
- •«Проект планово-висотного обґрунтування для кадастрового знімання в масштабі 1:2000»
- •Розділ 2 Проект аерофотознімання
- •Розділ 3 Проектування планово-висотного обґрунтування для кадастро- вого знімання в масштабі 1:2000
- •Розділ 4 Зрівноваження мережі нівелірних ходів ііі класу способом послі- довних наближень
- •Ходів способом найменших квадратів
- •Розділ 1 Визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000 та побудова місцевої системи координат для кадастрового об’єкту в масштабі 1:2000
- •Визначення географічних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000
- •Побудова місцевої системи координат для об’єкту землеуст- рою в масштабі 1:2000
- •Висновки до розділу
- •Розділ 2 Проект аерофотознімання
- •Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотоз- німання місцевості
- •Кількість знімків в маршруті визначається за формулою:
- •Складання схеми розташування планово-висотних опознаків на карті масштабу 1:10000
- •Висновки до розділу
- •Розділ 3
- •3.1 Основні вимоги до створення планово-висотного обґрунту- вання для кадастрового знімання об’єкту землеустрою
- •Згущення планово-висотної геодезичної основи
- •Прив’язка опознаків
- •3.1.2 Прив’язка опознаків
- •3.2 Визначення граничних та середніх квадратичних похибок планового положення точок полігонометричного ходу
- •3.3 Розрахунок впливу помилок вимірювання лінійних та кутових вимірювань в полігонометричному ході
- •Розрахунок точності кутових вимірювань
- •3.5 Оцінка точності планово- висотного обґрунтування
- •3.5.1 Попередня оцінка точності планового обґрунтування в програмному комплексі Кредо.
- •Висновки до розділу
- •Розділ 4 Зрівноваження мережі полігонометричних ходів IV класу способом послідовних наближень. Зрівноваження полігонометричних ходів способом найменших квадратів
- •Зрівноваження мережі полігонометричних ходів IV класу способом послідовних наближень
- •Побудова схеми мережі полігонометричних ходів за вихід- ними даними. Розрахунок та побудова укрупненої схеми мережі
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Відомість вирахування координат точок полігонометричних ходів 4 класу
- •Оцінка точності
- •4.2 Зрівноваження полігонометричного ходу способом найменших квадратів. Теоретичні відомості зрівноваження поліго- нометричного ходу способом найменших квадратів
- •Розділ 5 Зрівноваження витягнутого полігонометричного ходу 4 класу корелатним способом
- •Висновки до розділу
- •Висновки до розділу
- •Висновки
- •Список використаної літеатури
Висновки до розділу
В даному розділі визначались прямокутні координати рамок трапецій ма- сштабу 1:25000, 1:10000 за таблицями координат Гаусса-Крюгера, а для цього попередньо визначались номенклатури карт масштабів, що є проміжними між 1:1000000 та 1:10000, а також визначались розміри трапеції в масштабі плану (контролювались за таблицями координат Гаусса-Крюгера). Було побудовано місцеву систему координат в масштабі 1:100000 для об’єкту землеустрою в мас- штабі 1:2000 (згідно до вимог). Найбільшим населеним пунктом трапеції масш- табу 1:10000 виявився населений пункт Флері (регіон Піккардія, Франція).
Розділ 2 Проект аерофотознімання
Розрахунок проектних елементів для виконання аерофотоз- німання місцевості
При проектуванні опознаків на карті масштабу 1:10000 частина з них є одночасно і плановими і висотними, тому їх позначають ОПВ. Планово-висотні опознаки (ОПВ) необхідні для складання фотопланів і одночасно вони є вихід- ними пунктами планового і висотного обґрунтування при зображенні рельєфу на фотопланах. Аерофотознімання місцевості для масштабу знімання 1:2000 вико- нується в масштабах 1:7000 – 1:10000 з поздовжнім перекриттям вздовж марш- руту в межах 60% – 80% розміру знімка і поперечним перекриттям між сусідніми маршрутами 30% – 40%. Розмір знімків – 18×18 см. Аерофотознімання місцевос- ті ведеться за заданими в проекті маршрутами, а ОПВ проектуються рядами вздовж маршрутів у зонах поперечного перекриття згідно з вимогами інструкції з топографічного знімання. Відстані між опознаками залежать від масштабу зні- мання, рельєфу місцевості, характеру місцевості та геодезичних способів визна- чення координат і висот. В середньому відстані між ОПВ бувають в межах 1,5- 5 км (через 6-8 базисів). Перед складанням схеми розташування ОПВ на карті масштабу 1:10000 виконують такі розрахунки:
1.Нанесення осей маршрутів зальотів. Вісь першого маршруту наміча- ють вздовж лінії північної рамки ділянки проектування. Всі інші маршрути прое- ктують паралельно на відстані dy (рис.2.1), яку вираховують за формулою:
100 − Q% m
100% − 44%
5000
dy =
l =
100 M
∙ 18 ∙ = 5,0 (см), (2.1)
100% 10000
де Q% – поперечне перекриття знімків сусідніх маршрутів, l – розмір зні- мка (18×18 см), m – знаменник масштабу зальотів (в завданні), M – знаменник масштабу карти.
Базис фотографування. Базис фотографування – це відстань на місце- вості Bx (або на карті bx) між сусідніми центральними точками аерофотознімків. Вираховують його за формулою:
100
−
P%
∙ l
∙
m 100%
−
76%
∙ 18
∙
5000
100
= M 100%
10000
= 2,2 (см), (2.2)
де Р% – поздовжнє перекриття сусідніх знімків вздовж маршруту (в за- вданні). На осях побудованих маршрутів, починаючи із західної рамки карти, на- носять центральні точки знімків.
Число маршрутів на проектній ділянці. Для цього потрібно виміряти лінійкою відстань між північною і південною рамкою карти d в см (якщо проек- тування виконується на фрагменті карти, то вимірюють відстань між краями фрагменту). Розділивши одержане значення на dy і додавши додатково один ма- ршрут, одержують число маршрутів:
d
c
= +
1
=
dy
23,0
5,04
+ 1 = 5,56 ≈ 6. (2.3)