
- •2. Нові форми організації лікувально-профілактичної допомоги дітям.
- •3. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки, стаціонару, шкільно-дошкільного закладу, санаторію. Основні документи та накази.
- •4. Організація медичної допомоги новонародженим в амбулаторних умовах. Патронаж новонародженої дитини. Мета первинного повного огляду.
- •5. Форми організації лікувально-профілактичної роботи дільничного педіатра; потічна і звітна документація.
- •6. Показники здоров'я. Контроль за станом здоров’я та розвитком дітей.
- •7. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки. Основні документи та накази. Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні ( Наказ моз України № 434 29.11.02)
- •8. Робота дільничного педіатра в сім’ї дитини. Консультування родини. Санітарноосвітня робота педіатра.
- •10. Робота педіатра в дошкільних закладах. Підготовка дітей до вступу в школу
- •10 Фізичний розвиток дітей раннього віку. Діагностика порушень фізичного розвитку у дітей. Методи корекції.
- •Інтерпретація динаміки графіків фізичного розвитку дитини
- •11. Диспансерний метод у роботі педіатра.
- •Примірне положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу
- •1. Харчова цінність грудного молока.
- •2.Захисна роль грудного молока.
- •3.Важлива роль грудного молока у профілактиці харчової алергії.
- •5. Регуляторна роль грудного молока пов'язана з наявністю в ньому різних гормонів:
- •6. Психоемоційна єдність.
- •7. Віддалений вплив грудного молока на здоров'я матері і дитини.
- •8. Вплив годування грудьми на здоров'я матері і дитини
- •9. Переваги грудного годування для родини.
- •15. Класифікація і характеристика сумішей, що використовуються в якості замінників грудного молока у дітей грудного віку.
- •3.3.1. Загальні положення
- •. Правила введення прикорму
- •3.3.3. Продукти прикорму
- •3.3.4. Частота введення прикорму
- •3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців
- •17. Вигодовуваннядітей з малою масоютіла в амбулаторнихумовах.
- •22. Особливості виходжування та вигодовування дитини з малою масою в амбулаторних умовах.
- •18. Дослідження неврологічного статусу новонародженого . Неврологічні синдроми.
- •19. Харчування здорових дітей від одного до трьох років.
- •3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років
- •3.4.1.Загальні положення
- •Консультування матері з харчування дитини від 12 місяців до 3 років
- •Штучне та змішане вигодовування
- •Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
- •20. Відстрочені прояви травм спинного мозку у новонароджених. Реабілітація.
- •21. Специфічна профілактика інфекційних хвороб. Сучасний календар щеплень
- •Порядок проведення щеплень
- •1. Щеплення за віком
- •2. Щеплення дітей з порушенням цього Календаря
- •23. Інфекційні захворювання шкіри у новонароджених . Загрозливі симптоми. Тактика педіатра
- •Везикулопустулез (стафилококковый перипорит)
- •Кандидоз кожи у новорожденных
- •Пузырчатка новорожденных (пемфигус, пиококковый пемфигоид)
- •Эксфолиативный дерматит Риттера
- •Синдром стафилококковой обожженной кожи (стафилококковый синдром обожженной кожи)
- •Некротическая флегмона новорожденного
- •Рожистое воспаление
- •Диагностика
- •Лечение
- •24. Перинатальніураження головного мозку у новонародженихдітей. Клінічні прояви в відновлювальнийперіод. Принципиреабілітації.
- •26. Неонатальні жовтяниці. Діагностика, тактика педіатра.
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •Основні принципи ведення новонароджених з жовтяницею
- •Основні принципи обстеження та лікування новонародженого з жовтяницею
- •27. Кефалогематоми у новонароджених. Тактика ведення в амбулаторних умовах. Показання для консультації нейрохірурга.
- •28. Рання діагностика гнійних менінгітів у новонароджених. Тактика педіатра
- •29. Особливості терморегуляції у новонароджених та дітей раннього віку. Профілактика порушень.
- •30. Геморагічний синдром у новонароджених. Причини. Діагностика. Тактика педіатра.
- •Лабораторные данные Геморрагической болезни новорожденных (витамин-к-дефицит):
- •Фенотипические особенности детей с фетальным алкогольным синдромом:
- •Диагностика фас
- •Лечение фетального алкогольного синдрома
- •Социальная поддержка
- •32. Особливості догляду за шкірою новонародженого. Неінфекційні захворювання шкіри. Тактика педіатра.
- •34. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Лікування та методи реабілітації.
- •125. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Клінічні прояви, обстеження. Принципи лікування
- •II. Критерії діагностики
- •Мета лікування
- •Диспансерний нагляд
- •35. Лімфатичний діатез. Ведення дитини з лімфатичним діатезом.
- •1. Клінічні –залежать від ступкеня важкості та перебігу звахворювання.
- •37. Спазмофілія. Диференційний діагноз спазмофілії з іншими судомними синдромами.
- •39. Залізодефіцитна анемія у дітей. Діагностика, профілактика та лікування.
- •2. Лабораторні критерії діагностики зда
- •3. Основні принципи лікування
- •Парентеральні препарати заліза повинні використовуватись тільки по суто спеціальним показанням, завдяки високому ризику розвитку місцевих та системних побічних реакцій.
- •4. Профілактика
- •40. Сидром блювання та зригування у новонароджених. Причини. Тактика лікаря-педіатра.
- •41. Малюкова регургітація. Причини. Тактика педіатра. Малюкова регургітація
- •Етіологія і патогенез
- •Клінічна картина
- •Діагностика
- •Лікування
- •42. Бронхіти. Вікові особливості перебігу у дітей різного віку. Лікування.
- •Протокол лікування гострого бронхіту у дітей
- •Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс, аміксін, ребетол, інтерферони, днк-ази та ін.
- •Лейкоцитоз, прискорена шзе
- •43. Обструктивний бронхіт у дітей раннього віку. Лікування, профілактика.
- •112. Гострий обструктивний бронхіт у дітей: діагностика, особливості перебігу, лікування.
- •45. Ускладнення гострої пневмонії у дітей. Тактика ведення та лікування
- •45. Діагностика та алгоритм наданняневідкладноїдопомоги при гострійнирковійнедостатності у дітей.
- •46. Гострий гломерулонефрит. Принципи лікування. Профілактика.
- •48. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій наднирковій недостатності у дітей.
- •49. Провідні клінічні синдроми імунодефіцитних станів. Діагностика. Тактика педіатра.
- •Алгоритм скринінгу клініко-анамнестичних критеріїв імунодефіцитних захворювань (ідз)
- •50. Хронічний гепатит у дітей. Диференційний діагноз. Принципи лікування
- •52. Діагностика та лікування синдрому подразненого кишковика.
- •53. Лікування гастро-езофагальної рефлюксної хвороби у дітей.
- •54. Затяжні жовтяниці у дітей раннього віку. Діагностика, тактика лікаря-педіатра. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.04.2006 р. № 255
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •55. Судоми у дітей. Алгоритм надання невідкладної допомоги.
- •Примітка: Термін повторного огляду визначається лікарем індивідуально.
- •Заняття по догляду з метою розвитку дитини віком до 6 місяців
- •56. Диференційна діагностика синдрому головного болю у дітей. Тактика педіатра
- •2.Головные боли напряжения
- •57. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій серцево-судинній недостатності дітей.
- •58. Порушення серцевого ритму і провідності. Діагностика. Лікування. Диспансерний нагляд. Наказ моз України від 19.07.2005 № 362
- •I45.6 синдром попереднього збудження
- •Протокол діагностики та лікування порушень серцевого ритму у дітей
- •I47.0 зворотна шлуночкова аритмія
- •I47.1 надшлуночкова тахікардія
- •I47.2 шлуночкова тахікардія
- •I48 фібриляція і тріпотіння передсердь
- •I49.3 попередчасна деполяризація шлуночків
- •I49.5 синдром слабкості синусового вузла
- •59. Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей. Клінічні прояви, обстеження. Тактика педіатра
- •60. Діагностика вроджених вад серця. Диспансерний нагляд.
- •62. Артеріальна гіпертензія у дітей. Диференційна діагностика. Лікування. Наказ моз України від 19.07.2005 № 362
- •63. Синдром вегетативних порушень. Особливості проявів у різних вікових группах
- •Классификация анемий
- •I.Постгеморрагические анемии (вследствие как наружных, так и внутренних кровопотерь):
- •II. Анемии вследствие недостаточности эритропоэза:
- •Классификация анемий в зависимости от уровня ретикулоцитов в периферической крови
- •65. Сучасні принципи інсулінотерапії при цукровому діабеті 1-го типу. Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 27.04.2006 р. № 254
- •Типи препаратів інсуліну і тривалість їхньої дії, які використовуються для лікування дітей хворих на цукровий діабет
- •66. Гострі респіраторні вірусні захворювання у дітей. Діагностика. Сучасні підходи до лікування.
- •67. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги дітям з гіпертермічним синдромом.
- •99. Гіпертермічний синдром. Невідкладна допомога. Тактика педіатра.
- •69. Диференційна діагностика гострих вірусних гепатитів у дітей..
- •70. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-ендокринолога.
- •71. Синдром крупу у дітей. Принципи надання допомоги при ларингітах в залежності від їх походження.
- •117. Стенозуючий ларингіт: клінічні прояви, надання невідкладної допомоги дітям.
- •73. Сучасні методи діагностики туберкульозу у дітей та підлітків. Концепція dots-стратегії в Україні.
- •6.5.3 Виявлення туберкульозу шляхом проведення туберкулінодіагностики серед груп ризику та масової туберкулінодіагностики в 7- та 14-річному віці перед ревакцинацією
- •Vі. Моніторинг за туберкульозом здійснювати шляхом:
- •Vіі. Профілактику туберкульозу проводити шляхом:
- •Гіпертоксична форма дифтерії мигдаликів:
- •Лікування
- •74. Лікування туберкульозу у дітей та підлітків.
- •150. Принципи та методи лікування хворих на туберкульоз дітей.
- •Протитуберкульозні препарати
- •75. Менінгококкова інфекція. Принципи надання терапевтичної допомоги на догоспітальному етапі та у стаціонарі.
- •4.7. Респіраторна підтримка [а]
- •1. Загальні положення
- •2. Спосіб застосування та дозування
- •3. Реакція на введення
- •4. Ускладнення
- •5. Протипоказання до вакцинації та ревакцинації
- •Этиология
- •Эпидемиология
- •78. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Особливості перебігу у дітей раннього віку.
- •92. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Імунопрофілактика при кашлюку.
- •Особенности коклюша у детей раннего возраста
- •Критерії тяжкості:
- •Параклінічні дослідження:
- •Лабораторная диагностика
- •79. Клініка і діагностика інфекційного мононуклеозу. Лікування. Тактика педіатра.
- •80. Діагностика вірусних гепатитів у дітей до 1 року. Диспансерне спостереження.
- •81. Організація і проведення туберкулінодіагностики серед дітей та підлітків.
- •82. Гострі кишкові інфекції. Диференційна діагностика секреторних та інвазійних діарей. Етіотропна терапія при гкі.
- •83. Кір. Клініка. Диференційна діагностика з гострими респіраторними вірусними інфекціями, алергічним висипом.
- •Катаральний період
- •86. Диференційна діагностика плямистих екзантем. Опорні клініко-лабораторні діагностичні критерії
- •147. Інфекційні екзантеми. Диференційна діагностика.
- •87. Секреторні діареї у дітей. Клініко-лабораторна характеристика. Опорні симптоми дегідратації та принципи терапії
- •Діагностичні критерії:
- •Лікування
- •Приблизний об”єм розчину на цьому етапі 50-100 мл/кг маси тіла чи 10 мл/кг після кожного випорожнення.
- •4. Дієтотерапія:
- •88. Ускладнений перебіг паротитної інфекції. Діагностика. Лікування.
- •90. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування. Наказ моз Украіни від 12.01.2009 №4
- •91. Муковісцидоз. Сучасніпринципидіагностики та лікування.
- •94. Суглобний синдром у дітей. Реактивні артрити.
- •95. Грибкові інфекції у дітей. Діагностика, лікування
- •97. Диференційна діагностика синдрому мальабсорбції у дітей раннього віку.
- •1. Легка форма
- •2. Середньоважка ступінь тяжкості хвороби
- •3. Тяжка форма хвороби
- •101. Невідкладна допомога при кровотечі у дітей, хворих на гемофілію.
- •103. Частохворіючі діти. Методи реабілітації.
- •104. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці у дітей.
- •Менінгококовий менінгіт.
- •Серед специфічних ускладнень генералізованих форм менінгококової інфекції виділяють:
- •106. Організація роботи педіатра у стаціонарі; посадові обов’язки, документація
- •I. Общие положения
- •II. Должностные обязанности
- •III. Права
- •IV. Ответственность
- •3.2.2.Основні можливі клінічні прояви (рівень доказовості 2,3)
- •108. Бронхіальна астма у дітей: надання невідкладної допомоги при приступі ядухи.
- •110. Показання до медико-генетичного консультування.
- •111. Лімфогрануломатоз у дітей. Ранні діагностичні ознаки. Тактика педіатра
- •113. Діагностика та алгоритм наданняневідкладноїдопомоги при гіповолемічномушоці.
- •114. Організація медичного нагляду за здоровою дитиною віком до 3 років.
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Організаційні заходи
- •2.3.1. Анамнез
- •2.3.8. Консультування батьків [a]
- •2.3.9. Огляди лікарями-спеціалістами та додаткове обстеження Кожне медичне втручання, яке проводиться дитині, у т.Ч. Огляд лікарем-спеціалістом, має бути обґрунтованим та безпечним для дитини.
- •115. Харчування дітей з генетичною та спадковою патологією
- •116. Атопічний дерматит. Диференційна діагностика. Лікування.
- •IV етап: розрахунок величини індексу sсorad
- •2. Додаткові обстеження
- •3. Алергологічне обстеження
- •4. Обов’язкові консультації
- •Характеристика лікувальних заходів
- •Поетапне лікування
- •118. Критерії виписки новонароджених із пологових будинків. Щеплення здорових новонароджених.
- •11.Вакцинація
- •11.1. Вакцинація новонароджених проти гепатиту b.
- •11.1.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти гепатиту b.
- •11.2.Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.
- •11.2.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти туберкульозу:
- •11.2.2. Спосіб застосування та дозування.
- •120. Дисплазія кульшових суглобів. Діагностика, тактика ведення.
- •121. Артеріальна гіпотензія. Алгоритм обстеження. Лікування.
- •123. Неревматические кардиты. Причины, клинические проявления, алгоритм диагностики. Лечение.
- •124. Системний червоний вовчак у дітей. Клініка. Діагностика. Лікування.
- •126. Реанімаційні заходи при зупинці серця, дихання.
- •127. Загрозливі симптоми у новонароджених. Тактика педіатра.
- •128. Гіпотиреоз у дітей. Рання діагностика, лікування. Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 27.04.2006 р. № 254
- •129. Принципи лікування кислотозалежних захворювань шлунку. Лікування :
- •130. Диференційна діагностика серозних менінгітів. Синдром млявого паралічу. Тактика педіатра
- •Дифференциальная диагностика серозных менингитов
- •Дифференциальная диагностика вирусных менингитов
- •131. Ендокринопатії періоду новонародженості.
- •Сільутратна форма
- •Тривале, хронічне лікування
- •Проста вірильна форма.
- •3. Гіпертонічна форма
- •132.Особливості розвитку дітей у закритих дитячих колективах.
- •133. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при кетоацидотичній комі.
- •134. Інфекції, що передаються від домашніх тварин. Рання діагностика. Профілактика
- •Диагностика
- •Профилактика
- •135. Лімфоаденопатії. Диференційна діагностика, тактика педіатра.
- •Этиопатогенез увеличения лимфатических узлов у детей
- •136. Геморагічні васкуліти у дітей. Причини. Диференціальний діагноз. Лікування
- •137. Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоці.
- •138. Гостра гнійна інфекція м’яких тканин у дітей. Тактика педіатра.
- •140. Функціональні захворювання шлунку. Клінічна прояви. Діагностика. Принципи лікування.
- •141. Лікування синдрому ексикозу при кишкових інфекціях.
- •142. Псевдотуберкульоз. Клінічні форми. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Легка форма:
- •Лікування
- •143. Ешеріхіози. Клінічні форми в залежності від віку дитини та збудника.
- •144. Фізичне виховання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •1. Загальні положення
- •2. Мета і завдання медико-педагогічного контролю
- •3. Організація медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів та порядок проведення медико-педагогічного спостереження на заняттях з фізичного виховання
- •145. Гостракропив'янка. Наданняневідкладноїдопомоги.
- •146. Хронічна ниркова недостатність. Причини. Діагностика. Принципи лікування.
- •148. Хвороба Дауна. Клініка. Діагностика. Диспансерний нагляд. Методи реабілітації
- •149. Показання для направлення хворих на консультацію до кардіолога.
- •151. Особливості нагляду за дітьми з діабетичною фетопатією. Показання до консультації ендокринолога.
- •Профилактика и коррекция гипогликемии и других нарушений гомеостаза
- •152. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-гематолога.
- •153. Набуті вади серця у дітей. Діагностика. Тактика педіатра.
- •154. Невідкладна допомога при отруєнні парацетамолом.
- •155. Вагітність у підлітків. Підліткова контрацепція.
- •Жінки, які можуть використовувати кок:
- •28 Таблеток: Всі таблетки в упаковці активні (гормональні). Жінки, які можуть використовувати птп:
- •Гормональні пластирі Пластир – трансдермальна терапевтична система (ттс), гормональний контрацептив для системного застосування презерватив.
- •Типи невідкладної контрацепції:
- •156. Організація медико-генетичного консультування. Тактика педіатра при підозрі на спадкову та вроджену патологію.
- •157. Отити у дітей. Диференційна діагностика, лікування. Тактика педіатра.
- •Діагностичні критерії
- •158. Діагностика ступенів дегідратації. Лікування. Оральна регідратація.
46. Гострий гломерулонефрит. Принципи лікування. Профілактика.
Приказ МОЗ Украины от 31.08.2004 № 436
О. ГН - это острое повреждение почек, возникающее после бактериального, вирусного, паразитарного заболевания, по другим причинам через определенный промежуток времени (2-6 недели) и имеет циклическое течение (по международным стандартам острый ГН - это ГН, возникающий спорадически после стрептококковой инфекции, подтвержденной посевом из зева стрептококка, наличием в сыворотке стрептококковых антигенов и антител, гипокомплементемии). Продолжительность О. ГН ограничивается 1 годом от начала заб-я,: более 3х месс.-- тенденции к затяжному течению, более 6-ти месяцев - о затяжном течение, более 1 года - о переходе в хронический
Клинически острый гломерулонефрит характеризуется развитием нефритического синдрома
КЛАСИФІКАЦІЯ.
Форма |
Акт. почечного процесса |
Сост. почечных функций |
острый ГН
|
|
|
|
|
|
Быстропрогрессирующий ГН (хар-ся сверхвысокой акт-ю заб-я, сопр. прогрессирующим падением ф-ции почек, гипертензией, анемией, развитием терминальной уремии в сроки до нескольких месяцев.
|
|
|
Критерии діагностики ОГН:
-Клинические критерии:
1.макрогематурия или гемоглобинурия
2.артериальная гипертензия
3.отеки
-Параклинические критерии:
1.гипергаммаглобулинемия
2.экскреция белка менее 0,2-1,0 г/сут
-Возможне клинические проявления ОГН:
постепенное начало с нарастанием симптомов или за 7-21 день до появления первых признаков - причинный фактор;симптомы интоксикации; олигурия; абдоминальный синдром; боль в пояснице; интестинальный синдром; гипертермия; нарушения мочеиспускания;
артралгии; сыпь.
Возможные параклинические проявления ОГН:
Анализ крови:
клинический (увеличение СОЭ, лейкоцитоз, сдвиг формулы влево)
биохимический (диспротеинемия, гиперкоагуляция, азотемия)
иммунологический (снижение С3-фракции комплемента, повышение Ig G, M, криоглобулинемия, выявление антистрептококковых антител, положительный стрептозимный тест)
Анализ мочи:
эритроцитурия (макрогематурия, микрогематурия: значительная - >100 эритроцитов в поле зрения, умеренная - 25-100 незначительная - <15-20), гемоглобинурия
абактериальная лейкоцитурия
изменение удельного веса (гиперстенурия при значительной протеинурии или макрогематурии, гипостенурия при нарушении функции почек)
цилиндрурия
Лечение ОГН:
1. Режим
-постельный – не менее 2 недель
-палатный - при уменьшении активности патологического процесса
-общий – в периоде ремиссии - с ограничением длительной ортостатической нагрузки, исключением переохлаждения.
-в течение первого года не рекомендуется посещение детских коллективов.
2. Диета № 7 по Певзнеру
Ограничение соли:
-в первые 2 недели острого процесса,
при выраженном отечном синдроме и/или гипертензии в дальнейшем
Ограничение мяса:
-в первые недели острого процесса,
-при азотемии
При применении мочегонных препаратов – увеличение поступления калия с пищей
В периоде ремиссии - стол №5, рекомендованы 1-2 вегетарианских дня в неделю.
Ограничение приема жидкости при нарушении функции почек, значительных отеках и гипертензии
АБ терапия (2-4 нед), полусинт.пениц., макролиды, цефал.2-3 поколения при наличии активных очагов инфекции или высоких титров АСЛ-О; при збереженні надалі титру АСЛ-О> 600 ОД - біцілінотерапія протягом 6 місяців
Мочегонные – петлевые диуретики(Лазикс 2 мг/кг)
Гипотензивные – ингиб. АПФ (эналаприл 0,08-0,6мг/кг/сут; каптоприл 0,05-0,6 мг/кг/сут); антогонисты ангиотенз.рецепторов(АРА)(лозартан 0,7 мг/кг-50 мг); Блок. Кальц.каналов(амлодипин 2,5-5 мг)
Восстановление функции почек: энтеросорбенты (ентеросгель 2,5-10 мг/кг),кетостерил (детям от 3 лет — по 1 табл. на 5 кг массы тела в сутки или 0,1 г/кг/сут.)
Патогенетическая терапия
Ингибиторы АПФ:эналаприл 0,08-0,6мг/кг/сут; каптоприл 0,05-0,6 мг/кг/сут -до 6 мес
ГКК при:НС,певних морфологічних субстратах ГН без НС, швидкопрогресуючому ГН, значній активності патологічного процесу в нирках та прогресуючому перебігу ГН, системних захворюваннях.( 1,5-2 мг/кг внутрь 4-6-8 недель затем поддерживающая терапия 30-50 % максимальной дозы в интермиттирующем или альтернирующем режиме 6-8 месяцев). Пульс терапия:10-20 мг/кг, не более 1000г-1р. 3 дня.
цитостатики(хлорбутин, циклофосфан) при гормонорезистентности, НС, рецидиве и при первичной терапии у подростков. Лейкеран(хлорбутин) 0,15-0,2 мг/кг/сут 8-12 нед. Циклофосфан 2-3 мг/кг/сут 8-12 нед. Пульс терапия:10-20 мг/кг, курсовая доза 200 мг/кг)-1р.в нед. 3 раза.
Антикоагулянты (підшкірно 100-300 ОД/кг/доба в 4 рази - до подовження часу згортання в 2 рази через 6-8 годин після ін’єкції, призначення та відміна препарату - поступово, зі зміною дози на 15-25% за добу) 3-6 нед
ангиопротекторы (дипиридамол10-15 мг/кг/доба (проба - 3-5 мг/кг/доба перші 3 дні, в наступному добова доза не перевищує 200-400 мг)) 1-3 мес.
4-оксихилиновые препараты:4 мг/кг/сут-6 мес
АРА: лозартан 0,7 мг/кг-50 мг 6-12 мес
Блокаторы кальц.каналов:амлодипин 2,5-5 мг/сут; нифедипин 0,25-0,5 мг/кг 3-6 мес
Гіполіпідемічна терапія:фібрати, статіни (флювастатін, ловастатін), іонообмінні смоли, пробукол, нікотінову кислоту. Препарати призначаються тривало (6 і більше місяців).
НПВС 2-4 нед.
Мембраностабилизаторы: віт А і Е, дімефосфон, рібоксін, фосфаден, есенціале, ліпостабіл (2 тижні –2 місяці)
Плазмаферез: при гормонорезистентних та гормононегативних варіантах НС, швидкопрогресуючому ГН застосовується щоденно 3 дні підряд чи 3 рази через день, в подальшому можливо продовження сеансів 1 раз на тиждень.
РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ЗАХОДИ, ДИСПАНСЕРІЗАЦІЯ
--Дисп. нагляд з ГН проводиться нефрологом та/чи педіатром протягом 5 років після нормалізації клініко-лабораторних показників, після цього строку з диспансерного обліку не знімаються пацієнти з нефротичним синдромом чи змішаною формою ГН. Хворим оформляється інвалідність згідно наказу МОЗ України № 454/471/516 (розділ 5, пункт 2) від 8 листопада 2001 року.
--Після завершення лікування в умовах стаціонару хворий переходить під амбулаторно-поліклінічній нагляд. Протягом 1-го року від початку захворювання проводиться щоквартальне обстеження в умовах нефрологічного стаціонару, амбулаторно дитина оглядається педіатром 1-2 рази на тиждень (при можливості - нефрологом 1-2 рази на місяць). В наступному рекомендується стаціонарне обстеження 1-2 рази на рік, огляд педіатра щомісячно, нефролога – 1 раз на 3-6 місяці. Під час огляду звертається увага на
регулярність обстеження у окуліста, ЛОР, стоматолога (1 раз на 6 місяців)
дотримання рекомендацій стаціонару
загальний стан та фізичний розвиток
адекватність діурезу
артеріальний тиск
наявність сечового синдрому
функціональний стан нирок
виникнення побічних ефектів та ускладнень терапії
усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні вогнища інфекції, інсоляції, ГРВІ, стреси, вакцинації)
профілактику прогресування ГН (інгібітори АПФ)
вакцінацію проти респіраторних інфекцій
психологічну реабілітацію, профорієнтацію підлітків.
Після завершення лікування режим розширюється – дозволяється відвідання школи в міжепідемічний період та при сприятливій метеообстановці зі звільненням від фізкультури або обмеженням занять на снарядах, на вулиці в холодну пору року. Дошкільнятам не рекомендується постійне відвідання дитячих колективів в зв`язку з ризиком приєднання інфекцій, здатних спровокувати рецидив ГН.
47. Диспансерізація та реабілітація хворих з сечокам’яною хворобою.. Мочекаменная болезнь (МКБ) — одно из наиболее распространенных заболеваний почек, характеризующееся отложением конкрементов в чашечно-лоханочной системе. Причины и условия возникновения камней разнообразны и совпадают с таковыми для дисметаболических нефропатий, которые можно рассматривать как предшествующую нефролитиазу стадию в едином патогенезе. Помимо этого, камнеобразование провоцируют все состояния, приводящие к хронической обструкции мочевых путей, обусловленные в детском возрасте главным образом аномалиями развития и положения почек и мочевыводящих путей: наследственные и приобретенные тубулопатии, эндокринопатии и др.
Диспансерное наблюдение детей с уролитиазом (по М. В. Эрману, 1997; с изм.) осуществляется с соблюдением ряда правил.
Частота осмотров специалистов должна быть следующей:
педиатр — 1 раз в месяц;
нефролог — 1 раз в 2–3 мес;
уролог — 1 раз в 3–6 мес;
стоматолог — 1 раз в 6 мес;
отоларинголог — 1–2 раза в год;
окулист — 1 раз в год.
Особое внимание обращают на общее состояние, диурез, осадок мочи и отхождение конкрементов, наличие почечной колики, мочевой синдром (лейкоцитурия, эритроцитурия).
Дополнительные методы обследования:
анализы мочи 1–2 раза в месяц и при болевых приступах;
посев мочи — 1 раз в 2–3 мес;
количественные пробы (Амбурже или Нечипоренко) — 1 раз в месяц;
суточная экскреция оксалатов, уратов, кальция, фосфора — 1 раз в 1–2–3 мес;
УЗИ почек, мочевого пузыря (по показаниям, от 1 раза в месяц до 1 раза в 3 мес);
обзорная рентгенограмма области почек — 1–2 раза в год;
экскреторная урография (по показаниям) — 1 раз в год;
контроль рН мочи (от ежедневного до 1 раза в месяц);
функциональная диагностика (мочевина, проба Реберга) — 1–2 раза в год.
Основные пути оздоровления:
Основы консервативной терапии МКБ такие же, как при дисметаболической нефропатии. Важно устранить, по возможности, этиологический фактор и явления обструкции тока мочи. При этом используются комбинированные фитопрепараты (цистон, цистенал, канефрон, фитолизин
режим;
диета;
при болевом синдроме — спазмолитическая терапия (ванна, медикаментозная терапия, физиотерапевтическое лечение);
спазмолитическая терапия длительного лечения;
уретеролизис;
фитотерапия;
реабилитация в местном санатории (метаболически неактивный уролитиаз).
Критерии эффективности диспансеризации:
отхождение конкрементов;
метаболически неактивный уролитиаз.
мочекислом уролитиазе
Цитратная смесь Айзенберга. По 1 ложке (чай-ная — десертная — столовая) 3 раза в день 4–5 мес под контролем рН мочи. На период лечения увеличивается прием жидкости до 1,5 л. Об эффективности терапии (уменьшение размеров или исчезновение камня) можно говорить не ранее чем через 4 мес.
Уралит-У, содержащий: калия цитрат, натрия цитрат, лимонную кислоту. 1,25–2,5 г (0,5–1 ложечка гранул) растворяют в 50–100 мл и выпивают 4 раза в день после еды. Перед приемом препарата проверяют рН мочи для коррекции его дозы (оптимум рН 6,7–7,0). Одновременно с уралитом-У можно применять цистенал, линабин, ниерон.
Аллопуринол (ингибитор ксантиноксидазы). Суточная доза: детям в возрасте 2–4 года — 100 мг, 4–6 лет — 150 мг, 7–9 лет — 200 мг, 9–13 лет — 250 мг, старше 13 лет — 300 мг. Суточная доза делится на 2–3 приема после еды (И. В. Маркова и соавт., 1994). Назначают курсами 2–3 нед в течение 4–5 мес под контролем степени урикемии и урикурии. Одновременно с аллопуринолом можно использовать цитратную смесь.
При кальциевом уролитиазе
Метиленовый синий по 0,025–0,05 3 раза в день курсами 7–10 дней в течение 3 мес.
Лидаза по 32–64 ЕД подкожно 1 раз в день ежедневно 12–15 дней. Курсы повторяют в течение 3 мес.
Фуросемид (схема О. Л. Тиктинского [6]). Фуросемид в дозе 1 мг/кг 2 раза в неделю (понедельник, четверг) 4–5 мес + 2 нед ежемесячно растительные диуретики. Затем фуросемид в дозе 1 мг/кг 1 раз в нед (понедельник) еще 5–6 мес + 2 нед ежемесячно растительные диуретики.
При оксалатном уролитиазе
Витамин В6 (суточная доза 0,02–0,06) в сочетании с оксидом магния (суточная доза 100–150 г) в два приема курсами 10–14 дней в течение 3–6 мес.
Фитин в дозе 0,125–0,25 г 3 раза в день курсами 3 нед в течение 3–6 мес.
оксалатно-уратного уролитиаза
Магурлит внутрь по 0,5–2,0 г 3 раза в день после еды. Перед каждым приемом магурлита контролируется рН мочи. Препарат назначают больным с кислой мочой (рН менее 5,5); оптимум рН 6,0–6,7. Прием жидкости увеличивается до 1,5 л в день.
Блемарен внутрь в суточной дозе 3–12 г в три приема после еды. Реакцию мочи контролируют, как и при приеме магурлита.
смешанном уролитиазе
Нефролит. Содержит: экстракт марены красильной, солидаго, кокционель, келлин, салициламид, сульфаминобензойную кислоту, глюкуроновую кислоту, калия глюкуроновую кислоту, экстракт ландыша q. s. По 1–2 таблетки 3 раза в день после еды в течение1–2 мес.
Ниерон. Содержит: солидаго, саксифрагу, настойку амми зубной, настойку марены красильной, настойку стальника полевого, настойку календулы, оксалиловую кислоту. По 10–15 капель 3 раза в день после еды в течение 1–2 мес. Эффект усиливается при одновременном приеме вместе с растительным чаем «Nieron–Tee» (1 чайная ложка чая на стакан кипятка; настаивать не более 5 мин).
Марены красильной экстракт (в таблетках) по 0,25–0,5 3 раза в день. Таблетку растворяют в 70 мл воды. Препарат окрашивает мочу в красноватый цвет. Длительность приема — 1 мес.
Фитолизин в тюбиках. 0,5–1 чайная ложка пасты размешивается в 75 мл сладкой воды, принимать 3 раза в день после еды. Длительность приема — 2–3 мес.
Цистенал, энатин, олиметин. Комбинированные препараты улучшают кровоток, снимают спазм гладкой мускулатуры, усиливают перистальтику мочеточника, лизируют слизь, увеличивают диурез, оказывают бактериостатическое действие, обладают противовоспалительным действием, разрыхляют мочевые конкременты.