Забезпеченість та ефективність використання виробничих фондів посп «Нива»

Показник	2010	2011	2012	Відношення 2012 до2010, у %
				тис. грн.	%
Фондозабезпеченість на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн	117,9	89,00	47,00	-70,9	39,9
Фондоозброєність на 1 середньорічного працівника,тис.грн	27,3	23,76	37,42	10,12	135,9
Фондовіддача, грн	0,91	1,05	2,27	1,36	249,5
Фондоємкість,грн	1,09	1,55	1,14	0,05	104,6
Рентабельність основних виробничих фондів, %	28,21	19,4	50,30	22,09	178,3

Дані таблиці розраховані на основі річних фінансових звітів ПОСП «Нива» за 2010-2012 роки у формі № 1 та таблиці 2.8

Проаналізувавши забезпеченість та ефективність використання основних фондів на підприємстві ПОСП «Нива» встановлено що в цілому підприємство зменшенню площ використання земель. Рівень рентабельності основних виробничих фондів зріс на 78,3%.

1.3 Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами

Економічним завданням організації праці на підприємстві є досягнення максимальної економії праці, підвищення продуктивності, зменшення витрат у процесі виробництва продукції та надання послуг у належній якості, а соціально-психологічним — створення таких умов праці, які б забезпечували високий рівень працездатності зайнятих у виробництві.

Поділ праці на підприємстві передбачає спеціалізацію окремих працівників на виконання певної частини спільної роботи. Серед колективних форм організації праці на підприємстві провідне місце посідають групові форми організації праці, зокрема виробничі бригади, тобто організовані технологічні і соціально-економічні об'єднання працівників однакових або різних професій. Зокрема на підприємстві створені наскрізні виробничі бригади, які під час збору врожаю працюють у дві зміни.

Продуктивність праці — це показник її ефективності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції з одного боку і кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку. Виділяють річну, денну і погодинну продуктивність праці, і важливішою властивістю праці є те, що рівень продуктивності її характеризує ефективність використання трудових ресурсів. Проаналізуємо продуктивність праці в господарстві ПОСП «Нива» (див.табл.1.4). Продуктивність праці найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.

Таблиця 1.4

Ефективність використання трудових ресурсів та продуктивності праці в посп «Нива»

	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відношення 2012 до 2010, %
Показники
Середньорічна чисельність працівників, осіб	57,00	45,00	24,00	42,10
Навантаження на 1 середньорічного працівника, га
-          сільськогосподарських угідь	15,23	15,93	14,32	94,02
-          ріллі	9,64	12,66	12,50	129,60
Виробництво валової продукції на 1 працівника, грн.
по підприємству	23156,14	26766,67	79416,66	342,96
по рослинництві	30830,00	48875,00	50000,00	162,18
по тваринництві	16664,86	18727,27	84142,85	504,91

Дані таблиці розраховані на основі річних фінансових звітів ПОСП «Нива» за 2010-2012 роки у формі № 50 с-г та довідці №2А.

Проаналізувавши ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві ПОСП «Нива» ми з’ясували, що трудові ресурси використовуються досить таки ефективно, ця ефективність пов’язана зі зменшенням кількості працівників і сталою валовою продукцією, яка протягом 2010-2012 року залишилась сталою. Кількість працівників зменшилась на 58,9% і станом на 2012 рік становить 24 працівника. Виробництво валової продукції по підприємству зросло на 242,96%, по рослинництві на 62,18%, а виробництво валової продукції по тваринництві і взагалі зросло у 4 раза, тобто становить 404,91%. Але що цікаво що виробництво продукції зросло і кількість працівників зменшилась, при цьому навантаження на одного працівника не зазнало значних змін, на с/г угідь то воно і взагалі зменшилось на 6 %, а на площу ріллі збільшилось 29,6 %.

Для всебічної оцінки ефективності виробництва та їі поглибленого аналізу необхідно також широко використовувати традиційні показники рентабельності. В них акумулюється вплив усіх факторів — природних, економічних і організаційно-господарських. Водночас на них істотно відбивається дія зовнішнього середовища, насамперед тих його ланок, на які аграрні підприємства не мають будь-якого впливу.

Оскільки потреба сільськогосподарського виробництва в робочій силі і наявність Ті постійно коливаються, для забезпечення нормального виробництва і зайнятості працівників доцільно розробляти по календарних місяцях року і по групах працюючих баланс трудових ресурсів, який є дійовим організаційним інструментом виробництва. При цьому фонд робочого часу за місяцями може відрізнятись не тільки внаслідок неоднакової кількості робочих днів, а й через можливі коливання тривалості робочого дня за періодами року, чергових відпусток кожної професійної групи працівників, затрат праці в особистому господарстві. Так, у напружені періоди сільськогосподарських робіт (сівба, догляд за посівами, заготівля кормів, збирання врожаю та ін.) у разі потреби тривалість робочого дня для працівників рослинництва може збільшуватись до 10 год. з наступним зниженням в інші періоди польових робіт чи взимку до 5 год.

Середньорічна тривалість робочого дня має становити 7 або 8 год. (згідно з прийнятим у господарстві розпорядком), виходячи з 40-годинного робочого тижня. Визначаючи планову кількість робочих днів на одного зайнятого на підприємстві, ураховують також установлений мінімум вихододнів на рік за категоріями працівників.

Вихідною інформацією для визначення людських ресурсів є дані обліку працівників підприємства та їхніх сімей, звітність сільських рад про статевий і віковий склад сільського населення на початок планового року, а також звітні дані господарства.

Як правило, розробку балансу трудових ресурсів починають з визначення наявного балансу трудових ресурсів починають з визначення наявного потенціалу господарства. Він складається з наявної чисельності працездатних працівників, а також з працюючих у господарстві непрацездатних (пенсіонерів, підлітків). Ці показники беруться як середньозважені за 3 роки.

Порахуємо за допомогою балансу трудових ресурсів наявні трудові ресурси та очікувану величину відпрацьованого ними часу по місяцях, визначимо потребу в середньомісячній та середньорічній чисельності працівників; розрахуємо рівень забезпеченості трудовими ресурсами та виявимо надлишок або нестачу трудових ресурсів в ПОСП «Нива».

ПОСП «Нива» для того щоб покрити нестачу трудових ресурсів в сезонний період залучає додаткових працівників (сезонних), це дає змогу завершити польові роботи вчасно.

Отже, ПОСП «Нива» має достатню чисельність працівників, для ефективного функціонування підприємства, та для того щоб підвищити виробництво та збільшити рівень прибутку. Причиною цього в першу чергу є нестача працездатного населення на селі та відтік молоді в великі місця, по друге, зменшення кількості техніки у сільськогосподарському виробництві, її фізичного і морального зношення, що призвело до розширення фронту застосування ручної праці. Спеціалізується господарство взагалі на:

• в рослинництві - вирощування зернових, та технічних культур;

• в тваринництві - розвиток скотарства та розведення племінної худоби.

Спеціалізація є формою суспільного поділу праці на різних стадіях виробничого процесу. Спеціалізація — це зосередження господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і об'єднань на виробництві певних видів товарної продукції. Спеціалізація — це розвиток переважно однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах, районах, областях та регіонах.

Суть спеціалізації полягає в суспільному поділу праці, який виникає і удосконалюється разом з розвитком продуктивності сили і виробничих відносин, що зумовлює виділення виробництва певних видів продукції в самостійній галузі та підгалузі відповідно до потреб ринку.

Спеціалізація в сільському господарстві — це процес закономірний, багатоплановий, який залежить від природних, економічних, організаційних факторів і розвивається в різних напрямах. Залежно від рівня спеціалізації кожне підприємство використовує свій виробничо-ресурсний потенціал для виробництва тих видів продукції, які найбільш повною мірою відповідають конкретним природно-кліматичним, досягнутим організаційно-економічним умовам та стану кон'юнктури ринку.

Основним показником за яким визначають рівень спеціалізації — це структура товарної продукції яка визначається як частка відділення грошової виручки від продажу відповідного виду продукції по всіх каналах реалізації на загальну суму грошових надходжень і множенням одержаного результату на І00. Цей показник розраховують з врахуванням лише продукції сільського господарства, а також з врахуванням іншої продукції (промислової та реалізації робіт та послуг).

При формулюванні виробничого напряму підприємству доцільно

включити одну, дві або, можливо, три галузі які мають найвищу питому вагу в структурі товарної продукції сільського господарства.

Спеціалізація виробництва у сільськогосподарських підприємствах характеризується багатьма показниками, основними з яких є структура товарної продукції. Тому значення певної галузі сільськогосподарського підприємства визначається часткою її товарної продукції у загальній кількості товарної продукції господарства.

Рівень спеціалізації можна визначити, розглянувши таблицю 1.5., яка дасть змогу по структурі реалізованої продукції визначити спеціалізацію і виробничий напрямок господарства за останні роки.

Таблиця 1.5

Вид продукції	2010р.		2011р.		2012р.		Відношення 2010 до 2012р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Продукція рослинництва	120,90	8,50	46,00	4,10	10,70	0,57	59,20	4,39
Пшениця озима	3,10	0,20	-	-	-	-	1,00	0,40
Жито	113,90	8,00	9,10	0,80	1,50	0,07	41,50	2,96
Овес	3,80	0,27	36,90	3,30	9,20	0,50	16,30	4,07
Продукція тваринництва	1293,30	91,40	1071,50	95,90	2028,30	99,43	1464,40	95,60
ВРХ	695,00	49,00	331,90	29,50	936,00	45,90	654,30	41,50
Свиней	24,30	1,70	-	-	82,30	4,00	35,50	1,90
Молоко	566,60	40,00	708,00	63,00	995,00	48,80	756,50	50,60
Всього по підприємству	1416,50	100,00	1124,30	100,00	2039,00	100,00	1526,60	100,00

Структура товарної продукції ПОСП «Нива»

Дані таблиці розраховані на основі річних фінансових звітів ПОСП «Нива» за 2010-2012 роки у формі № 50 с-г.

В результаті проведених розрахунків можна зробити висновок, що підприємство має молочно-мясну спеціалізацію. Рівень товарності молока становить 50,6%, а рівень товарності ВРХ становить 41,5%. Разом по тваринництву рівень товарності складає 95,6%, а по рослинництву 4,4%, що чітко підтверджує молочно мясний напрям виробництва. Протягом 3-х років вирощення продукції рослинництва зазнало значного занепаду і скоротили свої обсяги виробництва у 10 разів, продукція тваринництва незнала значних змін і зменшилась у своїх розмірах лише на 5%.