8

Міністерство аграрної політики України

Харківський національний аграрний університет

імені В.В. Докучаєва

кафедра: зоології та ентомології

КУРСОВА РОБОТА

із сільськогосподарської ентомології

на тему: «Захист посівів буряків від основних шкідників із ряду твердокрилих ( звичайний буряковий довгоносик, бурякова блішка, піщаний чорниш ), площа 50 га»

Виконав: студент 2 групи

3 курсу ФЗР

Колеснік Олексій

Перевірив:

Оцінка:

Харків - 2011

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Видовий склад основних шкідників буряків та їх шкодочиннісь…….6

2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи буряків……………………………………………………………14

3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників бурякових насаджень ……………………..…………………………………………29

4. Захист буряків від шкідників…………………………………………...34

   0. 4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників34

   1. 4.2. Система заходів для захисту від шкідників буряків ………………...39

   2. 4.3. Робочий план захисту буряків від шкідників ………………………..44

Висновок ………………………………………………………………………...46

Список використаної літератури……………………………………………….48

Вступ

На території України цукрові буряки пошкоджують понад 200 видів шкідників, що належать до різних класів, рядів і родин. Впродовж періоду вегетації вони спричинюють різні типи пошкоджень рослин: виїдають висіяне насіння та паростки, пошкоджують сходи і надземну частину вегетуючих рослин, коренеплоди та кореневу систему. (Зінченко, 2001)

Цукровий буряк належить до головних цукровмісних рослин. У коренеплодах міститься 17-18 % цукру, а іноді 20% і більше. Цукор в основному представлений вуглеводом сахароза (С12Н22О11). Вона викристалізовується із соку рослин і зустрічається в природі в чистому виді. Цукор має високі смакові якості, швидко засвоюється організмом, відновлює його енергію і працездатність, позитивно впливає на емоційний стан людини. Особливу цінність має цукор для відновлення сил хворому, спортсмену, людині що зайнята важкою фізичною або розумовою працею. Він необхідний для нормального функціонування печінки, мозку, живлення м'язів. У давнину його використовували як ліки.

Людині потрібно 80-100 грамів цукру на добу, або 29-37 кг на рік. Зловживання цукром викликає захворювання - діабет, гіпертонію, ожиріння, карієс зубів та ін.

Згідно останніх досліджень вчених, цукор відносять до загальновизнаних нешкідливих продуктів. Приблизно 50% цукру використовується у харчовій промисловості, 30% - у хімічній та фармацевтичній, 20% - в інших галузях.

Цукровий буряк має високу кормову цінність. У 100 кг коренеплодів міститься 26 к.о., 1,2 кг перетравного протеїну, 0,5 кг кальцію і 0,5 кг фосфору. За поживністю він переважає кормовий буряк у 2,2 рази. Проте цукровий буряк засвоюється ВРХ тільки на 40%, а кормовий буряк - на всі 100%. Тому згодовувати його худобі недоцільно. (Лихочвор, 2004)

Цукровий буряк може пошкоджуватися більше ніж 250 шкідниками. Найбільш поширені і шкідливі - довгоносики,дротяники, бурякові блохи, бурякова крихітка, попелиця, мінуюча муха, щитоноска, мертвоїд, метелик лучний, гусениці совок, кліщ,бурякова нематода та ін.

Високу ефективність забезпечує обробка інсектицидами насіння буряку для захисту на початкових фазах росту. (Вредители, 1959)

1. Видовий склад основних шкідників цукрових буряків та їх шкодочинність

Цукрові буряки в продовж вегетаційного періоду можуть пошкоджуватись численними шкідниками. Нині відмічено близько 200 видів , що пошкоджують цю цінну культуру серед них 40-50 видів є особливо небезпечними. (Вредители, 1959)

Коренева цикадка (Pentastridius leporinus) трапляється повсюдно. Пошкоджує буряки, картоплю, капусту горох, хлібні злаки та інші культури. Імаго і личинка вводять ферменти. Висмоктують соки із листків буряка, стебел і плодів насіння. Сприяють поширенню вірусних хвороб. Зменшують врожайність і цукристість коренеплодів, знижують схожість насіння.

Бурякова листкова попелиця (Aphis fabae) трапляється повсюдно, особливо численна в західних районах. Поліфаг. Крім буряків пошкоджує бобові, пасльонові, складноцвітні, гарбузові та інші культурні рослини та бур`яни. Самки і личинки висисають соки з листків та стебел; листки скручуються, жовтіють, а згодом засихають; стебла насінників припиняють ріст і розвиток. Сприяють поширенню вірусних хвороб.

Бурякова коренева попелиця (Pemphigus fuscicornis) трапляється повсюдно. Пошкоджує буряк, лободу та інші лободові. Самки і личинки висисають соки з молодих корінців, що призводить до їх відмирання, коренеплоди втрачають тургор, припиняють ріст і розвиток, за нестачі вологи рослини відмирають.

Буряковий клоп (Polymerus cognatus) трапляється повсюдно, найбільш небезпечний у Лісостепу України. Багатоїдний, крім буряків пошкоджує бобові, картоплю, соняшник, льон, коноплю, гарбузові та багато інших культурних рослин і бур’янів. Імаго, личинка у період сходів пошкоджує точку росту, рослина гине або утворює багатоголовчастий коренеплід. На насінниках уколи в стебла викликають відставання в рості і розвитку, інтенсивне утворення бокових гілок. У місці уколів утворюються бурі плями. Сприяють поширенню вірусних хвороб.

Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris) зона високої шкідливості займає Центральний і Східний Лісостеп, а також північну частину Степу і ряд районів Дніпропетровської, Сумської, Миколаївської, Чернігівської, Житомирської та Одеської областей. Пошкоджує буряки, живиться бур’янами з родини лободових. Жук обгризає сім'ядолі, перегризає стеблинки, обгризає листки, рослини гинуть, посіви зріджуються, інколи гинуть. (Вредители, 1959)

Смугастий буряковий довгоносик (Chromoderus fasciatus) трапляється повсюдно. Пошкоджує цукрові буряки та інші рослини з родини лободових. Жуки об’їдають сім’ядолі та листя. Личинки вгризаються у коренеплід і та живляться. Пошкодженні сходи гинуть, доросліші рослини відстають у рості та розвитку, часто загнивають.

Амарантовий стеблоїд (lixus subtilis) трапляється повсюдно. Пошкоджує цукрові буряки та бур’яни з родин лободових та амарантових. Обгризають листя, у наслідок пошкоджень у рослин обламуються квітконоси, засихає листя.

Східний буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus) трапляється повсюдно, найчисельніший у центральному і східному Лісостепу. Поліфаг, крім буряків пошкоджує соняшник, бобові та багато інших культур і бур’янів. Жуки обгризають краї молодих листків і сім’ядолі так, що від рослини залишаються тільки пеньки. Личинки пошкоджують коріння.

Чорний довгоносик (Psalidium maxillosum) поширений в степу та південних районах Лісостепу. Поліфаг. Живиться на 130 видах рослин, що належать до 33 родин. Пошкоджує буряк, однорічні і багаторічні бобові, соняшник, капусту, коноплі, суниці та інші культури. Жуки живляться молодии листками, пагонами, іноді генеративними органами. Личинки перегризають дрібні корінчики і задають ран коренеплодам.

Звичайна бурякова блішка (Chaetocnema concinna) трапляється повсюдно. Пошкоджує буряки гречку, коноплю. В посушливих умовах може живитися сходами еспарцету, хмелю та хрестоцвітими. Жуки вигризають зверху на листі виразки, залишаючи недоторканим верхній епідерміс. З ростом листка епідерміс «віконця» розривається, утворюючи дірочками з нерівними побурілими краями.

Південна бурякова блішка (Chaetocnema breviuscula) у значній кількості трапляється у південному сході України. Пошкоджує цукровий буряк, лободу, лободу сланку тощо. Жуки вигризають зверху на листі виразки, залишаючи недоторканим верхній епідерміс. З ростом листка епідерміс «віконця» розривається, утворюючи дірочками з нерівними побурілими краями.

Щитоноска бурякова (Cossida nebulosa) трапляється повсюдно. Пошкоджує цукрові буряки, лободу, лободу білу, калюжницю. Шкоди завдають жуки і личинки. Личинки молодших віків виїдають на листі виразки. Жуки і личинки старших віків прогризають наскрізні отвори у листі.

Бурякова крихітка (Atomaria linearis) трапляється повсюдно. Особливо чисельна вона у західних областях України, в районах з підвищеною вологістю. Пошкоджує буряк. Жуки бурякової крихітки вигризають у підземних частинах сходів буряків овальні і округлі ямки, від мілких поверхневих, до глибоких. Іноді пошкоджують листки, прогризаючи в них дрібні отвори.

Мертвоїд матовий (Aclypaea opaca) трапляється повсюдно. У небезпечній чисельності відмічається в північних і західних регіонах України. Поліфаг. Крім буряків пошкоджує картоплю, соняшник, конюшину, сходи злаків, хрестоцвіті, цибулю, щавель, лободу тощо. Шкодять жуки і личинки. Сходи бурячків вони з’їдають повність, залишаючи невеликі пеньки. У дорослих рослин об’їдають листя з країв. На об’їдених краях залишається характерна бахрома із розжованих жилок.

Бурякова мінуючи муха (Pegomyia betae) поширена у всіх районах бурякосіяння, більш чисельна у західному Лісостепу. Пошкоджує буряки, лободу, лободу білу, шпинат, блекоту, дурман. Личинка пошкоджує паренхіму, утворюється міна у вигляді світлих плям, з підсиханням вона буріє і розривається.

Піщаний чорниш (Opatrum sabulosum) поширений повсюдно, але найчисленніший на півдні степової зони в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях. Жуки багатоїдні і пошкоджують різні культури, однак найнебезпечніші для сходів просапних і розсади овочевих культур навесні та на початку літа. Жуки обгризають сім'ядолі і листки. Личинки інколи після перезимівлі виїдають насіння, перегризають паростки і корінці. У м'якуші коренеплоду вигризають ямки ( Зверозомб – Зубовский, 1956).

Таблиця 1