
- •Агацці е. Людина як предмет філософії.
- •2.Специфіка філософських питань та структура філософського знання
- •3. Поняття світогляду та його історичні форми . Структура світогляду. Світогляд і філософія.
- •4. Проблематизація і критика як форми філософських міркувань. Характеристика філософських традицій та основних періодів історії філософії. Поняття «культури мислення».
- •5. Деятельность(д) как способ бытия человека.
- •4.Міфологія як тип світогляду. Класичний та соціальний міф. Особливості міфологічного світогляду давніх слов’ян
- •7. Історичні умови становлення та характерні риси релігійного типу світосприйняття.Філософія і релігія:особливості розв'язання основного питання світогляду.
- •8. Світогляд і наука:проблема природи науки.Наука як пізнавальна система, як соціальний інститут і як феномен культури. Поняття етосу науки.
- •9. Фiлософська свiдомiсть антиної епохи: основнi риси свiтосприйняття та фiлософiї, Характеристика основних перiодiв розвитку антиної фiлософiї
- •10. Натурфiлософiя. Основнi проблеми фiлософiъ досократикiв.
- •11. Софiсти I Сократ. Метод Сократа.
- •12 Фiлософiя Платона: теорiя iдей, пiзнання,соально-полiтинi погляди. Аналшз проблематики праi Платона Держава
- •13. Лософія Арістотеля: основні ідеї та критика теорїї їдей Платона. Характеристика праці Аристотеля "Політика"
- •14. Сократина школа кiнiкiв
- •15. Школи еллiнiстино-римської фiлософїї: епїкурейї, стоїки. Скептики
- •16 Давньоiндiйська фiлосфiя: брахманiзм, буддизм, iндуiзм.
- •17. Філософія Давнього Китаю: даосизм та конфуціанство. Порівняльний аналіз західної та східної філософських традицій.
- •18. Теоцентризм як тип духовності середньовічної людини. Етапи розвитку релігійної філософії в епоху становлення християнства і середні віки (патристика, схоластика). Напрямки схоластичної філософії.
- •19. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення Християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського “Слово про закон і благодать”
- •20. Релігійні течії в західній філософії хх ст.: неотомізм, тейярдизм, сучасний філософський протестантизм, персоналізм.
- •23. Особливості культури та філософії доби європейського Відродження:гуманізм, антропоцентризм, пантеїзм, натуралізм.Ренесансний гуманізм та утопія.
- •24. Философия истории и политики в сочинении н.Макиавелли «Государь».
- •25.Особливості філософії та культури Нового часу (аналіз в контексті праці м.ХАйдеггера “Час картини світу)
- •26 .Проблема методу пізнання в філософії Нового часу (бекон, Деекарт)Характеристика раціоналізму та емпіризму.
- •27.Філософія людини в “ренесансній” та “новочасній” традиціях: аналіз в контексті робіт м.Монтеня “Досліди” та б.Паскаля “Думки”
- •28. Філософія Просвітництва: погляди на людину, суспільство, релігію, природу. Аналіз проблематики праці ш.Монтеск’є “Про дух законів”
- •Філософія і.Канта: теорія пізнання, вчення про антиномії, етика.
- •18. Філософія л.Феєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію
- •32. Філософія Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику.
- •33.Філософія в Києво-Могилянській академії:характеристика основних ідей професорів Академії.
- •34. Основні теми філософських пошуків г.С. Сковороди. Аналіз роботи: Кольцо; Разговор п’яти путников о истинном щастии в жизни.
- •35. Соціально-філософські погляди і.Я. Франка.
- •36 Метафізика волі а. Шопенгауера.
- •З7 Кьєркегор про характкер їстини
- •38. Нїгїлїзм ф. Нїше Антихристиянин
- •39. Характеристики класичної та некласичної традицій в філософії.»Постмодерністський поворот» в культурі хХст.Філософський модерн та постмодерн.
- •40. Антропологічний рнесанс у філософській думці хх ст.
- •41.Людське існування як фундаментальні проблема екзистенціальної філософії: основні представни ки, школи та проблеми
- •42. Аналіз проблематики акзистенціальної філософії за працями ж-п.Сартр “екзистенціалізм – це гуманізм”, а.Камю “Міф про Сізіфа”.
- •40. Філософська антропологія як течія західної філ хх ст.. Розвиток антропол концпц (Шелер, Плесснер, Гелен, Кассірер)
- •41. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії
- •42. Аналіз проблематики екзистенц філософії за працями
- •43. Герменевтика проблема інтерпретації та розуміння. Герм коло.
- •Основные черты традиции
- •45. Проблема буття та субстанції в історії філософії. Монізм, дуалізм, плюралізм.
- •46. Матерія, еволюція уявлень. Атрибути матерії.
- •47. Диалектика: ее сущность и основные исторические формы. Понятие закона. Категории «закон и хаос».
- •48. Философские категории: практическая природа и культурно-историческое содержание.
- •49.Характеристика діалектичних законів
- •50. Аналіз категорій сутність і явище, форма і зміст, структура і елемент в науковому пізнанні та діяльності. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.
- •51. Принцип детермінізму і індетермінізму.
- •52. Теорія пізнання (епістемологія, гносеологія): загальна характеристика, основні категорії та проблеми. Класичні та некласичні теорії пізнання.
- •Эволюционная эпистемология.
- •53. Проблема познания в философии. Субъект и объект познания.
- •54. Истина как гносеологич. И культурологич. Категория. Концепция истины. Истина как процесс.
- •55.Чуттєве і раціональне в свідомості і в пізнанні.Сенсуалізм та раціоналізм.Емпіризм, апріоризм та теоретизм як концепції епістемології та методології науки.
- •56.Теоретичний рівень наукового пізнання:форми та методи.Теорія і факти.Структура наукової теорії та її функції.Проблема, ідея, концепція, теорія в соціогуманітарних науках.
- •62. Свідомість як проблема філософії: свідомість як ідеальна реальність та суспільний феномен. Свідомість і мова.
- •63. Свідоме, несвідоме, підсвідоме: психоаналітичні та феноменологічні підходи до аналізу свідомості.
- •64. Проблема свободи в історії філ. Аналіз концептуальних підходів. Соціальний смисл свободи як принципу людського буття і здатності вибору.
- •66. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль и право.
- •67. Мистецтво як відтворення дійсності у її можливостях. Принцип краси.
- •68. Понятие культуры. Культура как реализация творческих сил человека (гуманизма). Культура и цивилизация. Массовая культура.
- •70. Проблема сенса и направленности истории. Конепїї
- •72. Політики і Політична організація суспільства. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •73. Проблема суб’єктів в історії: особа, народні маси, класи, нації. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •74. Держава як організація суспільства та основний показник типу суспільного ладу. Генезис держави, типи правління форми та функції.
- •75.Гражданское общество и государство....
- •76. Право і правосвідомість. Ідея правової держави та проблема прав людини у філософії права „новочасної” та сучасної доби. Право і закон. Право і справедливість.
- •77. Социальн. Структура с соц. Отношения. Роль интеллигенции. Проблема формирования национальной элиты.
- •78.Феномен сучасної глобалізації та глобальні проблеми сучасності: їх генеза та пошуки розв’язку.Прогнози та перспективи розвитку сучасної цивілізації.
51. Принцип детермінізму і індетермінізму.
Категорії детермінізму - це підстава для формування раціонального світогляду. Це спосіб подолання міфології, містики, окультизму. Підставою для детермінізму розгляд дійсності як деякої сукупності, в якій визначені усталені відношення і зв’язки між цими елементами. Оці відношення є ті, які знаходять свій вираз у категорії детермінації. Іншими словами, в світі не існує ізольованих елементів, ізольованих подій, які не пов’язані з оточуючим світом і ці зв’язки визначають характер цієї речі, спосіб існування. Речі, явища в світі взаємопов’язані, взаємозумовлені.
До детермінізму ставлять такі питання:
Як виникає дана річ? Що зумовлює її виникнення? Які умови існування даної речі або даного явища? Які умови зникнення даної речі? Як може перетворюватись дана річ?
Індетермінізм – це, як правило, заперечення ідей детермінізму. Сама уява про певну упорядкованість світу, про його певну організованість є хибною.
Шопенгауер. Він критикував закономірності світу, тезу про те, що існує певна субстанція. Світ хаотичний – «світова воля».
Ніцше – справжній світ – суцільне становлення. Закони не описують адекватно це становлення.
Чудо – не можна пояснити за допомогою детермінізму.
Категорії детермінізму:
Умови і зумовлення.
Необхідні умови: Фактори А1, А2, А3… - створюють можливість існування явища В.
Необхідні умови + L = достатні умови - викликають явище В.
Достатні умови – такі умови, за наявності яких виникає явище В. L- причина, фактор, який перетворює необхідні умови у достатні, зумовлює появу В.
St - St+t. Із первісного стану St виникає наступний стан St+t.
Принцип необхідності – необхідність щодо даного об’єкту є те, без чого неможливе існування даного об’єкту.
Принцип випадковості щодо даного об’єкта є те, що з одного боку супроводжує існування даного об’єкту, але водночас не є необхідним для даного об’єкта (може бути або може не бути).
Закон фіксує усталений зв'язок між певними умовами і явищами, які виникають за цих умов. Закон вказує на можливе за яких дане явище може виникати.
Закон однозначні, строго детерміновані (немає ніякої невизначеності).
Класична наука строго оперувала з причинними відношеннями, спиралась на поняття динамічного закону.
Динамічний закон - якщо визначенні точні значення величини, то за необхідності виникають інші величини, що характеризують таку систему.
Лапласівський детермінізм – теза, про картину світу, в якому панують строго детерміністичні закони. Все в світі однозначно зумовлене.
Кант абсолютизував таку закономірність, все, що відбувається в природі гіпотетично необхідно. Випадковість в природі неможлива.
Квантова фізика – строго ймовірнісний характер (закони атомів).
В основі світу лежать ймовірнісні закони, а феноменологічно ми одержуємо детерміністичні закони.
Нелінійна фізика (Приогжін, Хакен) - навіть для макроскопічних систем величезну роль відіграють ймовірності.
Строго детерміністичні закони стверджують, що при певних умовах будуть мати місце точно визначені речі.
Статистичний закон дозволяє вказати певну ймовірність того, що за даних умов величина В буде мати певне значення. або що за певних умов Р існує ймовірністьW, що відбудеться подія Q.
Класичний детермінізм – всі закони однозначно описують світ, немає випадковості, немає новизни. Загальний детермінізм – закони носять більш складний характер, закони обмежують можливості явища. Не все те, що ми уявляємо можливо, в світі є неможливе за будь-яких умов.