
- •2. Нові форми організації лікувально-профілактичної допомоги дітям.
- •3. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки, стаціонару, шкільно-дошкільного закладу, санаторію. Основні документи та накази.
- •4. Організація медичної допомоги новонародженим в амбулаторних умовах. Патронаж новонародженої дитини. Мета первинного повного огляду.
- •5. Форми організації лікувально-профілактичної роботи дільничного педіатра; потічна і звітна документація.
- •6. Показники здоров'я. Контроль за станом здоров’я та розвитком дітей.
- •7. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки. Основні документи та накази. Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні ( Наказ моз України № 434 29.11.02)
- •8. Робота дільничного педіатра в сім’ї дитини. Консультування родини. Санітарноосвітня робота педіатра.
- •10. Робота педіатра в дошкільних закладах. Підготовка дітей до вступу в школу
- •10 Фізичний розвиток дітей раннього віку. Діагностика порушень фізичного розвитку у дітей. Методи корекції.
- •Інтерпретація динаміки графіків фізичного розвитку дитини
- •11. Диспансерний метод у роботі педіатра.
- •Примірне положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу
- •1. Харчова цінність грудного молока.
- •2.Захисна роль грудного молока.
- •3.Важлива роль грудного молока у профілактиці харчової алергії.
- •5. Регуляторна роль грудного молока пов'язана з наявністю в ньому різних гормонів:
- •6. Психоемоційна єдність.
- •7. Віддалений вплив грудного молока на здоров'я матері і дитини.
- •8. Вплив годування грудьми на здоров'я матері і дитини
- •9. Переваги грудного годування для родини.
- •15. Класифікація і характеристика сумішей, що використовуються в якості замінників грудного молока у дітей грудного віку.
- •3.3.1. Загальні положення
- •. Правила введення прикорму
- •3.3.3. Продукти прикорму
- •3.3.4. Частота введення прикорму
- •3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців
- •17. Вигодовуваннядітей з малою масоютіла в амбулаторнихумовах.
- •22. Особливості виходжування та вигодовування дитини з малою масою в амбулаторних умовах.
- •18. Дослідження неврологічного статусу новонародженого . Неврологічні синдроми.
- •19. Харчування здорових дітей від одного до трьох років.
- •3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років
- •3.4.1.Загальні положення
- •Консультування матері з харчування дитини від 12 місяців до 3 років
- •Штучне та змішане вигодовування
- •Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
- •20. Відстрочені прояви травм спинного мозку у новонароджених. Реабілітація.
- •21. Специфічна профілактика інфекційних хвороб. Сучасний календар щеплень
- •Порядок проведення щеплень
- •1. Щеплення за віком
- •2. Щеплення дітей з порушенням цього Календаря
- •23. Інфекційні захворювання шкіри у новонароджених . Загрозливі симптоми. Тактика педіатра
- •Везикулопустулез (стафилококковый перипорит)
- •Кандидоз кожи у новорожденных
- •Пузырчатка новорожденных (пемфигус, пиококковый пемфигоид)
- •Эксфолиативный дерматит Риттера
- •Синдром стафилококковой обожженной кожи (стафилококковый синдром обожженной кожи)
- •Некротическая флегмона новорожденного
- •Рожистое воспаление
- •Диагностика
- •Лечение
- •24. Перинатальніураження головного мозку у новонародженихдітей. Клінічні прояви в відновлювальнийперіод. Принципиреабілітації.
- •26. Неонатальні жовтяниці. Діагностика, тактика педіатра.
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •Основні принципи ведення новонароджених з жовтяницею
- •Основні принципи обстеження та лікування новонародженого з жовтяницею
- •27. Кефалогематоми у новонароджених. Тактика ведення в амбулаторних умовах. Показання для консультації нейрохірурга.
- •28. Рання діагностика гнійних менінгітів у новонароджених. Тактика педіатра
- •29. Особливості терморегуляції у новонароджених та дітей раннього віку. Профілактика порушень.
- •30. Геморагічний синдром у новонароджених. Причини. Діагностика. Тактика педіатра.
- •Лабораторные данные Геморрагической болезни новорожденных (витамин-к-дефицит):
- •Фенотипические особенности детей с фетальным алкогольным синдромом:
- •Диагностика фас
- •Лечение фетального алкогольного синдрома
- •Социальная поддержка
- •32. Особливості догляду за шкірою новонародженого. Неінфекційні захворювання шкіри. Тактика педіатра.
- •34. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Лікування та методи реабілітації.
- •125. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Клінічні прояви, обстеження. Принципи лікування
- •II. Критерії діагностики
- •Мета лікування
- •Диспансерний нагляд
- •35. Лімфатичний діатез. Ведення дитини з лімфатичним діатезом.
- •1. Клінічні –залежать від ступкеня важкості та перебігу звахворювання.
- •37. Спазмофілія. Диференційний діагноз спазмофілії з іншими судомними синдромами.
- •39. Залізодефіцитна анемія у дітей. Діагностика, профілактика та лікування.
- •2. Лабораторні критерії діагностики зда
- •3. Основні принципи лікування
- •Парентеральні препарати заліза повинні використовуватись тільки по суто спеціальним показанням, завдяки високому ризику розвитку місцевих та системних побічних реакцій.
- •4. Профілактика
- •40. Сидром блювання та зригування у новонароджених. Причини. Тактика лікаря-педіатра.
- •41. Малюкова регургітація. Причини. Тактика педіатра. Малюкова регургітація
- •Етіологія і патогенез
- •Клінічна картина
- •Діагностика
- •Лікування
- •42. Бронхіти. Вікові особливості перебігу у дітей різного віку. Лікування.
- •Протокол лікування гострого бронхіту у дітей
- •Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс, аміксін, ребетол, інтерферони, днк-ази та ін.
- •Лейкоцитоз, прискорена шзе
- •43. Обструктивний бронхіт у дітей раннього віку. Лікування, профілактика.
- •112. Гострий обструктивний бронхіт у дітей: діагностика, особливості перебігу, лікування.
- •45. Ускладнення гострої пневмонії у дітей. Тактика ведення та лікування
- •45. Діагностика та алгоритм наданняневідкладноїдопомоги при гострійнирковійнедостатності у дітей.
- •46. Гострий гломерулонефрит. Принципи лікування. Профілактика.
- •48. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій наднирковій недостатності у дітей.
- •49. Провідні клінічні синдроми імунодефіцитних станів. Діагностика. Тактика педіатра.
- •Алгоритм скринінгу клініко-анамнестичних критеріїв імунодефіцитних захворювань (ідз)
- •50. Хронічний гепатит у дітей. Диференційний діагноз. Принципи лікування
- •52. Діагностика та лікування синдрому подразненого кишковика.
- •53. Лікування гастро-езофагальної рефлюксної хвороби у дітей.
- •54. Затяжні жовтяниці у дітей раннього віку. Діагностика, тактика лікаря-педіатра. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.04.2006 р. № 255
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •55. Судоми у дітей. Алгоритм надання невідкладної допомоги.
- •Примітка: Термін повторного огляду визначається лікарем індивідуально.
- •Заняття по догляду з метою розвитку дитини віком до 6 місяців
- •56. Диференційна діагностика синдрому головного болю у дітей. Тактика педіатра
- •2.Головные боли напряжения
- •57. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій серцево-судинній недостатності дітей.
- •58. Порушення серцевого ритму і провідності. Діагностика. Лікування. Диспансерний нагляд. Наказ моз України від 19.07.2005 № 362
- •I45.6 синдром попереднього збудження
- •Протокол діагностики та лікування порушень серцевого ритму у дітей
- •I47.0 зворотна шлуночкова аритмія
- •I47.1 надшлуночкова тахікардія
- •I47.2 шлуночкова тахікардія
- •I48 фібриляція і тріпотіння передсердь
- •I49.3 попередчасна деполяризація шлуночків
- •I49.5 синдром слабкості синусового вузла
- •59. Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей. Клінічні прояви, обстеження. Тактика педіатра
- •60. Діагностика вроджених вад серця. Диспансерний нагляд.
- •62. Артеріальна гіпертензія у дітей. Диференційна діагностика. Лікування. Наказ моз України від 19.07.2005 № 362
- •63. Синдром вегетативних порушень. Особливості проявів у різних вікових группах
- •Классификация анемий
- •I.Постгеморрагические анемии (вследствие как наружных, так и внутренних кровопотерь):
- •II. Анемии вследствие недостаточности эритропоэза:
- •Классификация анемий в зависимости от уровня ретикулоцитов в периферической крови
- •65. Сучасні принципи інсулінотерапії при цукровому діабеті 1-го типу. Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 27.04.2006 р. № 254
- •Типи препаратів інсуліну і тривалість їхньої дії, які використовуються для лікування дітей хворих на цукровий діабет
- •66. Гострі респіраторні вірусні захворювання у дітей. Діагностика. Сучасні підходи до лікування.
- •67. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги дітям з гіпертермічним синдромом.
- •99. Гіпертермічний синдром. Невідкладна допомога. Тактика педіатра.
- •69. Диференційна діагностика гострих вірусних гепатитів у дітей..
- •70. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-ендокринолога.
- •71. Синдром крупу у дітей. Принципи надання допомоги при ларингітах в залежності від їх походження.
- •117. Стенозуючий ларингіт: клінічні прояви, надання невідкладної допомоги дітям.
- •73. Сучасні методи діагностики туберкульозу у дітей та підлітків. Концепція dots-стратегії в Україні.
- •6.5.3 Виявлення туберкульозу шляхом проведення туберкулінодіагностики серед груп ризику та масової туберкулінодіагностики в 7- та 14-річному віці перед ревакцинацією
- •Vі. Моніторинг за туберкульозом здійснювати шляхом:
- •Vіі. Профілактику туберкульозу проводити шляхом:
- •Гіпертоксична форма дифтерії мигдаликів:
- •Лікування
- •74. Лікування туберкульозу у дітей та підлітків.
- •150. Принципи та методи лікування хворих на туберкульоз дітей.
- •Протитуберкульозні препарати
- •75. Менінгококкова інфекція. Принципи надання терапевтичної допомоги на догоспітальному етапі та у стаціонарі.
- •4.7. Респіраторна підтримка [а]
- •1. Загальні положення
- •2. Спосіб застосування та дозування
- •3. Реакція на введення
- •4. Ускладнення
- •5. Протипоказання до вакцинації та ревакцинації
- •Этиология
- •Эпидемиология
- •78. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Особливості перебігу у дітей раннього віку.
- •92. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Імунопрофілактика при кашлюку.
- •Особенности коклюша у детей раннего возраста
- •Критерії тяжкості:
- •Параклінічні дослідження:
- •Лабораторная диагностика
- •79. Клініка і діагностика інфекційного мононуклеозу. Лікування. Тактика педіатра.
- •80. Діагностика вірусних гепатитів у дітей до 1 року. Диспансерне спостереження.
- •81. Організація і проведення туберкулінодіагностики серед дітей та підлітків.
- •82. Гострі кишкові інфекції. Диференційна діагностика секреторних та інвазійних діарей. Етіотропна терапія при гкі.
- •83. Кір. Клініка. Диференційна діагностика з гострими респіраторними вірусними інфекціями, алергічним висипом.
- •Катаральний період
- •86. Диференційна діагностика плямистих екзантем. Опорні клініко-лабораторні діагностичні критерії
- •147. Інфекційні екзантеми. Диференційна діагностика.
- •87. Секреторні діареї у дітей. Клініко-лабораторна характеристика. Опорні симптоми дегідратації та принципи терапії
- •Діагностичні критерії:
- •Лікування
- •Приблизний об”єм розчину на цьому етапі 50-100 мл/кг маси тіла чи 10 мл/кг після кожного випорожнення.
- •4. Дієтотерапія:
- •88. Ускладнений перебіг паротитної інфекції. Діагностика. Лікування.
- •90. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування. Наказ моз Украіни від 12.01.2009 №4
- •91. Муковісцидоз. Сучасніпринципидіагностики та лікування.
- •94. Суглобний синдром у дітей. Реактивні артрити.
- •95. Грибкові інфекції у дітей. Діагностика, лікування
- •97. Диференційна діагностика синдрому мальабсорбції у дітей раннього віку.
- •1. Легка форма
- •2. Середньоважка ступінь тяжкості хвороби
- •3. Тяжка форма хвороби
- •101. Невідкладна допомога при кровотечі у дітей, хворих на гемофілію.
- •103. Частохворіючі діти. Методи реабілітації.
- •104. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці у дітей.
- •Менінгококовий менінгіт.
- •Серед специфічних ускладнень генералізованих форм менінгококової інфекції виділяють:
- •106. Організація роботи педіатра у стаціонарі; посадові обов’язки, документація
- •I. Общие положения
- •II. Должностные обязанности
- •III. Права
- •IV. Ответственность
- •3.2.2.Основні можливі клінічні прояви (рівень доказовості 2,3)
- •108. Бронхіальна астма у дітей: надання невідкладної допомоги при приступі ядухи.
- •110. Показання до медико-генетичного консультування.
- •111. Лімфогрануломатоз у дітей. Ранні діагностичні ознаки. Тактика педіатра
- •113. Діагностика та алгоритм наданняневідкладноїдопомоги при гіповолемічномушоці.
- •114. Організація медичного нагляду за здоровою дитиною віком до 3 років.
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Організаційні заходи
- •2.3.1. Анамнез
- •2.3.8. Консультування батьків [a]
- •2.3.9. Огляди лікарями-спеціалістами та додаткове обстеження Кожне медичне втручання, яке проводиться дитині, у т.Ч. Огляд лікарем-спеціалістом, має бути обґрунтованим та безпечним для дитини.
- •115. Харчування дітей з генетичною та спадковою патологією
- •116. Атопічний дерматит. Диференційна діагностика. Лікування.
- •IV етап: розрахунок величини індексу sсorad
- •2. Додаткові обстеження
- •3. Алергологічне обстеження
- •4. Обов’язкові консультації
- •Характеристика лікувальних заходів
- •Поетапне лікування
- •118. Критерії виписки новонароджених із пологових будинків. Щеплення здорових новонароджених.
- •11.Вакцинація
- •11.1. Вакцинація новонароджених проти гепатиту b.
- •11.1.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти гепатиту b.
- •11.2.Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.
- •11.2.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти туберкульозу:
- •11.2.2. Спосіб застосування та дозування.
- •120. Дисплазія кульшових суглобів. Діагностика, тактика ведення.
- •121. Артеріальна гіпотензія. Алгоритм обстеження. Лікування.
- •123. Неревматические кардиты. Причины, клинические проявления, алгоритм диагностики. Лечение.
- •124. Системний червоний вовчак у дітей. Клініка. Діагностика. Лікування.
- •126. Реанімаційні заходи при зупинці серця, дихання.
- •127. Загрозливі симптоми у новонароджених. Тактика педіатра.
- •128. Гіпотиреоз у дітей. Рання діагностика, лікування. Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 27.04.2006 р. № 254
- •129. Принципи лікування кислотозалежних захворювань шлунку. Лікування :
- •130. Диференційна діагностика серозних менінгітів. Синдром млявого паралічу. Тактика педіатра
- •Дифференциальная диагностика серозных менингитов
- •Дифференциальная диагностика вирусных менингитов
- •131. Ендокринопатії періоду новонародженості.
- •Сільутратна форма
- •Тривале, хронічне лікування
- •Проста вірильна форма.
- •3. Гіпертонічна форма
- •132.Особливості розвитку дітей у закритих дитячих колективах.
- •133. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при кетоацидотичній комі.
- •134. Інфекції, що передаються від домашніх тварин. Рання діагностика. Профілактика
- •Диагностика
- •Профилактика
- •135. Лімфоаденопатії. Диференційна діагностика, тактика педіатра.
- •Этиопатогенез увеличения лимфатических узлов у детей
- •136. Геморагічні васкуліти у дітей. Причини. Диференціальний діагноз. Лікування
- •137. Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоці.
- •138. Гостра гнійна інфекція м’яких тканин у дітей. Тактика педіатра.
- •140. Функціональні захворювання шлунку. Клінічна прояви. Діагностика. Принципи лікування.
- •141. Лікування синдрому ексикозу при кишкових інфекціях.
- •142. Псевдотуберкульоз. Клінічні форми. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Легка форма:
- •Лікування
- •143. Ешеріхіози. Клінічні форми в залежності від віку дитини та збудника.
- •144. Фізичне виховання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •1. Загальні положення
- •2. Мета і завдання медико-педагогічного контролю
- •3. Організація медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів та порядок проведення медико-педагогічного спостереження на заняттях з фізичного виховання
- •145. Гостракропив'янка. Наданняневідкладноїдопомоги.
- •146. Хронічна ниркова недостатність. Причини. Діагностика. Принципи лікування.
- •148. Хвороба Дауна. Клініка. Діагностика. Диспансерний нагляд. Методи реабілітації
- •149. Показання для направлення хворих на консультацію до кардіолога.
- •151. Особливості нагляду за дітьми з діабетичною фетопатією. Показання до консультації ендокринолога.
- •Профилактика и коррекция гипогликемии и других нарушений гомеостаза
- •152. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-гематолога.
- •153. Набуті вади серця у дітей. Діагностика. Тактика педіатра.
- •154. Невідкладна допомога при отруєнні парацетамолом.
- •155. Вагітність у підлітків. Підліткова контрацепція.
- •Жінки, які можуть використовувати кок:
- •28 Таблеток: Всі таблетки в упаковці активні (гормональні). Жінки, які можуть використовувати птп:
- •Гормональні пластирі Пластир – трансдермальна терапевтична система (ттс), гормональний контрацептив для системного застосування презерватив.
- •Типи невідкладної контрацепції:
- •156. Організація медико-генетичного консультування. Тактика педіатра при підозрі на спадкову та вроджену патологію.
- •157. Отити у дітей. Диференційна діагностика, лікування. Тактика педіатра.
- •Діагностичні критерії
- •158. Діагностика ступенів дегідратації. Лікування. Оральна регідратація.
Эпидемиология
Источником гриппозной инфекции есть только больной человек с явными, стертыми и субклиническими, формами заболевания. Путь передачи инфекции – воздушно-капельный. Максимальная заразность наблюдается в первые дни болезни, выделение вируса при неосложненном течении заканчивается до 5-6-го дня от начала заболевания. В то же время, при пневмонии, которая усложняет течение гриппа, вирус выявляется в организме до 2-3 недель от начала заболевания.
Грипп типичный протекает с симптомами токсикоза (специфической гриппозной интоксикацией) и катаральными явлениями со стороны верхних дыхательных путей.
Инкубационный период при гриппе короткий — 1–3 дня. Заболевание развивается бурно, остро с появления озноба и лихорадки до 38,5–40°C в течение первых суток. Наиболее постоянными симптомами лихорадочного периода являются специфическая интоксикация, проявляющаяся головной болью с локализацией в лобно-височной области, болью в глазных яблоках, суставах и мышцах, выражены слабость, снижение аппетита, вплоть до анорексии, может быть рвота, у детей первого года жизни развиваются судороги на пике лихорадки, у более старших — явления менингизма, нарушение сознания в виде бреда, галлюцинаций (делирия).
Кожные покровы бледные, у детей раннего возраста они характеризуются «мраморностью». Может иметь место яркий румянец. Выражена инъецированность склер и конъюнктивы. Со стороны сердечно-сосудистой системы выявляется тахикардия, коррелирующая с высотой лихорадки. Может развиться абдоминальный синдром на фоне гемодинамических нарушений в области брыжейки и кишечника.
У большинства больных появляется ринит, сопровождающийся отеком и яркой гиперемией слизистой носа, слизисто-серозные выделения. Слизистая ротоглотки резко гиперемирована, характерны отечность мягкого неба, дужек, малого язычка, миндалин, задней стенки глотки, обильная зернистость. Типично развитие трахеита, сопровождающегося сухим, саднящим, болезненным кашлем, с ощущением боли за грудиной по ходу трахеи. Ларингит при гриппе проявляется осиплостью или афонией. Если развивается ларинготрахеит с обструкцией, то он протекает с более тяжелой степенью стеноза с ранним наслоением бактериальной инфекции и развитием гнойного воспалительного процесса в дыхательных путях. Типичным рентгенологическим признаком гриппозного поражения легких является сегментарный отек, нередко с развитием ателектаза. Кратковременно могут выслушиваться на фоне жесткого дыхания сухие хрипы.
При определении формы и тяжести заболевания руководствуются степенью выраженности симптомов интоксикации и расстройств различных систем и органов.
Особым проявлением тяжести следует считать развитие токсикоза с поражением центральной нервной системы, геморрагического синдрома в виде носовых кровотечений, петехий на коже и слизистых, микрогематурии.
К атипичным следует относить стертую форму болезни с минимально и кратковременно выраженными симптомами болезни и гипертоксическую форму.
Для гипертоксической формы характерно развитие инфекционно-токсического шока с ДВС-синдромом, развитием геморрагической пневмонии и кровоизлияниями в различных органах (надпочечниках, легких, печени, почках и др.).
К группе повышенного риска следует относить детей периода новорожденности и первого полугодия жизни, у которых начало заболевания может быть не типичным, с постепенным развитием, слабовыраженными проявлениями токсикоза и минимальными катаральными проявлениями со стороны носоглотки, но при этом могут отмечаться срыгивания, рвота, отказ от еды, нарушение сна. Очень рано наслаиваются бактериальные осложнения, которые могут развиваться с катастрофической скоростью и неблагоприятным исходом.
У детей от 6 мес до 5 лет течение болезни может быть очень тяжелым, с развитием энцефалических реакций, нейротоксикоза и менингоэнцефалита при слабо выраженных катаральных явлениях со стороны дыхательных путей. Развивающийся отек головного мозга при этих поражениях представляет угрозу для жизни ребенка.
Часто выявляется сегментарное поражение легких, развиваются стеноз гортани, астматический синдром. Наиболее тяжело, с осложнениями, протекает грипп у пациентов с хроническими бронхолегочными, сердечно-сосудистыми заболеваниями и сахарным диабетом.
Осложнения гриппозной инфекции различаются по времени развития (ранние или поздние), по этиологии (вирус-ассоциированные или бактериальные) и по локализации.
Наиболее частым осложнением является пневмония — вирусная первичная (в первые 24–48 ч), вторичная — бактериальная или вирусно-бактериальная, развиваются острый средний отит, синуситы и др. [
Чаще вирусная гриппозная пневмония носит геморрагический характер, соответствует острому респираторному дистресс-синдрому, протекает чрезвычайно тяжело с выраженными признаками дыхательной недостаточности, кровавой мокротой, сухими и влажными хрипами в легких. На рентгенограммах в обоих легких обнаруживаются очаговые инфильтративные тени на фоне усиления сосудистого рисунка. Нередко на 4–5-й день болезни наступает летальный исход.
На фоне присоединения бактериальной инфекции стремительно развивается бактериальная пневмония, в развитии которой наиболее значимыми патогенами являются стафилококки, стрептококки (пневмококки), гемофильная палочка, клебсиелла, синегнойная палочка, микоплазма, хламидии, легионеллы, реже другие представители бактерий.
Осложнение в виде синдрома Рейе встречается практически исключительно у детей (в основном после заболевания гриппом В) после употребления салицилатов (в том числе ацетилсалициловой кислоты) и проявляется сильной рвотой, которая может привести к коме в связи с отеком мозга. Осложнения со стороны сердечно-сосудистой системы чаще встречается у лиц пожилого возраста. Может развиться миокардит и перикардит (воспалительное заболевание мышц сердца, которое может привести к сердечной недостаточности). После гриппа типа В могут развиться мышечные осложнения, выражающиеся в миозите и других мышечных заболеваниях. Такие осложнения чаще бывают у детей и выражаются в мышечных болях в течение нескольких дней. Также происходит повышение миоглобина в моче (миоглобинурия), что может привести к острому нарушению функции почек.Иногда отмечается острый поперечный миелит . Менингит и энцефалит. Бактериальная суперинфекция. На ослабленный гриппом организм часто садится бактериальная инфекция (пневмококковая, гемофильная, стафилококковая).После гриппа часто наблюдаются обострения хронических заболеваний, таких как: бронхиальная астма и хронический бронхит, сердечно-сосудистые заболевания, нарушения обмена веществ, заболевания почек и др..
77. Скарлатина. Опорні клінічні симптоми. Диференційна діагностика. Тактика лікаря педіатра.
Скарлатина - гостре інфекційне захворювання, яке викликається β-гемолітичним стрептококом групи А і характеризується симптомами загальної інтоксикації, ангіною та висипом на шкірі.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:
КЛІНІЧНІ:
інкубаційний період - від декількох годин до 7 діб;
початок хвороби гострий;
інтоксикаційний синдром: підвищення температури тіла, нездужання, головний біль, млявість, блювання;
висип з’являється на 1-2 день хвороби;
висип дрібнокрапчастий на гіперемованому фоні шкіри;
місця переважної локалізації висипу: згинальна поверхня кінцівок, передня і бокова поверхня шиї, бокова поверхня тулуба, живіт, внутрішня поверхня стегон, шкіра природних складок;
відсутність висипу в ділянці носо-губного трикутника (симптом Філатова);
симптом Пастіа — накопичення висипу в місціях природніх та штучних складок шкіри та поява тут лінійних геморагічних елементів висипу;
позитивний симптом “щипка” — поява нових елементів висипу, петехій після фізичної дії на шкіру;
можлива геморагічна висипка, дрібноплямиста, з ціанотичним відтінком;
сухість шкіри;
білий дермографізм;
біль у горлі;
ангіна: катаральна, фолікулярна, лакунарна або некротична;
відмежована гіперемія м’якого піднебіння (“палаючий зів”);
енантема на м’якому піднебінні;
язик обкладений білим нальотом, який з 2 до 4-5 дня поступово очищується від нальоту, набуває яскраво-малинового кольору, проступають збільшені сосочки (“малиновий” язик, “сосочковий” язик);
регіонарний підщелепний або шийний лімфаденіт;
лущення шкіри з кінця першого тижня: на обличчі, шиї — висівкоподібне, на тулубі, кінцівках — дрібнопластинчате , на кистях та ступнях — великопластинчате;
зміна фаз вегетативної нервової системи: протягом перших 3-4 днів тахікардія, підвищення артеріального тиску, з 4-5 дня брадикардія, зниження артеріального тиску.
Критерії тяжкості:
Легка форма: температура тіла підвищена до 38 градус., помірно виражені симптоми інтоксикації, загальний стан задовільний, катаральна ангіна, незначний висип на шкірі, клінічні симптоми тривалістю 3-5 днів.
Середньо-тяжка форма: температура тіла підвищена до 39 – 40 градус., тривалість 5 - 7 днів, головний біль, повторна блювота, яскравий, інтенсивний висип на шкірі, фолікулярна, лакунарна ангіна, енантема на м’якому піднебінні, розвиток ускладнень.
Тяжка форма: значно виражений інтоксикаційний синдром, температура тіла до 40 градус. та вище, можливі менінгеальні симптоми, судоми, порушення свідомості, висип із ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень.
Септична форма: характеризується некротичною ангіною, некротичним назофарингітом, розвитком септичних ускладнень.
ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув формули вліво, еозинофілія, підвищення ШОЕ);
Бактеріологічне дослідження слизу із ротоглотки (виділення -гемолітичного стрептококу групи А);
Серологічний (наростання титрів антистрептолізину О в динаміці).
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА
Лікування хворих на скарлатину здійснюється переважно в домашніх умовах. Госпіталізації підлягають хворі:
з тяжкими формами скарлатини;
з ускладненнями;
за епідемічними показами.
Ліжковий режим протягом гострого періоду;
Етіотропна терапія: антибіотики – при легкій формі пеніциліни або макроліди, при середньотяжкій – пеніциліни, при тяжкій - цефалоспорини І-ІІ покоління, кліндаміцин, ванкоміцин. Курс антибіотикотерапії – при легкій формі 10 днів, середньо тяжкій та тяжкій 10 -14 днів, шлях введення – при легкій формі – перорально, при середньотяжкій - внутрішньом”язово, при тяжкій – внутрішньовенно.
Дезінтоксикаційна терапія: при легкій формі – значна кількість пиття, при середньотяжкій та тяжкій формах – інфузії глюкозо-сольових розчинів;
Антигістамінні препарати.
Препарати, які зміцнюють стінку судин (аскорутин, галаскорбін);
Жарознижуючі препарати (парацетамол, ібупрофен);
Засоби місцевої санації: полоскання горла дезинфікуючими розчинами, тубус – кварц, тощо.
ДИФДІАГНОСТИКА
Скарлатину необходимо дифференцировать с заболеваниями, сопровождающимися сыпью: краснухой, корью, ветряной оспой, стафилококковой инфекцией со скарлатиноподобным синдромом, менингококцемией, а также с аллергическими сыпями, потницей, геморрагическими васкулитами, псевдотуберкулезом, энтеровирусной инфекцией.
Корь, в отличие от скарлатины, характеризующейся острым началом и полным развитием всех изменений, включая сыпь в течение 1-2 сут, развивается более постепенно, периоду сыпи предшествует катаральный период (3-4 сут) с выраженным конъюнктивитом, ларингитом, бронхитом, симптомом Филатова-Бельского-Коплика. Сыпь при кори появляется этапно: сначала на лице, в течение 2 последующих дней на туловище, затем на конечностях. При скарлатине высыпание происходит в течение одних суток, причем на лице сыпи не отмечается, а на туловище она концентрируется в подмышечных впадинах, внизу живота, на внутренних поверхностях конечностей, в сгибах. Отличие и в морфологии сыпи: при кори она крупнопятнистая, сливная, на бледном фоне, при побледнении переходит в пигментацию, при скарлатине – точечная на гиперемированном фоне, при побледнении пигментации нет. При кори в крови отмечается лейкопения и лимфоцитоз, при скарлатине – лейкоцитоз и нейтрофилез. Краснуха иногда имеет большое сходство с легкой формой скарлатины; особенно сходна сыпь, которая может состоять из густо расположенных мелких розеол. Отличия заключаются в отсутствии типичных для скарлатины изменений зева и языка, нередко наличии легкого конъюнктивита и катара верхних дыхательных путей. Сыпь при краснухе не точечная, а мелкопятнистая, она правильной округлой формы, более редкая, чем при скарлатине, располагается на неизмененном фоне кожи. Локализация сыпи прямо противоположна скарлатинозной: она располагается на лице (в форме бабочки) и сгущается не на внутренних, как при скарлатине, поверхностях конечностей, а на наружных. Для краснухи характерно также увеличение лимфатических узлов, особенно верхнешейных и затылочных. В крови лейкопения или нормоцитоз и нередко плазматические клетки. Стафилококковая инфекция иногда сопровождается синдромом скарлатины, и дифференциальная диагностика трудна. Этот синдром при стафилококковой инфекции возникает преимущественно при наличии гнойного воспалительного очага не в зеве, а где-либо в другом участке организма, и болезнь легко может быть принята за экстрабуккальную скарлатину. В дифференциальной диагностике помогают выяснение этиологии имеющегося гнойного очага и по клиническим, и по бактериологическим данным, а также клинические особенности синдрома. Отличительным признаком является первоначальное возникновение гнойного очага, как, например, остеомиелита, флегмоны, панариция. Высыпание при этом часто запаздывает – до 4-6-го дня болезни, и сыпь нередко появляется уже на фоне снижающейся температуры, язык очищается и становится сосочковым еще до появления сыпи. Сыпь может иметь некоторые морфологические особенности: помимо нежной точечной, может наблюдаться и более грубая, слегка папулезная сыпь с багровым оттенком. Параллелизм в выраженности интоксикации и интенсивности сыпи, преимущественно наблюдающийся при скарлатине, тоже может нарушаться. При тяжелой интоксикации элементы сыпи иногда очень скудны. В тяжелых случаях привлекает внимание и отсутствие терапевтического эффекта от пенициллина, что не свойственно скарлатине. Другие формы стафилококковой инфекции тоже часто сопровождаются экзантемой, однако она не имеет выраженных закономерностей, свойственных скарлатине. Потница у детей раннего возраста иногда имеет сходство со скарлатиной по форме сыпи, похожей на точечную розеолу. Отличия состоят в том, что сыпь носит узелковый характер, фон, на котором она располагается, гиперемированный, элементы сыпи усиливаются при согревании, а при охлаждении бледнеют. Нет типичных для скарлатины изменений зева и языка. При лекарственной болезни сыпь может быть самая разнообразная, иногда она сходна со скарлатинозной. Отличием является разнородность сыпи; наряду с точечной почти всегда возникают папулы, уртикарные элементы и др.; локализация ее самая разнообразная; кроме того, отсутствуют ангина, лимфаденит, изменения языка. Псевдотуберкулез, или дальневосточная скарлатиноподобная лихорадка. Сходство заключается в наличии у ряда больных точечной сыпи, располагающейся в типичных для скарлатины местах, сосочкового языка и даже последующего шелушения. Отличием является дополнение к указанным других признаков. Начало болезни часто сопровождается катаром верхних дыхательных путей. Температура может быть различной, но она держится длительное время, пенициллин никакого влияния на нее не оказывает, нередко бывают повторные температурные волны. Часто отмечаются кишечные дисфункции, боли в животе иногда довольно острые, увеличение размеров печени и селезенки, могут быть боли в суставах. Иногда наблюдается сгущение сыпи на кистях рук и стопах – симптом «перчаток» и «носков». Окончательный диагноз псевдотуберкулеза устанавливают на основании бактериологического и серологического исследований.