2. Реформи кримінального права в період буржуазії у Західній Європі

Було проведено після виборчих реформ часткову реформу кримінального права, у ході якої було об'єднано (консолідовано) триста старих статутів у чотири закони. На кінець XIX століття консолідовані акти почали з'являтися досить часто. Розвиток буржуазного суспільства обумовив проведення спеціальних кодифікаційних робіт у межах окремих інститутів цивільного права. Так з'явилися Акт про товариства 1890 року. Акт про продаж товарів тощо. Але в цілому англійське право залишалося некодифікованим. Офіційні публікації збірок статутів в Англії, які з'явилися на початку XIX століття, - "Статути королівства" у дев'яти томах, "Переглянуті статути", - не призвели до суттєвої систематизації англійського буржуазного права.

У Франції вже в першій половині XIX ст. були створені спеціальні колонії для бідних, безпритульних і бродячих дітей, будинки милосердя. Згідно із законом 1850 р. у державі створювались виправні колонії для неповнолітніх. Зразком такої колонії стала колонія в Меттре, що поєднувала притулок, тюрму, школу, майстерню і армійський полк. Особлива роль тут відводилась вихователям, які виконували декілька функцій – суддів, вчителів, майстрів, офіцерів і батьків, стаючи свого роду “спеціалістами з формування дитячої поведінки”.       У середині XIX ст. створювалися заклади для покинутих або убогих дітей, сирітські притулки і т.д.       У Великобританії до середини XIX ст. отримали розвиток робітничі школи для вуличних дітей, засновані на ідеї про те, що лінощі є основою для розпусти і праця найкращі ліки проти них. Тому в даних школах домінувало навчання ремеслам.       Функцію “дисциплінування” мас виконували також релігійні групи і благодійні організації, переслідуючи і релігійні (наставлення), і економічні (допомога і залучення до праці), і політичні (боротьба з невдоволенням) завдання. На це вказують правила паризьких парафіяльних благодійницьких закладів, створених на рубежі ХVІІІ ХІХ ст.       Таким чином, замість практики “ізоляції” прийшла “карцерна” система благодійності, яка включала сирітські притули, благодійні школи, школи для дорослих, безкоштовні лікарні, богадільні і т.д. Вона надавала спеціалізовану допомогу нужденним. В межах “карцерної системи” принцип цілковитої ізоляції від суспільства у повній мірі не зберігався, а принцип отримання користі передбачав не тільки використання дешевої робочої сили, але й можливість надати допомогу і одночасно проявити співчуття. Із цієї системи були повністю виключені здорові бідняки.       Особливе місце в “карцерній” системі опіки зайняли заклади для малолітніх дітей: ясла і дитячі сади, створені перш за все для найбідніших верств населення. Ясла вперше виникли в середині 1840-х років у Франції, в Парижі за ініціативою Марбо. На його думку, ясла повинні дитині замінити матір і захистити від шкідливих умов життя в убогості. Вже в 1855 р. сітка ясел у Франції складалася з 400 закладів (2, с. 369).       Іншим типом благодійних закладів стали денні притулки, метою яких було забезпечення нагляду за дітьми, чиї батьки працювали. Один з перших таких притулків з’явився у 1780 р. в Штейнгалі (Ельзас, Франція) з ініціативи місцевого священика Оберліна. Він зняв за свій рахунок кімнату, куди збирав залишених дітей (в основному дівчаток), причому старші з них навчались шиттю і плетінню. Згодом подібні заклади з’явились у Німеччині.       Згодом денні притулки, що отримали назву “дитячих садків”, отримали широке розповсюдження у європейських державах завдяки діяльності німецького педагога Фрідріха Фребеля.       У другій половині XIX ст. дитячі сади з’явились і в інших державах Європи (Франції, Великобританії, Бельгії, Нідерландах), а також у США. У той же час застосування методики Фребеля привело до її змін у відповідності з національними особливостями. У США виник особливий тип дитячих садів для дівчаток, де намагались розвинути господарські здібності дітей.

Zaboronni zakony shchodo zhebrakiv pryymalysya i v serednʹovichniy Frantsiyi . Odnym z nykh buv « Ordonans Ioanna Dobroho » ( 1351 ) . Vidpovidno do nʹoho kozhna zdorova zhebrakuyuchyy pry pershomu vyyavlenni polyahav u temnytsyu na chotyry dni , de otrymuvav lyshe khlib. Yakshcho vin , buduchy vypushchenyy z v'yaznytsi , znovu buv vykrytyy u brodyazhnytstvi , to yoho vystavlyaly bilya hanebnoho stovpa. Zhebrakiv , spiymanykh vtretye , tavruvaly rozpechenym zalizom i vyhanyaly z danoyi terytoriyi ( mista). Tsym zakonom zaboronyalosya podavaty mylostynyu zdorovym osobam , zdatnym pratsyuvaty i zaroblyaty sobi na zhyttya. Normatyvni akty proty zhebrakiv buly pryynyati v kintsi XIV -XV v . v ryadi nimetsʹkykh mist ( v 1384 r. v Esslinhen , v 1400 r. v Bra - unshveyhe , v 1446 r. v Kelʹni , v 1478 r. v Nyurnberzi i v in.) Peredbacheni vsima tsymy zakonamy zakhody maly nasampered administratyvno- karalʹnu spryamovanistʹ i ne vklyuchaly v sebe diyevykh orhanizatsiynykh rishenʹ z pratsevlashtuvannya zhebrakiv , pryzrenyyu slabosylʹnykh bidnykh. Perevazhno politseysʹkyy kharakter borotʹby z zhebratstvom zberihavsya v Yevropi i v period piznʹoho serednʹovichchya (XVI - persha polovyna XVII st.) , Koly tsya proble - ma nabula osoblyvoyi ​​hostroty . U toy chas nabyrav sylu protses obezzemelennya selyanstva. U rezulʹtati velychezna masa lyudey , pozbavlenykh budʹ-yakykh zasobiv do isnuvannya i dovedena do vidchayu holodom , zapovnyla dorohy Anhliyi , Frantsiyi ta inshykh krayin. V odnomu tilʹky Londoni na rubezhi XVI -XVII st. zhebrakiv nalichuvalosya bilʹshe 50 tys. pry chyselʹnosti zhyteliv mista v 200 tys. cholovik. Osnovnu masu zhebrakuyuchoho naselennya popovnyuvaly zihnani z zemli selyany i rozorylysya horodyany. Tse bulo ochevydnym dlya bahatʹokh suchasnykiv tiyeyi epokhy. Anhliysʹkyy istoryk XVI v . Harrison u svoyiy pratsi « Opys Anhliyi» pysav: «Nemaye derzhavy v Yevropi , de ne bulo b bidnykh. Ale u nas v Anhliyi budynkiv bahato, i vony buvayutʹ trʹokh rodiv : po-pershe , bidnyaky vid bezsyllya - syroty , lyudy pokhyloho viku , invalidy , nevylikovno khvori ; po-druhe , bidnyaky , shcho staly takymy vnaslidok neshchasnykh vypadkiv , - poraneni soldaty i rozorylysya domovlasnyky i zemlevlasnyky , tsya katehoriya osoblyvo chyslenna ; po-tretye , nevypravni bidnyaky z vlasnoyi nedbalosti i rozbeshchenosti - brodyahy , shakhrayi , prostytutky i buntivnyky » 1 . Yak vydno z tsykh sliv , do naychyslennishoyi katehoriyi bidnykh i zhebrakiv Harrison vidnosyv rozorylysya selyan i domovlasnykiv . Otzhe , sotsialʹno- ekonomichnyy chynnyk zrostannya chyselʹnosti «profesiynoho» zhebratstva zalyshavsya vyznachalʹnym. Znachna chastyna selyan i horodyan , raptovo rozorylysya i vykynutykh na vulytsyu , bula zmushena rozprodavaty svoye mayno za beztsinʹ. Roztratyvshy ostanni koshty , bahato z nykh peretvoryuvalysya na zlodiyiv i zhebrakiv. Za shcho isnuvav todi zakonodavstvom navitʹ za dribnu kradizhku lyudy zasudzhuvalysya do smertnoyi kary. Napryklad , v Anhliyi v XVI st. za kradizhku mayna vartistyu vyshche trynadtsyaty z polovynoyu pensiv vynnyy mih buty zasudzhenyy do shybenytsi. Dlya porivnyannya slid zaznachyty , shcho nevelykyy porosya todi koshtuvav u try -chotyry razy bilʹshe , nizh 13,5 pensa

Предложенный вами текст будет использоваться для улучшения качества машинного перевода. Кроме того, он может быть анонимно показан другим пользователям.

Предложить перевод

Закрыть

Спасибо за помощь!

Please help Google Translate improve quality for your language here.

Конец формы

Чтобы сделать перевод, перетащите сюда файл или ссылку на веб-страницу.

Чтобы сделать перевод, перетащите сюда ссылку на веб-страницу.

Файлы в этом формате не поддерживаются.

Ссылки такого типа не поддерживаются.

26