
- •2. Нові форми організації лікувально-профілактичної допомоги дітям.
- •3. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки, стаціонару, шкільно-дошкільного закладу, санаторію. Основні документи та накази.
- •4. Організація медичної допомоги новонародженим в амбулаторних умовах. Патронаж новонародженої дитини. Мета первинного повного огляду.
- •5. Форми організації лікувально-профілактичної роботи дільничного педіатра; потічна і звітна документація.
- •6. Показники здоров'я. Контроль за станом здоров’я та розвитком дітей.
- •7. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки. Основні документи та накази. Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні ( Наказ моз України № 434 29.11.02)
- •8. Робота дільничного педіатра в сім’ї дитини. Консультування родини. Санітарноосвітня робота педіатра.
- •10. Робота педіатра в дошкільних закладах. Підготовка дітей до вступу в школу
- •10 Фізичний розвиток дітей раннього віку. Діагностика порушень фізичного розвитку у дітей. Методи корекції.
- •Інтерпретація динаміки графіків фізичного розвитку дитини
- •11. Диспансерний метод у роботі педіатра.
- •Примірне положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу
- •1. Харчова цінність грудного молока.
- •2.Захисна роль грудного молока.
- •3.Важлива роль грудного молока у профілактиці харчової алергії.
- •5. Регуляторна роль грудного молока пов'язана з наявністю в ньому різних гормонів:
- •6. Психоемоційна єдність.
- •7. Віддалений вплив грудного молока на здоров'я матері і дитини.
- •8. Вплив годування грудьми на здоров'я матері і дитини
- •9. Переваги грудного годування для родини.
- •15. Класифікація і характеристика сумішей, що використовуються в якості замінників грудного молока у дітей грудного віку.
- •3.3.1. Загальні положення
- •. Правила введення прикорму
- •3.3.3. Продукти прикорму
- •3.3.4. Частота введення прикорму
- •3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців
- •17. Вигодовуваннядітей з малою масоютіла в амбулаторнихумовах.
- •22. Особливості виходжування та вигодовування дитини з малою масою в амбулаторних умовах.
- •18. Дослідження неврологічного статусу новонародженого . Неврологічні синдроми.
- •19. Харчування здорових дітей від одного до трьох років.
- •3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років
- •3.4.1.Загальні положення
- •Консультування матері з харчування дитини від 12 місяців до 3 років
- •Штучне та змішане вигодовування
- •Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
- •20. Відстрочені прояви травм спинного мозку у новонароджених. Реабілітація.
- •21. Специфічна профілактика інфекційних хвороб. Сучасний календар щеплень
- •Порядок проведення щеплень
- •1. Щеплення за віком
- •2. Щеплення дітей з порушенням цього Календаря
- •23. Інфекційні захворювання шкіри у новонароджених . Загрозливі симптоми. Тактика педіатра
- •Везикулопустулез (стафилококковый перипорит)
- •Кандидоз кожи у новорожденных
- •Пузырчатка новорожденных (пемфигус, пиококковый пемфигоид)
- •Эксфолиативный дерматит Риттера
- •Синдром стафилококковой обожженной кожи (стафилококковый синдром обожженной кожи)
- •Некротическая флегмона новорожденного
- •Рожистое воспаление
- •Диагностика
- •Лечение
- •24. Перинатальніураження головного мозку у новонародженихдітей. Клінічні прояви в відновлювальнийперіод. Принципиреабілітації.
- •26. Неонатальні жовтяниці. Діагностика, тактика педіатра.
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •Основні принципи ведення новонароджених з жовтяницею
- •Основні принципи обстеження та лікування новонародженого з жовтяницею
- •27. Кефалогематоми у новонароджених. Тактика ведення в амбулаторних умовах. Показання для консультації нейрохірурга.
- •28. Рання діагностика гнійних менінгітів у новонароджених. Тактика педіатра
- •29. Особливості терморегуляції у новонароджених та дітей раннього віку. Профілактика порушень.
- •30. Геморагічний синдром у новонароджених. Причини. Діагностика. Тактика педіатра.
- •Лабораторные данные Геморрагической болезни новорожденных (витамин-к-дефицит):
- •Фенотипические особенности детей с фетальным алкогольным синдромом:
- •Диагностика фас
- •Лечение фетального алкогольного синдрома
- •Социальная поддержка
- •32. Особливості догляду за шкірою новонародженого. Неінфекційні захворювання шкіри. Тактика педіатра.
- •34. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Лікування та методи реабілітації.
- •125. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Клінічні прояви, обстеження. Принципи лікування
- •II. Критерії діагностики
- •Мета лікування
- •Диспансерний нагляд
- •35. Лімфатичний діатез. Ведення дитини з лімфатичним діатезом.
- •1. Клінічні –залежать від ступкеня важкості та перебігу звахворювання.
- •37. Спазмофілія. Диференційний діагноз спазмофілії з іншими судомними синдромами.
- •39. Залізодефіцитна анемія у дітей. Діагностика, профілактика та лікування.
- •2. Лабораторні критерії діагностики зда
- •3. Основні принципи лікування
- •Парентеральні препарати заліза повинні використовуватись тільки по суто спеціальним показанням, завдяки високому ризику розвитку місцевих та системних побічних реакцій.
- •4. Профілактика
- •40. Сидром блювання та зригування у новонароджених. Причини. Тактика лікаря-педіатра.
- •41. Малюкова регургітація. Причини. Тактика педіатра. Малюкова регургітація
- •Етіологія і патогенез
- •Клінічна картина
- •Діагностика
- •Лікування
- •42. Бронхіти. Вікові особливості перебігу у дітей різного віку. Лікування.
- •Протокол лікування гострого бронхіту у дітей
- •Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс, аміксін, ребетол, інтерферони, днк-ази та ін.
- •Лейкоцитоз, прискорена шзе
- •43. Обструктивний бронхіт у дітей раннього віку. Лікування, профілактика.
- •112. Гострий обструктивний бронхіт у дітей: діагностика, особливості перебігу, лікування.
- •45. Ускладнення гострої пневмонії у дітей. Тактика ведення та лікування
- •45. Діагностика та алгоритм наданняневідкладноїдопомоги при гострійнирковійнедостатності у дітей.
- •46. Гострий гломерулонефрит. Принципи лікування. Профілактика.
- •48. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій наднирковій недостатності у дітей.
- •49. Провідні клінічні синдроми імунодефіцитних станів. Діагностика. Тактика педіатра.
- •Алгоритм скринінгу клініко-анамнестичних критеріїв імунодефіцитних захворювань (ідз)
- •50. Хронічний гепатит у дітей. Диференційний діагноз. Принципи лікування
- •52. Діагностика та лікування синдрому подразненого кишковика.
- •53. Лікування гастро-езофагальної рефлюксної хвороби у дітей.
- •54. Затяжні жовтяниці у дітей раннього віку. Діагностика, тактика лікаря-педіатра. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.04.2006 р. № 255
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •55. Судоми у дітей. Алгоритм надання невідкладної допомоги.
- •Примітка: Термін повторного огляду визначається лікарем індивідуально.
- •Заняття по догляду з метою розвитку дитини віком до 6 місяців
- •56. Диференційна діагностика синдрому головного болю у дітей. Тактика педіатра
- •2.Головные боли напряжения
- •57. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій серцево-судинній недостатності дітей.
- •58. Порушення серцевого ритму і провідності. Діагностика. Лікування. Диспансерний нагляд. Наказ моз України від 19.07.2005 № 362
- •I45.6 синдром попереднього збудження
- •Протокол діагностики та лікування порушень серцевого ритму у дітей
- •I47.0 зворотна шлуночкова аритмія
- •I47.1 надшлуночкова тахікардія
- •I47.2 шлуночкова тахікардія
- •I48 фібриляція і тріпотіння передсердь
- •I49.3 попередчасна деполяризація шлуночків
- •I49.5 синдром слабкості синусового вузла
- •59. Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей. Клінічні прояви, обстеження. Тактика педіатра
- •60. Діагностика вроджених вад серця. Диспансерний нагляд.
- •62. Артеріальна гіпертензія у дітей. Диференційна діагностика. Лікування. Наказ моз України від 19.07.2005 № 362
- •63. Синдром вегетативних порушень. Особливості проявів у різних вікових группах
- •Классификация анемий
- •I.Постгеморрагические анемии (вследствие как наружных, так и внутренних кровопотерь):
- •II. Анемии вследствие недостаточности эритропоэза:
- •Классификация анемий в зависимости от уровня ретикулоцитов в периферической крови
- •65. Сучасні принципи інсулінотерапії при цукровому діабеті 1-го типу. Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 27.04.2006 р. № 254
- •Типи препаратів інсуліну і тривалість їхньої дії, які використовуються для лікування дітей хворих на цукровий діабет
- •66. Гострі респіраторні вірусні захворювання у дітей. Діагностика. Сучасні підходи до лікування.
- •67. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги дітям з гіпертермічним синдромом.
- •99. Гіпертермічний синдром. Невідкладна допомога. Тактика педіатра.
- •69. Диференційна діагностика гострих вірусних гепатитів у дітей..
- •70. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-ендокринолога.
- •71. Синдром крупу у дітей. Принципи надання допомоги при ларингітах в залежності від їх походження.
- •117. Стенозуючий ларингіт: клінічні прояви, надання невідкладної допомоги дітям.
- •73. Сучасні методи діагностики туберкульозу у дітей та підлітків. Концепція dots-стратегії в Україні.
- •6.5.3 Виявлення туберкульозу шляхом проведення туберкулінодіагностики серед груп ризику та масової туберкулінодіагностики в 7- та 14-річному віці перед ревакцинацією
- •Vі. Моніторинг за туберкульозом здійснювати шляхом:
- •Vіі. Профілактику туберкульозу проводити шляхом:
- •Гіпертоксична форма дифтерії мигдаликів:
- •Лікування
- •74. Лікування туберкульозу у дітей та підлітків.
- •150. Принципи та методи лікування хворих на туберкульоз дітей.
- •Протитуберкульозні препарати
- •75. Менінгококкова інфекція. Принципи надання терапевтичної допомоги на догоспітальному етапі та у стаціонарі.
- •4.7. Респіраторна підтримка [а]
- •1. Загальні положення
- •2. Спосіб застосування та дозування
- •3. Реакція на введення
- •4. Ускладнення
- •5. Протипоказання до вакцинації та ревакцинації
- •Этиология
- •Эпидемиология
- •78. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Особливості перебігу у дітей раннього віку.
- •92. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Імунопрофілактика при кашлюку.
- •Особенности коклюша у детей раннего возраста
- •Критерії тяжкості:
- •Параклінічні дослідження:
- •Лабораторная диагностика
- •79. Клініка і діагностика інфекційного мононуклеозу. Лікування. Тактика педіатра.
- •80. Діагностика вірусних гепатитів у дітей до 1 року. Диспансерне спостереження.
- •81. Організація і проведення туберкулінодіагностики серед дітей та підлітків.
- •82. Гострі кишкові інфекції. Диференційна діагностика секреторних та інвазійних діарей. Етіотропна терапія при гкі.
- •83. Кір. Клініка. Диференційна діагностика з гострими респіраторними вірусними інфекціями, алергічним висипом.
- •Катаральний період
- •86. Диференційна діагностика плямистих екзантем. Опорні клініко-лабораторні діагностичні критерії
- •147. Інфекційні екзантеми. Диференційна діагностика.
- •87. Секреторні діареї у дітей. Клініко-лабораторна характеристика. Опорні симптоми дегідратації та принципи терапії
- •Діагностичні критерії:
- •Лікування
- •Приблизний об”єм розчину на цьому етапі 50-100 мл/кг маси тіла чи 10 мл/кг після кожного випорожнення.
- •4. Дієтотерапія:
- •88. Ускладнений перебіг паротитної інфекції. Діагностика. Лікування.
- •90. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування. Наказ моз Украіни від 12.01.2009 №4
- •91. Муковісцидоз. Сучасніпринципидіагностики та лікування.
- •94. Суглобний синдром у дітей. Реактивні артрити.
- •95. Грибкові інфекції у дітей. Діагностика, лікування
- •97. Диференційна діагностика синдрому мальабсорбції у дітей раннього віку.
- •1. Легка форма
- •2. Середньоважка ступінь тяжкості хвороби
- •3. Тяжка форма хвороби
- •101. Невідкладна допомога при кровотечі у дітей, хворих на гемофілію.
- •103. Частохворіючі діти. Методи реабілітації.
- •104. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці у дітей.
- •Менінгококовий менінгіт.
- •Серед специфічних ускладнень генералізованих форм менінгококової інфекції виділяють:
- •106. Організація роботи педіатра у стаціонарі; посадові обов’язки, документація
- •I. Общие положения
- •II. Должностные обязанности
- •III. Права
- •IV. Ответственность
- •3.2.2.Основні можливі клінічні прояви (рівень доказовості 2,3)
- •108. Бронхіальна астма у дітей: надання невідкладної допомоги при приступі ядухи.
- •110. Показання до медико-генетичного консультування.
- •111. Лімфогрануломатоз у дітей. Ранні діагностичні ознаки. Тактика педіатра
- •113. Діагностика та алгоритм наданняневідкладноїдопомоги при гіповолемічномушоці.
- •114. Організація медичного нагляду за здоровою дитиною віком до 3 років.
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Організаційні заходи
- •2.3.1. Анамнез
- •2.3.8. Консультування батьків [a]
- •2.3.9. Огляди лікарями-спеціалістами та додаткове обстеження Кожне медичне втручання, яке проводиться дитині, у т.Ч. Огляд лікарем-спеціалістом, має бути обґрунтованим та безпечним для дитини.
- •115. Харчування дітей з генетичною та спадковою патологією
- •116. Атопічний дерматит. Диференційна діагностика. Лікування.
- •IV етап: розрахунок величини індексу sсorad
- •2. Додаткові обстеження
- •3. Алергологічне обстеження
- •4. Обов’язкові консультації
- •Характеристика лікувальних заходів
- •Поетапне лікування
- •118. Критерії виписки новонароджених із пологових будинків. Щеплення здорових новонароджених.
- •11.Вакцинація
- •11.1. Вакцинація новонароджених проти гепатиту b.
- •11.1.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти гепатиту b.
- •11.2.Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.
- •11.2.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти туберкульозу:
- •11.2.2. Спосіб застосування та дозування.
- •120. Дисплазія кульшових суглобів. Діагностика, тактика ведення.
- •121. Артеріальна гіпотензія. Алгоритм обстеження. Лікування.
- •123. Неревматические кардиты. Причины, клинические проявления, алгоритм диагностики. Лечение.
- •124. Системний червоний вовчак у дітей. Клініка. Діагностика. Лікування.
- •126. Реанімаційні заходи при зупинці серця, дихання.
- •127. Загрозливі симптоми у новонароджених. Тактика педіатра.
- •128. Гіпотиреоз у дітей. Рання діагностика, лікування. Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 27.04.2006 р. № 254
- •129. Принципи лікування кислотозалежних захворювань шлунку. Лікування :
- •130. Диференційна діагностика серозних менінгітів. Синдром млявого паралічу. Тактика педіатра
- •Дифференциальная диагностика серозных менингитов
- •Дифференциальная диагностика вирусных менингитов
- •131. Ендокринопатії періоду новонародженості.
- •Сільутратна форма
- •Тривале, хронічне лікування
- •Проста вірильна форма.
- •3. Гіпертонічна форма
- •132.Особливості розвитку дітей у закритих дитячих колективах.
- •133. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при кетоацидотичній комі.
- •134. Інфекції, що передаються від домашніх тварин. Рання діагностика. Профілактика
- •Диагностика
- •Профилактика
- •135. Лімфоаденопатії. Диференційна діагностика, тактика педіатра.
- •Этиопатогенез увеличения лимфатических узлов у детей
- •136. Геморагічні васкуліти у дітей. Причини. Диференціальний діагноз. Лікування
- •137. Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоці.
- •138. Гостра гнійна інфекція м’яких тканин у дітей. Тактика педіатра.
- •140. Функціональні захворювання шлунку. Клінічна прояви. Діагностика. Принципи лікування.
- •141. Лікування синдрому ексикозу при кишкових інфекціях.
- •142. Псевдотуберкульоз. Клінічні форми. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Легка форма:
- •Лікування
- •143. Ешеріхіози. Клінічні форми в залежності від віку дитини та збудника.
- •144. Фізичне виховання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •1. Загальні положення
- •2. Мета і завдання медико-педагогічного контролю
- •3. Організація медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів та порядок проведення медико-педагогічного спостереження на заняттях з фізичного виховання
- •145. Гостракропив'янка. Наданняневідкладноїдопомоги.
- •146. Хронічна ниркова недостатність. Причини. Діагностика. Принципи лікування.
- •148. Хвороба Дауна. Клініка. Діагностика. Диспансерний нагляд. Методи реабілітації
- •149. Показання для направлення хворих на консультацію до кардіолога.
- •151. Особливості нагляду за дітьми з діабетичною фетопатією. Показання до консультації ендокринолога.
- •Профилактика и коррекция гипогликемии и других нарушений гомеостаза
- •152. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-гематолога.
- •153. Набуті вади серця у дітей. Діагностика. Тактика педіатра.
- •154. Невідкладна допомога при отруєнні парацетамолом.
- •155. Вагітність у підлітків. Підліткова контрацепція.
- •Жінки, які можуть використовувати кок:
- •28 Таблеток: Всі таблетки в упаковці активні (гормональні). Жінки, які можуть використовувати птп:
- •Гормональні пластирі Пластир – трансдермальна терапевтична система (ттс), гормональний контрацептив для системного застосування презерватив.
- •Типи невідкладної контрацепції:
- •156. Організація медико-генетичного консультування. Тактика педіатра при підозрі на спадкову та вроджену патологію.
- •157. Отити у дітей. Диференційна діагностика, лікування. Тактика педіатра.
- •Діагностичні критерії
- •158. Діагностика ступенів дегідратації. Лікування. Оральна регідратація.
Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
Вік дитини |
Добовий об'єм їжі, мл |
Від народження до 10 дня |
70-80 х день життя новонародженого |
Від 10 днів до 2 місяців |
1/5 маси тіла |
Від 2 до 4 місяців |
1/6 маси тіла |
Від 4 до 6 місяців |
1/7 маси тіла |
Від 6 до 12 місяців |
1/8 - 1/9 маси тіла |
20. Відстрочені прояви травм спинного мозку у новонароджених. Реабілітація.
Клинические проявления родовой травмы шейного отдела позвоночника и спинного мозга складываются из комплекса вертебральных, церебральных, спинальных и вегето-висцеральных симптомов, каждый из которых в различном сочетании может определять клиническую симптоматику, что затрудняет своевременную диагностику заболевания.
Выделяют несколько механизмов повреждения позвоночного столба в родах: компрессионный – при чрезмерной разнице изгоняющих сил матки и сил, препятствующих продвижению плода по родовым путям; дистракционный – при насильственном извлечении плода за голову или таз; ротационный – при избыточном действии так называемых «шнурующих» сил (заставляющих плод совершать вращательные движения вдоль своей продольной оси); комбинированный – где механизмы этих сил разнообразны и действуют в различных направлениях.
. Повреждение нервных клеток спинного мозга при спинальной родовой травме приведёт к полной утрате врождённых рефлексов ниже места повреждения. А повреждение двигательных центров подкорки и ствола головного мозга приведёт сначала к ослаблению врождённых рефлексов, а затем к нарастанию их влияния на развитие движений ребёнка. Так как нарушится развитие и погибнет часть участков головного мозга, где должны формироваться связи между клетками коры и подкорково-стволовыми отделами головного мозга. Клетки двигательных центров коры головного мозга не смогут руководить нижележащими центрами подкорки и ствола головного мозга, что приведёт к задержке и нарушениям появления ЛУР. У ребёнка могут долго сохраняться врождённые рефлексы (у больных с ДЦП - на всю жизнь). Из-за этого ребёнок не начнёт вовремя поднимать голову, поворачиваться, ползать, сидеть, стоять, ходить, говорить.
Таким образом, повреждения на уровне шейного отдела спинного мозга имеет чёткую клиническую картину: тяжёлые двигательные нарушения ниже повреждения спинного мозга, так как утрачиваются как врождённые, так и не появляются новые двигательные рефлексы, связанные с корой головного мозга. Страдания таких детей усугубляются ещё тяжёлыми трофическими нарушениями кожи, мочевой инфекцией (из-за нарушения работы мочевого пузыря).
Нарушения регуляции корой головного мозга подкорковыми и стволовыми центрами – ведёт к задержке угасания врождённых рефлексов и задержке и нарушениям развития новых двигательных рефлексов, что может закончиться для ребёнка задержкой двигательного развития. В тяжёлых случаях – при тяжёлых нарушениях развития движений сформируется ДЦП. В более лёгких случаях, нарушения мышечного тонуса и рефлексов и замедления двигательного развития, у ребёнка к 1-2 годам сформируется нарушения опорно-двигательного аппарата: гиперлордозы, сколиозы и кифозы позвоночника, сутулость, плосковальгусные стопы, хождением на цыпочках, с нарушением развития пятки и стопы, и др.
Замедление и позднее угасание врождённых рефлексов и задержка развития новых позиционных рефлексов (ЛУР) ведёт к нарушениям тонуса мышц, неправильному формированию движений и, как следствие, неправильному формированию костей скелета ребёнка, прежде всего позвоночника. Нарушается формирование физиологических изгибов позвоночника. В позвонках идёт процесс окостенения, уплотняется связочный аппарат, и, следовательно, нарушение тонуса мышц, рефлексов и движений ведёт к нарушениям взаимоотношений и положения позвонков в разных отделах позвоночника. Прежде всего, на шейном уровне, так как с него начинается взаимодействие врождённых и вновь развивающихся рефлексов при развитии движений ребёнка.
Верхний проксимальный паралич Дюшенна-Эрба развивается при поражении спинного мозга на уровне С5-С6 или плечевого сплетения. Клиническая картина характеризуется тем, что пораженная конечность приведена к туловищу, разогнута в локтевом суставе, повернута внутрь, ротирована в плечевом суставе, кисть в ладонном сгибании повернута назад и кнаружи. Голова чаще наклонена и повернута. Шея кажется короткой с большим количеством поперечных складок. Мышечный тонус снижен в проксимальных отделах, вследствие чего затруднено отведение плеча, поворот его кнаружи, подъем до горизонтального уровня, сгибание в локтевом суставе. При положении ребенка на ладони лицом вниз паретичная конечность свисает, а здоровая рука отделяется от туловища глубокой продольной складкой (симптом «кукольной ручки»), в подмышечной впадине иногда отмечаются обилие складок в виде островка («подмышечный островок») и кожная перетяжка в проксимальном отделе паретичного плеча (при наличии ее необходимо исключить перелом плеча). Пассивные движения в паретичной конечности безболезненны. При пассивных движениях паретичной руки в плечевом суставе может быть обнаружен симптом «щелканья», возможен подвывих или вывих головки плечевой кости вследствие снижения тонуса мышц, фиксирующих плечевой сустав. Патологическая установка плеча и предплечья может приводить к формированию контрактур.
Нижний дистальный паралич Дежерин-Клюмпке возникает при травме спинного мозга на уровне С7-Т1 или среднего и нижних пучков плечевого сплетения. Отмечается грубое нарушение функции руки в дистальном отделе: резко снижена или отсутствует функция сгибателей кисти и пальцев. Мышечный тонус в дистальных отделах руки снижен, отсутствуют движения в локтевом суставе, кисть имеет форму «тюленьей лапки» (если преобладает поражение лучевого нерва) или «когтистой лапки» (при преимущественном поражении локтевого нерва). При осмотре кисть бледная, холодная на ощупь, мышцы атрофируются, кисть уплощается. Движения в плечевом суставе сохранены.
Тотальный паралич верхней конечности (паралич Керера)отмечается при повреждении на уровне С5-Т1 сегментов спинного мозга или плечевого сплетения, чаще бывает односторонним. Клинически паралич характеризуется отсутствием активных движений, мышечной гипотонией, отсутствием врожденных и сухожильных рефлексов, трофическими расстройствами. Повреждения грудного отдела спинного мозгаклинически проявляются дыхательными расстройствами в результате нарушения функции дыхательных мышц грудной клетки: межреберные промежутки западают в тот момент, когда диафрагма осуществляет вдох. Родовые травмы спинного мозга у детей в пояснично-крестцовой области. При этой травме мышечный тонус нижних конечностей снижен, активные движения резко ограничены или отсутствуют. Нижние конечности находятся в «позе лягушки», при придании ребенку вертикального положения ноги его свисают, как плети, отсутствуют рефлексы опоры, угнетены коленные и ахилловы рефлексы. За счет нарушения синергизма отдельных мышечных групп у детей возникает паралитическая косолапость. Нередко вторично формируются подвывихи и вывихи бедер. В последующем прогрессируют трофические расстройства: гипотрофия ягодичных мышц, сглаженность складок на бедрах, атрофия мышц нижних конечностей, развитие контрактур в области голеностопных суставов
К лечению родовых повреждений спинного мозга необходимо приступать как можно раньше. При подозрении на родовую травму позвоночного столба и спинного мозга первым мероприятием является иммобилизация головы и шеи. Это можно сделать ватно-марлевым воротником типа Шанца, а при объективном выявлении переломов шейных позвонков, подвывихов и вывихов – вытяжением при помощи маски с грузом до исчезновения болевого синдрома. Срок иммобилизации – 10–14 дней. Важны щадящий уход, острожное пеленание с обязательным поддерживанием головы и шеи ребенка матерью или медицинской сестрой; кормление – из бутылочки или через зонд до снятия болевого синдрома и стабилизации состояния ребенка. В подостром периоде назначают лечение, направленное на нормализацию функции ЦНС, улучшение трофических процессов в мышечной ткани. Одновременно с 8-10-го дня показана физиотерапия: в первую очередь электрофорез на шейный отдел позвоночника с препаратами, которые улучшают мозговое кровообращение и снимают болевую реакцию; в дальнейшем – тепловые процедуры (парафин, озокерит), диадинамические токи, электростимуляция, позднее – иглорефлексотерапия. При травме шейного отдела используют электрофорез раствора эуфиллина, раствора новокаина. На курс – 10–12 процедур. При стихании острых явлений показан массаж, сначала – общеукрепляющий, а при улучшении состояния – тонизирующий с элементами точечного массажа. Целесообразно также применение гидрокинезотерапии с 3-4-й недели жизни (температура воды 37–36,5°C, продолжительность ванны – до 10мин, в воду добавляют морскую соль, хвойный экстракт, всего – 10–15 процедур). Для получения стойкого терапевтического эффекта при тяжелых травмах спинного мозга курс лечения проводится не менее 2–3 раз на 1-м году жизни.