- •1Поняття та види навантаження
- •1.2 Розкажіть проведення розрахунку штату на технічне обслуговування
- •1. Дати характеристику виробничих процесів
- •2.2.Орзкажіть послідовність проведення розрахунку кількості засобів механізації
- •3.2Розкажіть послідовність проведення розрахунку розміщення штату на пі-вах зв’язку
- •4.2. Коефіцієнти нерівномірності поступання навантаження
- •5.2.Організація завантажувально-розвантажувальних робіт на пі-вах зв’язку
- •6.2 Організація внутрішньовиробничого транспортування
- •1.Види виробничих операцій.
- •2. Розказати послідовність побудови автоматизованих ліній обробки посилок.
- •1. Процес експедирування періодичних видань.
- •1. Призначення технічних служб.
- •2. Обробка друкованих видань в газетних вузлах.
- •1. Основні етапи проектування підприємств поштового зв’язку.
- •2. Побудова оперограми виробничого процесу обробки письмової кореспонденції.
2.2.Орзкажіть послідовність проведення розрахунку кількості засобів механізації
Кі-ть обладнання і засобів механізації на ППЗ повинно забезпечувати своєчасну і високоякісну обробку ПВ на виробничих ділянках на пі-ві в цілому. Обладнання ППЗ поділяється на основнеі допоміжне. Основне обладнання використовують для виконання виробничих операцій. Допоміжне-використовують для виконання допоміжних операцій та надання послуг зв’язку клієнтам в операційних залах.
Потрібний вид чи тип обладнання вибирають у кожному конкретному випадку, виходячи з його конструктивних і експлуатаційних можливостей, аналізу технологічних, виробничо-технічних вимог і умов роботи пі-ва зв’язку.
У загальному випадку кі-ть обладнання визначаються за формулою:
N=(60*Qгнн*Кр)/(We*Ту) 1
Кр-коефіцієнт ремонтованості(профілактика машин)
Qгнн-година найбільшого навантаження
Ту-тривалість циклу на даній операції,хв
We-експлуатаційна продуктивність машин
Для забезпечення пропускної здатності пі-вом доцільно мати деякий резерв устаткування, що одночасно забезпечував би незалежність проведення планово попереджувальних і ремонтних робіт. Такий резерв обладнання називається ремонтним і враховується коефіцієнтом ремонтності, що визначається зі співвідношення:
Кр=1+К1+К2
К1-коефіцієнт, що визначає коефіцієнт хз урахуванням тривалості проведення планово профілактичних заходів
К2-коефіцієнт, що передбачає резерв обладнання на підставі конкретних умов експлуатації
При розрахунках коефіцієнт ремонтності вибирають в залежності від складності обладнання в межах Кр=від 1,1 до 1,25
В деяких випадках розрахунок окремих видів обладнання прлходить за іншими методами. Так наприклад кі-ть сортувальних машин і установок визначається з врахуванням к-ті направлень сортування в два етапи. Попередній розрахунок проводиться за формулою:
Nпопер.=Nc/nc 2
Nc –необхідне число направлень сортування
nc -к-ть направлень сортуванн, що забезпечуються однією машиною
Отриману к-ть сортувальних машин уточнюємо за формулою 1 без врахування коефіцієнта ремонтності оскільки сортувальні установки великогабаритні і дорогі і введення їхнього ремонтного резерву не допускається. Крім того прив еликій к-ті напрямків сортування число машин визначимо за формулою 2 може бути дуже завишеним у цьому випадку доцільно передбачити збірні накопичувачі з яких потім ПВ можуть сортуватися вручну. Для одержання більшої економічної ефективності обсяг робіт з додаткового ручного сортування встановлюється в залежності від виду ПВ та технологічних умов. К-ть додаткових робочих місць ручного сортування визначається за формулою:
Rдод=(Nc-N*nc)/(Nшк*nc)
N-уточнене число сортувальних машин
Nшк-к-ть сортувальних шаф на одному робочому місці
Nс-к-ть кліток в сортувальних шафах
К-ть підйомно транспортних машин визначається за спрощеною формулою:
Nптм=Qгнн/We
Для того щоб визначити число вантажопідйомних машин циклічної дії потрібно знати експлуатаційну годинну продуктивність машин, яка визначається за формулою:
We (3600*q)/Ty
q-число ПВ, що транспортується в одному циклі, шт.
Ту-тривалість циклу вантажопідйомних машин
Для одношвидкісних ліфтів (підйомників) тривалість циклу визначається як:
Ту=(2*h)/V+∑t
h-висота підйомного вантажу, м
V-швидкість пійому, опускання кабіни, м/с
∑t=50-80-додаткові затрати часу пов’язані з завантаженням і розвантаженням кабіни, пуском двигуна, відкриванням закриванням дверей, с
Дя таких тельферів та екранів тривалість циклу дорівнює:
Ту=(2│h1+h2│)/Vn+(2*αr)/Vr+∑t
h1-висота підйому вантажу в місці навантаження, м
h2-висота опускання вантажу в місці розвантаження
αr-відстань по горизонталі від місця розвантаження
Vr-швидкість горизонтального переміщення вантажу
∑t-80-100-додаткові витрати часу пов’язані з захопленням і звільненням вантажу
Vn-швидкість підйому і опускання вантажу
К-ть горизонтальних ліній безперервної дії(стрічкових конвеєрів) визначається взалежності від швидкості руху стрічки та відстані між вантажами на транспортній лінії по формулі:
Nск (Qгнн*Q)/(3600*V)
Q-відстань між вантажами на транспортній лінії
V-швидкість руху конвеєру
К-ть стрічкових конвеєрів розраховуються в залежності люкових вікон через які здійснюється обмін пошти ( біля кожного люкового вікна розміщується по одному стаціонарному або телескопічному конвеєрі Л=М(конв)):
Л=Qгнн/(We(конв))
M(конв)=Qгнн/We
Після вибору внутрішньовиробничих транспортних шляхів необхідно розрахувати їх пропускну спроможність. Після цього розраховується к-ть пристроїв(аналізуючи їх х-ки враховуючи вид ПВ і технологічний процес їх обробки)
Штучна продуктивність конвеєра розраховується за формулою:
Weконв (3600*V)/a
V-швидкість переміщення тягового елемента(стрічка або ланцюг)
а-крок вантажів які транспортуються(мінімальна допустима відстань між ПВ, що переміщується одночасно)
Експлуатаційна продуктивність ланцюгового підйомника розраховується формулою:
We(ланц.під)=(3600*V*Z)/а
𝚉-к-ть вантажів на вантажному елементі(на фартаку)
Необхідна к-ть візків для переміщення ПВ в цех переробки розраховується за формулою:
N(віз)= Qгнн/We*((α-10)/10*К+1)*Кр
α-відстань між візками
К=0,03, коефіцієнт який враховує зміну к-ті візків на кожні 10 м транспортування
Експлуатаційна продуктивність 1 візка розраховується за формулою:
We=q1/Ty
q-к-ть ПВ що переміщуються в одному візку
Розрахунок проводиться тільки на діюче обладнання. Місячні нормативи на поточне обслуговування плановку профілактику і поточний ремонт обладнання встановлені з урахуванням дії його більш ніж 12 год/доб.
Білет 3.1організація обміну пошти з транспортними засобами
У виробничому процесі обробки пошти значне місце займає розвантаження і завантаження пошти, а також її внутрішньовиробниче транспортуваня. Розрізняють 2 способи завантаження і розвантаження з транспортних засобів та внутрішньовиробничого транспортування.:
1)штучний—при цьому способі ПВ завантажуються і розвантажуються по одній речі одна за одною;
2)груповий—ПВ приймаються, здаються або транспортуються групами в спеціальних ємкостях(контейнерах, ящиках, бітдонах)
Мішки з кореспонденцією друкованими виданнями та посилками обмінюються з транспортними засобами через люкові вікна. Для штучного внутрішньовиробничого транспортування викор. конвеєри, підйомники, обмін з контейнерів здійснюється за допомогою кран-блок, завантажувальних майданчиків, електротягачів, електрокари. Незалежно від способу обміну пошти технічні рішення по механізації завантажувано-розвантажувальних робіт і внутрішньовиробничого транспортування необхідно враховувати:1)різницю вертикальних відміток рівня підлоги у виробничому приміщенні та рівня підлоги розвантажувального-розвантажувального майданчика; 2)враховуються також типи автомобілів з якими відбувається обмін пошти; 3)к-ть ПВ які підлягають обміну за одиницю часу; 4)технологічні особливості пі-ва.
