Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 курс ТЭС АЭС.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
398.85 Кб
Скачать

4.6. Обробка результатів спостережень

Обробка результатів ведеться в тій же послідовності, що і в ЛР №1 (розділи 3.6.1 …3.6.9).

Окрім того розраховується коефіцієнт ефективності сепараційного пристрою:

,

де ωс, ω – вологість пари відповідно при наявності сепаратора та при його відсутності (можливо використати результати дослідів по ЛР №1)

Аналіз результатів досліду

В ході аналізу результатів:

  • оцінюється надійність отриманих результатів,

  • співставляються значення вологості пари с із досліду та літературних даних про цю величину;

  • виконуються висновки по роботі.

Питання для самоконтролю

1…8 ті ж самі, що і у ЛР №1.

9.Назвіть головні причини виносу вологи.

10.Які фактори є визначальними при виносі вологи?

11. Перерахуйте відомі вам сепараційні пристрої та коротко опишить їх конструктивні особливості.

12. Які види циклонів використовуються у енергетиці?

Література

1.Ю.М.Кострикин и др. Водоподготовка и ВР енергообъектов низ-

кого и среднего давлений . Справочник . М., Энергоатомиздат. 1990

Лабораторна робота № 5

Концентрування домішок у водяному об′ємові котла

5.1. Мета роботи – вивчити процеси концентрування домішок у водяному обємові котла, визначити ступінь концентрування домішок у лабораторному дистиляторі, оцінити швидкість відкладень та швидкість корозії внутрішніх поверхонь нагріву дистилятора.

У результаті виконання роботи студент повинен:

  • знати причини концентрування домішок при генерації пари, а також відмінності цього процесу для домішок різної природи;

  • уміти визначати експериментально ступінь концентрування домішок та на основі цих даних прогнозувати інтенсивність процесів відкладень та корозії..

5.2. Завдання по роботі:

У плині роботи належить:

  • відібрати проби живильної води дистилятора, продувочної води, а також пари ( конденсату пари);

  • визначити концентрацію домішок ( Са та еквівалентного Na) у всіх взятих пробах;

  • визначити ступінь концентрування Са та домішок, що не змінюються у котловій воді;

  • розрахувати швидкість відкладень Са та корозії заліза;

  • проаналізувати результати та скласти звіт.

5.3. Теоретичні передумови до роботи

Розглядаючи баланс домішок у котловій воді, слід виділити окремі групи цих домішок. Є домішки, які практично не змінюються. Це перш за все Na, Cl (точніше концентрація іонів цих домішок), а також значною мірою силікати - SiO2. Другу групу складають домішки які зазнають змін:

- домішки, які під впливом температури розпадаються: це бікарбонати і частково карбонати, аміак, гідразін, органічні домішки і т.ін.;

- домішки, які утворюють кристалічну фазу та відкладуються на поверхні котла, головним чином, у екранах котла - це відноситься до Са, Mg, Fe, Cu;

-домішки, які з‘являються у воді, це перш за все залізо внаслідок його корозії, а крім того це можуть бути домішки, які в силу технологічних причин раніше відклалися, а потім змиваються водою і знову повертаються у воду (явище “уайт-хаут”, тобто “ховання“ солей).

У загальному випадку концентрування домішок, які не зазнають змін, у котловій воді залежить: від виносу домішок із парою за рахунок розчинення іх у парі в рівноважних умовах (Kс); за рахунок винесення домішок із вологісттю - ; а також від величини продувки – р.

Тому знання цих величин є необхідним для аналізу та розрахунку процесів, що відбуваються з домішками у котлі.