
- •4. Оцінка харкотиння:
- •7.Визначення окружності грудної клітки під час вдиху та видиху.
- •8. Порівняльна перкусія і аускультація грудної клітки.
- •Ентерити і коліти. Етіологія. Медсестринський процес.
- •4. Підготувати пацієнта до ендоскопічного обстеження (гастродуоденоскопії, бронхоскопії,
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Екзаменаційний білет № 5
- •4. Підготувати пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка, кишок,
- •Екзаменаційний білет № 10
- •Екзаменаційний білет № 11
- •Екзаменаційний білет № 12
- •I етап. Медсестринське обстеження
- •II етап. Медсестринський діагноз
- •III і IV етап
- •Екзаменаційний білет № 13
- •Системний червоний вовчак – хронічне автоімунне захворювання, яке характеризується генералізованим ураженням сполучної тканини органів і судин, а також вираженим поліморфізмом клінічної картини.
- •Екзаменаційний білет № 14
- •Екзаменаційний білет № 15
- •1.Ревметична хвороба. Етіологія. Медсестринський процес при ревматичній хворобі.
- •II етап
- •1.Гіпотиреоз. Мікседема. Етіологія. Медсестринський процес.
- •2 Етап Діагноз
- •4 Етап реалізація плану медсестринськихвтручань.
- •1 Етап.
- •32.Основні клінічні прояви органів дихання. Методи діагностики
- •11 Етап
- •4.. Місцеве лікування пролежнів
- •35.Гостра серцева недостатність. Серцева астма, набряк легень
- •3. Обстеження сечовидільної системи
- •1.Перевірка симптому Пастернацького.
- •2. Оцінка сечі та сечовипускання.
- •3.Визначення добового діурезу.
- •4. Визначення водного балансу.
II етап
Медсестринський діагноз
субфебрилітет
пітливість
кровохаркання
кашель
задишка
втрата маси тіла
загальна слабкість,втомлюваність
ІV етап реалізація плану медсестринськихвтручань.
1.Підготовка пацієнта і взяття мокротиння для загального аналізу,бактеріоскопічного і бактеріологічного досліджень:
-підготовка пацієнта і взяття промивних вод з бронхів та шлунка,сечі,калу,спинномозкової рідини(при інших формах туберкульозу) для бактеріоскопічного і бактеріологічного досліджень з метою виявлення мікобактерій
2. Рентгенографія органів грудної клітки
3.Проведення Манту
4.Контроль за санітарно-епідемічним станом у палаті. Створення комфортних умов для пацієнта:
постійний контроль за провітрюванням приміщення,його прибирання(поточна дезінфекція), кварцування палати
- контроль і допомога в дотриманні пацієнтом дієти:посилене вітамінізоване харчування,дієта №4
- контроль за збиранням і знезаражуванням мокротиння,плювальниць пацієнтів із відкритими формами туберкульозу легень
- постійний контроль за самопочуттям та об'єктивним станом пацієнта:загальнийстан,вимірювання t тіла,АТ,ЧДР
- переодягання та обтирання у разі пітливості
тепле питво і содові інгаляції при кашлі
- проведення оксигено терапії при задишці,дихальна гімнастика
- підвищене положення,холодне питво при кровохарканні
5.Виконання призначень лікаря з етіотропної та симптоматичної терапії:
-застосування ліків етіотропної та неспецифічної терапії - ізоніазид,рифампіцин ,беніміцин,стрептоміцин(протіонамід або ізоназід+етамбутол,або тибон)
-симптоматична терапія(протикашльові,відхаркувальні,кровоспинні,вітаміни)
-аеротерапія
-ЛФК та загартовування
6.Вирішення супутніх проблем і потреб пацієнта
7.Розяснення пацієнтові та його оточенню необхідності таких заходів:
обстеження контактних членів родини
ізоляція пацієнта у разі відкритої форми туберкульозу
диспансерного спостереження
санаторно-курортного лікування
8.Навчання пацієнта та його оточення принципів співжиття при інфекційному захворюванні
Лікування
1. Повноцінне харчування
2. Консервативне лікування
Протитуберкульозні засоби (рифампіцин по 0,45, одноразово; ізоніазид 0,3 2-3 рази/добу; етіонамід 0,25 3-4 рази/добу)
АБО
Комбінований препарат рифатер (рифампіцин,ізоніазид,етіонамід)
Етамбутол 15-25 мг/кг одноразово
Циклосерин 0,25 3-4 рази/добу
Симптоматичні засоби
Через 3-6 міс. – рентгенологічне обстеження для контролю за динамікою туберкульозного процесу та корекції призначеної терапії.
Якщо через 10 міс. після застосованого лікування не виявляють значні зміни в легенях, то хворим рекомендують оперативне втручання.
Категорії населення, що підлягають спостереженню:
- всі діти до 14 років повинні проходити
щорічну туберкулінодіагностику,
тобто пробу Манту;
- все доросле населення повинно
раз у два роки обстежуватися
методом флюорографії;
- деякі категорії працівників, наприклад, поварі, вчителі, медичні працівники та ін. повинні обстежуватися щороку
- обов’язкове загальне дослідження крові та харкотиння
Соціальна:
рання діагностика
ізоляція при відкритих формах туберкульозу
поліпшення побутових умов та умов праці
Загально-санітарні заходи
дотримання правил особистої гігієни(індивідуальна плювальниця)
поточна дезінфекція
загартовування
санітарно-освітня робота
Попередження туберкульозу серед населення
1. Уникати прямих контактів з хворими на туберкульоз людьми;
2. Не докурювати цигарки після нікого з курців;
3. Користуватися особистими предметами гігієни;
4. Вести здоровий спосіб життя: регулярно відпочивати, виконувати фізичні вправи, не палити, не вживати алкоголю, наркотиків;
5. Докласти зусиль, щоб їжа кожної людини була поживною, багатою на вітаміни, білки, жири і вуглеводи, мінеральні речовини для підвищення імунітету;
6. Не купувати продукти на стихійних ринках, бо вони можуть бути заражені мікобактеріями туберкульозу;
7. Регулярно провітрювати житло, не допускати накопичення пилу в приміщенні;
8. Оберігати себе від ВІЛ-інфекції, уникати випадкових статевих стосунків.
Протиепідемічні заходи у вогнищі(хіміопрофілактика):
(ізоназід 0,6г 1 раз на день протягом 2-4 міс.)
-з метою запобігання інфікуванню осіб,які тісно контактують з хворим
- інфікованим особам з метою запобігання захворюванню
Специфічна профілактика:
вакцинація БЦЖ
обов'язкова ревакцинація БЦЖ кожні -7 років до 15 років
після 30-річного віку – за бажанням(за умови негативної туберкулінової проби-проби Манту)
Профілактика туберкульозу членів сім'ї, у якій виявили хворого:
1. Хворий-бактеріовиділювач повинен бути ізольований (в окремій кімнаті);
2. Слід ізолювати всіх дітей від хворого;
3. У помешканні сан. – епід. станція повинна провести дезінфекцію;
4. Слід обстежити на туберкульоз всіх членів родини;
5. Хворий повинен:
- дотримуватися елементарних правил гігієни;
- користуватися окремим посудом;
- користуватися окремим рушником, мати окрему кімнату, ліжко;
- виварювати рушники і білизну хворого;
- хворий не повинен плювати на підлогу, тільки в плювальницю;
- виділене харкотиння не можна виливати у каналізацію, а прокип'ятити протягом 15 хв. у 2% р-ні соди або спалити на вогні;
- кімнату, де мешкає хворий двічі на рік білити стіни і стелю гашеним вапном з додаванням 20% р-ну формаліну або пофарбувати олійною фарбою, щоб потім мити щіткою з милом.
- житло і кімнату хворого щоденно прибирати вологою ганчіркою з
милом або содою;
- відчиняти квартирку в будь-яку пору року, а взимку якомога довше;
- температура в кімнаті має бути нижчою за 16-18°С; влітку спати на відкритому повітрі;
Специфічна профілактика
Передбачає вакцинацію, ревакцинацію та хіміопрофілактику.
Вакцина БЦЖ – це ослаблені мікобактерії туберкульозу бичачого типу, що втратили свою вірулентність, але зберегли антигенну структуру.
В Україні вакцинації підлягають усі новонароджені (на 5-7 добу життя в/ш у верхню третину лівого плеча вводять 0,1 мл. вакцини БЦЖ).
У місці введення утворюється пустула, після чого – рубець, що свідчить про ефективність вакцинації.
Ревакцинація – неінфікованим дітям в 7-14 років. Перед ревакцинацією проводять пробу Манту. Особи з позитивною пробою ревакцинації не підлягають!
Хіміопрофілактика - необхідна особам, які перебувають в контакті з хворим. З цією метою застосовують Ізоніазід по 0,3 2 рази на добу протягом 3 місяців двічі на рік.
ЕЗКАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 23