- •Ситуаційні задачі до мк « гігієна у фармації» ііі курс фах « фармація»
- •Тема 2. Методика визначення та гігієнічна оцінка параметрів мікроклімату. Дослідження барометричного тиску
- •Тема 3. Методика визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень
- •Тема 4. Методика визначення та гігієнічна оцінка ультрафіолетової та інфрачервоної складових сонячного спектра, використання їх у лікувальних та профілактичних цілях
- •Тема 5. Визначення концентрації со2 та окиснюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря та вентиляції приміщень
- •Тема 6. Методика гігієнічної оцінки води за результатами лабораторного аналізу
- •Тема 7. Методи покращення якості питної води. Способи хлорування питної води
- •Тема 8. Гігієнічна оцінка грунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб. Санітарна очистка населених місць
- •Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчовиих речовинах
- •Тема 10. Оцінка адекватності харчування за меню-розкладкою. Методика вивчення та оцінка харчового статусу людини
- •Тема 11. Профілактика харчових отруєнь
- •Тема 12. Методика гігієнічної оцінки важкості, напруженості, шкідливості та небезпечності праці
- •Тема 13. Методика гігієнічної оцінки фізичних факторів виробничого і навколишнього середовища та реакція організму на їх вплив
- •Тема 14. Методика визначення та гігієнічна оцінка санітарно-хімічного (гази, пари, пил) і мікробіологічного забруднення повітря виробничої зони аптечних закладів та хіміко-фармацевтичних підприємств
- •Тема 15. Виробнича токсикологія. Профілактика професійних отруєнь
- •Тема 16. Гігієна аптечних закладів. Гігієнічні вимоги до розташування, планування, благоустрою та санітарно-технічного обладнання аптечних закладів
- •Тема 17. Гігієна праці робітників фармацевтичної промисловості та працівників аптек, виробничі шкідливості, профілактика професійних захворювань
- •Тема 18. Комплексна оцінка умов праці, санітарного стану та протиепідемічного режиму в аптечних закладах
- •Тема 19. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Самостійні роботи
- •Тема 1. Гігієнічна оцінка впливу клімато-погодних умов на здоров’я людини. Геліометеотропні реакції та захворювання
- •Тема 2. Гігієнічне значення води. Джерела та види водопостачання. Інфекційні та неінфекційні захворювання, що передаються через воду, їхня профілактика
Тема 11. Профілактика харчових отруєнь
1. Через 24 год. після вживання картопляного пюре і м’ясних котлет у інфекційну лікарню поступив хворий з попереднім діагнозом харчове отруєння. При лабораторному дослідженні із залишків їжі та промивних вод шлунка виділено: Bac. Cereus.
1. Яке харчове отруєння (токсикоінфекція чи токсикоз) виникло в даному випадку?
2. Перелічіть заходи профілактики цього захворювання.
2. Захворіло 5 чоловік через 12 год. після вживання відвареного м’яса, салату з огірків та консервованих грибів домашнього приготування. Клінічні ознаки захворювання: слабкість, блювота, пронос, температура тіла нормальна, через 6 год. з’явилась сухість у роті, утруднене ковтання, хрипкий голос, опущення повік.
1. Для якого харчового отруєння характерні ці клінічні ознаки?
2. Що могло стати причиною харчового отруєння?
3. Перелічіть заходи профілактики цього захворювання.
3. Допустима добова доза нітратів складає 5 мг/кг. З добовим харчовим раціоном дитина масою тіла 20 кг отримала 300 мг нітратів (тобто допустиме добове надходження для дорослої людини).
1. Обчисліть фактичну добову дозу нітратів, що отримала дитина.
2. Яке захворювання може викликати надмірне надходження нітратів і нітритів в організм дитини?
3. Назвіть основні принципи профілактики харчових отруєнь, що можуть бути спричинені домішками хімічних речовин.
4. До санітарно-епідеміологічної станції влітку надійшло термінове повідомлення про масове захворювання дітей у санаторії. Захворювання розпочалося через 3-4 години після святкового обіду. У 110 дітей з’явилися головні болі, нудота, блювота, сильні болі в епігастрії та животі, пронос. Температура тіла була нормальною або субфебрильною, у декількох дітей 38,0-38,5°С. За результатами санітарно-епідеміологічного розслідування встановлено, що до святкового обіду дітям напередодні приготували тістечка із заварним кремом, котрі зберігалися до ранку в холодильній камері, а потім від ранку до обіду – в приміщенні кондитерського цеху. Установлено, що опівночі було відключено подачу електричного струму до санаторію на 4 години. При медичному огляді кухарів виявлено, що кухар кондитерського цеху мала катаральні ознаки верхніх дихальних шляхів.
1. Яке, на Вашу думку, харчове отруєння мало місце у даному випадку?
2. Назвіть причини, що призвели до харчового отруєння.
3. Назвіть принципи профілактики харчових отруєнь мікробної етіології.
5. У травні в інфекційну лікарню було госпіталізовано сім’ю: батьків і двох дітей віком 6 та 8 років. Клінічна картина: загальна слабкість, головокружіння, блювота, біль у ділянці шлунка, блідість шкіри, пульс слабкий, брадикардія. Після надання медичної допомоги стан батьків покращився, діти залишилися у важкому стані. На другий день у дітей пожовтіли склери, шкіра обличчя і всього тіла, з’явився сильний головний біль. Після відповідного лікування через 20 днів діти видужали. З анамнезу виявилося, що захворювання розпочалося через 8 годин після вживання в їжу свіжих грибів, котрі було куплено на ринку. Гриби засмажили на олії без додаткового попереднього оброблення.
1. Дайте заключення про характер захворювання та причини його виникнення.
2. Які дії лікаря мають бути у даній ситуації?
3. Назвіть заходи профілактики аналогічних захворювань.