Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2014_275_AKN_anevryzmkrov_GI.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
765.95 Кб
Скачать

Рекомендації з факторів ризику та профілактики аСак

1. Лікування високого АТ антигіпертензивними лікарськими засобами рекомендується для запобігання ішемічного інсульту, ВМК хворим з ураженнями серця, нирок та інших органів-мішеней (Клас I, рівень доказовості А).

2. Необхідно проводити лікування АГ, яке може знизити ризик аСАК. (Клас I; рівень доказовості B).

3. Для зниження ризику розвитку аСАК слід відмовитись від тютюнопаління та зловживання алкоголем. (Клас I, рівень доказовості B).

4. На додаток до розміру і місця розташування аневризми, віку і стану здоров'я пацієнта, доцільно розглядати морфологічні та гемодинамічні характеристики аневризми при визначенні ризику її розриву. (Клас IIb, рівень доказовості B). (Нова рекомендація)

5. Споживання великої кількості овочів може знизити ризик аСАК. (Клас IIb, рівень доказовості B). (Нова рекомендація)

6. Може бути доцільним пропонувати неінвазивний скринінг для пацієнтів із сімейним (принаймні у родича 1-го ступеня) аСАК і/або хворим після перенесеного аСАК для виявлення аневризми de novo (утворених наново) або збільшення у розмірах попередньо лікованої аневризми, але ризики і переваги такого скринінгу вимагають подальшого вивчення. (Клас IIb, рівень доказовості B).

7. Після виключення аневризми з кровообігу рекомендується негайна цереброваскулярна візуалізація для визначення неповної облітерації або реканалізації аневризми, які можуть потребувати повторних оперативних втручань. (Клас I; рівень доказовості B). (Нова рекомендація)

Коментар робочої групи:

Артеріальна гіпертензія, тютюнопаління і зловживання алкоголем являють собою науково доведені фактори ризику аСАК. Їх поведінковий і медикаментозний контроль залишається обов’язковим і незмінним, як і для інших видів цереброваскулярних захворювань.

Асимптомні аневризми мозкових артерій виявляються у 2-4% населення. Важливе значення належить виокремленню саме тих аневризм, які мають найбільший ризик розриву і тому потребують нейрохірургічного лікування для попередження тяжких наслідків внутрішньочерепного крововиливу. При визначенні показів для хірургічного лікування асимптомних аневризм необхідно керуватися існуючими положеннями про їх характеристики (розмір, форма, локалізація, наявність дивертикулів та інші) за даними інструментальних методів діагностики. Визначення доцільності хірургічного лікування і вибір його виду (мікрохірургічне або ендоваскулярне) повинні ґрунтуватись на виправданості лише мінімального ризику інтраопераційних ускладнень при асимптомних аневризмах і ураховуванні того факту, що узагальнений ризик крововиливу асимптомної аневризми складає приблизно 1-2% на рік.

Якщо визначено наявність ознак сімейного характеру захворювання (верифіковані у двох або більше родичів першого порядку асимптомні аневризми або аневризми після крововиливу) доцільно проведення скринінгових досліджень серед родичів за допомогою неінвазивних методик. Рекомендації до проведення цих обстежень дає спеціаліст, який визначив ознаки сімейних аневризм (нейрохірург, нейрорадіолог, невролог, сімейний лікар). У разі виявлення асимптомної аневризми у членів родини хворих направляється до нейрохірурга для визначення подальшої лікувальної тактики (спостереження або хірургічне лікування) .

Доцільність проведення скринінгової церебро-васкулярної візуалізації для виявлення de novo аневризм на теперішній час не має наукового підтвердження.

Негайна цереброваскулярна візуалізація показана після всіх операцій виключення аневризм. Після мікрохірургічного втручання достатньо одноразового підтвердження повного блокування кровоплину в аневризмі. У випадках нерадикальної ендоваскулярної облітерації або неповного блокування шийки при мікрохірургічній операції хворі потребують постійного динамічного спостереження і визначення показів для повторних втручань (ендоваскулярних або мікрохірургічних), спрямованих на повне виключення аневризми.