33.Основні напрямки політ думки в європі 19 стол

Перша половина XIX ст. стала рубежем соціально-політичним, в якому вироблена в історії соціальна теорія марксизму політичної і філософської думки традиція релігійно-міфологічної інтерпретації взаємозв'язків людини і світу, а також сформульовані матеріалізмом і класичною німецькою філософією уявлення про взаємозв'язки людини і світу перестали відповідати потребам нового рівня суспільного розвитку. І це не випадко-во. На кінець XVIII і на початок XIX ст. склалась специфічна ситуація У розвитку світової історії. Процеси, що відбувалися в Європі, стали конкретно-історичним відображенням загальних тенденцій суспільного розвитку, тих інтеграційних процесів, що виявили об'єктивну Тенденцію становлення суспільства як цілісної системи. Тоді капіталізм утвердився як панівний спосіб виробництва в найрозвинуті ших країнах Європи. Строкатість економічного і соціального жит* тя, різноманітність дійсності, удаваний хаос, що панує в суспільно' му житті, вимагали формування, вироблення засобів орієнтації і складному світі для визначення свого ставлення до нього, визна чення мети практики. У вирішенні проблем важливу роль і мав відіграти марксизм, що став законним спадкоємцем і продовжувачем революційно-демократичних і соціалістичних традицій, які розвивалися в соціально-політичній думці Західної Європи.

Створена Карлом Марксом (1818- 1883 рр.) і Фрідріхом Енгельса» (1820-1895pp.) теорія соціально-політичного і духовного розвитку суспільства - стала базою концепції політики. Теорія системи полі» тичних відносин охоплює, по-перше, політичні відносини, що випливають з боротьби за владу і здійснення влади, появу на основі сус-пільно-економічних стосунків та зв'язків - економічних відносин, що обумовлені політичними відносинами, становлять політичну надбуї дову відповідно з формами суспільної свідомості. По-друге, хоча база! (економічна) первинна, а надбудова вторинна, надбудовні інститутів все ж відіграють активну роль в соціально-економічній базі. Політик» виступає не тільки як відображення економічних відносин, але і ям важливий інструмент їх формування. По-третє, держава є продукт клав сових суперечностей і служить інтересам економічно панівного класу! Насилля відіграє важливу роль у виникненні першого класового поді-1 лу і появу держави. Економічно панівний клас є і політично, і ідеолоі гічно панівний клас. Теорія політичної свідомості передбачає, що її лозунгом є утвердження того, що суспільне буття людей визначає їхі свідомість. По-четверте, аналіз суспільного становища класів, соціаль-І них верств є початком розуміння політичної поведінки мас, їх інтереї сів, окремих лідерів. Політика підкорена економіці і водночас є від! носна самостійність і впливає на економічні відносини, прискорюючи або уповільнюючи хід економічних процесів.

Марксизм є спроба дати відповіді на питання, поставлені ходом історії. Важливішим з них є питання про шляхи утвердженого епв хою Просвітництва ідеала вільної особи. Перші практичні кроки дої такого ідеалу показали, що система суспільних відносин, що скла! лися в результаті буржуазних революцій, далека від досконалості! потребує перетворення. Так виникла потреба в пошуку шляхів щ свободи особи через її соціальне визволення. Марксизм, по суті повністю присвячений свободі особи через її соціальне визволеним Центральною метою марксизму з'ясувати питання суті, тенденцЯ розвитку, рушійних сил і майбутнього буржуазного суспільства, всі» його інститутів з точки зору інтересів свободи людини. Суть підхоя до з'ясування держави, політики і права полягає, насамперед, в діЯ лектико-матеріалістичному розумінні держави, політики і права - утвердженні того, що базою є сукупність панівних в класовому сув пільстві виробничих відносин, в розкритті характеру взаємодії бази політичної надбудови. Спосіб виробництва матеріального життя обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя вза-,-gjii. Це означає, що політичну реальність не можна зрозуміти тільки з самої себе, що потрібно звернутися до матеріальних життєвих відносин. Такий підхід хоча і може привести до недооцінки чисто політичних явищ в суспільному розвитку, все ж дозволив по-новому подивитись на багато питань, що протягом століть хвилювали політичну думку. Ще і раніше з'ясування природи держави і права стояли на передньому краї. Політична думка, відкинувши положення про божественну природу держави, прийшла до ідеї її земного походження. Проте мислителі - попередники Маркса залишались тут, по суті, на попередніх методологічних підходах. Державу попередники Маркса розглядали як результат здійснення ідеї, тільки саму ідею приписували уже не Богу (світовому розуму, абсолютному духу), а людям. За Марксом і Енгельсом, земні основи держави лежать в матеріальних економічних відносинах. Держава породжується не вільною волею людей, а є закономірний результат поділу праці і зв'язаного з ним утворенням соціальних класів. Аналогічно ж Маркс і Енгельс пояснюють право, його норми, виступають не як зібрання встановлених людьми правил своєї поведінки відповідно з абстрактними уявленнями про добро і справедливість, а є юридичним відображенням і закріпленням існуючих суспільних відносин і, насамперед, тих, що є в сфері матеріального виробництва.

Фундаментом марксистського аналізу політики як суспільного явища виступає висуігуте Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом положення про суть класів, класової боротьби, як боротьби політичної, спрямованої на завоювання і утвердження влади. Якщо раніше буржуазні мислителі, а також соціалісти-утопісти теж знали про існування класів і класової боротьби, то вони не розглядали боротьбу класів як рушійну силу історії, а Карл Маркс і Фрідріх Енгельс з класових позицій підходили і до суті політичної влади, визначаючи, що політична влада - це організоване насилля одного класу для придушення іншого. Будучи зосередженням антагонізму класових інтересів, політична влада, за Марксом, виступає у вигляді системи диктатури буржуазії над пролетаріатом.

Головне ж питання революції - питання влади. Питання влади не зводилось лише до ідеї диктатури пролетаріату. Елементи полі-1 тичної діяльності марксизм відносить до влади. Аналіз же відносим між матеріальними, продуктивними силами і державними інституті тами - політичними, соціальними, громадськими установами, дай можливість обґрунтувати ідею визначення економічного і політичного цілого - взаємозалежності громадянського суспільства і держав ви, підкреслюється, що громадянське суспільство це зміст, а держаї ва - форма, «держава, політичний лад є підлеглими, а громадянська суспільство, царство економічних відносин - вирішальний елементі Раніше ж вважалось, що держава є визначальним, а громадянське сус-і пільство - визначуваним елементом. Власне, державна влада, її мо-j нополія ніколи не забезпечать свободу, навпаки, справжня свобода можлива лише там, де є емансіповане громадянське суспільство, здатне диктувати свою волю державі. Свобода полягає в тому, щоб пе-І ретворити державу з органу, що стоїть над суспільством, в орган цілковито підкорений суспільству. Всі потреби громадянського суспільства незалежно від того, який клас панує, неминуче проходиі ли через волю держави, щоб у формі законів одержати загальне значення. Державна воля взагалі визначається змінюючими потребами громадянського суспільства.