
- •«Проект планово-висотного обґрунтування для кадастрового знімання в масштабі 1:2000»
- •Розділ 2 Проект аерофотознімання
- •Розділ 3 Проектування планово-висотного обґрунтування для кадастро- вого знімання в масштабі 1:2000
- •Розділ 4 Зрівноваження мережі нівелірних ходів ііі класу способом послі- довних наближень
- •Ходів способом найменших квадратів
- •Розділ 1 Визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000 та побудова місцевої системи координат для кадастрового об’єкту в масштабі 1:2000
- •Визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000
- •Побудова місцевої системи координат для об’єкту землеуст- рою в масштабі 1:2000
- •Висновки до розділу
- •Розділ 2 Проект аерофотознімання
- •Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотоз- німання місцевості
- •Кількість знімків в маршруті визначається за формулою:
- •Складання схеми розташування планово-висотних опознаків на карті масштабу 1:10000
- •Висновки до розділу
- •Розділ 3
- •3.1 Основні вимоги до створення планово-висотного обґрунту- вання для кадастрового знімання об’єкту землеустрою
- •Згущення планово-висотної геодезичної основи
- •Прив’язка опознаків
- •3.1.2 Прив’язка опознаків
- •3.2 Визначення граничних та середніх квадратичних похибок планового положення точок полігонометричного ходу
- •3.3 Розрахунок впливу помилок вимірювання лінійних та кутових вимірювань в полігонометричному ході
- •Розрахунок точності кутових вимірювань
- •3.5 Оцінка точності планово- висотного обґрунтування
- •3.5.1 Попередня оцінка точності планового обґрунтування в програмному комплексі Кредо.
- •Висновки до розділу
- •Розділ 4 Зрівноваження мережі полігонометричних ходів IV класу способом послідовних наближень. Зрівноваження полігонометричних ходів способом найменших квадратів
- •Зрівноваження мережі полігонометричних ходів IV класу способом послідовних наближень
- •Побудова схеми мережі полігонометричних ходів за вихід- ними даними. Розрахунок та побудова укрупненої схеми мережі
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Оцінка точності
- •4.2 Зрівноваження полігонометричного ходу способом найменших квадратів. Теоретичні відомості зрівноваження поліго- нометричного ходу способом найменших квадратів
- •Розділ 5 Зрівноваження витягнутого полігонометричного ходу 4 класу корелатним способом
- •Висновки до розділу
- •Висновки до розділу
- •Висновки
- •Список використаної літеатури
3.3 Розрахунок впливу помилок вимірювання лінійних та кутових вимірювань в полігонометричному ході
Форма полігонометричного ходу має велике значення при розрахунках, які характеризують точність запроектованого ходу, тому для визначення СКП кінцевої пункту існує дві формули :
-
для витягнутого ходу, (3.7)
-
для зігнутого ходу, (3.8)
де
- сума квадратів середніх квадратичних
похибок вимірювання ліній ходу;
- сума квадратів відстаней від центра
тяжіння ходу до точок ходу;
- середня квадратична похибка вимірювання
кутів ходу (2”);
- число секунд в одному радіані (
206265″).
Застосовуючи принцип рівних впливів, можна записати:
-
для
витягнутого ходу,
(3.9)
-
для
зігнутого ходу.
(3.10)
Таблиця 3.6- Розрахунок очікуваних СКП вимірювання ліній для запроектованого полігонометричного ходу
№ лінії
Довжи-
ни
ліній
S,
км
Sokkia
Set
600
Trimble
3305
CE
УОМЗ
СТ-5
Leica
ТС
407
УОМЗ
3Та5
m
=
4
+
3S
m
=
2,2
+
3S
m
=
10
+
5S
m
=
2
+
2S
m
=
5
+
3S
mS
2
mS
2
mS
2
mS
2
mS
2
1
0,428
5,3
27,9
3,5
12,1
12,1
147,4
2,9
8,2
6,3
39,5
2
0,655
6,0
35,6
4,2
17,3
13,3
176,2
3,3
11,0
7,0
48,5
3
0,470
5,4
29,3
3,6
13,0
12,3
152,5
2,9
8,6
6,4
41,1
4
0,511
5,5
30,6
3,7
13,9
12,6
157,6
3,0
9,1
6,5
42,7
5
0,516
5,5
30,8
3,7
14,0
12,6
158,2
3,0
9,2
6,5
42,9
6
0,436
5,3
28,2
3,5
12,3
12,2
148,4
2,9
8,3
6,3
39,8
7
0,594
5,8
33,4
4,0
15,9
13,0
168,3
3,2
10,2
6,8
46,0
8
0,453
5,4
28,7
3,6
12,7
12,3
150,4
2,9
8,4
6,4
40,4
∑
4,062
244,5
111,3
1258,9
72,9
340,8
mS mS mS mS mS
Порівнюючи ліву та прраву частини нерівності 3.22 можна побачити, що вона справедлива для УОМЗ СТ 5 у даному ході (1258,9<11662,2).
Отже прилади можна розташувати у такому порядку:
Leica ТС 407
Trimble 3305 CE
Sokkіa Set 600
УОМЗ 3Та5
УОМЗ СТ-5.
Як видно, оцінюваний тахеометр в даному випадку займає 5 місце за точ- ністю. Найточнішим приладом виявився Leica ТС 407.
Оцінити у скільки разів Leica ТС 407 буде точнішим за УОМЗ СТ-5 при прокладанні запроектованого ходу можна з відношення:
Можна зробити висновок, що тахеометр УОМЗ СТ-5 задовольняє вимоги інструкції [3] щодо точності вимірювання довжин ліній, а, відповідно, будь-який із наведених приладів підійде для вимірювання довжин ліній запроектованого полігонометричного ходу 4 класу та розрядної полігонометрії також.