ПИТАННЯ до атестаційного іспиту для лікарів-інтернів з фаху "Педіатрія" 2011-2013 навчальних років

ПИТАННЯ до атестаційного іспиту для лікарів-інтернів з фаху "Педіатрія" 2011-2013 навчальних років 1. Система організації охорони здоров’я дітей в Україні. Основні накази та інструкції з охорони здоров’я дітей. 2. Нові форми організації лікувально-профілактичної допомоги дітям. 3. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки, стаціонару, шкільно-дошкільного закладу, санаторію. Основні документи та накази. 4. Організація медичної допомоги новонародженим в амбулаторних умовах. Патронаж новонародженої дитини. Мета первинного повного огляду.  5. Форми організації лікувально-профілактичної роботи дільничного педіатра; потічна і звітна документація. 6. Показники здоров'я. Контроль за станом здоров’я та розвитком дітей. 7. Протиепідемічна робота педіатра поліклініки. Основні документи та накази. 8. Робота дільничного педіатра в сім’ї дитини. Консультування родини. Санітарноосвітня робота педіатра. 9. Організація лікування дітей в "стаціонарі на дому". 10. Робота педіатра в дошкільних закладах. Підготовка дітей до вступу в школу Фізичний розвиток дітей раннього віку. Діагностика порушень фізичного розвитку у дітей. Методи корекції. 11. Диспансерний метод у роботі педіатра. 12. Підготовка дітей до вступу в дошкільні заклади та в школу. Основні накази та інструкції. .  13. Переваги грудного вигодовування. Принципи успішного грудного вигодовування. 14. Лактаційні кризи. Профілактика і лікування гіпогалактії.  15. Класифікація і характеристика сумішей, що використовуються в якості замінників грудного молока у дітей грудного віку. 16. Правила і терміни введення прикормів дітям першого року життя. Методи розрахунку добового об’єму харчування дітям першого року життя. 17. Вигодовування дітей з малою масою тіла в амбулаторних умовах. 18. Дослідження неврологічного статусу новонародженого . Неврологічні синдроми.  19. Харчування здорових дітей від одного до трьох років.  20. Відстрочені прояви травм спинного мозку у новонароджених. Реабілітація.  21. Специфічна профілактика інфекційних хвороб. Сучасний календар щеплень.  22. Особливості виходжування та вигодовування дитини з малою масою в амбулаторних умовах. 23. Інфекційні захворювання шкіри у новонароджених . Загрозливі симптоми. Тактика педіатра  24. Перинатальні ураження головного мозку у новонароджених дітей. Клінічні прояви в відновлювальний період. Принципи реабілітації. 25. Пізні прояви внутрішньоутробних інфекцій. Діагностика. Особливості ведення в амбулаторних умовах. 26. Неонатальні жовтяниці. Діагностика, тактика педіатра. 27. Кефалогематоми у новонароджених. Тактика ведення в амбулаторних умовах. Показання для консультації нейрохірург 28. Рання діагностика гнійних менінгітів у новонароджених. Тактика педіатра. 29. Особливості терморегуляції у новонароджених та дітей раннього віку. Профілактика порушень. 30. Геморагічний синдром у новонароджених. Причини. Діагностика. Тактика педіатра.  31. Фетальний алкогольний синдром. Особливості нагляду та реабілітації  32. Особливості догляду за шкірою новонародженого. Неінфекційні захворювання шкіри. Тактика педіатра.  33. Дослідження неврологічного статусу новонародженого . Неврологічні синдроми.  34. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Лікування та методи реабілітації. 35. Лімфатичний діатез. Ведення дитини з лімфатичним діатезом. 36. Рахіт та рахітоподібні захворювання у дітей. Диференційна діагностика. Профілактика. Лікування. 37. Спазмофілія. Диференційний діагноз спазмофілії з іншими судомними синдромами. 38. Синдром ацетонемічної рвоти у дітей. Діагностика. Лікування. 39. Залізодефіцитна анемія у дітей. Діагностика, профілактика та лікування. 40. Сидром блювання та зригування у новонароджених. Причини. Тактика лікаря-педіатра. 41. Малюкова регургітація. Причини. Тактика педіатра. 42. Бронхіти. Вікові особливості перебігу у дітей різного віку. Лікування. 43. Обструктивний бронхіт у дітей раннього віку. Лікування, профілактика.  44. Негоспітальна пневмонія. Особливості перебігу пневмонії у дітей молодшого та старшого віку. 45. Ускладнення гострої пневмонії у дітей. Тактика ведення та лікування Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій нирковій недостатності у дітей. 46. Гострий гломерулонефрит. Принципи лікування. Профілактика. 47. Диспансерізація та реабілітація хворих з сечокам’яною хворобою. 48. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій наднирковій недостатності у дітей. 49. Провідні клінічні синдроми імунодефіцитних станів. Діагностика. Тактика педіатра. 50. Хронічний гепатит у дітей. Диференційний діагноз. Принципи лікування 51. Функціональні ураження жовчовивідних шляхів. Лікування. Профілактика. 52. Діагностика та лікування синдрому подразненого кишковика. 53. Лікування гастро-езофагальної рефлюксної хвороби у дітей. 54. Затяжні жовтяниці у дітей раннього віку. Діагностика, тактика лікаря-педіатра. 55. Судоми у дітей. Алгоритм надання невідкладної допомоги.Нервово-психічний розвиток дітей раннього віку. Діагностика порушень. Методи корекції. Догляд в цілях розвитку.  56. Диференційна діагностика синдрому головного болю у дітей. Тактика педіатра. 57. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гострій серцево-судинній недостатності дітей. 58. Порушення серцевого ритму і провідності. Діагностика. Лікування. Диспансерний нагляд. 59. Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей. Клінічні прояви, обстеження. Тактика педіатр 60. Діагностика вроджених вад серця. Диспансерний нагляд. 61. Синдром раптової смерті. Фактори ризику. Сучасні підходи до профілактики. 62. Артеріальна гіпертензія у дітей. Диференційна діагностика. Лікування. 63. Синдром вегетативних порушень. Особливості проявів у різних вікових групах. 64. Синдром анемії у дітей. Диференційна діагностика, тактика педіатра. 65. Сучасні принципи інсулінотерапії при цукровому діабеті 1-го типу.  66. Гострі респіраторні вірусні захворювання у дітей. Діагностика. Сучасні підходи до лікування. 67. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги дітям з гіпертермічним синдромом. 68. Імунопрофілактика інфекційних захворювань у дітей. Характеристика вакцинальних препаратів. 69. Диференційна діагностика гострих вірусних гепатитів у дітей.. 70. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-ендокринолога. 71. Синдром крупу у дітей. Принципи надання допомоги при ларингітах в залежності від їх походження. 72. Дифтерія. Клінічні форми. Особливості клініки токсичної форми дифтерії ротоглотки дітей перших років життя. Лікування.  73. Сучасні методи діагностики туберкульозу у дітей та підлітків. Концепція DOTS-стратегії в Україні. 74. Лікування туберкульозу у дітей та підлітків. 75. Менінгококкова інфекція. Принципи надання терапевтичної допомоги на догоспітальному етапі та у стаціонарі. Вакцинація проти туберкульозу: післявакцинальні реакції та ускладнення .  76. Грип. Особливості перебігу у дітей різних вікових груп. Ускладнення грипу.  77. Скарлатина. Опорні клінічні симптоми. Диференційна діагностика. Тактика лікаря педіатра. 78. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Особливості перебігу у дітей раннього віку. 79. Клініка і діагностика інфекційного мононуклеозу. Лікування. Тактика педіатра. 80. Діагностика вірусних гепатитів у дітей до 1 року. Диспансерне спостереження. 81. Організація і проведення туберкулінодіагностики серед дітей та підлітків. 82. Гострі кишкові інфекції. Диференційна діагностика секреторних та інвазійних діарей. Етіотропна терапія при ГКІ. 83. Кір. Клініка. Диференційна діагностика з гострими респіраторними вірусними інфекціями, алергічним висипом. 84. Герпетична інфекція. Клінічна характеристика основних нозологічних форм. Методи діагностики та лікування. 85. Клінічні форми дифтерії у дітей. Діагностика. Тактика педіатра. 86. Диференційна діагностика плямистих екзантем. Опорні клініко-лабораторні діагностичні критерії. 87. Секреторні  діареї у дітей. Клініко-лабораторна характеристика. Опорні симптоми дегідратації та принципи терапії. 88. Ускладнений перебіг паротитної інфекції. Діагностика. Лікування.  89. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при геморагічному шоці у дітей. 90. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування. 91. Муковісцидоз. Сучасні принципи діагностики та лікування. 92. Кашлюк. Клініко-лабораторна діагностика. Імунопрофілактика при кашлюку. 93. Гостра ревматична лихоманка. Принципи вторинної профілактики та реабілітації. 94. Суглобний синдром у дітей. Реактивні артрити. 95. Грибкові інфекції у дітей. Діагностика, лікування.

96. Гельмінтози у дітей. Профілактика та лікування. 97. Диференційна діагностика синдрому мальабсорбції у дітей раннього віку. 98. Виразковий коліт. Діагностика, лікування та диспансерний нагляд. 99. Гіпертермічний синдром. Невідкладна допомога. Тактика педіатра. 100. Дисметаболічна нефропатія. Діагностика. Особливості дієтотерапії. 101. Невідкладна допомога при кровотечі у дітей, хворих на гемофілію. 102. Геморагічні розлади у новонароджених. Геморагічна хвороба новонароджених. Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика. 103. Частохворіючі діти. Методи реабілітації. 104. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці у дітей. 105. Менінгококковий менінгіт. Клініко-лабораторна діагностика. Принципи вибору антибактеріальної терапії.  106. Організація роботи педіатра у стаціонарі; посадові обов’язки, документація. 107. Діагностика та лікування пієлонефриту у дітей. 108. Бронхіальна астма у дітей: надання невідкладної допомоги при приступі ядухи. 109. ВІЛ-інфекція у дітей. Діагностика, клінічні прояви. Диспансерний нагляд. Особливості імунопрофілактики.  110. Показання до медико-генетичного консультування. 111. Лімфогрануломатоз у дітей. Ранні діагностичні ознаки. Тактика педіатра. 112. Гострий обструктивний бронхіт у дітей: діагностика, особливості перебігу, лікування.  113. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при гіповолемічному шоці. 114. Організація медичного нагляду за здоровою дитиною віком до 3 років. 115. Харчування дітей з генетичною та спадковою патологією. 116. Атопічний дерматит. Диференційна діагностика. Лікування. 117. Стенозуючий ларингіт: клінічні прояви, надання невідкладної допомоги дітям. 118. Критерії виписки новонароджених із пологових будинків. Щеплення здорових новонароджених. 119. Нейрогенні розлади сечовипускання. 120. Дисплазія кульшових суглобів. Діагностика, тактика ведення. 121. Артеріальна гіпотензія. Алгоритм обстеження. Лікування. 122. Синдром ангіни. Диференційна діагностика. Тактика педіатра. 123. Неревматичні кардити. Причини, клінічні прояви, алгоритм діагностики. Лікування. 124. Системний червоний вовчак у дітей. Клініка. Діагностика. Лікування.

125. Білково-енергетична недостатність у дітей. Причини. Клінічні прояви, обстеження. Принципи лікування.  126. Реанімаційні заходи при зупинці серця, дихання.  127. Загрозливі симптоми у новонароджених. Тактика педіатра. 128. Гіпотиреоз у дітей. Рання діагностика, лікування. 129. Принципи лікування кислотозалежних захворювань шлунку. 130. Диференційна діагностика серозних менінгітів. Синдром млявого паралічу. Тактика педіатра 131. Ендокринопатії періоду новонародженості.  132. Особливості розвитку дітей у закритих дитячих колективах.  133. Діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги при кетоацидотичній комі. 134. Інфекції, що передаються від домашніх тварин. Рання діагностика. Профілактика.  135. Лімфоаденопатії. Диференційна діагностика, тактика педіатра.  136. Геморагічні васкуліти у дітей. Причини. Диференціальний діагноз. Лікування. 137. Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоці. 138. Гостра гнійна інфекція м’яких тканин у дітей. Тактика педіатра. 139. Системні васкуліти. Діагностика, лікування. 140. Функціональні захворювання шлунку. Клінічна прояви. Діагностика. Принципи лікування. 141. Лікування синдрому ексикозу при кишкових інфекціях. 142. Псевдотуберкульоз. Клінічні форми. Діагностика. Лікування. Профілактика. 143. Ешеріхіози. Клінічні форми в залежності від віку дитини та збудника.  144. Фізичне виховання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах. 145. Гостра кропив'янка. Надання невідкладної допомоги. 146. Хронічна ниркова недостатність. Причини. Діагностика. Принципи лікування. 147. Інфекційні екзантеми. Диференційна діагностика. 148. Хвороба Дауна. Клініка. Діагностика. Диспансерний нагляд. Методи реабілітації. 149. Показання для направлення хворих на консультацію до кардіолога. 150. Принципи та методи лікування хворих на туберкульоз дітей. 151. Особливості нагляду за дітьми з діабетичною фетопатією. Показання до консультації ендокринолога. 152. Показання для направлення хворих на консультацію до лікаря-гематолога. 153. Набуті вади серця у дітей. Діагностика. Тактика педіатра. 154. Невідкладна допомога при отруєнні парацетамолом.  155. Вагітність у підлітків. Підліткова контрацепція. 156. Організація медико-генетичного консультування. Тактика педіатра при підозрі на спадкову та вроджену патологію. 157. Отити у дітей. Диференційна діагностика, лікування. Тактика педіатра. 158. Діагностика ступенів дегідратації. Лікування. Оральна регідратація.

1. Система організації охорони здоров’я дітей в Україні. Основні накази та інструкції з охорони здоров’я дітей

Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.

Охорона здоров'я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні та забезпечує її реалізацію.

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я є:

стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) - сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики;

клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність;

табель матеріально-технічного оснащення - документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров'я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями);

лікарський формуляр - перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним.

Галузеві стандарти у сфері охорони здоров'я розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я є також інші норми, правила та нормативи, передбачені законами, які регулюють діяльність у сфері охорони здоров'я.

Додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення є обов'язковим для всіх закладів охорони здоров'я, а також для фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики.

Основні накази та інструкції з охорони здоров’я дітей

1. Закон України Про охорону дитинства

2. Закон України про охорону здоров'я

3. Закон України Про захист населення від інфекційних хвороб

4. Закон України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення 

5. Наказ МОЗ України № 540 від 04.08.2006 Про затвердження принципів організації впровадження заходів з підтримки грудного вигодовування, критеріїв та порядку оцінки закладу охорони здоров'я щодо "Лікарні, доброзичливої до дитини"

6. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2006 № 179 Інструкція з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості

7. Наказ МОЗ України №312 від 08.06.2007 Первинна реанімація і післяреанімаційна допомога новонародженим

8. Наказ МОЗ України № 255 від 27.04.2006 Жовтяниця новонароджених

9. Наказ МОЗ України № 584 від 29.08.2006 Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні

10. Наказ МОЗ України №683 від 21.09.2009 ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З РЕТИНОПАТІЄЮ НЕДОНОШЕНИХ

11. Наказ МОЗ України від 21.08.2008 № 484 Клінічний протокол надання допомоги новонародженій дитині з дихальними розладами

12. Наказ МОЗ України № 177 від 20.04.2005 Про організацію санаторно-курортного лікування дітей

13. Наказ МОЗ України N 482 від 04.12.2001 Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років

14. Наказ МОЗ України від 27.04.2006 р. № 254 протокол

15. НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ за спеціальністю дитяча ендокринологія

16. Наказ МОЗ України від 10.01.2005 №9 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю «Педіатрія»

17. НАКАЗ № 362 від 19.07.2005 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей

18. НАКАЗ від 16.09.2011 N 595 Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів

19. Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей

20. Наказ від 20.03.2008 р. № 149 КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОГО ДОГЛЯДУ ЗА ЗДОРОВОЮ ДИТИНОЮ ВІКОМ ДО 3 РОКІВ

21. Наказ МОЗ України від10.12.07 №803 Протокол лікування гострих кишкових інфекцій у дітей

22. Наказ МОЗ України від 27.12.2005 № 767 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю «Алергологія»

23. Наказ МОЗ України від 28.01.2009 № 44 Клінічний Протокол з діагностики та лікування краснухи у дітей

24. Наказ МОЗ України від 03.11.2008 № 627 ПРОТОКОЛЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ІНФЕКЦІЯМИ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ І ТУБУЛОІНТЕРСТИЦІЙНИМ НЕФРИТОМ

25. Наказ МОЗ України № 128 від 19.03.2007 Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія

26. Наказ МОЗ України від 31.08.2004 № 436 ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГОСТРИМ ТА ХРОНІЧНим ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ

27. Наказ МОЗ України від 20.07.2005 № 365 ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ПІЄЛОНЕФРИТОМ

28. Наказ МОЗ України від 27.04.2006 р. № 254 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю «Ендокринологія»

29. Наказ МОЗ України від 30.06.2004 № 325 ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ з гострими отруєннями

30. Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю “Дитяча імунологія”

31. Наказ МОЗ України від 29.12.2003 №__624 Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності "Дитяча урологія"

32. Наказ МОЗ України від 12.12.2002№ 465 Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку

33. Наказ МОЗ України від 29.11.02 № 434 Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні

34. Наказ МОЗ України від 20.07.2005 № 364 Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності "Дитяча гематологія"

35. Наказ МОЗ України від 10.01.2005 № 8 Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності "Дитяча офтальмологія"

36. Наказ МОЗ України № 437 ПРОТОКОЛИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ У ДІТЕЙ НА ШПИТАЛЬНОМУ І ДО ШПИТАЛЬНОМУ ЕТАПАХ

2. Нові форми організації лікувально-профілактичної допомоги дітям.

Примірне положення про денний стаціонар для дітей

1. Денний стаціонар (відділення, палати) організується для надання медичної допомоги хворим дітям шляхом їх госпіталізації на денний час за відсутності показів до цілодобового лікарського нагляду. 2. Денний стаціонар організовується у самостійних амбулаторно-поліклінічних закладах та при поліклінічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів. 3. Денний стаціонар використовує у своїй роботі лікувальну та діагностичну ба-зи лікувально-профілактичного закладу, у складі якого він організований. 4. Основні завдання денного стаціонару для дітей: 4.1. Здійснення лікувально-діагностичних заходів дітям при гострих захворю-ваннях або загостренні хронічних хвороб за умови відсутності показів до цілодобово-го лікарського нагляду. 4.2. Надання кваліфікованої медичної допомоги дітям в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та за наявності показань - забезпечення їх госпіталізації до лі-карняного закладу. 4.3. Доліковування хворих та проведення їх реабілітації у стадії регресії, загост-рення захворювання, неповної ремісії, в післяопераційному періоді тощо, після випи-ски із стаціонару. 4.4. Проведення профілактичних, лікувальних і реабілітаційних заходів дітям, які перебувають на диспансерному обліку. 4.5. Забезпечення наступності щодо надання медичної допомоги дітям з іншими відділеннями та лікувально-профілактичними закладами. 5. Потужність денного стаціонару визначається керівником лікувально-профілактичного закладу за погодженням з територіальним органом охорони здо-ров’я. 6. Чисельність штатних посад медичного персоналу денного стаціонару встано-влюється згідно з діючими штатними нормативами. 7. До складу денного стаціонару входять: - палати для денного перебування хворих; - операційно-перев'язувальний блок; - маніпуляційна; - буфет; - кімнати медичного персоналу; - ізолятор; - допоміжні приміщення. 8. Керівництво денним стаціонаром здійснює завідуючий денним стаціонаром або завідуючий одним з педіатричних відділень поліклініки, в складі якого організо-вано денний стаціонар. 9. Режим роботи денного стаціонару (одна чи дві зміни) визначається керівни-ком лікувально-профілактичного закладу. 10. Відбір хворих для денного стаціонару здійснюється лікарями-педіатрами ді-льничними та іншими лікарями-спеціалістами за погодженням з завідуючими педіат-ричними відділеннями та завідуючим денним стаціонаром. Протипоказаннями до на-правлення у денний стаціонар є: - гострі інфекційні захворювання; - туберкульоз; - хронічні гепатити з активною реплікацією вірусу; - захворювання, які потребують цілодобового лікарського спостереження; - венеричні хвороби; - грибкові та паразитарні хвороби шкіри. 11. У разі необхідності (погіршення стану, відсутність позитивної динаміки) хвора дитина підлягає госпіталізації у профільне відділення стаціонару. 12. Медична облікова документація денного стаціонару: - карта хворого денного стаціонару, поліклініки, стаціонару вдома (ф.003-2/о), яка заповнюється згідно з наказом МОЗ України від 03.07.2001 № 258); - історія розвитку дитини (ф. № 112/о), медична карта амбулаторного хворого (025/о) де лікуючий лікар щоденно записує динаміку стану хворої дитини та лікува-льно-діагностичних заходів; лікарі-консультанти здійснюють аналогічний запис з ре-комендаціями в день проведення консультації; - журнал обліку перебування хворого в денному стаціонарі, стаціонарі вдома (ф. № 001-3/о). 13. Звіт про роботу денного стаціонару для дітей подається у встановлені термі-ни і у встановленому порядку. 14. Після закінчення лікування в денному стаціонарі лікуючий лікар оформляє епікриз в історії розвитку дитини (ф. № 112/о), в медичній карті амбулаторного хво-рого (025/о). 15. При необхідності догляду за хворою дитиною в денному стаціонарі дитині або особі, яка здійснює цей догляд, видаються документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність в установленому порядку. 16. Забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення та харчування здійснюється за рахунок асигнувань лікувально-профілактичного закладу, в якому функціонує денний стаціонар.

Примірне положення про організацію медичної допомоги дітям в умовах стаціонару вдома

• 1. Стаціонар вдома організується для надання кваліфікованої медичної допомо-ги в домашніх умовах хворим дітям при відсутності необхідності або можливості гос-піталізації за умов щоденного медичного нагляду. 2. Основні завдання стаціонару вдома включають проведення заходів щодо діа-гностики та лікування хворих дітей при гострих захворюваннях або загостренні хро-нічних хвороб, доліковування після виписки із стаціонару. 3. Відбір хворих дітей для лікування в стаціонарі вдома здійснює лікар-педіатр дільничний за погодженням з завідувачем педіатричним відділенням поліклініки. 4. Керівництво стаціонаром вдома здійснює завідуючий педіатричним відділен-ням поліклініки, у ЦРЛ, при відсутності зазначеної посади - районний педіатр, у діль-ничних лікарнях і лікарських амбулаторіях - головний лікар. 5. Режим роботи стаціонару вдома визначається керівником лікувально-профілактичного закладу, виходячи з потреб хворих та з урахуванням можливостей закладу. 6. Забезпечення лікарськими засобами хворих дітей для лікування у стаціонарі вдома може здійснюватися за рахунок асигнувань лікувально-профілактичного закла-ду, при якому він створений. 7. У випадку несприятливого перебігу захворювання хворого госпіталізують у профільне відділення лікарняного закладу. 8. При потребі лікуючий лікар залучає до обстеження і лікування хворої дитини лікарів-спеціалістів і діагностичні відділення лікувально-профілактичного закладу, в складі якого функціонує стаціонар вдома, або за домовленістю - інших лікувально-профілактичних закладів. 9. Медична облікова документація стаціонару вдома для дітей: - карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома (ф.003-2/о), яка заповнюється згідно з наказом МОЗ України від 03.07.2001 № 258); - історія розвитку дитини (ф.112/о), медична карта амбулаторного хворого (ф. 025/о), де лікуючий лікар (лікар-педіатр дільничний, сімейний лікар) і медична сестра стаціонару вдома (медична сестра дільнична) щоденно до одужання дитини запису-ють динаміку стану її здоров’я та лікувально-діагностичних заходів, а лікарі-спеціалісти здійснюють запис з рекомендаціями в день проведення консультації ди-тини; - журнал обліку перебування хворого в денному стаціонарі, стаціонарі вдома (ф. № 001-3/о). 10. Звіт про роботу стаціонару вдома для дітей подається у встановлені терміни і у встановленому порядку. 11. На час перебування хворої дитини в стаціонарі вдома, дитині або особі, яка здійснює догляд за нею, видаються документи, що засвідчують тимчасову непраце-здатність в установленому порядку. 12. При потребі, засідання лікарсько-консультативної комісії проводиться вдо-ма у хворої дитини у встановленому порядку.