
- •2. Нові форми організації лікувально-профілактичної допомоги дітям.
- •3. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки, стаціонару, шкільно-дошкільного закладу, санаторію. Основні документи та накази.
- •4. Організація медичної допомоги новонародженим в амбулаторних умовах. Патронаж новонародженої дитини. Мета первинного повного огляду.
- •5. Форми організації лікувально-профілактичної роботи дільничного педіатра; потічна і звітна документація.
- •6. Показники здоров'я. Контроль за станом здоров’я та розвитком дітей.
- •7. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки. Основні документи та накази. Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні ( Наказ моз України № 434 29.11.02)
- •8. Робота дільничного педіатра в сім’ї дитини. Консультування родини. Санітарноосвітня робота педіатра.
- •10. Робота педіатра в дошкільних закладах. Підготовка дітей до вступу в школу
- •10 Фізичний розвиток дітей раннього віку. Діагностика порушень фізичного розвитку у дітей. Методи корекції.
- •Інтерпретація динаміки графіків фізичного розвитку дитини
- •11. Диспансерний метод у роботі педіатра.
- •Примірне положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу
- •1. Харчова цінність грудного молока.
- •2.Захисна роль грудного молока.
- •3.Важлива роль грудного молока у профілактиці харчової алергії.
- •5. Регуляторна роль грудного молока пов'язана з наявністю в ньому різних гормонів:
- •6. Психоемоційна єдність.
- •7. Віддалений вплив грудного молока на здоров'я матері і дитини.
- •8. Вплив годування грудьми на здоров'я матері і дитини
- •9. Переваги грудного годування для родини.
- •15. Класифікація і характеристика сумішей, що використовуються в якості замінників грудного молока у дітей грудного віку.
- •3.3.1. Загальні положення
- •. Правила введення прикорму
- •3.3.3. Продукти прикорму
- •3.3.4. Частота введення прикорму
- •3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців
- •17. Вигодовуваннядітей з малою масоютіла в амбулаторнихумовах.
- •22. Особливості виходжування та вигодовування дитини з малою масою в амбулаторних умовах.
- •18. Дослідження неврологічного статусу новонародженого . Неврологічні синдроми.
- •19. Харчування здорових дітей від одного до трьох років.
- •3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років
- •3.4.1.Загальні положення
- •Консультування матері з харчування дитини від 12 місяців до 3 років
- •Штучне та змішане вигодовування
- •Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
- •20. Відстрочені прояви травм спинного мозку у новонароджених. Реабілітація.
- •21. Специфічна профілактика інфекційних хвороб. Сучасний календар щеплень
- •Порядок проведення щеплень
- •1. Щеплення за віком
- •2. Щеплення дітей з порушенням цього Календаря
- •23. Інфекційні захворювання шкіри у новонароджених . Загрозливі симптоми. Тактика педіатра
- •Везикулопустулез (стафилококковый перипорит)
- •Кандидоз кожи у новорожденных
- •Пузырчатка новорожденных (пемфигус, пиококковый пемфигоид)
- •Эксфолиативный дерматит Риттера
- •Синдром стафилококковой обожженной кожи (стафилококковый синдром обожженной кожи)
- •Некротическая флегмона новорожденного
- •Рожистое воспаление
- •Диагностика
- •Лечение
- •24. Перинатальніураження головного мозку у новонародженихдітей. Клінічні прояви в відновлювальнийперіод. Принципиреабілітації.
- •26. Неонатальні жовтяниці. Діагностика, тактика педіатра.
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •Основні принципи ведення новонароджених з жовтяницею
- •Основні принципи обстеження та лікування новонародженого з жовтяницею
- •27. Кефалогематоми у новонароджених. Тактика ведення в амбулаторних умовах. Показання для консультації нейрохірурга.
- •28. Рання діагностика гнійних менінгітів у новонароджених. Тактика педіатра
- •29. Особливості терморегуляції у новонароджених та дітей раннього віку. Профілактика порушень.
- •30. Геморагічний синдром у новонароджених. Причини. Діагностика. Тактика педіатра.
- •Лабораторные данные Геморрагической болезни новорожденных (витамин-к-дефицит):
- •Фенотипические особенности детей с фетальным алкогольным синдромом:
- •Диагностика фас
- •Лечение фетального алкогольного синдрома
- •Социальная поддержка
- •32. Особливості догляду за шкірою новонародженого. Неінфекційні захворювання шкіри. Тактика педіатра.
- •34. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Лікування та методи реабілітації.
- •125. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Клінічні прояви, обстеження. Принципи лікування
- •II. Критерії діагностики
- •Мета лікування
- •Диспансерний нагляд
- •35. Лімфатичний діатез. Ведення дитини з лімфатичним діатезом.
- •1. Клінічні –залежать від ступкеня важкості та перебігу звахворювання.
- •37. Спазмофілія. Диференційний діагноз спазмофілії з іншими судомними синдромами.
- •39. Залізодефіцитна анемія у дітей. Діагностика, профілактика та лікування.
- •2. Лабораторні критерії діагностики зда
- •3. Основні принципи лікування
- •Парентеральні препарати заліза повинні використовуватись тільки по суто спеціальним показанням, завдяки високому ризику розвитку місцевих та системних побічних реакцій.
- •4. Профілактика
- •40. Сидром блювання та зригування у новонароджених. Причини. Тактика лікаря-педіатра.
- •41. Малюкова регургітація. Причини. Тактика педіатра. Малюкова регургітація
- •Етіологія і патогенез
- •Клінічна картина
- •Діагностика
- •Лікування
- •42. Бронхіти. Вікові особливості перебігу у дітей різного віку. Лікування.
- •Протокол лікування гострого бронхіту у дітей
- •Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс, аміксін, ребетол, інтерферони, днк-ази та ін.
- •Лейкоцитоз, прискорена шзе
- •43. Обструктивний бронхіт у дітей раннього віку. Лікування, профілактика.
- •112. Гострий обструктивний бронхіт у дітей: діагностика, особливості перебігу, лікування.
- •45. Ускладнення гострої пневмонії у дітей. Тактика ведення та лікування
- •45. Діагностика та алгоритм наданняневідкладноїдопомоги при гострійнирковійнедостатності у дітей.
- •46. Гострий гломерулонефрит. Принципи лікування. Профілактика.
- •48. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій наднирковій недостатності у дітей.
- •49. Провідні клінічні синдроми імунодефіцитних станів. Діагностика. Тактика педіатра.
- •Алгоритм скринінгу клініко-анамнестичних критеріїв імунодефіцитних захворювань (ідз)
- •50. Хронічний гепатит у дітей. Диференційний діагноз. Принципи лікування
- •52. Діагностика та лікування синдрому подразненого кишковика.
- •53. Лікування гастро-езофагальної рефлюксної хвороби у дітей.
- •54. Затяжні жовтяниці у дітей раннього віку. Діагностика, тактика лікаря-педіатра. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.04.2006 р. № 255
- •Методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці
- •55. Судоми у дітей. Алгоритм надання невідкладної допомоги.
- •Примітка: Термін повторного огляду визначається лікарем індивідуально.
- •Заняття по догляду з метою розвитку дитини віком до 6 місяців
- •56. Диференційна діагностика синдрому головного болю у дітей. Тактика педіатра
- •2.Головные боли напряжения
- •57. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій серцево-судинній недостатності дітей.
- •58. Порушення серцевого ритму і провідності. Діагностика. Лікування. Диспансерний нагляд. Наказ моз України від 19.07.2005 № 362
- •I45.6 синдром попереднього збудження
- •Протокол діагностики та лікування порушень серцевого ритму у дітей
- •I47.0 зворотна шлуночкова аритмія
- •I47.1 надшлуночкова тахікардія
- •I47.2 шлуночкова тахікардія
- •I48 фібриляція і тріпотіння передсердь
- •I49.3 попередчасна деполяризація шлуночків
- •I49.5 синдром слабкості синусового вузла
- •59. Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей. Клінічні прояви, обстеження. Тактика педіатра
- •60. Діагностика вроджених вад серця. Диспансерний нагляд.
- •62. Артеріальна гіпертензія у дітей. Диференційна діагностика. Лікування. Наказ моз України від 19.07.2005 № 362
- •63. Синдром вегетативних порушень. Особливості проявів у різних вікових группах
- •Классификация анемий
- •I.Постгеморрагические анемии (вследствие как наружных, так и внутренних кровопотерь):
- •II. Анемии вследствие недостаточности эритропоэза:
- •Классификация анемий в зависимости от уровня ретикулоцитов в периферической крови
- •65. Сучасні принципи інсулінотерапії при цукровому діабеті 1-го типу. Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 27.04.2006 р. № 254
- •Типи препаратів інсуліну і тривалість їхньої дії, які використовуються для лікування дітей хворих на цукровий діабет
- •66. Гострі респіраторні вірусні захворювання у дітей. Діагностика. Сучасні підходи до лікування.
- •67. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги дітям з гіпертермічним синдромом.
- •99. Гіпертермічний синдром. Невідкладна допомога. Тактика педіатра.
- •69. Диференційна діагностика гострих вірусних гепатитів у дітей..
- •70. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-ендокринолога.
- •71. Синдром крупу у дітей. Принципи надання допомоги при ларингітах в залежності від їх походження.
- •117. Стенозуючий ларингіт: клінічні прояви, надання невідкладної допомоги дітям.
- •73. Сучасні методи діагностики туберкульозу у дітей та підлітків. Концепція dots-стратегії в Україні.
- •6.5.3 Виявлення туберкульозу шляхом проведення туберкулінодіагностики серед груп ризику та масової туберкулінодіагностики в 7- та 14-річному віці перед ревакцинацією
- •Vі. Моніторинг за туберкульозом здійснювати шляхом:
- •Vіі. Профілактику туберкульозу проводити шляхом:
- •Гіпертоксична форма дифтерії мигдаликів:
- •Лікування
- •74. Лікування туберкульозу у дітей та підлітків.
- •150. Принципи та методи лікування хворих на туберкульоз дітей.
- •Протитуберкульозні препарати
- •75. Менінгококкова інфекція. Принципи надання терапевтичної допомоги на догоспітальному етапі та у стаціонарі.
- •4.7. Респіраторна підтримка [а]
- •1. Загальні положення
- •2. Спосіб застосування та дозування
- •3. Реакція на введення
- •4. Ускладнення
- •5. Протипоказання до вакцинації та ревакцинації
- •Этиология
- •Эпидемиология
- •78. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Особливості перебігу у дітей раннього віку.
- •92. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Імунопрофілактика при кашлюку.
- •Особенности коклюша у детей раннего возраста
- •Критерії тяжкості:
- •Параклінічні дослідження:
- •Лабораторная диагностика
- •79. Клініка і діагностика інфекційного мононуклеозу. Лікування. Тактика педіатра.
- •80. Діагностика вірусних гепатитів у дітей до 1 року. Диспансерне спостереження.
- •81. Організація і проведення туберкулінодіагностики серед дітей та підлітків.
- •82. Гострі кишкові інфекції. Диференційна діагностика секреторних та інвазійних діарей. Етіотропна терапія при гкі.
- •83. Кір. Клініка. Диференційна діагностика з гострими респіраторними вірусними інфекціями, алергічним висипом.
- •Катаральний період
- •86. Диференційна діагностика плямистих екзантем. Опорні клініко-лабораторні діагностичні критерії
- •147. Інфекційні екзантеми. Диференційна діагностика.
- •87. Секреторні діареї у дітей. Клініко-лабораторна характеристика. Опорні симптоми дегідратації та принципи терапії
- •Діагностичні критерії:
- •Лікування
- •Приблизний об”єм розчину на цьому етапі 50-100 мл/кг маси тіла чи 10 мл/кг після кожного випорожнення.
- •4. Дієтотерапія:
- •88. Ускладнений перебіг паротитної інфекції. Діагностика. Лікування.
- •90. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування. Наказ моз Украіни від 12.01.2009 №4
- •91. Муковісцидоз. Сучасніпринципидіагностики та лікування.
- •94. Суглобний синдром у дітей. Реактивні артрити.
- •95. Грибкові інфекції у дітей. Діагностика, лікування
- •97. Диференційна діагностика синдрому мальабсорбції у дітей раннього віку.
- •1. Легка форма
- •2. Середньоважка ступінь тяжкості хвороби
- •3. Тяжка форма хвороби
- •101. Невідкладна допомога при кровотечі у дітей, хворих на гемофілію.
- •103. Частохворіючі діти. Методи реабілітації.
- •104. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці у дітей.
- •Менінгококовий менінгіт.
- •Серед специфічних ускладнень генералізованих форм менінгококової інфекції виділяють:
- •106. Організація роботи педіатра у стаціонарі; посадові обов’язки, документація
- •I. Общие положения
- •II. Должностные обязанности
- •III. Права
- •IV. Ответственность
- •3.2.2.Основні можливі клінічні прояви (рівень доказовості 2,3)
- •108. Бронхіальна астма у дітей: надання невідкладної допомоги при приступі ядухи.
- •110. Показання до медико-генетичного консультування.
- •111. Лімфогрануломатоз у дітей. Ранні діагностичні ознаки. Тактика педіатра
- •113. Діагностика та алгоритм наданняневідкладноїдопомоги при гіповолемічномушоці.
- •114. Організація медичного нагляду за здоровою дитиною віком до 3 років.
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Організаційні заходи
- •2.3.1. Анамнез
- •2.3.8. Консультування батьків [a]
- •2.3.9. Огляди лікарями-спеціалістами та додаткове обстеження Кожне медичне втручання, яке проводиться дитині, у т.Ч. Огляд лікарем-спеціалістом, має бути обґрунтованим та безпечним для дитини.
- •115. Харчування дітей з генетичною та спадковою патологією
- •116. Атопічний дерматит. Диференційна діагностика. Лікування.
- •IV етап: розрахунок величини індексу sсorad
- •2. Додаткові обстеження
- •3. Алергологічне обстеження
- •4. Обов’язкові консультації
- •Характеристика лікувальних заходів
- •Поетапне лікування
- •118. Критерії виписки новонароджених із пологових будинків. Щеплення здорових новонароджених.
- •11.Вакцинація
- •11.1. Вакцинація новонароджених проти гепатиту b.
- •11.1.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти гепатиту b.
- •11.2.Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.
- •11.2.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти туберкульозу:
- •11.2.2. Спосіб застосування та дозування.
- •120. Дисплазія кульшових суглобів. Діагностика, тактика ведення.
- •121. Артеріальна гіпотензія. Алгоритм обстеження. Лікування.
- •123. Неревматические кардиты. Причины, клинические проявления, алгоритм диагностики. Лечение.
- •124. Системний червоний вовчак у дітей. Клініка. Діагностика. Лікування.
- •126. Реанімаційні заходи при зупинці серця, дихання.
- •127. Загрозливі симптоми у новонароджених. Тактика педіатра.
- •128. Гіпотиреоз у дітей. Рання діагностика, лікування. Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 27.04.2006 р. № 254
- •129. Принципи лікування кислотозалежних захворювань шлунку. Лікування :
- •130. Диференційна діагностика серозних менінгітів. Синдром млявого паралічу. Тактика педіатра
- •Дифференциальная диагностика серозных менингитов
- •Дифференциальная диагностика вирусных менингитов
- •131. Ендокринопатії періоду новонародженості.
- •Сільутратна форма
- •Тривале, хронічне лікування
- •Проста вірильна форма.
- •3. Гіпертонічна форма
- •132.Особливості розвитку дітей у закритих дитячих колективах.
- •133. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при кетоацидотичній комі.
- •134. Інфекції, що передаються від домашніх тварин. Рання діагностика. Профілактика
- •Диагностика
- •Профилактика
- •135. Лімфоаденопатії. Диференційна діагностика, тактика педіатра.
- •Этиопатогенез увеличения лимфатических узлов у детей
- •136. Геморагічні васкуліти у дітей. Причини. Диференціальний діагноз. Лікування
- •137. Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоці.
- •138. Гостра гнійна інфекція м’яких тканин у дітей. Тактика педіатра.
- •140. Функціональні захворювання шлунку. Клінічна прояви. Діагностика. Принципи лікування.
- •141. Лікування синдрому ексикозу при кишкових інфекціях.
- •142. Псевдотуберкульоз. Клінічні форми. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Легка форма:
- •Лікування
- •143. Ешеріхіози. Клінічні форми в залежності від віку дитини та збудника.
- •144. Фізичне виховання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •1. Загальні положення
- •2. Мета і завдання медико-педагогічного контролю
- •3. Організація медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів та порядок проведення медико-педагогічного спостереження на заняттях з фізичного виховання
- •145. Гостракропив'янка. Наданняневідкладноїдопомоги.
- •146. Хронічна ниркова недостатність. Причини. Діагностика. Принципи лікування.
- •148. Хвороба Дауна. Клініка. Діагностика. Диспансерний нагляд. Методи реабілітації
- •149. Показання для направлення хворих на консультацію до кардіолога.
- •151. Особливості нагляду за дітьми з діабетичною фетопатією. Показання до консультації ендокринолога.
- •Профилактика и коррекция гипогликемии и других нарушений гомеостаза
- •152. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-гематолога.
- •153. Набуті вади серця у дітей. Діагностика. Тактика педіатра.
- •154. Невідкладна допомога при отруєнні парацетамолом.
- •155. Вагітність у підлітків. Підліткова контрацепція.
- •Жінки, які можуть використовувати кок:
- •28 Таблеток: Всі таблетки в упаковці активні (гормональні). Жінки, які можуть використовувати птп:
- •Гормональні пластирі Пластир – трансдермальна терапевтична система (ттс), гормональний контрацептив для системного застосування презерватив.
- •Типи невідкладної контрацепції:
- •156. Організація медико-генетичного консультування. Тактика педіатра при підозрі на спадкову та вроджену патологію.
- •157. Отити у дітей. Диференційна діагностика, лікування. Тактика педіатра.
- •Діагностичні критерії
- •158. Діагностика ступенів дегідратації. Лікування. Оральна регідратація.
9. Переваги грудного годування для родини.
Грудне вигодовування має також суттєві економічні переваги для всієї сім'ї, оскільки:
• економить сімейний бюджет не тільки на купівлі молочних сумішей, а також ліків для дитини, ри зик захворіти у якої набагато вищий при годуванні молочними сумішами.
• напевно, найбільшою перевагою грудного вигодовування є формування почуття взаєморозуміння любові і прив'язаності матері і дитини, здоров'я дитини і її життєвий успіх. Згідно з даними Амери ганської академії педіатрії, діти, які годувались грудьми матері, більш легко встановлюють контакти з оточуючими, мають більш високий індекс інтелектуального розвитку, що сприяє життєвому успіху
Принципи підтримки грудного вигодовування
Наказ від 4 серпня 2006 р. N 540
1. Наявність плану дій (політики) щодо підтримки грудного вигодовування (далі - Політика) і регулярне доведення його положень до відома усіх медичних працівників закладу, вагітних, матерів та членів їх родини.
2. Систематичне навчання медичного персоналу щодо впровадження Політики (плану дій) підтримки грудного вигодовування.
3. Впровадження в практику сучасних методів підготовки сім'ї до народження дитини. Інформування та навчання вагітних, матерів та членів їх родин щодо переваг та методів грудного вигодовування.
4. Допомога матерям успішно розпочати раннє грудне вигодовування.
5. Навчання вагітних, матерів та членів їх родини як годувати грудьми та як зберегти лактацію в складних ситуаціях, в тому числі якщо вони тимчасово відокремлені від своїх дітей.
6. Підтримка виключно грудного вигодовування до шестимісячного віку дитини за винятком випадків, зумовлених медичними та соціальними показаннями, і продовження грудного вигодовування до 1 року і більше із своєчасним введенням пригодовування.
7. Забезпечення цілодобового спільного перебування матерів з дітьми та участі матері (членів родини) у здійсненні догляду за дитиною.
8. Заохочення матерів до грудного вигодовування за вимогою дитини за відсутності медичних протипоказань.
9. Відмова від використання у дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, сосок, пустушок чи інших середників, які імітують материнські груди.
10. Створення груп підтримки грудного вигодовування і направлення до них матерів.
11. Дотримання Міжнародного зведення правил збуту замінників грудного молока.
14. Лактаційні кризи. Профілактика і лікування гіпогалактії. Процесс образования молока и выделение его из молочных желез называется лактацией, а недостаточная выработка молока – гипогалактией. Она делится на раннюю (до 10 дней с момента родов) и позднюю (с 11 дня после родов).
Также выделяют первичную и вторичную гипогалактию.
Причины первичной (истинной) гипогалактии
· эндокринные нарушения матери;
· состояние после кесарева сечения и после преждевременных родов, вследствие отсутствия родовой доминанты;
· сопутствующие осложнения беременности и родов;
· слабость сосательного рефлекса у незрелого ребенка;
· позднее прикладывание к груди.
Причины вторичной гипогалактии
· нежелание матери кормить малыша грудью, неуверенность ее в том, что она способна это делать;
· отсутствие опыта;
· стресс, неблагополучие в семье, переутомление, необходимость выйти на работу;
· нерациональное питание беременной и кормящей женщины;
· редкое прикладывание малыша к груди, кормление по расписанию, а не по требованию ребенка;
· снижение активности сосания на фоне переносимого малышом заболевания;
· необоснованное введение докорма в виде заменителей женского молока и блюд прикорма («взрослых» продуктов).
Существенное значение в развитии гипогалактии придают , когда объем заглатываемого воздуха не превышает 10% объема желудка, наполненного молоком, аэрофагия является физиологической. При резко выраженной аэрофагии ребенок не высасывает положенного количества молока. Недостаточное раздражение молочной железы быстро приводит к угнетению лактации.
В случае выявления гипогалактии очень важна индивидуальная и коллективная психотерапия – метод, нацеленный на формирование стойкой доминанты на лактацию, обучение и подготовку женщины к процессу лактации, т.е. создание психологического настроя на длительное и полноценное грудное вскармливание.
Стадии гипогалактии
Выделяют 4 стадии гипогалактии (по дефициту молока к потребностям ребенка):
· 1 стадия – дефицит не превышает 25%;
· 2 стадия – дефицит равен 50%;
· 3 стадия – дефицит 75%;
· 4 стадия – дефицит превышает 75%.
Профилактика гипогалактии.
Кормящая мать должна правильно питаться, а также полноценно отдыхать. Ориентировочно суточный набор продуктов должен содержать:
- общая калорийность рациона должна составлять 3200-3500 ккал;
- в рацион необходимо включить 1 л молока (в любом виде);
- 150 г мяса, птицы или рыбы 20-30 г сыра, 100-150 г творога, 1 яйцо (потребность в белках должна на 60-70% удовлетворятся за счет белков животного происхождения);
- 50 г масла (1/5 за счет растительных масел);
- 200-300 г фруктов;
- 500-600 г овощей (из них картофеля не более 1/3);
- объем жидкости должен составлять около 2 л.
Рекомендуется включать в меню гречневую и овсяную каши, ягоды, соки, компоты. Следует избегать острых приправ и пряностей, чеснок, хрен и других продуктов такого рода, т.к. они могут создавать неприятный вкус молока и ребенок может отказаться от груди.
Принимать пищу целесообразно 5-6 раз в день, обычно за 30 минут до кормления ребенка. Это способствует образованию молока.
Кормящей матери необходимы хороший отдых, прогулка на свежем воздухе по 2-3 часа вдень. Родственники должны позаботится, чтобы женщина спала не менее 8 часов ночью, а также имела возможность спать днем в течении 1-2 часов.
Лечение гипогалактии
Тактика ведения женщин с гипогалактией в родильном доме:
1. Совместное пребывание матери и ребенка (способствует установлению более тесного психо-эмоционального контакта между матерью и ребенком);
2. Раннее прикладывание к груди (в родильном блоке);
3. Психотерапия, направленная на формирование стойкой доминанты на лактацию, разъяснение преимуществ грудного вскармливания;
4. Метод Снегирева – никотиновая кислота за 15 минут до кормления;
5. Свечи "Апилак", либо в таблетированной форме сублингвально;
6. "Кверцитин" – по 1 таблетке 3 раза в день за полчаса до кормления;
7. "Эглонил", "Церукал" – изменяют вкус молока, ребенок может отказываться от груди;
8. Аурикулоэлектростимуляция – метод, позволяющий посредством раздражения активных точек ушной раковины регулировать приход молока;
9. Правильный уход за грудью.
10. Точечный самомассаж – массаж биологически активных точек, имеет высокую эффективность в лечении гипогалактии, как самостоятельный или дополняющий метод;
11. Гомеопатические препараты высоко эффективны и безопасны;
12. Гомотоксилогическая терапия комплексными препаратами;
13. Фитотерапия.
Уход за грудью включает в себя:
- соблюдение гигиенических правил;
- хлопчатобумажное белье (синтетическое белье может раздражать соски, приводить к образованию трещин);
- для более полного отхождения молока можно рекомендовать циркуляторный душ на молочную железу за 20 минут до каждого кормления;
- сцеживание (в первые сутки после родов сцеживание даже небольшого количества молока является обязательным, так как это стимулирует процесс прихода молока).
Фитотерапия.
· смесь хмеля (шишки) 20 г, укропа (семена) 25 г, тмина (семена) 25 г, крапивы сухой (листья) 25 г, бобов 50 г. Ha 1 л кипятка заваривают 30-40 г смеси, настоять 5-7 минут и принимать до или вовремя еды по 50 мл.;
· смесь фенхеля (плоды), аниса и укропа (семена): 1 чайн. ложку смеси заварить на 1 стакан кипятка, настоять в течение 10-15 минут. Принимать по 3-4 чашки настоя в течение суток;
· тмин 1 чайн. ложка заваривается 1 стаканом кипящего молока, настаивается в течение 10-15 минут, выпивается глотками в течение дня;
· 3 чайн. ложки сухой крапивы завариваются 2 стаканами кипятка, настаиваются в течение 10-15 минут (свежую траву настаивают 2 минуты), принимают полученный объем в течение дня.
· 0,5 стакана очищенных грецких орехов заваривают 0,5 литрами кипящего молока в термосе и настаивают в течение 3-4 часов, Настой принимают по 1/3 стакана за 20 минут до каждого кормления. Принимают через день.
Гомеопатия.
Гомеопатический метод позволяет влиять не только на количество молока, но и на его качество. Существуют проверенные временем испытанные гомеопатические препараты, позволяющие устанавливать в адекватном объеме процесс лактации.
Немедикаментозное лечение.
Немедикаментозное лечение представляющее собой сочетание горячего душа и массажа молочных желез. После кормления и сцеживания остатков молока железу, которой кормили ребенка, рекомендуется обмыть под горячим душем (температура воды 44-45°С), одновременно разминая ее круговыми движениями от центра к периферии и сверху вниз, обязательно сцеживая остатки молока каждые 2 минуты прямо в ванну. Такую процедуру следует проводить 4 раза в день (2 раза с левой и 2 раза с правой грудью) по 10 мин. Обычно продолжительность лечения не превышает 2 недель, а увеличение лактации отмечается уже в конце первой недели. Горячий душ и массаж противопоказаны при мастите, кожных заболеваниях и новообразованиях в области грудных желез.
Лактационный криз - внезапное уменьшение количества грудного молока, ребенок при этом может начать беспокоиться и возникает ощущение, что молока в груди совсем не осталось. Эта ситуация обусловлена несоответствием количества молока возросшим потребностям ребенка и перестройкой гормонального фона кормящей женщины., молочная железа не успевает выработать необходимое количество молока.
Данная ситуация обратима и не представляет опасности для здоровья ребенка. Главное – сохранение спокойствия и более частое прикладывание малыша к груди. Если грудь, из которой он кушал, опустошена полностью, необходимо дать ему вторую, ведь чем больше ребенок будет отсасывать грудного молока, тем больше его будет прибывать. Помогают также все вышеперечисленные способы повышения лактации. «Лактационные кризы» наблюдаются, как правило, в первые 3 месяца лактации, иногда на 7-8-м месяце, их периодичность составляет около 1,5 месяцев, длятся они обычно 3-4 дня. Эти сроки довольно приблизительные, кроме того, кризов может вообще не быть, поэтому ожидать их наступления не нужно, ведь беспокойство может спровоцировать нехватку грудного молока.