Урок №19

Тема 5. Особливості будови систем живлення двигунів та основи їх то

План

1.Прилади подавання палива, очищення повітря, підігрівання пальної суміші. Прилади випуску відпрацьованих газів. Паливні баки

Паливні баки автомобілів штампують і зварюють з листової сталі. Усередині бак має перегородки, які підвищують його жорсткість і зменшують гідравлічні удари від плескання палива. Паливо заливають у бак через горловину, яку щільно закривають пробкою, завдяки чому зменшуються втрати палива від випаровування. Будова пробки така сама, як і пробки радіатора системи охолодження двигуна: вона має паровий і повітряний клапани. Паровий клапан, пружина якого розрахована на надлишковим тиск близько 0,015 МПа (0,15 кгс/см2), захищає бак від розриву, коли в літню спеку тиск парів бензину в ньому підвищується. Повітряний клапан призначений для того, щоб запобігти можливим перебоям подачі палива до карбюратора, коли в баці утвориться розрідження, спричинене витратою палива. Пружина повітряного клапана розрахована на граничну різницю тисків зовні і всередині бака (розрідження) 0,02...0,04 МПа, або 0,2...0,4 кгс/см².

Паливо з бака надходить по паливозабірній трубці, яка опускаєтеся в бак і кріпиться на його верхній стінці. У вантажних автомобілях ця трубка має кран, в баці установлено також вимірювальний перетворювач електромагнітного покажчика рівня палива, який міститься на щитку приладів. Місткість бака забезпечує пробіг автомобіля на одній заправці близько 400 км.

Паливний насос.

На всіх вітчизняних карбюраторних двигунах установлені діафрагмові паливні насоси, призначені для подачі палива з бака до карбюратора. Будова їх принципова однакова. Вони різняться між собою тільки розмірами і конструкцією деталей Основні частини насоса: корпус , головка корпусу, кришка головки, діафрагма, шток і пружина діафрагми; двоплечий важіль привода, установлений у корпусі на осі, три впускних і три випускних клапани з напрямними стержнями і пружинами, які тримають клапани закритими; сітчастий фільтр, важіль ручного підкачування. На автомобілях ЗИЛ-431410 і ГАЗ-3307 насос установлюють зверху, на автомобілі ГАЗ-24 «Волга» — збоку двигуна. Двоплечий важіль насоса або безпосередньо дотикається до ексцентрика розподільного вала (ГАЗ-24), або приводиться в дію від нього за допомогою штовхальної штанги. До вхідіюго і вихідного отворів насоса прикріплені паливопроводи, які з'єднують насос з паливним баком і карбюратором.

Принцип дії

  Коли виступ ексцентрика розподільного вала натискув штангу, зовнішнє плече важеля піднімається, а внутрішнє опускається і, діючи через шток, відтягує діафрагму вниз. Під дією розрідження, що утворилося над діафрагмою, в цю порожнину надходить паливо з бака через вхідний отвір насоса, фільтр і клапани , які відкриваються під тиском палива. Після того як ексцентрик розподільного вала повернеться і штанга не тиснутиме на важіль , пружина переміщує діафрагму у верхнє положення. В порожнині над діафрагмою створюється тиск, впускні клапани закриваються, а випускні відкриваються, і паливо через випускний отвір насоса поступає по паливопроводу в карбюратор. Після кожного повного повороту ексцентрика описаний процес роботи насоса повторюється.

Коли паливо в поплавцевій камері карбюратора досягає найвищого рівня, насос перестає його подавати, оскільки пружина діафрагми, що розрахована на створення в насосі певного тиску, не спроможна подолати опір, який чинить закритий голчастий клапан поплавцевої камери. При цьому діафрагма і її шток залишаються в нижньому положенні, а штанга привода і двоплечий важіль насоса, який може вільно ковзати по нижньому кінці штока діафрагми, переміщуються в холосту.

Важіль ручного підкачування дає можливість приводити в дію діафрагму насоса і наповнювати поплавцеву камеру карбюратора паливом, не обертаючи колінчастого вала двигуна.