
- •1. Класифікація політичних партій
- •2. Історичні типи політичних ідеологій
- •3. Поняття і типологія партійних систем.
- •4. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою
- •5 Політичні партії сучасної україни
- •6 Сучасний лібералізм
- •7 Правова соціальна держава та її основні принципи
- •8 Сутність та принцип міжнародної політики
- •9.Держава:форма праління та устрій
- •10. Види національної політики
- •11. Держава в політичній системі та її функція. Теорії походження держави.
- •12.Україна в сучасному геополітичному просторі
- •16.Форми національно-державного устрою
- •15.Політична система сучасної України
- •14.Сучасні ідеологічні течії
- •13.Історичні форми становлення політичних партій.
- •17.Структура політичної системи
- •18.Громадя́нське суспі́льство
- •19.Тоталітари́зм
- •20.Політична еліта
- •20.Політична еліта - внутрішньо єдина соціальна сукупність осіб, яка складає меншість, але виступає суб'єктом підготовки та прийняття важливих стратегічних рішень у сфері політики.
- •25. Легітимність влади
- •26.Консерватизм
- •27. Політична думка Київської Русі
- •28. Полытична свідомість та її рівні
- •29)Політичний режим та їх роль. Особливості авторитарного політичного режиму
- •30) Політичне лідерство. Типи політичних лідерів.
- •31) Політична влада: суть, структура ресурси
- •33.Основні напрямки політ думки в європі 19 стол
- •34.Політи́чна систе́ма
- •36. Теоретичні моделі демократії
- •35.Погляди Гоббса і Локка на походження і роль держави
- •41.Предмет політології як науки
- •42 Політичні доктрини…
- •43 Влада
- •44 Політичні партії як елемент політичної системи
- •45.Українська політична думка козацько-гетьманської доби (друга половина XVII — кінець XVIII ст.)
- •46.Політичні проблеми людства .
- •47.Політична думка середньовіччя
- •48. Політи́чна культу́ра
- •49.Політичні ідеї мислителів античної Греції!
- •50.Політичні партії та їх функції!
- •51.Методи політології та її основні критерії!
- •52.Громадсько-політичні об’єднання та їх місце в політичній системі!!!
52.Громадсько-політичні об’єднання та їх місце в політичній системі!!!
Громадсько-політичні організації та рухи - це добровільні об'єднання громадян, які виникають згідно з видами діяльності, соціальної активності й самодіяльності для задоволення й захисту їхніх багатогранних інтересів і запитів, діють відповідно до завдань і цілей, закріплених у їхніх статутах.
Громадські організації та рухи виконують важливу роль у політичній системі, в суспільно-політичному житті в цілому. Вони є своєрідною з'єднувальною ланкою між функціонуванням державних органів і відповідними діями населення країни.
Громадські об'єднання надають велику допомогу владним структурам у виконанні функцій управління. Громадські організації та рухи привертають увагу широких мас населення до гострих проблем, пропонують способи вирішення проблем.
53
53. Удавніх народів Сходу (Китай, Індія, Шумер, Вавилон, Іудейська держава, Персія, Єгипет та ін.) та Заходу (Греція, Рим) політико-правові вчення будувалися на міфологічному уявленні про роль та місце людини у світі. Це був міфологічний політико-правовий світогляд. Усі думки і погляди спрямовувалися у Космос - це порядок. Важка праця, голод, стихії і т. ін. - це проблеми Землі.
Таким чином, земні порядки, згідно з давніми міфологічними політико-правовими поглядами, перебувають у нерозривному зв'язку із загальносвітовими, космічними порядками, які мають божественне походження. Ці міфологічні версії цікаві для нас тим, що дають можливість зрозуміти процес регулювання суспільного та державного устрою, права, обов'язки людей, роль керівника у цьому процесові та як усе це контролювалось божественними силами.
54
54. Серед основних шляхів попередження та подолання міжнародних конфліктів можна виокремити:
- інтеграційні процеси в економіці (країни мають об'єднуватись в економічні та політичні союзи для подолання конфліктних ситуацій, такі як ЄС);
- посилення миротворчої ролі міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, ОАД, ОАЕ (Організація Африканської Єдності) та ін;
- зниження рівня військового протистояння під взаємним контролем;
- звичка до поваги норм міжнародного права;
- всебічне розширення спілкування між народами;
- демократизація внутрішніх політичних порядків у національних державах (це особливо важливо з огляду на те, що саме за тоталітарного режиму правління багато міжнародних конфліктів переходить у форму військових зіткнень).
55
55. Знаменитим творцем політико-правових вчень, ідеологом римської аристократії в період республіки був державний діяч, оратор і юрист Марк Тулі їй Ціцерон (106-43 рр. до н. е.). Свої правові погляди і вчення він виклав у роботах - "Про обов'язки", "Про державу", "Про закони". Автор повчає, що держава має природне походження. Громади виникають від природи, тому що люди наділені богами прагненням до спілкування.
Об'єднання людей у державу відбувається через потребу людей жити разом. Державна влада повинна знаходитися в руках мудреців. Якщо люди будуть жити за завітами і звичаями батьків, то держава стане вічною. Мета такої держави - охороняти майно та інтереси громадян.
Походження і сутність права трактується так, що справжнім і першим законом, здатним наказувати і забороняти, є прямий розум Всевишнього. Виникає він задовго до того, як люди об'єдналися в громади, і його не можна змінити голосуванням народу чи рішенням суддів.
Цицерон визначає три основні форми держави: 1. Царська влада - монархія. 2. Влада оптиматів - аристократія. 3. Влада народу -демократія.
56
Перш ніж аналізувати зміст комунікації, звичайно, слід з'ясувати, що ж таке масова комунікація, які її складові, як вона функціонує, які особливості діяльності окремих засобів мас-медіа тощо. Це тим більш необхідно тому, що й досі у вітчизняній науці про журналістику точаться суперечки навколо поняття "масова комунікація". Ці суперечки залишилися нам унаслідок протистояння Сходу і Заходу, яке відбивалося не тільки в політиці чи гонці озброєнь, але й в науці.
Узагалi, термiн "комунiкацiя" виник вiд латинського communicare, що означає "радитися". Поняття "масова комунiкацiя" виникло на початку ХХ століття у США. Його автор психолог Ч. Кулi.
Повідомлення масової комунікації відіграють велику роль у житті людей, тому, звичайно, привертають до себе увагу дослідників. Треба зауважити, що й досі в соціології масових комунікацій залишається чимало "білих плям".
Цим, зокрема, зумовлені різні погляди на ключове поняття "масова комунікація".