1. Актуальність теми та мета дипломного проекту

Одним із найбільш небезпечних промислових об’єктів, де використовується хімічно небезпечна речовина (хлор) у великих кількостях являється Деснянська водопровідна станція.

Об’єкт введений в експлуатацію в 1961 році, призначений для забору, підйому води з поверхневих та підземних джерел водопостачання, очищення відповідно до вимог Технологічних регламентів, транспортування, подачу питної води споживачам.

Рідкий хлор на очисних спорудах застосовується для знезараження води.

Основна небезпека витікання (викидання) хлору полягає у його впливі на організм людини, що може супроводжуватись інтенсивним виділенням сліз, подразненням слизових оболонок, при попаданні хлору на шкіру спостерігаються почервоніння, різкі напади сухого кашлю, короткочасна зупинка дихання, головний біль. Хлор впливає і на нервову систему хворого – він стає надмірно збудженим, або ж, навпаки, всі реакції сильно уповільнюються.

Хоча безпеці на об'єктах з використанням хімічно небезпечних речовин приділяється достатня увага та фінансування всеж існує загроза виникнення аварій.

Відомості про аварійні ситуації з хлорними танками і цистернами:

–  липень 1955 року – Лейк– Чарлз (США) відбувся виток рідкого хлору внаслідок розриву з’єднувальної лінії при зливі цистерни в результаті чого потерпіло 62 особи та була оголошена часткова евакуація

–  вересень 1959 року – Зарниешти (Румунія) відбувся розрив танку з витоком 24 т хлору, внаслідок переповнення танку загинуло 59 осіб в радіусі 350 м та 1 особа в радіусі 850 м, 310 осіб потерпіло.

–  червень 1966 року – м. Горький ст. розливу хлору відбувся виток 28 т хлору з танку внаслідок розгерметизації трубопроводу, в радіусі 4500 м опинилась велика кількість потерпілих.

Враховуючи вищезазначене в даному дипломному проекті виносяться наступні завдання: проаналізувати техногенний стан Деснянської водопровідної станції, умови, які можуть призвести до виникнення аварій та ускладнення обстановки в процесі виконання робіт з їх ліквідації. Провести розрахунок сил і засобів для ліквідації аварії, яка буде мати розвиток з найтяжчими наслідками та на основі отриманих результатів розробити рекомендації особовому складу, що може залучатись до робіт з ліквідації аварії. Запропонувати інженерно– технічні рішення впровадження яких дасть можливість покращити техногенний стан об’єкту. Провести економічне обґрунтування впровадження запропонованих інженерних рішень.

2. Оперативно– тактична характеристика об’єкту

Управління експлуатації Деснянської водопровідної станції (УЕДВС) розташоване на Воскресенському масиві Дніпровського району м. Києва та є одним із структурних підрозділів Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ АК “Київводоканал”, яке забезпечує місто питною водою. Перша черга УЕДВС, продуктивність якої 300 тис. м³ за добу введена в експлуатацію у 1961 році. У процесі реконструкції продуктивність першої черги була доведена до 380 тис. м³ за добу. У 1972 році була введена в експлуатацію друга черга УЕДВС, продуктивність якої 300 тис. м³ за добу і у 1986 році – третя черга УЕДВС, продуктивність якої 400 тис. м³ за добу. У теперішній час проектна продуктивність станції – 1100 тис.м³ за добу питної води.