
- •1. Класифікація політичних партій
- •2. Історичні типи політичних ідеологій
- •3. Поняття і типологія партійних систем.
- •4. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою
- •5 Політичні партії сучасної україни
- •6 Сучасний лібералізм
- •7 Правова соціальна держава та її основні принципи
- •8 Сутність та принцип міжнародної політики
- •9.Держава:форма праління та устрій
- •10. Види національної політики
- •11. Держава в політичній системі та її функція. Теорії походження держави.
- •12.Україна в сучасному геополітичному просторі
- •16.Форми національно-державного устрою
- •15.Політична система сучасної України
- •14.Сучасні ідеологічні течії
- •13.Історичні форми становлення політичних партій.
- •17.Структура політичної системи
- •18.Громадя́нське суспі́льство
- •19.Тоталітари́зм
- •20.Політична еліта
- •20.Політична еліта - внутрішньо єдина соціальна сукупність осіб, яка складає меншість, але виступає суб'єктом підготовки та прийняття важливих стратегічних рішень у сфері політики.
- •25. Легітимність влади
- •26.Консерватизм
- •27. Політична думка Київської Русі
- •28. Полытична свідомість та її рівні
- •29)Політичний режим та їх роль. Особливості авторитарного політичного режиму
- •30) Політичне лідерство. Типи політичних лідерів.
- •31) Політична влада: суть, структура ресурси
- •33.Основні напрямки політ думки в європі 19 стол
- •34.Політи́чна систе́ма
- •36. Теоретичні моделі демократії
- •35.Погляди Гоббса і Локка на походження і роль держави
- •41.Предмет політології як науки
- •42 Політичні доктрини…
- •43 Влада
- •44 Політичні партії як елемент політичної системи
- •45.Українська політична думка козацько-гетьманської доби (друга половина XVII — кінець XVIII ст.)
- •46.Політичні проблеми людства .
- •47.Політична думка середньовіччя
- •48. Політи́чна культу́ра
- •49.Політичні ідеї мислителів античної Греції!
- •50.Політичні партії та їх функції!
- •51.Методи політології та її основні критерії!
- •52.Громадсько-політичні об’єднання та їх місце в політичній системі!!!
14.Сучасні ідеологічні течії
Політична ідеологія - це систематизована сукупність ідейних поглядів, що виражають чи захищають інтереси певної соціальної групи. Повсюдно у світі зберігаються такі універсальні ідеології як консерватизм, лібералізм, соціалізм та ін.
Жодна влада не обходиться без ідеології, яка надає їй доцільного характеру, орієнтуючи громадян на певну систему цінностей, норм поведінки, відповідний спосіб життя. За допомогою ідеологічних категорій обґрунтовуються або заперечуються ті чи інші політичні інститути, соціально-політичні доктрини, напрямки дії.
Термін «анархізм» походить від грецького avapxia - безвладдя. Ще у 5-4 ст. до н. е. грецький філософ Зенон заперечував будь-яку форму державного устрою, виступаючи за вільну солідарність громадян. Основоположником анархізму вважають У. Гудвіна, але він не пропонував негайного знищення держави, що є провідною ідеєю анархізму, а виступав за зведення до мінімуму функцій держави з можливістю подальшої її ліквідації.
Основні риси анархізму:
- заперечення держави і влади взагалі;
- крайній індивідуалізм, нічим необмежена свобода;
- заперечення великої приватної власності при допущенні дрібної.
Консерватизм - це політична ідеологія, яка орієнтується на збереження, підтримання існуючих форм економічного, соціального, політичного життя, традиційних духовних цінностей. Вперше термін «консерватизм» був вжитий французьким письменником Ф.Р. Шатобріаном на позначення ідеології Великої Французької революції, а оформлення ідей консерватизму у цілісну систему поглядів здійснили англійський політичний діяч Е. Берк, французькі дослідники Ж. Местр та Л.' Бональд. Праця Е. Берка «Роздуми про Французьку революцію» (1710) - одне із найфундаментальніших досліджень про ідеологію консерватизму. Саме у цій праці виведено систему цінностей консерватизму, до яких Е. Берк відносив:
1. Релігійні і духовні цілі політичної діяльності;
2. Культ моралі;
3. Культ традицій, національної культури, патріотизму;
4. Авторитет церкви, сім'ї, школи;
5. Пріоритет інтересів держави над інтересами індивіда;
6. Сильна ієрархічна держава;
7. Прагматизм, здоровий глузд, скептизм;
8. Поступовість і обережність процесу соціальних змін;
9. Наслідуваність розвитку;
10. Історична єдність минулого, сьогодення, майбутнього;
11. Свобода і відповідальність.
У розвитку консерватизму можна виділити два етапи: класичний консерватизм і неоконсерватизм.
Основні Ідеї класичного консерватизму:
- визнання обмежених можливостей людського розуму у пізнанні суспільства та недосконалості людської природи;
- в економічній сфері акцент робиться на розвитку приватного підприємництва, запереченні жорсткого контролю держави за функціонуванням економіки;
- недоторканість, святість приватної власності;
- ефективна державна влада, основним завданням якої є підтримка законності та правопорядку в суспільстві;
- ставлення до Конституції як до Богом даного порядку;
- переконаність про вроджену нерівність людей;
- консерватизм - контрреволюційна доктрина;
- держава вторинна щодо громадянського суспільства, яке має морально релігійні засади;
- існування аристократії, еліти є запорукою розумного суспільного устрою;
- політика підпорядкована релігійній моралі.
Основні ідеї неоконсерваторів:
- формування сильної влади, збереження в суспільстві сильної позиції держави;
- допуск до політичної влади лише представників елітних прошарків суспільства;
- сила державної влади - в її професіоналізмі та моральності;
- у міжнародних відносинах на першому плані повинні бути національні інтереси, насамперед економічна зацікавленість.
В цілому, консерватизм не суперечить ідеї розвитку, а лише прагне щоб розвиток був органічним і майбутнє не знищувало минулого.
Виникнення лібералізму пов'язано з розвитком капіталістичного способу виробництва, буржуазними революціями.
Основні ідеї лібералізму:
- можливості людського розуму є необмежені;
- індивідуальна свобода є найважливішою умовою реалізації творчого потенціалу особи;
- рівність усіх громадян перед законом;
- принципи політичного плюралізму;
- розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову;
- приватна власність, конкуренція, вільне підприємництво найважливіші рушії суспільного прогресу;
- свобода думок, поглядів, переконань, совісті, слова;
- ліквідація будь-якої регламентації державою економічного життя;
- свобода вибору роду занять;
- запровадження загального виборчого права.
Основні ідеї неолібералізму:
- до функцій держави відносяться захист підприємництва, ринку і конкуренції від монополізму, розробка загальної стратегії економічного розвитку;
- соціальний захист громадян: безплатна освіта, державна медична допомога, створення системи соціального забезпечення;
- забезпечення рівних соціальних можливостей у здійсненні основних прав людини.
Вищою метою лібералізму була ідея індивідуальної свободи. Ліберальне розуміння свободи включає гарантію прав особи, захист від сваволі влади, можливість впливати на рішення влади. У баченні лібералів, людина є вільною істотою, яка підкоряється лише собі, а завдання держави - забезпечити умови для самореалізації особи. Ідеологи лібералізму розглядали його як заснований на особистій ініціативі та свободі вибору спосіб дій, готовність до сприйняття нових ідей, заперечення проти диктату влади. Найважливіше твердження лібералізму - необхідність встановлення балансу між сферами суспільства та особистими інтересами людини.
Традиціоналізм - соціально-філософський напрям, в основі якого лежить уявлення проякусь «первісну традицію», що виражає загальний, космічний зміст світотворення у ході історичного розвитку, який проявляється через ті або інші конкретні етнокультурні та релігійні форми. Будь-яка релігійна система є не лише уявлення про світотворення, але й висвітлює певний суспільно-політичний устрій, тим самим сприяючи в тій або іншій мірі вияву принципів первісної традиції; тому традиціоналізм спрямований на осягнення та синтез всіх духовних традицій (антитрадиціоналізм, навпаки, зв'язаний з гіпертрофією відокремлених тенденцій). Уникати будь-якого розриву з традицією, оскільки традиція - охоронниця істини, зберігати старі форми та цінності, тому що традиції спонтанне відображення справжніх потреб суспільства.