
- •1 Хімічна термодинаміка 4
- •2 Дисперсні системи 32
- •3 Поверхневі явища 64
- •1 Хімічна термодинаміка
- •1.1 Основи фізичної хімії. Хімічна термодинаміка
- •1.1.1 Основні поняття і терміни хімічної термодинаміки
- •1.1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.1.3 Теплові ефекти фізико – хімічних процесів
- •1.1.3.1 Розрахунки теплових ефектів
- •1.1.4 Висновки з закону Гесса
- •1.1.5 Залежність теплового ефекту процесу від температури
- •1.2 Напрямок перебігу фізико – хімічних процесів
- •1.2.1 Другий закон термодинаміки
- •1.2.2 Ентропія
- •1.2.3 Третій постулат термодинаміки
- •1.2.4 Зміна ентропії у фізико-хімічних процесах
- •1.2.5 Вільна енергія і напрямок хімічних реакцій
- •Приклади рішення задач
- •Розв’язок
- •Відповідь: 159,9 Дж/моль·к.
- •2 Дисперсні системи
- •2.1 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.1 Основні терміни колоїдної хімії
- •2.1.2 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.2.1 За характером дисперсності
- •2.1.2.2 За ступенем дисперсності
- •2.1.2.3 За агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища
- •2.1.2.4 За характером взаємодії між частинками дисперсної фази і дисперсійним середовищем
- •2.1.2.5 За характером взаємодії між самими частинками дисперсної фази
- •2.1.2.6 За формою частинок дисперсної фази (за топографічною ознакою)
- •2.1.3 Одержання і очистка дисперсних систем
- •2.1.3.1 Основні методи одержання дисперсних систем
- •2.1.3.2 Очистка колоїдних систем
- •2.2 Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем
- •2.2.1 Броунівський рух
- •2.2.2 Дифузія
- •2.2.3 Осмотичний тиск
- •2.2.4 Седиментація
- •2.2.4.1 Седиментаційно-дифузійна рівновага
- •2.2.4.2 Седиментаційний аналіз
- •2.2.5 Оптичні властивості дисперсних систем
- •2.2.5.1 Розсіяння світла
- •2.2.5.2 Оптичні методи дослідження дисперсних систем
- •Контрольні питання
- •Приклади розв’язку задач
- •3.1.2 Поверхневий натяг
- •3.1.3 Класифікація поверхневих явищ
- •3.1.4 Поверхневий натяг на межі двох рідин. Взаємне розтікання рідин
- •3.1.5 Адгезія і когезія. Явища розтікання та змочування
- •3.1.5.1 Поняття про когезію та адгезію
- •3.1.5.2 Змочування поверхні твердого тіла рідиною
- •3.1.5.3 Адгезія між твердим тілом і рідиною
- •3.1.5.4 Капілярні явища
- •Контрольні питання
- •3.2 Поверхневі явища на межі тверде тіло – газ, тверде тіло – рідина, рідина – газ, рідина – рідина, тверде тіло – рідина, тверде тіло – тверде тіло
- •3.2.1 Кількісна характеристика адсорбції. Величини адсорбції
- •3.2.2 Рівняння стану адсорбції
- •3.2.3 Теплота адсорбції
- •3.2.4 Залежність адсорбції від температури та природи газу
- •3.2.5 Фізична адсорбція газів і парів на гладкій твердій поверхні. Закон Генрі
- •3.2.6 Теорія адсорбції і рівняння Ленгмюра
- •3.2.7 Ізотерма адсорбції Фрейндліха
- •3.2.8 Рівняння бет (Брунауера,Еммета,Теллера)
- •Аналогічно
- •3.2.9 Швидкість адсорбції
- •3.2.10 Хімічна адсорбція газів на твердій гладкій і пористій поверхні
- •3.2.11 Капілярна конденсація
- •Отже, при сталій температурі
- •Контрольні питання
- •3.3 Електричні явища на межі тверде тіло – рідина. Будова міцели
- •3.3.1 Електрокінетичні явища
- •3.3.2 Утворення і будова подвійного електричного шару на межі тверде тіло – рідина
- •3.3.2.1 Механізм утворення пеш
- •3.3.2.2 Термодинамічне співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •3.3.2.3 Теорія будови пеш Гельмгольца-Перрена
- •3.3.2.4 Теорія будови пеш Гуї-Чепмена
- •3.3.2.5 Теорія будови пеш Штерна
- •3.3.3 Вирази для дзета-потенціалу
- •3.3.4 Вплив різних факторів на дзета-потенціал
- •3.3.4.1 Вплив індиферентних електролітів
- •3.3.4.2 Вплив неіндиферентних електролітів
- •3.3.4.3 Вплив pH-середовища
- •3.3.4.4 Вплив концентрації колоїдної системи
- •3.3.4.5 Вплив температури
- •3.3.4.6 Вплив природи дисперсійного середовища
- •3.3.5 Міцелярна теорія колоїдних розчинів
- •3.3.6 Йонна адсорбція з розчинів на твердому адсорбенті
- •3.3.6.1 Йонообмінна адсорбція
- •3.4 Стійкість дисперсних систем
- •3.4.1 Види стійкості дисперсних систем
- •3.4.2 Процеси, обумовлені агрегативною нестійкістю
- •3.4.3 Фактори стійкості дисперсних систем
- •3.4.4 Коагуляція гідрофобних золів
- •3.4.4.1 Коагуляція під дією електролітів. Правило Шульце−Гарді
- •3.4.4.2 Гетерокоагуляція. Взаємна коагуляція золів
- •3.4.5 Теорії стійкості і коагуляції
- •3.4.5.1 Адсорбційна теорія коагуляції г.Фрейндліха
- •3.4.5.2 Електростатична теорія коагуляції г.Мюллера
- •3.4.5.3 Теорія стійкості систем длфо
- •3.4.5.4. Вплив концентрації електроліту на потенціальні криві взає-модії частинок
- •3.4.6 Швидкість коагуляції
- •3.4.7 Колоїдний захист
- •Контрольні питання
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •3.5 Характеристика мікрогетерогенних дисперних систем План
- •Металокерамічні матеріали
- •3.5.1 Дисперсні системи з газовим дисперсійним середовищем (аерозолі)
- •3.5.2 Дисперсні системи з рідинним дисперсійним середовищем
- •3.5.2.1 Суспензії
- •3.5.2.2 Емульсії
- •3.5.2.3 Латекси
- •3.5.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем (тверді золі, солідозолі)
- •3.5.3.1 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і газоподібною дисперсною фазою (тверді піни)
- •3.5.3.2 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і рідинною дисперсною фазою (тверді емульсії)
- •3.5.3.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і твердою дисперсною фазою
- •3.5.4 Композиційні матеріали (композити)
- •3.5.4.1 Металокерамічні матеріали
1.1.3.1 Розрахунки теплових ефектів
Принцип Лавуазьє – Лапласа і закон Гесса широко застосовується при різних термохімічних розрахунках. Він дає можливість обчислювати такі процеси, в яких деякі експериментальні дані відсутні, чи такі, для яких вони не можуть бути виміряні. Це відноситься і до процесів розчинення, випаровування, адсорбції і ін.
Н
априклад,
нехай процес перетворення речовини А
в речовину В може здійснюватись різними
шляхами, що супроводжуються різними
тепловими ефектами. Закон Гесса стверджує,
що ці теплові ефекти повинні бути
зв’язані співвідношенням:
=2+3=4+5+6. Це дає можливість розрахувати теплові ефекти, які не можна визначити експериментально.
Приклад 1. Широке застосування в практиці знаходять такі процеси:
С(графіт)+О2(г) = СО2(г), = –393,6 кДж
С(графіт)+½О2(г) = СО(г), 2= ?
СО(г)+½О2(г) = СО2(г), 3= –283,1 кДж.
В нашому випадку порівняно легко одержати експериментально теплові ефекти першого і третього процесу і практично неможливо для другого. Тому цінним є факт розрахунку цього теплового ефекту. Закон Гесса зв’язує теплові ефекти цих трьох процесів рівнянням:
=2+3,
звідки 2=-3= –393,6 кДж – (–283,1) кДж = –110,5кДж
Отже, кількість теплоти, що виділяється при згорянні одного моля СО при постійному тиску, складає 110,5кДж.
1.1.4 Висновки з закону Гесса
Перший висновок. Тепловий ефект розкладу будь-якої сполуки рівний тепловому ефекту її утворення. Наприклад, при розкладі одного моля HCl потрібно затратити:
HCl(г) = ½H2(г) + ½Cl2(г), = 92кДж
Така ж кількість теплоти повинна виділитись при утворенні 1 моля HCl:
½H2(г) + ½Cl2(г) = HCl, = –92кДж .
Тепловий ефект реакції утворення 1 моля будь-якої сполуки з простих речовин називають теплотою утворення або ентальпією утворення сполуки. Теплоти утворення простих речовин вважають такими, що дорівнюють нулю. Якщо речовина існує в кількох алотропних видозмінах, то за нуль приймають теплоту утворення модифікації, стійкої за стандартних умов (графіт, ромбічна сірка тощо).
Теплоти утворення сполук, виміряні за стандартних умов, називають стандартними і позначають 298утв, або 298. Вони наводяться в довідниках.
Другий висновок. Якщо відомі теплоти утворення всіх речовин, що приймають участь у реакції, то можна легко розрахувати тепловий ефект цієї реакції. Отже, тепловий ефект реакції дорівнює різниці між алгебраїчними сумами теплот утворення продуктів реакції і вихідних речовин.
Наприклад, для реакції:
aA+bB = cC+dD
тепловий ефект х.р. рівний:
х.р.=ν΄утв.) прод. реакції – ( ν΄΄утв) вих. речовин,
де ν΄ і ν΄΄ – сума стехіометричних коефіцієнтів при формулах продуктів реакції і вихідних речовин відповідно.
х.р = (dD+cС)–(аА+bВ).
Третій висновок. Для більшості органічних сполук знаходять досить легко теплоти згоряння. Під теплотою згоряння називають тепловий ефект реакції згоряння сполуки до СО2, Н2О, N2 і інших відповідних продуктів.
Із закону Гесcа витікає:
Тепловий ефект реакції дорівнює різниці між сумами теплот згоряння вихідних речовин і сумою теплот згоряння продуктів реакції.
х.р.= ν΄згор.) вих. речовин – ( ν΄΄згор.) прод. реакції.
Крім теплових ефектів реакцій, за допомогою розрахунків теплових ефектів аналогічно можна визначити енергію хімічного зв’язку, енергію кристалічних грат, теплоту згоряння, гідратації тощо.