Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zagalno_praktika.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
584.16 Кб
Скачать

18. Перелічити властивості притаманні лише живій речовині

  1. Кожна жива істота, або організм, складається з окремих структурно-функціональних одиниць - клітин. Неклітинні форми життя - віруси - паразитують усередині клітин інших організмів.

  2. Живі організми та неживі об'єкти відрізняються співвідношенням хімічних елементів, що входять до їхнього складу. У живих організмах переважають чотири хімічні елементи: Гідроген, Карбон, Нітроген та Оксиген. Живі системи відкриті, тобто здатні до обміну речовин (метаболізму) та енергією з довкіллям.

  3. Кожна біологічна система здатна до саморегуляції шляхом підтримання гомеостазу.

  4. Біологічним системам притаманна здатність до підтримання своєї специфічної структури.

  5. Характерна риса більшості живих організмів - здатність до рухів.

  6. Живій матерії притаманна подразливість, тобто здатність сприймати подразники зовнішнього та внутрішнього середовища і певним чином на них реагувати.

  7. Для всіх біологічних систем характерна здатність до самовідтворення.

  8. Організмам властиві ріст і розвиток.

  9. Існування організмів тісно пов'язане зі збереженням спадкової інформації та її передачею нащадкам під час розмноження. Водночас живим істотам притаманна й мінливість -здатність набувати нових ознак протягом індивідуального розвитку.

  10. Біологічні системи здатні до адаптацій - пристосувань до змін, які відбуваються в зовнішньому чи внутрішньому середовищах.

  11. Розрізняють такі рівні організації живої матерії: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, або біогеоценотичний, і біосферний.

19. Порівняти значення 1 кг води і атмосферного повітря, що рухаються з однаковою швидкістю

Природна вода - це речовина з унікальними властивостями, котрі не тільки ще повністю не пояснені, але навіть не всі відомі. Аналіз звичайної води показує, що це суміш декількох різновидів із загальною хімічною формулою Н20.

Крім наведених у табл. 2.2 властивостей, вода характеризується розчинністю - здатністю розчиняти практично всі речовини. Найбільше у воді розчинено солей - до 35 грамів у кілограмі океанської води (18 г/кг - у Чорному морі). Прісною вода вважається, коли в ній не більше одного грама солі. Саме така вода є найбільш цінною, необхідною для підтримки наземної біосфери. Вона складає лише один-два відсотки від загальних запасів води. Для практичного використання людьми придатна значно менша частина, бо головні запаси прісної води (75 відсотків) зберігаються у вигляді льоду та снігу. Замерзла прісна вода Антарктики дорівнює 23*106 км3 в той час як води всіх річок і озер – 180*103 км3

У воді добре розчиняються і гази. Життєво необхідного водним тваринам кисню розчинена така кількість (у залежності від температури води):

Співвідношення розчинених у воді речовин визначає реакцію води, надаючи їй кислого чи лужного характеру. Критерієм, який позначається рН, є концентрація водневих іонів Н+ Чисельно рН = lg (1/Н+) За значенням рН води розподіляється таким чином: рН = 7 - хімічно чиста; рН = 6,5-7,5 — нейтральна; рН = 5,5-6,5 - слабо кисла; рН < 5,5 — сильно кисла; рН = 8-10 - слабо лужна; рН >10 - сильно лужна.

Температура води впливає не лише на її розчиненість, а й на інші властивості. Рухливість, яка визначається силою внутрішнього тертя, значно збільшується при підвищенні температури:

Вода може знаходитись у трьох агрегатних станах - рідкому, газоподібному і твердому, що робить її головним учасником процесів кругообігу речовини й енергії в природі. Зміна стану значно змінює властивості води - перехід з рідини до газу збільшує об'єми більш як у тисячу разів і в 1,09 - до твердого стану. Для фазових переходів потрібні значні зміни енергетичного стану, які на один кілограм води дорівнюють: r = 540 ккал (2260 кДж) - прихована теплота пароутворення (або теплота конденсації у випадку переходу пари у воду); λ = 79,8 ккал (334 кДж) - теплота замерзання води (або теплота танення льоду).

Природна вода - це складна сукупність твердих і газоподібних елементів у хімічно чистій рідині Н2О, яку легко можна отримати шляхом конденсації водяної пари. Конденсат вживається лише в технічних цілях, бо це "мертва", "штучна" вода. Властивості природної води до кінця не з'ясовані. Чому "тала" вода, отримана з льоду декілька годин тому, набагато корисніша для тварин і рослин, ніж та сама до замерзання чи через декілька діб після розмерзання? Чому при зниженні температури густина води збільшується до температури +4 градуси, а далі - зменшується? Перелік проблемних питань можна продовжувати...

Атмосферне повітря - це суміш майже двадцяти газів, головними з яких є азот (78,19% об'єму), кисень (20,94%), аргон (0,93%), вуглекислий газ (0,03%). Приведене в табл. 2.2. значення густини не є постійним - воно залежить від інших показників повітря згідно з так званим r=   рівнянням стану, в якому Р - атмосферний тиск (кг/м2), Т - температура (К), R - універсальна газова постійна. Величина R для атмосферного повітря дорівнює 29,3 кг*м/кг*град (287 Дж/кг*град).

У табл. 2.3 приведені дані про зміну показників атмосферного повітря в залежності від висоти над поверхнею моря.

Таблиця 23 Вплив висоти на показники повітря

Показник атмосферного повітря

Висота над рівнем моря (км)

0

1

2

3

5

10

15

Тиск Р (кг*м2)

10330

860

784

700

530

260

120

Температура (К)

288

282

275

269

256

223

217

Густина (г/м3)

1225

1110

1012

910

730

410

190

Важливою для біосфери властивістю атмосферного повітря є його вологість - абсолютна d (кількість водяної пари в одному кілограмі повітря) чи відносна j (у відсотках до найбільшої кількості вологи, яка може знаходитись у пароподібному стані при температурі повітря). Зв'язок між абсолютною та відносною вологістю при постійній температурі 20°С такий:

Вологість відносна j (%)

100

90

80

70

60

50

Вологість абсолютна d (г/кг)

17,3

13,5

11,9

10,4

8,9

7,4

Максимально можлива вологість повітря відповідає вимогам j = 100% і залежить від температури таким чином:

Приведені дані свідчать про велику кількість вологи, яка може сконденсуватися з повітря при охолодженні. Наприклад, при зменшенні температури вночі до 20°С з денної 30°С при стовідсотковій вологості повітря у вигляді вранішньої роси випаде ∆d = d30-d20 = 27,3 - 15,0 = 12,3 грамів з кожного кілограма насиченого вологою повітря.

Для використання розрахунків, пов'язаних з вологим повітрям, використовують діаграми, запропоновані Л. К. Рамзіним.

Відповідь

Вода – це складна речовина, що складається з молекули Гідрогену і Оксигену. Атмосфе́рне пові́тря — це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами житлових, виробничих та інших приміщень. Повітря легше за воду, Розчинність у воді 29,18 см3/л. Відрізняться вони будуть об’ємами, адже щільність різна повітря-1,225 кг / м 3, а води 999,841; 999,973 ;998,203 кг / м 3, що являється густиною

20. Порівняти значення кінетичної енергії одного кубометру і атмосферного повітря, що рухаються з однаковою швидкістю

Якщо порівнювати з рухливою властивістю води та повітря, то при об’ємі 1м3.(коеф. внутр.. тертя - n , що вимір. - г/(см* с), води – 0,011, а повітря 0,018*10-2), значення кінетичної енергії більша у води.

21.Як зміниться значення кінетичної енергії в кубометрі води при збільшені швидкості течії з 1 до 2 м/c

Значення кінетичної енергії збільшиться у 4 рази

Кінетична енергія тіла дорівнює добутку маси тіла на квадрат швидкості його руху, поділеному на два, значення кінетичної енергії залежить від вибору системи відліку

22. Зазначити силу сумарного впливу вітру і течії на очерет з допомогою векторного чотирьохкутника.

23. Вирахувати динамічну силу руху водної течі при швидкості 2 м/с.

24. Скільки кілокалорій енергії потрібно для підвищення температури одного кг води на 80 градусів.

1 калорія потрібна для підігріву 1 грама води на 1 градус Цельсія. Це доволі дрібна одиниця, тому її застосовують з множником 1000 (Кілокалорія), або 1,000,000 (Мегакалорія), або 1,000,000,000 (Гігакалорія). Тобто, 1 Гігакалорія (Гкал) підігріває 1 тис. куб.м води на 1 градус, або 20 куб.м води на 50 градусів.

25. Записати рівняння згоряння рідкого палива.

Яким би складним не був склад вуглеводневого палива, при його повному згорянні вуглець окислюється до СО 2, водень - до Н 2 О, сірка - до SО2.  Розглянемо стехіометричні рівняння реакцій окислення:   . (4.1) 

26. Записати рівняння згоряння вугілля.

C + O2 = CO2 + Q*

27. Записати рівняння згоряння природного газу.

Q - теплота згорання

CH4 + 2O2 = CO2 + 2H2O + Q*

28. Записати рівняння фотосинтезу.

6 CO2 + 6 Н2О + енергія світла => С6Н12О6 + 6 О2

29. Що це таке – транспірація вологи?

Транспірáція (від лат. trans — через, spiro — дихання) — випаровування води з поверхні рослин, що відбувається через продихи такутикулу. Основним органом транспірації є лист. Залежить від температури, вологості, вітру, світла.

Вид транспірації:

  • Кутикулярна (крізь поверхню кутикули, що вкриває епідерміс);

  • Продихова (крізь продихові щілини).

Кутикулярна значно менша за продихову, але молоді листки рослин мають високу інтенсивність саме кутикулярної транспірації. У дослідах з березою було доведено, що у молодих листках кутикулярна транспірація становила — 51 %, а продихова — 49 %. У старіших листках тієї ж самої рослини кутикулярна становила — 15 %, а продихова — 85 %. Таким чином, у молодому віці рослина має інтенсивну кутикулярну транспірацію, яка з віком зменшується. У цьому випадку спостерігається прояв біогенетичного закону, що підтверджує водне походження рослин планети. Тобто коли рослини ще не мали захисних пристосувань проти висихання. Природно, що молоді листки особливо потребують водопостачання і дуже чутливі до недостачі води в ґрунті.

У результаті втрати води в ході транспірації в клітинах листя зростає сисна сила. Це призводить до посилення поглинання клітинами листа води з судин ксилеми і пересуванню води по ксілемі з коріння в листя. Таким чином, верхній кінцевий двигун, який бере участь у транспорті води вгору по рослині, обумовлений транспірацією листя. Рослини усмоктують вологу, що утримується в ґрунті, через корені, причому ця вода може брати початок глибоко під землею. Так, наприклад, зернові рослини мають корені довжиною до 2,5 метрів, а корені деяких рослин пустелі ідуть у землю на глибину 20 метрів. Вода, що її викачують рослини з-під землі, доставляє живильні речовини до листя рослин. Рослина транспірує, коли вологість навколишнього повітря нижче, ніж вологість повітря в порах рослинної тканини; у противному випадку рослина поглинає водяну пару з повітря. Транспірація відповідає приблизно за 10 % усієї вологи, що випаровується зсуходолу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]