- •1. Видовий склад основних шкідників цукрових буряків та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників цукрових буряків
- •2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи буряків
- •Фенологічний календар розвитку звичайного бурякового довгоносика (Bothynoderes punctiventris) Зона – східний лісостеп України
- •Фенологічний календар розвитку звичайної бурякової блішки (Chaetocnema concinna) Зона – східний лісостеп України
- •Фенологічний календар розвитку піщаного чорниша (Opatrum sabulosum) Зона – східний лісостеп України
- •3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників бурякових насаджень
- •4. Захист цукрових буряків від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту цукрових буряків від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту від шкідників цукрових буряків
- •Система заходів для захисту цукрових буряків від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту цукрових буряків від шкідників
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Фенологічний календар розвитку піщаного чорниша (Opatrum sabulosum) Зона – східний лісостеп України
Рік спостережень |
Кількість поколінь |
Зимуюча стадія |
Розвиток комах по місяцях і декадах |
Примітка |
||||||||||||||||||||
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
||||
Багаторічні спостереження |
1 |
Імаго |
+ |
+ |
+
|
+ . |
+ .
|
+ . - |
. -
|
-
|
- 0
|
- 0 + |
0 + |
0 + |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
1—1,5 особини на 1 м² 2,5—3,5 особини на 1 м² |
Умовні позначення:
(+) - імаго у стані спокою період шкодочинності
+ - імаго захисні заходи
. - яйце
- - личинка
0 – лялечка
Піщаний чорниш відноситься до групи сходових шкідників і найбільшу небезпеку становлять у весняний період. Шкідливість різко зростає в роки з ранньою теплою і посушливою весною. Чорниші віддають перевагу сухим ділянкам, найбільш шкідливі у степовій зоні б. СРСР. Жуки пошкоджують навесні сходи злаків, цукрових буряків, льону, соняшнику, тютюну, бавовнику, гарбузових, фенхелю, анісу, рицини, сафлору, гречки, бобових, гризуть висіяне зерно, в т.ч. кукурудзи, сходи плодових дерев, іноді пагони виноградної лози. У пророслих рослин об'їдають сім'ядолі та молоді листочки біля поверхні грунту, підгризають і перегризають стебельця молодих рослин при основі. Личинки пошкоджують насіння, коріння, підземні частини стебел різних культур, але через пізню появу старших вікових груп (червень) зазвичай не представляють великої небезпеки. (Зверозомб – Зубовский, 1956)
Заходи боротьби переважно агротехнічні: оптимально ранні строки сівби, внесення добрив, боротьба з бур'янами. Передпосівна обробка насіння. Дотримання режиму зрошення на просапних. Застосування отруєних приманок. Цей метод заснований на здатності імаго живитися прив’ялими рослинами і скупчуватися під укриттями. На 1 га розкладають до 100 купок зелених принад, оброблених дозволеними інсектицидами, масою по 200 – 500 г кожна. На одну принаду витрачають 2 – 10 г інсектициду. (Байдик, 2005)
Проти піщаного чорниша застосовують такі препарати: Актара 240 SC, к.е, Актара 25 WG, в.г., Маршал 25, к.е., Моспілан, р.п
