Екзаменаційний білет № 10

1. Анемії. Поняття, класифікація, етіологія. Медсестринський процес при анеміях: постгеморагічній, залізодефіцитній, мегалобластній, гіпо-та апластичній, гемолітичній

Анемія- це зменшення кількості гемоглобіну та еритроцитів в одиниці об'єму крові

Класифікація:

АНЕМІЇ ВНАСЛІДОК КРОВОВТРАТИ

1. Гостра постгеморагічна анемія

2. Хронічна постгеморагічна анемія

АНЕМІЇ ВНАСЛІДОК ПОРУШЕНОГО КРОВОУТВОРЕННЯ

1. Залізодефіцитні анемії

• ювенільний хлороз

• анеміії вагітних і годуючих жінок

• нутрітивна анемія (у дітей)

2. Анемії при дефіциті вітаміну В12 і фолієвої кислоти

(мегалобластні)

• хвороба Адісона-Бірмера

• симптоматична анемія при ракові шлунку

• агастральна анемія (після гастректомії)

• глистна

• анентеральна (при резекції тонкої кишки)

• анемії при ентеропатіях

• анемія вагітних

3. Залізонасичені (ахрестичні) анемії

• спадкові

• набуті

4. В12 (фолієво) ахрестичні анемії

- мегалобластна анемія при ерітромієлозі

- гіпопластичні анемії

- внаслідок інтоксикації

- при променевій хворобі

- медикаментозні

5. Метапластичні

- при лейкозах

- при метастазах

Гемолітичні анемії

1. Еритроцитопатії

2. Гемоглобінопатії

3. Ферментопатії

4. Анемії, пов’язані з дією антитіл,

прямих гемолізинів та інших

факторів

Постгеморагічні анемії - Це анемії, що виникли в результаті гострої чи хронічної крововтрати. Відповідно розрізняють гостру та хронічну постгеморагічні анемії.

Гостра постгеморагічна анемія - характеризується швидким зменшенням кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну в крові внаслідок зовнішньої чи внутрішньої кровотечі. Найчастіше вона зустрічається при різноманітних травмах, особливо з пошкодженням великих судин; при хворобах, що можуть супроводжуватись масивними кровотечами

Клініка: Швидкість розвитку клінічної симптоматики прямо залежить від кількості і швидкості втрати крові. Масивна крововтрата із зменшенням об’єму циркулюючої крові веде до різко вираженого анемічного синдрому: хворі відчувають раптову несподівану слабкість, головокружіння, потемніння в очах, миготіння “мушок” перед очима, шум у вухах, серцебиття, сухість в роті, нудоту, іноді - поклики на блювоту. Найменше фізичне навантаження призводить до появи сильного головного болю, суб’єктивного відчуття серцебиття. Якщо втрата перевищує 25-30% циркулюючої крові, розвивається клініка гіповолемічного (геморагічного) шоку або колапсу.

Лікування: В першу чергу потрібно зупинити кровотечу. Одночасно проводять заходи для ліквідації шоку чи колапсу, замісну інфузійну терапію: переливають кров і кровозамінники з врахуваням групи крові та резус-належності. При необхідності вводять серцеві й судинні засоби

ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ - Залізодефіцитна анемія (ЗДА) характеризується зниженням кількості заліза в організмі, внаслідок чого порушується синтез гема, а також синтез білків, що вміщують залізо.

Основними причинами ЗДА є: 1. Захворювання шлунково-кишкового тракту.

• 2. Захворювання печінки, нирок, які супроводжуються мікро-та макрогематурією.

• 3. Захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба з частими носовими кровотечами і ін.).

• 4. Хвороби органів дихання.

• 5. Патологія системи крові.

• 6. Геморагічні діатези.

• 7. Мено- і метрорагії і ін.

• 8. Вагітність

• 9. Інвазія глистів.

Клініка: При тривалому залізодефіциті характерні класичні синдроми:

•  І. Сидеропенічний: . Спотворення смаку – бажання їсти крейду, зубний порошок, глину, вугілля, сире м’ясо, крупу; нюху – бажання нюхати бензин, ацетон, лак і ін.

• 2. Виражена м’язова слабість, втомлюваність, атрофія м’язів.

• 3. Дистрофічні зміни шкіри (сухість шкіри, ламкість, випадіння волосся, тьмяність і ламкість нігтів; койлоніхії – ложкоподібні ввігнуті нігті).

• 4. Ангулярний стоматит – тріщини, “заїди” в кутках рота.

• 5. Глосит, атрофія сосочків.

• 6. Сидеропенічна дисфагія або симптом Пламмера-Вінсона – атрофія слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, біль при ковтанні.

• 7. Симптом “синіх склер”.

• 8. Сидеропенічний субфебрилітет.

• 9. Схильність до ГРВІ.

• ІІ. Циркуляторно-гіпоксичний: 1. Загальна слабість, втомлюваність, головокружіння, шум у вухах, серцебиття, задишка.

• 2. Стани запаморочення свідомості.

• 3. Напади стенокардії – міокардіодистрофія.

• 4. Блідість шкіри із зеленкуватим відтінком – “хлороз”, інколи жовтушність навколо рота (с-м Гено де Мюссі – “жовті вуса хлоротиків”).

• 5. Ранкові набряки під очима.

• ІІІ. Анемічний1. Гіпохромна анемія (зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну).

• 2. Гіпохромія, мікроцитоз, пойкілоцитоз, анізоцитоз еритроцитів

Лікування: Усунення причинних факторів розвитку анемії Дієта – багата на залізо - залізо м’яса всмоктується краще, ніж залізо

печінки

- м’ясо, печінка, нирки, риба, яйця, крупа

гречана, гриби, какао, шоколад, горох,

квасоля, яблука, персики, ізюм, чорнослив

- мед (наявна у ньому фруктоза покращує

всмоктування заліза)

Медикаментозна терапія

1. Препарати заліза для перорального прийому:

• гемостимулін (заліза лактат + сухий

гематоген + міді сульфат) – по 2-3 таблетки 3 рази на день

• ферамід (сполука заліза з нікотинамідом)и - по 3 таблетки

3 рази на день

• феррокаль (заліза сульфат + кальція фруктозодифосфат +

церебролецитин) - по 1-2 таблетки 3 рази на день

• ферроплекс (заліза сульфат + вітамін С) по 2-3 драже

3 рази на день

• тардиферон (заліза сульфат + мукопротеаза) - по 1-2

таблетки на день

• ферро-градумент (заліза сульфат + інертна пластична

субстанція) - 1 табл. за 30 хв. до сніданку