33. Чому хвиля цунамі має найбільшу висоту біля берегу?

Цуна́мі — хвилі, довжиною більше 500 м, які утворюються в морі чи в океані зазвичай внаслідок землетрусів (або падіння астероїду тощо) й охоплюють усю товщу води^[1]. На глибокій воді цунамі поширюється зі швидкістю кількасот кілометрів на годину й зазнає незначних втрат енергії.

Головна відмінність цунамі від інших видів хвиль на воді полягає в тому, що рухається вся товща води, а не лише приповерховий шар. У морі, на великій глибині цунамі не становлять загрози для судноплавства, їх можна навіть не помітити. Однак біля берега, коли глибина поступово зменшується, цунамі уповільнюється, а висота хвилі зростає, вона перетворюється на рухому стіну води. Під час виходу на мілину біля берега її висота може сягнути десятків метрів. Крім того, хвиля, що йде під кутом до берега, уповільнюється нерівномірно і має тенденцію розвертатися до берега.

34. Що таке «екологічна ніша організму»?

Екологічна ніша — термін в екології, що описує взаємовідносини виду або популяції з екосистемою, та їхнє в ній розташування^[1]. Більш лаконічним визначенням поняття може бути формулювання «спосіб життя організму». Екологічна ніша (як поняття) описує також як організм, популяція або вид відповідають на особливості розподілу ресурсів та/або конкурентів (тобто, скажімо, збільшуючи свою чисельність при надлишку ресурсів та відносно малій кількості хижаків, паразитів та патогенних факторів) та як ці суб'єкти, в свою чергу, впливають на аналогічні фактори (тобто, обмежують життєві ресурси для інших організмів, виступають в ролі харчового ресурсу для хижаків, і хижаком — для інших видів)^[2].

Різні параметри екологічної ніши представляють вплив різноманітних біотичних та абіотичних факторів. Ці фактори можуть включати в себе життєвий цикл організму, параметри його природного середовища, місце в харчовому ланцюзі та в харчовій піраміді, географічне розповсюдження тощо. Відповідно до принципа Гаузе, або принципу витіснення, ніякі два види не можуть займати одну і ту ж екологічну нішу в тому самому середовищі впродовж тривалого часу.

Різні види можуть займати однакові ніши, а один і той самий вид може займати різні екологічні ніши в географічно різних місцерозташуваннях. Так, наприклад, види, що населяють австралійські сухі рівнини (в основному великі сумчасті), займають однакову екологічну нішу з копитними, що населяють степи Євразії та прерії Північної Америки^[3].

35. Представити харчовий природний ланцюг.

Екосистема — природне чи створене під впливом людини утворення з живих організмів та середовища, у якому вони існують.

Продуценти — організми, що утворюють органічні речовини (зелені рослини)

Консументи — споживачі живої органічної речовини (тварини, деякі гриби)

Редуценти— руйнівники органічних решток (бактерії , більшість грибів).

Ланцюг живлення — група видів рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів, пов’язаних харчовими відносинами, що утворюють певну послідовність у передачі речовини і енергії.

До складу екосистеми входять живі організми різних видів, ґрунт, ґрунтові води, нижні шари атмосфери тощо. У довкіллі можна зустріти різноманітні природні екосистеми. Прикладами природних екосистем є мурашник, пеньок з грибами, озеро, болото, ліс, луки, гірський хребет, океан. Найбільшою екосистемою є біосфера.

 

Поруч із природними в довкіллі зустрічаються штучні екосистеми. Вони утворюються внаслідок діяльності людини. Серед штучних екосистем вам відомі сад, поле, поселення міського та сільського типу, фермерське господарство, сільський двір тощо.

 

До складу кожної екосистеми входять три основні компоненти: продуценти, консументи, редуценти.

джерело ілюстрації

Усі вони пов’язані між собою ланцюгами живлення, наявність яких є умовою існування екосистеми.

Цілісність екосистеми підтримують ланцюги живлення, що виникають між живими організмами. Чим різноманітніші зв’язки живлення у природній екосистемі, тим більша здатність різних організмів до виживання в них.

 

Наприклад, ланцюг живлення в екосистемі «водойма». У ньому водорості – організми, що створюють органічні речовини в процесі фотосинтезу. Водоростями живляться дрібні тварини (рачки, молюски), що утворюють первинну ланку споживачів органічних речовин. Дрібними тваринами живляться  риби, а рибу поїдають птахи водойм (чайки, чаплі) і хижі звірі (бобри, видри, ведмеді). Це вторинні споживачі органічних речовин, які живляться їжею тваринного походження. Завершальною ланкою такої екосистеми є бактерії і гриби, що розкладають рештки мертвих організмів до мінеральних речовин.

 

Процес розкладу дуже важливий, оскільки закінчується поверненням в кругообіг елементів мінерального живлення, а також допомагає утворенню ґрунтів з гірських порід.

Кожен ланцюг живлення включає, як правило, не більше ніж 4-5 ланок. У природній системі харчові ланцюги виникають самочинно без втручання людини.

 

Між усіма складовими природної екосистеми встановлюється певна динамічна рівновага. Збільшення чисельності якогось виду організмів веде до масового розмноження його «споживачів». Так, масове розмноження гризунів (мишей, ховрахів) призводить до збільшення кількості хижаків (лисиць, ласок, куниць, хижих птахів), які за ними полюють. І, навпаки, зменшення кількості гризунів веде до зниження чисельності хижаків, оскільки їм не вистачає їжі. Таким чином підтримується динамічна рівновага у природній екосистемі.

 

У формуванні штучних екосистем (саду, поля, ферми тощо) бере участь людина. Вона сама обирає сорти рослин, породи тварин, які є найбільш доцільними у функціонуванні певної  штучної екосистеми. Крім того, для задоволення потреб сучасного сільського господарства постійно виводять нові сорти рослин і породи тварин. Культурні рослини і свійські тварини потребують постійного догляду людини.

36. Що це таке «екологічна характеристика» ? Екологічна характеристика - біологічна характеристика об’єктів живої природи й абіотичних характеристик - для не живих об’єктів. Характеристикою є графічне чи аналітичне представлення залежності показника чи властивості об’єкта від показників зовнішнього впливу. Використання поняття «характеристика» дозволяє чітко провести межу між традиційноє наукою та екологією. Якщо вивченням внутрішніх особливостей об’єкта займається відповідна традиційна наука, то для екологів цей об’єкт «чорний ящик», властивості якого відображені у вигляді характеристик. Що відбувається в «чорному ящику», еколога не цікавить. Характеристика дає повну інформацію про реакцію об’єкта на зміну зовнішнього впливу за схемою: дія (прямий зв’язок) – реакція (зворотній звязок).