміння читати “поліфонію смислів” тексту (а не лише буквальний зміст), вміння творчо, нестандартно, неповторно мислити.

Радикальна зміна ціннісних орієнтацій, гостра необхідність постійного пошуку і швидкого знаходження життєво важливих рішень, стресові ситуації - все це проблеми повсякденного людського буття, сфера практичного застосування світоглядної культури, основу якої складає філософія.