
- •1 Хімічна термодинаміка 4
- •2 Дисперсні системи 32
- •3 Поверхневі явища 64
- •1 Хімічна термодинаміка
- •1.1 Основи фізичної хімії. Хімічна термодинаміка
- •1.1.1 Основні поняття і терміни хімічної термодинаміки
- •1.1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.1.3 Теплові ефекти фізико – хімічних процесів
- •1.1.3.1 Розрахунки теплових ефектів
- •1.1.4 Висновки з закону Гесса
- •1.1.5 Залежність теплового ефекту процесу від температури
- •1.2 Напрямок перебігу фізико – хімічних процесів
- •1.2.1 Другий закон термодинаміки
- •1.2.2 Ентропія
- •1.2.3 Третій постулат термодинаміки
- •1.2.4 Зміна ентропії у фізико-хімічних процесах
- •1.2.5 Вільна енергія і напрямок хімічних реакцій
- •Приклади рішення задач
- •Розв’язок
- •Відповідь: 159,9 Дж/моль·к.
- •2 Дисперсні системи
- •2.1 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.1 Основні терміни колоїдної хімії
- •2.1.2 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.2.1 За характером дисперсності
- •2.1.2.2 За ступенем дисперсності
- •2.1.2.3 За агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища
- •2.1.2.4 За характером взаємодії між частинками дисперсної фази і дисперсійним середовищем
- •2.1.2.5 За характером взаємодії між самими частинками дисперсної фази
- •2.1.2.6 За формою частинок дисперсної фази (за топографічною ознакою)
- •2.1.3 Одержання і очистка дисперсних систем
- •2.1.3.1 Основні методи одержання дисперсних систем
- •2.1.3.2 Очистка колоїдних систем
- •2.2 Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем
- •2.2.1 Броунівський рух
- •2.2.2 Дифузія
- •2.2.3 Осмотичний тиск
- •2.2.4 Седиментація
- •2.2.4.1 Седиментаційно-дифузійна рівновага
- •2.2.4.2 Седиментаційний аналіз
- •2.2.5 Оптичні властивості дисперсних систем
- •2.2.5.1 Розсіяння світла
- •2.2.5.2 Оптичні методи дослідження дисперсних систем
- •Контрольні питання
- •Приклади розв’язку задач
- •3.1.2 Поверхневий натяг
- •3.1.3 Класифікація поверхневих явищ
- •3.1.4 Поверхневий натяг на межі двох рідин. Взаємне розтікання рідин
- •3.1.5 Адгезія і когезія. Явища розтікання та змочування
- •3.1.5.1 Поняття про когезію та адгезію
- •3.1.5.2 Змочування поверхні твердого тіла рідиною
- •3.1.5.3 Адгезія між твердим тілом і рідиною
- •3.1.5.4 Капілярні явища
- •Контрольні питання
- •3.2 Поверхневі явища на межі тверде тіло – газ, тверде тіло – рідина, рідина – газ, рідина – рідина, тверде тіло – рідина, тверде тіло – тверде тіло
- •3.2.1 Кількісна характеристика адсорбції. Величини адсорбції
- •3.2.2 Рівняння стану адсорбції
- •3.2.3 Теплота адсорбції
- •3.2.4 Залежність адсорбції від температури та природи газу
- •3.2.5 Фізична адсорбція газів і парів на гладкій твердій поверхні. Закон Генрі
- •3.2.6 Теорія адсорбції і рівняння Ленгмюра
- •3.2.7 Ізотерма адсорбції Фрейндліха
- •3.2.8 Рівняння бет (Брунауера,Еммета,Теллера)
- •Аналогічно
- •3.2.9 Швидкість адсорбції
- •3.2.10 Хімічна адсорбція газів на твердій гладкій і пористій поверхні
- •3.2.11 Капілярна конденсація
- •Отже, при сталій температурі
- •Контрольні питання
- •3.3 Електричні явища на межі тверде тіло – рідина. Будова міцели
- •3.3.1 Електрокінетичні явища
- •3.3.2 Утворення і будова подвійного електричного шару на межі тверде тіло – рідина
- •3.3.2.1 Механізм утворення пеш
- •3.3.2.2 Термодинамічне співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •3.3.2.3 Теорія будови пеш Гельмгольца-Перрена
- •3.3.2.4 Теорія будови пеш Гуї-Чепмена
- •3.3.2.5 Теорія будови пеш Штерна
- •3.3.3 Вирази для дзета-потенціалу
- •3.3.4 Вплив різних факторів на дзета-потенціал
- •3.3.4.1 Вплив індиферентних електролітів
- •3.3.4.2 Вплив неіндиферентних електролітів
- •3.3.4.3 Вплив pH-середовища
- •3.3.4.4 Вплив концентрації колоїдної системи
- •3.3.4.5 Вплив температури
- •3.3.4.6 Вплив природи дисперсійного середовища
- •3.3.5 Міцелярна теорія колоїдних розчинів
- •3.3.6 Йонна адсорбція з розчинів на твердому адсорбенті
- •3.3.6.1 Йонообмінна адсорбція
- •3.4 Стійкість дисперсних систем
- •3.4.1 Види стійкості дисперсних систем
- •3.4.2 Процеси, обумовлені агрегативною нестійкістю
- •3.4.3 Фактори стійкості дисперсних систем
- •3.4.4 Коагуляція гідрофобних золів
- •3.4.4.1 Коагуляція під дією електролітів. Правило Шульце−Гарді
- •3.4.4.2 Гетерокоагуляція. Взаємна коагуляція золів
- •3.4.5 Теорії стійкості і коагуляції
- •3.4.5.1 Адсорбційна теорія коагуляції г.Фрейндліха
- •3.4.5.2 Електростатична теорія коагуляції г.Мюллера
- •3.4.5.3 Теорія стійкості систем длфо
- •3.4.5.4. Вплив концентрації електроліту на потенціальні криві взає-модії частинок
- •3.4.6 Швидкість коагуляції
- •3.4.7 Колоїдний захист
- •Контрольні питання
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •3.5 Характеристика мікрогетерогенних дисперних систем План
- •Металокерамічні матеріали
- •3.5.1 Дисперсні системи з газовим дисперсійним середовищем (аерозолі)
- •3.5.2 Дисперсні системи з рідинним дисперсійним середовищем
- •3.5.2.1 Суспензії
- •3.5.2.2 Емульсії
- •3.5.2.3 Латекси
- •3.5.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем (тверді золі, солідозолі)
- •3.5.3.1 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і газоподібною дисперсною фазою (тверді піни)
- •3.5.3.2 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і рідинною дисперсною фазою (тверді емульсії)
- •3.5.3.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і твердою дисперсною фазою
- •3.5.4 Композиційні матеріали (композити)
- •3.5.4.1 Металокерамічні матеріали
1.1.5 Залежність теплового ефекту процесу від температури
Ця залежність визначається теплоємністю речовини. Кількість теплоти, потрібна для нагрівання тіла від температури Т1 до Т2, обчислюється за рівнянням:
,
де С
– істинна теплоємність тіла.
Істинною
теплоємністю тіла називають теплоємність,
що відповідає нескінченно малій зміні
температури:
Якщо склад системи сталий і не відбуваються
фазові перетворення, то за рівнянням:
визначають середню теплоємність.
Середня та істинна теплоємності зв’язані рівнянням:
.
Теплоємність, віднесена до 1г речовини, називається питомою, до 1 моля – мольною. Теплоємність не є функцією стану і залежить від тиску, температури та об’єму. В залежності від умов розрізняють ізохорну (Cv) та ізобарну (Ср) теплоємність.
У загальному вигляді залежність теплоємності від температури можна записати: Срº=а+вТ+ćТ² або Срº=а+вТ+сТ²+dT³,
де − a,в,с,ć,d коефіцієнти, що визначаються емпірично чи на базі молекулярно – статистичних розрахунків. Дані коефіцієнти наводяться в довідниках.
Залежність ентальпії від температури в інтегральному вигляді матиме вигляд:
.
Можливість визначення теплового ефекту при заданій температурі чисто розрахунковим шляхом (використовуючи значення його при других температурах) має велике практичне значення. Безпосереднє вимірювання теплоти реакції при температурах, які відрізняються від стандартної, має значно більші труднощі, ніж виміри певних теплоємностей.
Контрольні питання
Що таке термодинамічна система? Наведіть приклади.
Які термодинамічні системи називаються ізольованими, закритими та відкритими? Навести приклади.
Що таке параметр термодинамічної системи? Назвати компоненти термодинамічної системи.
Які термодинамічні параметри називають інтенсивними? Навести приклади. Які термодинамічні параметри називають екстенсивними? Навести приклади.
Що таке термодинамічний процес? Який термодинамічний процес називають: а) ізотермічним, б) ізобарним, в) ізохорним, г) ізобарно-ізотермічним, д) ізохорно-ізотермічним?
Що таке термодинамічна функція стану? В яких одиницях її виміряють?
Що таке внутрішня енергія термодинамічної системи? Чи являється внутрішня енергія функцією стану термодинамічної системи? Чи можливо визначити абсолютне значення внутрішньої енергії системи?
Що таке тепловий ефект процесу? В яких одиницях його вимірюють?
Що таке ентальпія термодинамічної системи? Чи являється ентальпія функцією стану термодинамічної системи? Чи можливо визначити абсолютне значення ентальпії термодинамічної системи?
Який зв’язок існує між ентальпією та внутрішньою енергією термодинамічної системи? Записати формулу, що відображає цей зв’язок.
Тепловими ефектами яких процесів являються ΔU та ΔН?
Який процес називають екзотермічним? Як змінюється внутрішня енергія та ентальпія при екзотермічному процесі? Які значення (позитивні чи негативні) мають ΔU та ΔН при екзотермічному процесі?
Який процес називають ендотермічним? Як змінюється внутрішня енергія та ентальпія при ендотермічному процесі? Які значення (позитивні чи негативні) мають ΔU та ΔН при ендотермічному процесі?
Для якої з двох реакцій: а) 3H2(г) + N2 → 2NH3(г)
б) H2(г) + Cl2(г) → 2HCl(г)
значення ΔU та ΔН будуть однаковими?
Яку з двох величин – ΔU чи ΔН – частіше використовують при вивченні хімічних реакцій? Чому?
Сформулювати перший закон термодинаміки, дати математичний запис цього закону.
Сформулювати закон Гесса.
Сформулювати наслідки з закону Гесса. Дати їх математичні записи.
Що таке теплота утворення? В яких одиницях її вимірюють? Теплота якої з речовин – кисню чи озону – умовно приймають за нуль? Що таке стандартна теплота утворення?