
- •3.2. Завдання по роботі:
- •3.3. Теоретичні передумови до роботи
- •3.4. Опис лабораторної установки
- •3.5. Порядок проведення досліду
- •3.6. Обробка результатів спостережень
- •4.2. Завдання по роботі:
- •4.3. Теоретичні передумови до роботи
- •4.4. Опис лабораторної установки
- •4.5. Порядок проведення досліду
- •4.5. Порядок проведення досліду
- •4.6. Обробка результатів спостережень
- •5.2. Завдання по роботі:
- •5.3. Теоретичні передумови до роботи
- •5.4. Опис лабораторної установки
- •5.5. Порядок проведення досліду
- •5.6. Обробка результатів спостережень
- •8.2. Завдання по роботі:
- •8.3. Виконання роботи.
4.6. Обробка результатів спостережень
Обробка результатів ведеться в тій же послідовності, що і в ЛР №1 (розділи 3.6.1 …3.6.9).
Окрім того розраховується коефіцієнт ефективності сепараційного пристрою:
,
де ωс, ω – вологість пари відповідно при наявності сепаратора та при його відсутності (можливо використати результати дослідів по ЛР №1)
Аналіз результатів досліду
В ході аналізу результатів:
оцінюється надійність отриманих результатів,
співставляються значення вологості пари с із досліду та літературних даних про цю величину;
виконуються висновки по роботі.
Питання для самоконтролю
1…8 ті ж самі, що і у ЛР №1.
9.Назвіть головні причини виносу вологи.
10.Які фактори є визначальними при виносі вологи?
11. Перерахуйте відомі вам сепараційні пристрої та коротко опишить їх конструктивні особливості.
12. Які види циклонів використовуються у енергетиці?
Література
1.Ю.М.Кострикин и др. Водоподготовка и ВР енергообъектов низ-
кого и среднего давлений . Справочник . М., Энергоатомиздат. 1990
Лабораторна робота № 5
Концентрування домішок у водяному об′ємові котла
5.1. Мета роботи – вивчити процеси концентрування домішок у водяному обємові котла, визначити ступінь концентрування домішок у лабораторному дистиляторі, оцінити швидкість відкладень та швидкість корозії внутрішніх поверхонь нагріву дистилятора.
У результаті виконання роботи студент повинен:
знати причини концентрування домішок при генерації пари, а також відмінності цього процесу для домішок різної природи;
уміти визначати експериментально ступінь концентрування домішок та на основі цих даних прогнозувати інтенсивність процесів відкладень та корозії..
5.2. Завдання по роботі:
У плині роботи належить:
відібрати проби живильної води дистилятора, продувочної води, а також пари ( конденсату пари);
визначити концентрацію домішок ( Са та еквівалентного Na) у всіх взятих пробах;
визначити ступінь концентрування Са та домішок, що не змінюються у котловій воді;
розрахувати швидкість відкладень Са та корозії заліза;
проаналізувати результати та скласти звіт.
5.3. Теоретичні передумови до роботи
Розглядаючи баланс домішок у котловій воді, слід виділити окремі групи цих домішок. Є домішки, які практично не змінюються. Це перш за все Na, Cl (точніше концентрація іонів цих домішок), а також значною мірою силікати - SiO2. Другу групу складають домішки які зазнають змін:
- домішки, які під впливом температури розпадаються: це бікарбонати і частково карбонати, аміак, гідразін, органічні домішки і т.ін.;
- домішки, які утворюють кристалічну фазу та відкладуються на поверхні котла, головним чином, у екранах котла - це відноситься до Са, Mg, Fe, Cu;
-домішки, які з‘являються у воді, це перш за все залізо внаслідок його корозії, а крім того це можуть бути домішки, які в силу технологічних причин раніше відклалися, а потім змиваються водою і знову повертаються у воду (явище “уайт-хаут”, тобто “ховання“ солей).
У загальному випадку концентрування домішок, які не зазнають змін, у котловій воді залежить: від виносу домішок із парою за рахунок розчинення іх у парі в рівноважних умовах (Kс); за рахунок винесення домішок із вологісттю - ; а також від величини продувки – р.
Тому знання цих величин є необхідним для аналізу та розрахунку процесів, що відбуваються з домішками у котлі.