
- •Міністерство освіти і науки україни куп’янський професійний аграрний ліцей
- •М. Куп’янськ 2014
- •Передмова.
- •«Будова і експлуатація вантажного автомобіля»
- •Урок № 1
- •Тема 1. Вступ. Загальна будова вантажного автомобіля
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок № 2
- •Тема 2. Система технічного обслуговування і ремонту. Діагностика технічного стану
- •Урок № 3
- •Тема 2. Система технічного обслуговування і ремонту. Діагностика технічного стану
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок № 4
- •Тема 3. Охорона праці під час технічного обслуговування і ремонту вантажних автомобілів
- •Урок № 5
- •Тема 3. Охорона праці під час технічного обслуговування і ремонту вантажних автомобілів
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок № 6
- •Тема 4. Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та основи їх технічного обслуговування (то)
- •Урок № 7
- •Тема 4. Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та основи їх технічного обслуговування (то)
- •Принцип дії кривошипно-шатунного механізму.
- •Газорозподільний механізм
- •Типи й пристрій газорозподільних механізмів
- •Фази газорозподілу
- •Урок № 8
- •Тема 4. Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та основи їх технічного обслуговування (то)
- •1. Заміри компресії.
- •3. Регулювання теплового зазору.
- •Урок №9
- •Тема 4. Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та основи їх технічного обслуговування (то)
- •Працює система охолодження так:
- •Способи пом’якшення води
- •Способи видалення накипу
- •Урок №10
- •Тема 4. Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та основи їх технічного обслуговування (то)
- •Урок №11
- •Тема 4. Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та основи їх технічного обслуговування (то)
- •Урок №12
- •Тема 4. Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та основи їх технічного обслуговування (то)
- •Призначення будова та принцип дії системи мащення
- •Будова системи мащення
- •Повнопотоковий масляний фільтр:
- •Перевірка рівня масла в піддоні картера двигуна.
- •Контролювання тиску масла.
- •2.Масла для двигунів, їх марки і властивості.
- •Урок №13
- •Тема 4. Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та основи їх технічного обслуговування (то)
- •Урок №14
- •Тема 4. Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та основи їх технічного обслуговування (то)
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок №16
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Призначення та прилади системи живлення карбюраторних двигунів
- •Система живлення карбюраторного двигуна
- •Урок №17
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №18
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №19
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •1.Прилади подавання палива, очищення повітря, підігрівання пальної суміші. Прилади випуску відпрацьованих газів. Паливні баки
- •Паливний насос.
- •Принцип дії
- •Паливні фільтри
- •Паливопроводи
- •Повітряні фільтри
- •Впускний трубопровід
- •Урок №20
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №21
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №22
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №23
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Система живлення дизеля ямз-236 призначена для очищення палива і повітря створення високого тиску палива його дозування, та подачі палива в циліндри двигуна.
- •Підкачувальний насос
- •Урок №25
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №26
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №27
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Будова газобалонної установки
- •Урок №28
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №29
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Заправка автомобілів зрідженим газом
- •Заправка автомобілів стиснутим газом
- •Урок №30
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №31
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №32
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №33
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •1.Ознаки, причини, наслідки несправностей газобалонної установки.
- •Урок №34
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Урок №35
- •Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то
- •Під час роботи
- •Правила безпеки праці на газобалонних автомобілях.
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок №37
- •Тема 6. Особливості будови електрообладнання автомобілів і основи його то
- •Автомобільні акумуляторні батареї
- •Дія акумуляторної батареї.
- •Типи й позначення (маркування) автомобільних акумуляторних батарей.
- •Контрольні і допоміжні прилади.
- •Урок №38
- •Тема 6. Особливості будови електрообладнання автомобілів і основи його то
- •Генератор працює так:
- •Регулювання напруги генератора.
- •Урок №39
- •Тема 6. Особливості будови електрообладнання автомобілів і основи його то
- •Перевірка стану акумуляторної батареї:
- •Урок №40
- •Тема 6. Особливості будови електрообладнання автомобілів і основи його то
- •Система запалювання працює так.
- •Урок №41
- •Тема 6. Особливості будови електрообладнання автомобілів і основи його то
- •Прилади запалювання.
- •Котушка запалювання:
- •Розподільник
- •Конденсатор
- •Випередження запалювання.
- •Свічки запалювання.
- •Маркування свічок запалення
- •Вимикач запалювання.
- •Пристрої для подавленим завад радіо прийманню.
- •Контактно-транзисторна система запалювання.
- •Принцип дії контактно-транзисторної системи запалювання
- •Урок №42
- •Тема 6. Особливості будови електрообладнання автомобілів і основи його то
- •Принцип дії
- •Урок №43
- •Тема 6. Особливості будови електрообладнання автомобілів і основи його то
- •Прилади освітлення і сигналізації
- •Звуковий сигнал.
- •Покажчики поворотів.
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок №44 Тематична атестація. Урок №45
- •Тема 7. Особливості будови трансмісії, основи її то
- •Схеми трансмісій автомобілів:
- •Будова зчеплення.
- •Урок №46
- •Тема 7. Особливості будови трансмісії, основи її то
- •Урок №47
- •Тема 7. Особливості будови трансмісії, основи її то
- •Урок №48
- •Тема 7. Особливості будови трансмісії, основи її то
- •Механізми ведучих мостів
- •Механізми ведучого заднього моста:
- •Схеми встановлення півосей:
- •Урок №49,50
- •Тема 7. Особливості будови трансмісії, основи її то
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок №51
- •Тема 8. Особливості будови підвіски та механізмів керування, основи їх то
- •Урок №52
- •Тема 8. Особливості будови підвіски та механізмів керування, основи їх то
- •Маркування шин.
- •Урок №53
- •Тема 8. Особливості будови підвіски та механізмів керування, основи їх то
- •Будова рульового керування.
- •Рульове керування з гідропідсилювачем
- •Урок №54
- •Тема 8. Особливості будови підвіски та механізмів керування, основи їх то
- •Урок №55
- •Тема 8. Особливості будови підвіски та механізмів керування, основи їх то
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок №56 Тематична атестація. Урок №57
- •Тема 9. Особливості будови кузова і додаткового обладнання та основи їх то
- •Урок №58
- •Тема 9. Особливості будови кузова і додаткового обладнання та основи їх то
- •Несправності додаткового обладнання кузова (кабіни).
- •Урок №59
- •Тема 9. Особливості будови кузова і додаткового обладнання та основи їх то
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок №60
- •Тема 10. Експлуатація автомобілів
- •Урок №61
- •Тема 10. Експлуатація автомобілів
- •Урок №61
- •Тема 10. Експлуатація автомобілів
- •Питання для самоперевірки.
- •Урок №63 Тематична атестація. Список рекомендованої літератури
Конденсатор
Конденсатор
складається з двох тонких алюмінієвих
стрічок (обкладок), ізольованих одна
від одної конденсаторним папером, який
просочено трансформаторним маслом.
Застосовують також малогабаритні
конденсатори, виготовлені з металізованого
паперу. Роль обкладок у таких конденсаторах
виконують дуже тонкі шари олова, покриті
цинком і нанесеного з одного боку на
стрічки лакованого конденсаторного
паперу. Перевага цих конденсаторів у
тому, що вони мають здатність
самовідновлюватися при пробої ізоляції
між обкладками, оскільки шар металу
навколо місця пробою вигоряє і замикання
усувається. Алюмінієві й паперові або
металізовані стрічки скручені в рулон
і вміщені в циліндричний корпус з
оцинкованої стаді. Одна обкладинка
конденсатора з'єднана з його корпусом,
а друга — з вивідним проводом. Корпус
конденсатора кріплять до корпусу
розподільника, а його провід — до
затискача з'єднаного з важелем рухомого
контакта. Ємність конденсатора 0,17...0,25
мкФ.
Випередження запалювання.
Іскровий розряд (іскра) повинен виникати між електродами свічки тоді, коли поршень трохи не доходить до ВМТ у кінці стиску, тобто з випередженням. Це необхідно для того, щоб у момент проходження поршнем ВМТ робоча суміш устигла повністю загорітися.
Величину випередження запалювання вимірюють кутом повороту колінчастого вала від моменту виникнення іскри до приходу поршня у ВМТ. Цей кут змінюється залежно від частоти обертання колінчастого вала, навантаження двигуна, октанового числа палива. Якщо кут випередження малий (пізнє запалювання), двигун не розвиває повної потужності, витрачає багато палива і перегрівається; інколи спостерігаються спалахи в карбюраторі. Якщо кут випередження дуже великий (раннє запалювання), виникають детонаційні стуки, потужність двигуна знижується, а під час запуску відбуваються зворотні удари, що особливо небезпечно при користуванні рукояткою. Чим більша частота обертання колінчастого вала, тим більшим мав бути Кут вин передження запалювання, бо за час (приблизно 0,002 с), потрібний для запалювання всього об'єму робочої суміші в циліндрі, при великій частоті обертання колінчастий вал встигає повернутися на більший кут, ніж при малій частоті обертання. Для автоматичного регулювання кута випередження запалювання залежно від частоти обертання колінчастого вала застосовують відцентровий регулятор На валику переривника жорстко закріплена ведуча пластина з тягарцями , які шарнірно встановлені на запресованих у пластину осях . Зверху на валик вільно насаджено кулачок , що утримується від переміщення вгору за допомогою гвинта 2, над яким в отвір кулачка вставлена повстяна шайба. Штифти тягарців входять у прорізи пластинки Обертання валика передається кулачку через пластину , тягарці, їх штифш і ведену пластину . Якщо частота колінчастого вала мала, пружини утримують тягарці неподалік від осі валика. Коли частота обертання збільшується; тягарці за інерцією розходяться при цьому сили сили пружності пружини збільшаться і, коли вони будуть достатніми, щоб утримувати тягарці на постійній відстані від осі обертання, розходження тягарців припиниться. Кожній частоті обертання відповідає певний ступінь розходження тягарців.
Штифти тягарців, що розходяться, діють на стінки вирізів веденої пластини і повертають її і кулачок переривника відносно валика у напрямку його обертання вперед на на певний кут, який залежить від частоти обертання. При цьому виступи кулачка раніше розмикають контакти, і кут випередження запалення збільшується. Кут випередження запалення становить 11-14 градусів.
Із збільшенням навантаження двигуна (ступінь відкриття дроселя карбюратора) кут випередження запалювання повинен зменшуватися, оскільки при цьому в циліндри надходить більше пальної суміші, тиск під час її стискання і швидкість згоряння зростають, із зменшенням навантаження кут випередження повинен, навпаки, збільшуватися. Кут випередження запалювання залежно від навантаження двигуна можна змінювати також автоматично за допомогою вакуумного регулятора. Його корпус кріпиться гвинтами до корпусу розподільника Між завальцьованими частинами корпусу регулятора затиснєна діафрагма із спеціальної тканини, з'єднана тягою з рухомим диском розподільника. Тяга одним кінцем з'єднана з діафрагмою, а другим — з рухомим диском розподільника. Порожнина зовнішньої частини корпуса регулятора сполучена з нижньою частиною змішувальної камери карбюратора трубкою, приєднаною до отвору Тому в цій порожнині під час роботи двигуна створюється розрідження. Якщо навантаження невелике (дросель карбюратора прикритий), розрідження збільшується, діафрагма прогинається праворуч і через тягу 5 повертає диск 8 переривника проти годинникової стрілки (назустріч обертанню кулачка) У результаті контакти розмикаються раніше, і кут випередження запалювання збільшується. Якщо навантаження зростає, розрідження зменшується, пружина 3 вигинає діафрагму ліворуч і повертає диск а за годинниковою стрічкою, внаслідок чого кут випередження запалювання зменшується. Залежно від навантаження вакуумний регулятор випередження запалювання змінює кут випередження на величину до 0,2 рад (11°). Високе октанове число бензину дає можливість установлювати більший кут випередження запалювання і цим підвищувати потужність двигуна без виникнення детонації. При низькому октановому числі кут випередження запалювання слід зменшити. Кут випередження запалювання змінюють залежно від антидетонаційних властивостей палива вручну за допомогою октан-коректора . Він складається з двох пластин. Нижня нерухома пластина прикріплена гвинтом до головки циліндрів двигуна або корпусу привода розподільника. Вона має шкалу а. Верхня пластина жорстко кріпиться до корпусу розподільника. Вона має загострений виступ в, який рухається над поділками шкали а» Пластики стиснуті між собою гвинтом і з'єднані тягою . Один кінець тяги шарнірно з'єднаний з нижньою пластиною, а другий, що має різьбу, проходить через отвір вертикально відігнутого краю (відбортовки) верхньої пластини і). На тягу нагвинчені рифлені гайки 16, які розміщені з обох бокїв відбортовки верхньої пластини. Межі зміни кута випередження октан-коректором становлять ± 0,21 рад (12°) від середньої (нульової) поділки шкали, шо міститься на пластині.