16. Режими роботи двигунів за характером зміни навантаження.

1) тривалий номінальний режим — режим роботи при незмінному номінальному навантаженні Рном, що продовжується стільки часу, що температура нагрівання усіх частин машини досягає сталих значень. Навантажувальна діаграма тривалого номінального режиму показана на рис.10.2,а. Умовне позначення режиму S1;

2) короткочасний номінальний режим — режим роботи, при якому періоди незмінного номінального навантаження чергуються з періодами відключення двигуна. При цьому періоди навантаження двигуна tн настільки короткочасні, що температури усіх частин двигуна не досягають сталих значень, а періоди відключення двигуна настільки тривалі, що усі частини двигуна встигають охолонути до температури навколишнього середовища (рис.3.1.2,6). Умовне позначення режиму S2;

3) повторювально-короткочасний номіналь-ний режим — режим роботи, при якому короткочасні періоди номінального навантаження двигуна tн чергуються з періодами відключення двигуна (паузами) tп, причому за період навантаження перевищення температури усіх частин не встигає досягти сталих значень, а за час паузи частини двигуна не встигають охолонути до температури навколишнього середовища. Загальний час роботи двигуна в повторювально-короткочасному режимі розділяється на періодично повторювані цикли tц = tн + tп. Умовне позначення режиму S3. При повторювально-короткочасному режимі роботи двигуна графік його нагрівання має вигляд пилкоподібної кривої (рис.3.1.2,в). При досягненні двигуном сталих значень температури відповідному повторювально-короткочасному режиму, tуст.к, температура перегрівання двигуна продовжує коливатися від tmin до tmax, при цьому вона менша установленої температури перегріву при номінальному тривалому режимі роботи tуст.

Повторювально-короткочасний режим характеризується відносною тривалістю включення, %:

ПВ = (tн /tц )100. (3.1.18)

Відповідно до ГОСТ 183-74 передбачені номінальні повторювально-короткочасні режими з ПВ 15, 25, 40, 60%. Для тривалого режиму ПВ-100%.

Так як при номінальних короткочасному і повторювально-короткочасному режимах температура перегріву двигуна нижча, ніж при номінальному тривалому режимі, то при переході двигуна з тривалого в повторювально-короткочасний режим роботи корисна потужність двигуна може бути збільшена при ПВ = 60% на 30%, при ПВ = 40% на 60%, при ПВ = 25% у два рази, при ПВ = 15% у 2,6 рази.

Крім розглянутих трьох номінальних режимів є ще шість повторювально-короткочасних і переміжних режимів.

17. Системи підпорядкованого керування електроприводами.

Керування електроприводом полягає в здійсненні пуску, регулювання швидкості, гальмування, реверсування, а також підтримки режимів роботи привода відповідно до вимог технологічного процесу. Сучасні системи керування електроприводами містять десятки окремих елементів, тому накреслення принципових схем керування виробляється за правилами, що полегшує їхнє читання.

На принципових схемах розрізняють головні й допоміжні ланцюги. До головних ланцюгів ставляться силові ланцюги двигунів, до допоміжних - ланцюгу керування, що містять електричні апарати автоматики й керування (реле, контактори, магнітні пускачі й ін.). Перші вичерчують стовщеними лініями, другі - тонкими.

При цьому різні елементи, що належать одному апарату, наприклад обмотки й контакти контактора, позначають однаковими буквами й цифрами. У приводах з нерегульованим або східчасто регульованим режимом роботи застосовуються розімкнуті системи керування на основі релейно-контактних апаратів, у більше складних - замкнуті системи керування на основі керованих перетворювачів.

18. Математична модель ТП-ДПС.

19. Лінеаризована математична модель ПЧ-АД.

20. Математичний опис процесів в цифрових системах керування.

6.1 Решітчасті функції

Решітчастою функцією називається функція, значення якої визначені в окремі моменти часу.

Для опису дискретних систем використовують решітчасті функції , що визначені у дискретні моменти часу t=nT, де n – ціле число, а Т – період повторення. Будь-якій безперервній функції можна поставити у відповідність певну множину решітчастих, якщо взяти за змінну , . При кожному фіксованому значенні змінної функція буде зміщеною відносно .

Перетворення безперервної функції на решітчасту записується виразом:

Решітчасті функції не обов'язково формуються з безперервних. Будь-яка числова послідовність деякої величини, визначена в дискретні рівновіддалені моменти часу, може бути представлена у вигляді решітчастої функції.

Обернена задача отримання безперервної функції з решітчастої, не може бути вирішена однозначно, оскільки функції, що задана в дискретні моменти часу, може відповідати безліч безперервних функцій – огинаючих.