
- •Визначення геодезичних і плоских прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000
- •1.2 Побудова місцевої системи координат для кадастрового об’єкту в масштабі 1:2000
- •2.1 Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотознімання місцевості
- •2.2. Складання схеми розташування планово-висотних опознаків на карті масштабу 1:10000
- •3.1.Основні вимоги до створення планово-висотного обгрунтування для кадастрового знімання об’єкту землеустрою
- •3.2 Встановлення форми полігонометричного ходу:
- •3.3 Визначення видимості на сумнівних напрямках
- •3.4 Розрахунок впливу помилок лінійних і кутових вимірювань в полігонометричному ході
- •3.2. Попередня оцінка точності планового обґрунтування в програмному комплексі Кредо.
- •4.1.1. Побудова схеми та укрупненої схеми мережі полігонометричних ходів за вихідними пунктами
- •4.1.2. Зрівноваження мережі та оцінка точності отриманих результатів
- •4.2.1.Встановлення форми полігонометричного ходу.
2.1 Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотознімання місцевості
Аерофотознімання – це фотографування земної поверхні з літального апарату. Незважаючи на те, що останнім часом зростає зацікавленість до космічних знімків високої роздільної здатності, проте аерофотознімання вважається одним із головних методів складання та оновлення великомасштабних планів та карт.
Аерознімання місцевості ведеться за заданими на проекті маршрутами, а планово-висотні опознаки проектуються рядами вздовж маршрутів в зонах поперечного перекриття.
Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотознімання місцевості для масштабу 1:2000:
Відстань між осями маршруту
=
Q% - поперечне перекриття знімків сусідніх маршрутів;
dy – відстань між осями маршруту;
l – розмір знімка;
m – знаменник масштабу зальотів;
M – знаменник масштабу карти.
2. Відстань між
центрами фотографування
Р% - повздовжнє перекриття сусідніх знімків вздовж маршрутів
3. Кількість
маршрутів
d – відстань між північною і південною рамками карти.
4. Кількість знімків
L – відстань між західною і східною рамками карти.
5. Кількість знімків на всій ділянці:
N=c.q=63
6. Відстань від осей маршрутів до краю знімків
2.2. Складання схеми розташування планово-висотних опознаків на карті масштабу 1:10000
Етапи складання схеми розташування планово-висотних опознаків:
1. Спочатку необхідно нанести маршрути зальотів. Вісь першого маршруту намічається по лінії північної рамки ділянки проектування. Всі інші маршрути - на відстані між ними dy.
2. Наступним етапом є визначення і нанесення базису фотографування. Базис bx - це відстань між центрами фотографування. Він наноситься крапками по маршруту через відстань bx від західної до східної рамки карти.
3. Далі визначається віддаль l', яка є відстаною від осей маршрутів до краю знімків. За допомогою l' наносяться зони перекриття, в яких і будуть знаходитися планово-висотні опознаки.
Опознаки необхідно обирати на чітких, добре розпізнаних контурах. Проте при відсутності таких контурів опознаки потрібно перед зальотами маркувати (див. таблицю 2.1).
Таблиця 2.1.- Характеристика запроектованих ОПВ
Назва ОПВ |
Маркування |
Опис |
Опв-2 |
Так |
На просіці |
Опв-1,Опв-3,Опв-8 |
Так |
На пагорбі |
Опв-4 |
Так |
Під лінією електропередач |
Опв-5 |
Так |
На луках |
Опв-6 |
Ні |
На перехресті доріг |
Опв-7 |
Ні |
На куті кладовища |
Опв-9 |
Так |
На дамбі |
Опв-10 |
Так |
На березі річки |
Висновки до розділу
В даному розділі я описав порядок визначення маршрутів зальотів, зон перекриття, базису фотографування, кількості знімків. Далі в кожній з визначених зон перекриття я запроектував планово-висотні опознаки для того, щоб прив’язати знімки. В загальному я вибрав 10 опознаків ( по 2 опознака в кожній зоні поперечного перекриття).
РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАНОВО-ВИСОТНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ДЛЯ КАДАСТРОВОГО ЗНІМАННЯ В МАСШТАБІ 1:2000