Урок №58

Тема 9. Особливості будови кузова і додаткового обладнання та основи їх то

План

1.Несправності кузова і додаткового обладнання.

2.Технічне обслуговування кузова і додаткового обладнання.

1. Відмови і несправності кузовів і кабін вантажних автомобілів: поломка брусів, дошок бортів і полу кузову, ушкодження запірних механізмів бортів, ослаблення стрем’янок, зрив болтів кріплення стойок, пошкодження замків дверей, ослаблення кріплень петель, заїдання у механізмі підйому скла, вм’ятини і розриви крил, капоту, боковин і даху кабіни.

У відкидній кабіні можливі ушкодження в зоні петель шарніру відкидування, а також деформація гумових буферів кабіни.

Для легкових автомобілів характерні пошкодження: пофарбування, ущільнювачів дверей, замків дверей, антикорозійного покриття, заїдання у механізмі підйому скла, забруднення оббивки.

Несправності додаткового обладнання кузова (кабіни).

Під час експлуатації автомобіля трапляються випадки, коли електродвигун системи опалення і вентиляції працює на малих частотах або й зовсім не працює.

Під час роботи склоочисника можуть бути такі дефекти: удари щіток об деталі кузова, щітки рухаються тільки з однією швидкістю, погане очищення вітрового скла.

Несправності пристроїв для обмивання вітрового скла: забруднення жиклерів, порушення герметичності з'єднувальних шлангів, пошкодження діафрагми насоса.

2. ЩО При ЩО автомобілів слід перевірити стан кабіни, кузова, скла, дзеркала заднього виду, номерних знаків, пофарбування, справність механізмів дверей і запорів бортів платформи, запірного механізму відкидної кабіни.

ТО – 1 При ТО-1 необхідно закріпити платформу до рами автомобіля, перевірити кріплення крил і бризговиків коліс, стан каркасу і оббивки сидінь і спинок, стан дверей і надійність роботи дверних механізмів.

ТО – 2 При ТО-2 крім робіт ТО-1, слід закріпити кабіну на рамі, крила, підніжки і бризговики, перевірити дію установки для обмивання вітрового скла і при необхідності продути форсунки, перевірити стан механізму регулювання положення сидіння водія; в холодну пору року перевірити дію вентилятора обдуву вітрового скла.

ПР Поточний ремонт виконують шляхом заміни несправних і ушкоджених деталей.

Урок №59

Тема 9. Особливості будови кузова і додаткового обладнання та основи їх то

План

1.Автопричепи максимальною масою до 750 кг, будова та характеристика.

2.Основи технічного обслуговування автопричепів.

3.Перевезення вантажів за допомогою автопричепа. Правила безпеки під час перевезення багажу.

Двовісний причіп складається з рами 5 швелерного типу, до якої прикріплено вантажну платформу 3 з бортами. В передній частині рами зроблено підрамник для кріплення поворотного круга, який складається з двох обойм на кульках і з'єднується з рамою поворотного візка. В передній частині рами є вушка для шарнірного кріплення дишля 1, яким причіп з'єднується з тягачем. На рамі поворотного візка закріплено підвіски, вісь із колесами та механізм гальмування коліс. У задній частині рами також виконано підрамник, який жорстко з'єднується з лонжеронами штампованими вставками. До підрамника прикріплено кронштейни ресор, обмежувач ходу підвіски й задній буфер. Задня поперечина підрамника править за опору для буксирного пристрою 6, сполучних головок пневмопривода гальм та електричної сигналізації в разі зчеплення з іншим причепом. У середній частині рами біля правого лонжерона приварено кронштейн для запасного колеса 4.

Двовісний причіп:

1 — дишель; 2 — рама поворотного візка; 3 — вантажна платформа; 4 — запасне колесо; 5 — рама; 6 — буксирний пристрій

2. Технічне обслуговування автопричепів виконується разом з технічним обслуговуванням автомобіля-тягача.

3. Основні правила експлуатації автомобіля з причепом включають в себе як конкретні параметри , що стосуються максимально допустимого навантаження , швидкості транспортного засобу і тиску в колесах , так і особливості водіння тягачів.

У першу чергу , за відсутності достатнього досвіду не рекомендується експлуатувати автомобіль з причепом на поганій дорозі і при несприятливих погодних умовах. У цьому випадку багато разів зростає ризик заметів на слизькій дорозі і ймовірність так званого « складання » причепа . Рух з тентованим причепом можуть ускладнювати і сильні пориви вітру . Максимальна швидкість для автомобіля з причепом на дорогах загального користування обмежується 70 км / год , а на заміських трасах - 90 км / ч, так як на великих швидкостях автопричіп може сильно розгойдуватися. Що стосується допустимої маси , то для не обладнаних гальмівною системою причепів цей показник не повинен перевищувати половини маси тягача , а для обладнаних гальмами - 80 % його маси. Слід врахувати, що для експлуатації вітчизняних автомобілів з причепом, оснащеним гальмівною системою , передбачена менша навантаження (до 60 % від маси тягача ) . Навантажувати причіп потрібно рівномірно , щоб уникнути зміщення центру ваги , який повинен бути над віссю причепа .

Для водіння автомобіля , якщо маса причепа не перевищує 750 кг або загальна маса тягача становить менше 3500 кг , достатньо мати права категорії « В» , а в інших випадках буде потрібно скласти іспит і відкрити категорію «Е». Забороняється експлуатація автомобіля з причепом при перевищенні допустимого навантаження і при несправних причіпних , що страхують і замикаючих пристроях. Тиск в колесах при неповному завантаженні причепа має бути нижче рекомендованого для нормального функціонування підвіски і плавного руху без стрибків . Якщо буксирувати автопричіп при повному завантаженні , то витрата палива може збільшитися на 50 % , хоча паливна економічність автомобіля з причепом залежить і від інших чинників - зокрема , від стану дорожнього покриття та швидкості руху.

При водінні автомобіля з причепом важливо врахувати , що довжина транспортного засобу збільшується, відповідно , для виконання будь-якого маневру буде потрібно більше простору. Збільшується і гальмівний шлях автомобіля, тому в будь-якому випадку різкого гальмування потрібно уникати і при наближенні до поворотів або перешкодам знижувати швидкість. Якщо автопричіп укомплектований гальмівною системою , то його колеса починають гальмувати раніше , ніж автомобіль. Це скорочує протяжність гальмівного шляху і мінімізує ймовірність « складання » , але навіть у цьому випадку гальмувати слід завчасно . При занесенні автопричіпа на трасі необхідно припинити гальмування і плавно збільшити швидкість , а на крутих спусках рекомендується переходити на низьку передачу і виконувати гальмування двигуном. У міських умовах експлуатація автомобіля з причепом значно ускладнена , особливо при паркуванні і перестроюванні в інший ряд , а також при русі заднім ходом через погіршення огляду.