АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Контрольна робота

з дисципліни

«Основи охорони праці»

Виконав студент групи Т10-3

Макаренко О.О.

Перевірив:

Сухацька І.Ю.

Дніпропетровськ

2014

Зміст:

1. Вступ………………………………………………………………………...3

2. Евакуація людей із будівель та приміщень………………………………4

   1. Вимоги до евакуаційних шляхів і виходів……………………………8

3. Розслідування та облік нещасних випадків, виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь…………………………………...11

   1. Класифікація нещасних випадків……………………………………12

   2. Розслідування та облік нещасних випадків…………………………15

   3. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь………………………………………………..24

4. Висновок…………………………………………………………………..26

5. Список використаної літератури……………………………………...…27

1. Вступ

В даній роботі мною будуть розглянуті питання, які мають безпосереднє відношення до охорони праці. Це питання евакуації людей з будівель та приміщень, знання якого на виробництві при певних умовах може бути дуже важливим для порятунку життя, адже небезпечні ситуації можуть статися будь де, і при неможливості їх швидкої ліквідації швидка евакуація може стати запорукою порятунку життя, а отже усі працюючі повинні бути обізнані у особливостях евакуації при небезпечних ситуаціях у приміщеннях, де вони працюють.

Другим питанням, що буде розглянуто у цій роботі є питання розслідування та обліку нещасних випадків та виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь. Це питання також має досить велике значення у охороні праці, адже нещасні випадки на виробництві – річ дуже серйозна, яка часом може призвести до фатальних наслідків, або інвалідності людини. Недосконале розслідування або закриття очей на такі ситуації може призвести до їх повторення у майбутньому, що може призвести до ще більших жертв, а отже розслідування таких випадків і вжиття заходів щодо їх усунення і недопустимості повторення є дуже важливим елементом охорони праці. Також, деякі професії несуть з собою ризик розвитку захворювань, що можуть мати хронічний характер і негативні наслідки в майбутньому. Деякі з цих захворювань можуть не проявлятися під час роботи, а проявитися з роками, і необізнаність про таку можливість нерідко може привести до фатальних наслідків.

У роботі я буду намагатися якнайясніше розкрити саме ці питання максимально доступно для зрозуміння будь-якої особи.

2. Евакуація людей із будівель та приміщень

У разі виникнення пожежі на початковій стадії її розвитку виділяється тепло, токсичні продукти горіння, можливі руйнування конструкцій. Тому необхідно якнайшвидше організувати евакуацію людей з будівель, що горять. Показником ефективності евакуації є час, протягом якого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будівлю чи споруду загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли час евакуації не перевищує часу настання критичної фази розвитку пожежі, тобто часу від початку пожежі до досягнення граничних для людини значень чинників пожежі (критичних температур, концентрацій кисню тощо).

Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть:

• з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку;

• з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в коридори, що ведуть на сходову клітку (в тому числі через хол); при цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відокремлений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;

• з приміщень у сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, що забезпечене виходами, зазначеними вище.

Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення надзвичайної ситуації забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Максимальна віддаль L між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначається за формулою:

Де Р – периметр приміщення, м.

Евакуаційних виходів повинно бути не менше двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей з відкриванням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 осіб. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятись лише на внутрішні засуви, які легко відмикаються. Мінімальна ширина шляхів евакуації - не менше 1 м, дверей - не менше 0,8 м.

На видних місцях будівлі та приміщень (як правило, в коридорах та проходах, біля виходів з приміщень) вивішуються плани евакуації (рис. 2.1). Основні умовні графічні позначення, які можуть використовуватись у планах евакуації наведені в табл. 2.1

Рис 2.1 Приклад плану евакуації

Таблиця 2.1 - Основні умовні графічні пожежні позначення

Процес вимушеної евакуації людей класифікується на :

• рух людей поодиноким або масовим;

• рух невпорядкований або керований;

• рух вільний або ущільнений.

Коли рух вільний, кожна людина може змінити швидкість і напрям руху, не перешкоджаючи іншим людям. У разі ущільненого руху індивідуальна свобода дії обмежується людьми, що рухаються у потоці.

При вимушеній евакуації людина має покинути приміщення з гарантією повної безпеки, протягом короткого терміну, що називається часом евакуації. Залежно від часу евакуації рух буває:

• тривалим;

• короткочасним;

• нормальним (це робочий режим);

• вимушений (при пожежі, яка загрожує безпеці)

Евакуація людей з будівель відбувається в три етапи:

• Рух людей від найбільш віддаленої точки приміщення до евакуаційного виходу;

• Рух людей від евакуаційного виходу з приміщення до виходу назовні;

• Рух людей від виходу з будівлі й розсіювання їх на вулиці чи заводській території.

Найбільш небезпечний перший етап евакуації, бо людина на цьому етапі перебуває у безпосередній близькості від джерела пожежної небезпеки. Цей етап має завершуватися в дуже короткий проміжок часу.

Другий етап евакуації менш небезпечний, тривалість його залежить від транспортних потоків підприємства.

При розрахунках евакуаційних потоків враховуються такі параметри:

• ширина людських потоків;

• щільність людського потоку;

• довжина кроку і швидкість руху людини;

• пропускну спосібність виходів

В процесі вимушеної евакуації людські потоки бувають:

• одинарними (елементарні);

• первинні (формуються з одинарних);

• комплексні (первинні об’єднуються в комплексні).

Експериментально встановлено, що ширина одинарного потоку становить від 0,69 м, до 0,66 м, в умовах нормального руху, а в умовах примусового руху від 0,45 м, до 0,5м.

Люди, що рухаються в одному напрямку, створюють людський потік, відповідної щільності (кількості людей на 1 м2 евакуаційного шляху).

Швидкість руху залежить від характеру евакуаційного шляху (горизонтальний, похилий, проходи, прорізи) і щільності людей у потоці.

Експериментально встановлено, що швидкість руху становить:

• по горизонталі – 16м/хв..;

• по сходах – 8 м/хв..

Нормується процес евакуації людей за двома принципами:

• регламентується допустимий час евакуації;

• регламентуються розміри шляхів евакуації та евакуаційних виходів.

Перший принцип стосується переважно громадських споруд місткістю понад 600 осіб, а другий – об’єктів масового будівництва. За першим принципом розміри евакуаційних шляхів визначаються розрахунками, а за другим вони задаються нормами на проектування.

Довжина шляхів евакуації залежить від призначення будівель, які поділяються на

• виробничі;

• цивільні;

• сільськогосподарські.

У виробничих будівлях шляхи евакуації залежать від їх поверховості та відстані від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого виходу, ступеня вогнестійкості будівлі та категорії приміщень за вибухопожежною небезпекою.