
- •1 Хімічна термодинаміка 4
- •2 Дисперсні системи 32
- •3 Поверхневі явища 64
- •1 Хімічна термодинаміка
- •1.1 Основи фізичної хімії. Хімічна термодинаміка
- •1.1.1 Основні поняття і терміни хімічної термодинаміки
- •1.1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.1.3 Теплові ефекти фізико – хімічних процесів
- •1.1.3.1 Розрахунки теплових ефектів
- •1.1.4 Висновки з закону Гесса
- •1.1.5 Залежність теплового ефекту процесу від температури
- •1.2 Напрямок перебігу фізико – хімічних процесів
- •1.2.1 Другий закон термодинаміки
- •1.2.2 Ентропія
- •1.2.3 Третій постулат термодинаміки
- •1.2.4 Зміна ентропії у фізико-хімічних процесах
- •1.2.5 Вільна енергія і напрямок хімічних реакцій
- •Приклади рішення задач
- •Розв’язок
- •Відповідь: 159,9 Дж/моль·к.
- •2 Дисперсні системи
- •2.1 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.1 Основні терміни колоїдної хімії
- •2.1.2 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.2.1 За характером дисперсності
- •2.1.2.2 За ступенем дисперсності
- •2.1.2.3 За агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища
- •2.1.2.4 За характером взаємодії між частинками дисперсної фази і дисперсійним середовищем
- •2.1.2.5 За характером взаємодії між самими частинками дисперсної фази
- •2.1.2.6 За формою частинок дисперсної фази (за топографічною ознакою)
- •2.1.3 Одержання і очистка дисперсних систем
- •2.1.3.1 Основні методи одержання дисперсних систем
- •2.1.3.2 Очистка колоїдних систем
- •2.2 Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем
- •2.2.1 Броунівський рух
- •2.2.2 Дифузія
- •2.2.3 Осмотичний тиск
- •2.2.4 Седиментація
- •2.2.4.1 Седиментаційно-дифузійна рівновага
- •2.2.4.2 Седиментаційний аналіз
- •2.2.5 Оптичні властивості дисперсних систем
- •2.2.5.1 Розсіяння світла
- •2.2.5.2 Оптичні методи дослідження дисперсних систем
- •Контрольні питання
- •Приклади розв’язку задач
- •3.1.2 Поверхневий натяг
- •3.1.3 Класифікація поверхневих явищ
- •3.1.4 Поверхневий натяг на межі двох рідин. Взаємне розтікання рідин
- •3.1.5 Адгезія і когезія. Явища розтікання та змочування
- •3.1.5.1 Поняття про когезію та адгезію
- •3.1.5.2 Змочування поверхні твердого тіла рідиною
- •3.1.5.3 Адгезія між твердим тілом і рідиною
- •3.1.5.4 Капілярні явища
- •Контрольні питання
- •3.2 Поверхневі явища на межі тверде тіло – газ, тверде тіло – рідина, рідина – газ, рідина – рідина, тверде тіло – рідина, тверде тіло – тверде тіло
- •3.2.1 Кількісна характеристика адсорбції. Величини адсорбції
- •3.2.2 Рівняння стану адсорбції
- •3.2.3 Теплота адсорбції
- •3.2.4 Залежність адсорбції від температури та природи газу
- •3.2.5 Фізична адсорбція газів і парів на гладкій твердій поверхні. Закон Генрі
- •3.2.6 Теорія адсорбції і рівняння Ленгмюра
- •3.2.7 Ізотерма адсорбції Фрейндліха
- •3.2.8 Рівняння бет (Брунауера,Еммета,Теллера)
- •Аналогічно
- •3.2.9 Швидкість адсорбції
- •3.2.10 Хімічна адсорбція газів на твердій гладкій і пористій поверхні
- •3.2.11 Капілярна конденсація
- •Отже, при сталій температурі
- •Контрольні питання
- •3.3 Електричні явища на межі тверде тіло – рідина. Будова міцели
- •3.3.1 Електрокінетичні явища
- •3.3.2 Утворення і будова подвійного електричного шару на межі тверде тіло – рідина
- •3.3.2.1 Механізм утворення пеш
- •3.3.2.2 Термодинамічне співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •3.3.2.3 Теорія будови пеш Гельмгольца-Перрена
- •3.3.2.4 Теорія будови пеш Гуї-Чепмена
- •3.3.2.5 Теорія будови пеш Штерна
- •3.3.3 Вирази для дзета-потенціалу
- •3.3.4 Вплив різних факторів на дзета-потенціал
- •3.3.4.1 Вплив індиферентних електролітів
- •3.3.4.2 Вплив неіндиферентних електролітів
- •3.3.4.3 Вплив pH-середовища
- •3.3.4.4 Вплив концентрації колоїдної системи
- •3.3.4.5 Вплив температури
- •3.3.4.6 Вплив природи дисперсійного середовища
- •3.3.5 Міцелярна теорія колоїдних розчинів
- •3.3.6 Йонна адсорбція з розчинів на твердому адсорбенті
- •3.3.6.1 Йонообмінна адсорбція
- •3.4 Стійкість дисперсних систем
- •3.4.1 Види стійкості дисперсних систем
- •3.4.2 Процеси, обумовлені агрегативною нестійкістю
- •3.4.3 Фактори стійкості дисперсних систем
- •3.4.4 Коагуляція гідрофобних золів
- •3.4.4.1 Коагуляція під дією електролітів. Правило Шульце−Гарді
- •3.4.4.2 Гетерокоагуляція. Взаємна коагуляція золів
- •3.4.5 Теорії стійкості і коагуляції
- •3.4.5.1 Адсорбційна теорія коагуляції г.Фрейндліха
- •3.4.5.2 Електростатична теорія коагуляції г.Мюллера
- •3.4.5.3 Теорія стійкості систем длфо
- •3.4.5.4. Вплив концентрації електроліту на потенціальні криві взає-модії частинок
- •3.4.6 Швидкість коагуляції
- •3.4.7 Колоїдний захист
- •Контрольні питання
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •3.5 Характеристика мікрогетерогенних дисперних систем План
- •Металокерамічні матеріали
- •3.5.1 Дисперсні системи з газовим дисперсійним середовищем (аерозолі)
- •3.5.2 Дисперсні системи з рідинним дисперсійним середовищем
- •3.5.2.1 Суспензії
- •3.5.2.2 Емульсії
- •3.5.2.3 Латекси
- •3.5.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем (тверді золі, солідозолі)
- •3.5.3.1 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і газоподібною дисперсною фазою (тверді піни)
- •3.5.3.2 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і рідинною дисперсною фазою (тверді емульсії)
- •3.5.3.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і твердою дисперсною фазою
- •3.5.4 Композиційні матеріали (композити)
- •3.5.4.1 Металокерамічні матеріали
3.2.3 Теплота адсорбції
До
адсорбції молекули газу можуть рухатися
вільно в трьох вимірах, а після адсорбції
– лише в двох. Тому адсорбція супроводжується
зменшенням ентропії
(внаслідок упорядкування системи), а,
оскільки при адсорбції вільна поверхнева
енергія також зменшується
,
то, виходячи з рівняння (див. розділ
хімічна термодинаміка)
,
∆H<0
також, тобто адсорбційні процеси є
екзотермічними,
що підтверджується експериментально.
Зменшення ентальпії
в цих процесах називають теплотою
адсорбції.
Для фізичної адсорбції теплота адсорбції
має порядок теплоти конденсації парів,
для хемосорбції – порядок теплових
ефектів хімічних реакцій, тобто значно
перевищує теплоту фізичної адсорбції.
Теплота
адсорбції є енергетичним еквівалентом
роботи, яку виконують адсорбційні сили.
Розрізняють два способи вираження теплоти адсорбції – інтегральну та диференціальну. Розглянемо ці два поняття детальніше.
Інтегральна
теплота адсорбції
являє собою загальну кількість тепла,
що виділилось при адсорбції, віднесену
до одиниці маси адсорбента
,
де
– загальна кількість тепла, що виділилось
(кДж),
– маса
адсорбента (кг).
Одиницею інтегральної теплоти адсорбції є кДж/кг адсорбата.
На
перший погляд може здаватися, що
інтегральна теплота адсорбції повинна
бути пропорційною масі адсорбата
.
Однак в дійсності цього немає (див. рис.
3.10(А)). Це пояснюється тим, що на початку
процесу частинки адсорбтива адсорбуються
на найактивніших центрах з максимальним
тепловим ефектом, а в кінці процесу
вступають в дію менш активні центри,
при адсорбції на яких виділяється
порівняно мало тепла.
Диференціальна
теплота адсорбції
.
Припустимо, що на даний момент адсорбувалося
на поверхні адсорбента
моль адсорбата і при цьому виділилось
кДж тепла. Припустимо також, що після
цього адсорбувалось при тій же температурі
ще додатково
моль адсорбата і при цьому виділилось
кДж тепла. Диференціальна теплота
адсорбції
являє собою відношення цього додатково
виділеного тепла до додатково адсорбованої
кількості адсорбата
.
Іншими словами, диференціальною теплотою адсорбції називається тепло, що виділилось при додатковій адсорбації нескінченно малої кількості адсорбата і перераховане на його 1 моль.
Одиницею вимірювання диференціальної теплоти адсорбації є кДж/моль адсорбата.
З
алежність
диференціальної теплоти адсорбції від
кількості адсорбованої речовини можна
схематично виразити графіком, зображеним
на рис. 3.10(Б). Диференціальна теплота
адсорбції зменшується в ході процесу
внаслідок того, що молекули адсорбата
в міру насичення найбільш активних
центрів адсорбуються все менш і менш
активними центрами поверхні.
Дослідження теплоти адсорбції різних газів різними поверхнями зробило великий внесок як в розуміння природи адсорбційних процесів і явищ гетерогенного каталізу, так і в розв’язання ряду практичних завдань, наприклад, при підборі каталізаторів.
3.2.4 Залежність адсорбції від температури та природи газу
Температурна залежність газової адсорбції порівняно нескладна. З підвищенням температури, як правило, зменшується кількість адсорбованого газу при сталому тиску, а при зниженні температури вони збільшується.
Даний факт знаходиться у відповідності з принципом Ле-Шательє, оскільки, як було сказано вище, адсорбція супроводжується виділенням тепла.
Це повністю підтверджується дослідними даними. На рис. 3.11 представлені ізотерми адсорбції СО2 на активованому вугіллі при різних температурах. Ізотерма адсорбції при –76,5С проходить найвище, в той час, як ізотерма при 151,5С має дуже малий нахил до осі абсцис і перетворилась фактично на пряму.
Що стосується залежності адсорбції від виду газу, то тут можна вказати на одне наближене правило.
З
гідно
з цим правилом, при
інших рівних умовах сильніше адсорбуються
ті гази, які легше конденсуються і які
володіють вищою температурою кипіння
в зрідженому стані.