Змістовий модуль 2. Поняття і генезис прав людини

Тема 3. Поняття і генезис прав людини

Потенційний характер прав людини; концепція людини як суб’єкта права (домінуючі уявлення про права та обов’язки, свободу та несвободу індивіда, притаманні тому чи іншому суспільству) – домінуючий чинник в реалізації ідеї прав людини; генезис прав людини; сучасний каталог прав людини, зафіксований в міжнародно-правових документах та конституціях розвинутих правових держав – результат тривалого історичного становлення відповідних еталонів і стандартів; головні чинники, що визначають міру визнання і захищеності прав людини в тому чи іншому суспільстві; Генезис прав людини (епоха Античності, Середньовіччя та Нового часу; характеристика інституту прав людини в сучасний період); буржуазно-демократичні революції XVII-XVIII ст. – вирішальний етап в розвитку інституту прав людини; суспільне осмислення прав людини як її нормативно-структурованої свободи та його вплив на зміну характеру держави; вплив ідеї прав людини в становленні західноєвропейської правової державності; роль конституційного закріплення прав людини в якості “природних” та “невідчужуваних” у визначенні нових принципів взаємовідносин держави і особи; історичний процес пошуку способів взаємовідносин держави і особи, особи і суспільства та індивідів між собою.

Тема 4. Права людини та права громадянина

Розрізнення статусів людини і громадянина за Основним Законом України та міжнародним правом; характеристика підходу в 2-му розділі Конституції до розрізнення статусів людини і громадянина; відповідний підхід в міжнародному законодавстві (Пакті про громадянські та політичні права); Права людини і права громадянина: загальна порівняльна характеристика; значення розмежування між категоріями права людини і права громадянина; поняття та характеристика прав людини; права людини – сфера її особистісної самореалізації, сфера, яка забезпечує їй автономію і незалежність від будь-якого незаконного втручання; права та свободи громадянина; права та свободи громадянина – сукупність природних можливостей, що отримали відображення в нормативно-правових державних актах і набутих правових можливостей, вироблених в ході розвитку суспільства і держави; особливості прав громадянина, їх відмінність від прав людини; сфера відносин індивіда з державою, що охоплюється правами громадянина; права громадянина - допустима “дискримінація” в правових можливостях негромадян; співвідношення категорій “права” та “свободи” людини; розрізнення категорій “права” та “свободи” людини в конституційних текстах більшості розвинутих зарубіжних країн; значення такого розмежування в теорії права; свобода – природний стан людини, який характеризується можливістю діяти на свій розсуд; термін “свобода” – основоположний філософський принцип, який реалізується через весь комплекс конституційно-правових норм, якими фіксуються права людини; свобода як суб’єктивна можливість людини і громадянина здійснювати конкретні дії, що ґрунтуються на його конституційних правах і свободах; свобода як заборона цю свободу заперечувати чи обмежувати, адресована невизначеному колу суб’єктів, зобов’язаних поважати дану свободу, тобто до будь-якого потенційного порушника свободи; свобода людини і громадянина – спроможність людини діяти відповідно до своїх інтересів і мети, можливість власного, незалежного вибору того чи іншого рішення; громадянські свободи – встановлена і гарантована законом сфера автономії громадянина по відношенню до держави та будь-яких інших суб’єктів правовідносин; презумпція неприпустимості нормативно структурувати сферу свободи, яка визначається за принципом: “все, що не заборонено – дозволено”; можливість визначити сферу свободи лише в негативний спосіб: через окреслення межі, до якої вона простягається; межа свободи людини – свобода інших людей та сфера, в якій реалізуються публічно-владні інтереси; свобода – можливість робити все, що не завдає шкоди іншому індивіду та загальному благу; обмежений характер свободи, її обмеженість правами та свободами інших людей, принципами моралі та інтересами загального благоустрою; закон – нормативна міра свободи.