Перерозподіл спадщини

Як уже зазначалося, підставами для видачі банком (фінансовою установою) вкладу є свідоцтво про право на спадщину, дозвіл нотаріуса, а також рішення суду. Разом з тим спадкоємці можуть перерозподілити між собою залишене спадкодавцем майно.

Так, наприклад, спадкоємці за законом на підставі усної угоди можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них (частина 2 статті 1267 ЦК України). В цьому випадку свідоцтво про право на спадщину оформлюється з урахуванням такої усної угоди спадкоємців. Отже, складнощів з отриманням успадкованого вкладу не виникає.

Інакше йде ситуація, якщо спадкоємці за законом чи за заповітом після отримання свідоцтва про право на спадщину вирішили перерозподілити свою спадщину. Наприклад, двоє спадкоємців домовилися, що один отримує всі банківські внески, а другий – нерухоме майно. Уклали, скажімо, договір поступки, засвідчили нотаріально. Приходить спадкоємець в банк зі свідоцтвом про право на спадщину та договором, а банк згоден віддати лише 1/3 вкладу, як зазначено в свідоцтві про право на спадщину. При цьому аргументація банку проста і цілком законна – договір поступки не є підставою для видачі банківського вкладу. Як у такому випадку чинити? Варіантів може бути два: або отримати банківський вклад обом спадкоємцям згідно зі свідоцтвом про право на спадщину з наступною передачею коштів згідно з домовленістю, або звертатися до суду з позовом з вимогою зобов’язати банк видати банківський вклад на підставі свідоцтва про право на спадщину і договору поступки.

Таким чином, якщо спадкоємці будуть враховувати вимоги чинного законодавства щодо особливостей отримання банківських вкладів, то цей процес не буде для них настільки складним і проблематичним.

5. Проаналізувати особливості спадкування земельної ділянки та обєктів незавершеного будівництва

Право власності на земельну ділянку у порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Однак, процес оформлення спадкових прав на земельну ділянку має свої особливості. Нотаріус при оформленні спадщини шляхом витребування відповідних доказів має перевірити певні факти, зокрема, визначити склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації (у тому числі земельна ділянка), проводиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів, які підтверджують право власності спадкодавця на таке майно.

Сьогодні відповідно до положень Земельного кодексу України до документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, належать державний акт про право власності на земельну ділянку, цивільно–правова угода про відчуження земельної ділянки (договір купівлі–продажу, дарування, довічного утримання тощо), а також свідоцтво про право на спадщину. Коли право власності на земельну ділянку посвідчується відповідною цивільно–правовою угодою чи свідоцтвом про право на спадщину, такі документи не є самостійними правовстановлювальними документами. До них в якості додатка має бути долучений державний акт про право власності на земельну ділянку, що була відчужена чи успадкована. Тому, коли земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі цивільно–правового договору або свідоцтва про право на спадщину, для оформлення спадкових прав на таку земельну ділянку спадкоємцями має бути подано нотаріусу відповідний правовстановлювальний документ з долученим до нього державним актом про право власності на земельну ділянку, що спадкується. На долученому державному акті повинна міститись відмітка нотаріуса, яким було посвідчено відповідний договір чи видано свідоцтво, а також органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про перехід права власності на земельну ділянку. Відмітка про перехід права власності на земельну ділянку проставляється на державному акті про право власності на земельну ділянку при кожному подальшому відчуженні (спадкуванні) землі.

Отже, якщо в якості правовстановлювального документа на спадкову земельну ділянку нотаріусу було надано відповідний договір чи свідоцтво про право на спадщину, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку долучає державний акт про право власності на земельну ділянку до такого свідоцтва та проставляє на цьому акті нову відмітку про перехід права власності згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року № 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку». Вказаною постановою затверджено Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, яким передбачено, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності за наявності витягу з Державного реєстру земель. Тому, для оформлення спадкових прав на земельну ділянку нотаріусу надаються відповідний правовстановлювальний документ на земельну ділянку, а також витяг з Державного реєстру земель.