51. Принцип детермінізму і індетермінізму.

Категорії детермінізму - це підстава для формування раціонального світогляду. Це спосіб подолання міфології, містики, окультизму. Підставою для детермінізму розгляд дійсності як деякої сукупності, в якій визначені усталені відношення і зв’язки між цими елементами. Оці відношення є ті, які знаходять свій вираз у категорії детермінації. Іншими словами, в світі не існує ізольованих елементів, ізольованих подій, які не пов’язані з оточуючим світом і ці зв’язки визначають характер цієї речі, спосіб існування. Речі, явища в світі взаємопов’язані, взаємозумовлені.

До детермінізму ставлять такі питання:

Як виникає дана річ? Що зумовлює її виникнення? Які умови існування даної речі або даного явища? Які умови зникнення даної речі? Як може перетворюватись дана річ?

Індетермінізм – це, як правило, заперечення ідей детермінізму. Сама уява про певну упорядкованість світу, про його певну організованість є хибною.

Шопенгауер. Він критикував закономірності світу, тезу про те, що існує певна субстанція. Світ хаотичний – «світова воля».

Ніцше – справжній світ – суцільне становлення. Закони не описують адекватно це становлення.

Чудо – не можна пояснити за допомогою детермінізму.

Категорії детермінізму:

Умови і зумовлення.

Необхідні умови: Фактори А1, А2, А3… ­- створюють можливість існування явища В.

Необхідні умови + L = достатні умови - викликають явище В.

Достатні умови – такі умови, за наявності яких виникає явище В. L- причина, фактор, який перетворює необхідні умови у достатні, зумовлює появу В.

St - St+t. Із первісного стану St виникає наступний стан St+t.

Принцип необхідності – необхідність щодо даного об’єкту є те, без чого неможливе існування даного об’єкту.

Принцип випадковості щодо даного об’єкта є те, що з одного боку супроводжує існування даного об’єкту, але водночас не є необхідним для даного об’єкта (може бути або може не бути).

Закон фіксує усталений зв'язок між певними умовами і явищами, які виникають за цих умов. Закон вказує на можливе за яких дане явище може виникати.

Закон однозначні, строго детерміновані (немає ніякої невизначеності).

Класична наука строго оперувала з причинними відношеннями, спиралась на поняття динамічного закону.

Динамічний закон - якщо визначенні точні значення величини, то за необхідності виникають інші величини, що характеризують таку систему.

Лапласівський детермінізм – теза, про картину світу, в якому панують строго детерміністичні закони. Все в світі однозначно зумовлене.

Кант абсолютизував таку закономірність, все, що відбувається в природі гіпотетично необхідно. Випадковість в природі неможлива.

Квантова фізика – строго ймовірнісний характер (закони атомів).

В основі світу лежать ймовірнісні закони, а феноменологічно ми одержуємо детерміністичні закони.

Нелінійна фізика (Приогжін, Хакен) - навіть для макроскопічних систем величезну роль відіграють ймовірності.

Строго детерміністичні закони стверджують, що при певних умовах будуть мати місце точно визначені речі.

Статистичний закон дозволяє вказати певну ймовірність того, що за даних умов величина В буде мати певне значення. або що за певних умов Р існує ймовірністьW, що відбудеться подія Q.

Класичний детермінізм – всі закони однозначно описують світ, немає випадковості, немає новизни. Загальний детермінізм – закони носять більш складний характер, закони обмежують можливості явища. Не все те, що ми уявляємо можливо, в світі є неможливе за будь-яких умов.