4. Формування логічного мислення та просторової уяви на уроках інформатики

Розвиток мисленнєвих процесів може здійснюватись на всіх етапах уроку інформатики в початковій школі. Обов’язковою складовою структури уроку інформатики є розминка. На цьому етапі уроку використовуються різноманітні загадки, вправи, ігри, ребуси, задачі та завдання, які спрямовані на розвиток логічного мислення та просторової уяви. Є спеціальні уроки з теми «Робота з розвивальними програмами». Але якщо на уроці не заплановано роботу з іншою навчальною програмою, ігри на розвиток логічного мислення, пам’яті та просторової уяви будуть доречними.

У навчальних комплектах до вивчення інформатики у початковій школі передбачені підручник, робочий зошит з друкованою основою. Завдання сприяють закріпленню та поглибленню знань і вмінь з основ інформатики. Наявність великої кількості логічних завдань різного типу сприятиме розвиткові логічного та творчого мислення, кмітливості та підтримання інтересу до предмета

Завдання у зошиті та підручнику можуть бути різного виду: закінчи висловлювання, продовж логічний ряд, визнач зайвий предмет, закінчи малюнок, розв’язання завдань і вправ, вирішення ребусів, завдання на встановлення закономірностей та відповідностей на основі , задачі з елементами комбінаторики та теорії ймовірностей тощо.

Е лементи логіки вводяться вже у 2 класі на прикладі розпізнавання істинних та хибних висловлень. Опрацювання висловлень відбувається у вправах, зміст яких може бути таким: "Поміркуй і закінчи висловлення. Якщо брат старший, ніж сестра, то сестра…". Продовження знайомства з основами логіки віднесено на 4 клас та здійснюється паралельно з опануванням циклічними та розгалуженими алгоритмами. У цей час вводиться поняття про науку "логіка", називається її засновник – давньогрецький філософ Аристотель, опрацьовується побудова заперечень висловлень, з’ясовується структура логічного слідування (рис. 2.1). Вправи на закріплення можуть містити такі завдання: "Яка тварина ні риба, ні птах?", "Яке з двох висловлень у наведеній ситуації є істинним?".

Р озвиток логічного мислення здійснюється в ході розв’язання логічних задач, велика кількість яких міститься в підручнику. Задачі можуть бути такого змісту: "З трьох однакових на вигляд монет дві важать однаково, а одна – легша за інші. Як знайти найлегшу монету одним зважуванням?", «Мудрунчику подарували 4 повітряні кульки. Використовуючи 4 кольори: зелений, жовтий, червоний, синій, розфарбуй їх так, щоб велика кулька була між жовтою і синьою, а жовта поруч з червоною» (рис. 2.2).

В підручнику дібраний цікавий теоретичний матеріал, який в повній мірі використовує суспільний досвід молодших школярів, і набір практичних вправ, тісно пов’язаних з навчальними задачами, що розв’язуються в 3-му класі. На основі цього матеріалу вчителем можуть формуватися і загально-навчальні вміння і навички – аналізувати, систематизувати, виділяти спільні властивості, поділяти операції на окремі кроки та інші. Значна кількість логічних вправ у підручнику спрямована на формування в учнів уміння з’ясовувати значення властивостей об’єктів та знаходити закономірності на основі порівняння цих значень. Це можуть бути задачі такого змісту: "Знайди зайве слово: підводний, водолаз, вода, підвода, водяний" або вправи типу «Добери вправи до кожного з предметів. З’єднай пари» (рис. 2.3).

З акономірності відшукуються у графічних об’єктах. Наприклад, «Якого малюнку не вистачає?» (рис. 2.4) або «»Який малюнок наступний?» (рис.2.5). Пропонуються завдання на пошук закономірності у числових прикладах: "Допоможи гномикові продовжити ряд чисел: 2, 3, 6, 7, 10, 11, _, _, _, _", "Розшифруй приклад на додавання: АБ + А = БВВ. Однаковими буквами зашифровані однакові цифри, різними буквами – різні цифри", "Маса дині дорівнює масі двох яблук або масі одного яблука і двох слив. Скільки слив врівноважать диню?".

Л огічні вправи на обчислення можуть потребувати групування чисел таким чином, щоб суми в групах були однаковими (рис. 2.6).

Л огічні приклади з використанням слів стосуються закономірності в розташуванні літер: "Знайди пропущене слово за аналогією: бугор (роса) коса, віник (…) заїв" або структури слова: "Встав слово, яке є закінченням першого і початком другого» (рис. 2.7).

П ри розгляді теми "Кодування повідомлень" вводяться поняття "ребус" та "шарада" і пропонуються логічні завдання у вигляді ребусів, шарад, анаграм, закодованих повідомлень: "Відгадай ребус 100ли" (рис. 2.8), "Прочитай: икяз од єваКи ведедо", "Розкодуй інформацію, яку отримала Ганнуся у записочці. СокоГа соконну сокосю сокоя сокоте сокобе сокові сокота сокою".

Окремі задачі в посібнику розраховані на пропедевтику введення в старших класах елементів комбінаторики та теорії ймовірності. Зміст цих задач такий: "У ковпаку було 6 маленьких м’ячиків: три сині і три жовті. Клоун поклав у кишеню 4 м’ячики. Якого кольору м’ячики потрапили до кишені клоуна?", "У кошику лежали червоні та зелені яблука. Задумалась Червона Шапочка: "Яку найменшу кількість яблук слід взяти, щоб серед них обов’язково було два яблука одного кольору?", "Є паперові смужки синього, червоного і жовтого кольору. Скільки різних двокольорових прапорців можна з них скласти?".

В прави з підручника можуть носити описовий характер: "На прямій взяли 4 точки. Підрахуй кількість відрізків, кінцями яких є ці точки", "Пиріг прямокутної форми двома розрізами поділили на 4 частини так, що 2 з них були чотирикутної форми, а 2 – трикутної. Як це зробили?". Інший вид вправ – на підрахунок геометричних фігур певної форми (трикутників, квадратів та ін.) на запропонованому малюнку (рис. 2.9). Другокласникам дається завдання відновити на малюнку частини літер, яких не вистачає, та прочитати слово. Розвиненої просторової уяви вимагає завдання з’ясувати, які з наведених на малюнку вузликів зав’яжуться, якщо потягти за кінцівки мотузки (рис. 2.10).

Для розвитку мисленнєвих процесів є велика кількість завдань. Це можуть бути завдання типу «Визнач правильну послідовність дій» (рис. 2.11), «Закінчи малюнки. Розфарбуй їх» (рис. 2.12), «Хто з ким розмовляє?» (рис.2.13) та «Обведи мишку підключену до комп’ютера» (рис. 2.14).

Отже, змістом підручника та робочого зошита передбачені різні види завдань на формування логічного мислення та просторової уяви. Ці завдання можуть передбачатись під час уроку на етапі розминки або як частина домашнього завдання.