45. Проблема людини в філософських роздумах г.Сковороди.

Антропоцентризм - головна особливість творчості Ско­вороди. Людина - початок і кінець його філософії. Саму філо­софії він визначає як спосіб самопізнання людини, його духо­вного буття. "Головна мета життя людського є дух людини, серце. Кожен має свою мету в житті; але не кожен - головну мету, себто не кожен піклується про голо­ву життя. Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, - то і усе світле, щасливе, блаженне. Оце є філософія", стверджує Г. Сковорода, визначаючи своє життєве завдання в духовному народженні людини, у присвяті його у філософію.

Людина виділяється як центральна фігура і в онтологічній схемі Г. Сковороди. Буття є гармонія трьох мирів: Макрокос­мосу - великого світу (вся реальність), мікрокосмосу - люди­ни і Світу символічного.

Пантеїзм світо­гляду Сковороди підтверджується його трактуванням світу як єдності двох начал природного, матеріального і духовного, божественного.

Людина, як і макрокосмос, є єдність двох початків: тілесно­го (земного, матеріального, рухливого, мінливого, гріховного) і духовного (божественного, невидимого, вічного, розумного, серцевого). Внутрішнє, духовне і є Бог у людині, суть його. Шлях до Бога, пізнання його і збагнення своєї внутрішньої натури для Сковороди те саме.

Багатство духовного світу людини філософ вбачає в бага­тозначному понятті - "серце" (філософію Сковороди тому на­зивають "філософією серця", підкреслюючи ірраціональний її характер: для порівняння: якщо в Європейській філософії ви­раженням сутності людини була завжди розум, то у вітчизня­ній - серце, як єдність чуттєво-емоційної, вольової і розумної душі людини). Серце людини, викликує Сковорода, ширше всіх сфер і небес. Людина, його душа є ак­тивним початком у взаємозв'язку великого і малого світів.

Оскільки мікросвіт повторює по своїй суті і струк­турі макросвіт, то можна пізнати одне через інше. Єдине, універсум, як початок, нескінченність, вічність, бога людина мо­же пізнати все серцем, входячи в образ - символ. Гармонізація двох світів здійснюється за допомогою третього світу - світу символів - Біблії. Для Сковороди Біблія була своєрідною „ап­текою", покликаною лікувати щиросердечний стан, який не можна лікувати ніякими земними ліками, тому що "людина всієї Біблії і кінець, і центр, і гавань".

46. Історичний розвиток форм сім'ї (за працею ф.Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності та держави).

У роботі «Походження сім'ї, приватної власності і держави» Енгельс розкрив закони та основні етапи розвитку первіснообщинного ладу та причини його неминучої загибелі. Він показав виникнення і розвиток сім'ї, приватної власності, класів і держави, тобто тих сил, які підірвали це первісне суспільство зсередини і привели до утворення класового суспільства.

У названій роботі Енгельс довів, що така формула, не відбиває дійсного стану речей.

Своє пояснення сім'ї Енгельс починає з самої нижчої стадії, з періоду, коли людина тільки почала відокремлюватися від природи і ще нічого не виробляла, а лише брала собі готові продукти матеріального світу.

Енгельс у своїй праці піддав аналізу виникнення сім'ї, виникнення приватної власності і держави, оскільки приватна власність породила сім'ю, а держава стала на захист інтересів приватної власності. Всі ці форми обумовлюють одна одну і не існують одна без одної.

В своїй роботі «Походження сім'ї, приватної власності і держави» Енгельс достовірно довів історично перехідний характер різних форм шлюбу і сім'ї, показав, що зміни сім'ї та шлюбу завжди викликались змінами в матеріальному житті суспільства, а становище чоловіка і жінки в суспільстві визначалося положенням їх в сім'ї.

Так, сім'я заснована на груповому шлюбі, на думку Енгельса, була результатом дуже низького рівня розвитку продуктивних сил, коли в силу цього люди були змушені жити первісною комуною. Відносини, які складались в такій сім'ї між чоловіками і жінками, з усіма привілеями жінок, з пануванням «материнського права», визначались тим положенням, яке займали чоловік і жінка в первісному суспільстві. Низький рівень розвитку продуктивних сил забезпечував задоволення лише самих обмежених потреб людини, і вся діяльність первісних людей була спрямована на пошук засобів до існування. При цьому в цій діяльності жінка мала ряд переваг над чоловіком, які забезпечували їй провідне становище. Згідно природному поділу праці по статі чоловік воює, ходить полювати і ловити рибу, добуває їжу і виробляє потрібні для цього знаряддя. Жінка працює в домі і займається виготовленням їжі та одягу: варить, пече, шиє, влаштовує житло. Вона була господаркою в домі, а оскільки домашнє господарство в первісному суспільстві було загальним, то жінка займала провідне становище в суспільстві. Це панування жінки в суспільстві було причиною панування материнського права, тобто по матері визначалось походження дітей, по материнській лінії здійснювалось спадкування.

Таким чином, зміна становища чоловіка і жінки в сім'ї не може бути пояснена фізіологічними відмінностями між статями, бо вони існували з перших днів людського життя і не приводили досить довгий період доісторичної епохи до поневолення жінок чоловіками.

Енгельс довів, що причиною першого економічного закабалення жінки явилося те, що жінка разом з ростом виробничих сил була відсторонена від суспільної продуктивної праці, а ведення домашнього господарства втратило свій суспільний характер і стало приватною справою кожної окремої сім'ї. Власника майна, а таким став чоловік, не могла тепер задовольнити існуюча система спорідненості по матері і випливаюча з цього система спадкування по материнській лінії.

Досягти правового закріплення своєї влади над жінкою чоловік зміг лише тоді, коли він економічно піднявся над нею.