
- •Тема: Визначення прогностичних очікувань щодо професійної самореалізації майбутніх вчителів технологій Виступ
- •Розділ 1. Професійна самореалізація вчителів технологій їх зміст і структура.
- •Розділ 3.Прогностичні очікування майбутніх вчителів технологій.
- •Організаційна частина:
- •1.Який навчальний заклад закінчили, у якому році; 2.Спеціальність за дипломам;3.Педагогічний стаж; 4.Категорія; 5.В яких класах викладаєте.
- •Результати анкетування вчителів трудового навчання.
- •Розділ 4. Питання охорони праці.
Тема: Визначення прогностичних очікувань щодо професійної самореалізації майбутніх вчителів технологій Виступ
Перехід навчальних закладів у режим інноваційного розвитку, зміна стилю взаємодії учасників педагогічного процесу та інші нововведення, з одного боку, підвищили рівень вимог до професійних якостей учителя, а з іншого - надали йому більшу свободу вияву своєї індивідуальності. Нині постає потреба у педагогічних працівниках, здатних управляти власним життям, знаходити нестандартні рішення поставлених завдань, критично мислити, оцінювати ситуацію та власні можливості й бути готовим до самовдосконалення та творчої самореалізації в професійній діяльності.
Актуальність проблеми визначається, по-перше, зростанням ролі прогностичної діяльності в роботі вчителя, загостреними суперечностями між професійною підготовкою вчителів технологій та індивідуально-творчим характером їхньої професійної діяльності, необхідністю прогнозування та оптимального управління розвитком особистості учнів; по-друге, необхідністю підвищення ефективності педагогічної праці; по-третє, недостатнім дослідженням проблеми прогнозування, завдяки якому здійснюється випереджувальний підхід у роботі вчителя, що дозволяє перейти від ситуативного до цілеспрямованого управління навчально-виховним процесом. Це зумовило вибір теми дослідження: «Визначення прогностичних очікувань що до професійної самореалізації майбутніх вчителів технологій ».
Мета роботи полягає у науковому обґрунтуванні професійної самореалізації та визначенні прогностичних очікувань, якими має володіти майбутній вчитель технологій.
Завдання дослідження:
1.Вивчити стан проблеми самореалізації вчителів в сучасній школі.
2. Ознайомитися з проблемою педагогічного прогнозування.
3.Розробити методику визначення прогностичних очікувань майбутніх вчителів технологій.
3.Визначити та проаналізувати методики діагностики майбутніх вчителів технологій , показати їх педагогічну значимість.
Розділ 1. Професійна самореалізація вчителів технологій їх зміст і структура.
Включає в себе такі питання:
Творча самореалізація особистості як наукова проблема
Вплив особистісних якостей педагога на його професійну діяльність.
Розвиток творчих здібностей майбутнього вчителя технологій у процесі навчання у вузі.
У першому розділі ми підбираємо літературу до поставленої проблеми, визначаємо значення слова самореалізація, аналізуючи літературу з’ясовуємо яки особистісні якості повинен мати майбутній педагог технологій, зазначаємо необхідність розвитку творчих і професійних здібностей майбутніх педагогів.
Порівняльно-зіставний аналіз концепцій вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо проблеми особистісної самореалізації дозволив нам у першому розділі першому питанні охарактеризувати поняття «самореалізація особистості». Ми розглядаємо самореалізацію особистості як свідомий процес найбільш повного розкриття і зростання потенційних та спонукально-мотиваційних сутнісних сил людини, як процес самоствердження власного «Я», який передбачає у своїй структурі розвиток самоактуалізації, самопізнання, самоосвіти і самовиховання.
Особистісні якості педагога впливають на результативність професійної діяльності і є невід’ємною частиною успіху у майбутній педагогічній професії. Справжня інтелігентність, духовна культура, бажання і вміння працювати разом з іншими, здатність передбачити результат, спроможність знайти вірне застосування своїм силам і можливостям в колективній педагогічній творчості - все це забезпечує успішність.
Найголовнішою якістю педагога трудового навчання є безпосередньо активна творча діяльність. Вона передбачає позитивний результат у тому випадку, коли базується на двох основах: розвитку творчої активності студентів у ВУЗі й подальшій організації творчого пошуку вчителя в школі. Тому одним із завдань вузівської підготовки майбутніх учителів є розвиток їхніх творчих здібностей, нестандартного мислення, формування вмінь та навичок здійснювати в майбутньому навчально-виховний процес на творчому рівні.
На об’єктивність і адекватність оцінки (самооцінки) педагогічної діяльності, створення сприятливих умов для професійного зростання, майстерності, безперервного самовдосконалення особистості та праці вчителя технологій істотний вплив має здатність людини до побудови та використання прогнозу, основним продуктом якого являється знання про майбутнє.[5]
Саме тому у другому розділі «Педагогічний прогноз і його значення для практичної діяльності» ми зібрали всю необхідну інформацію, яка стосується педагогічного прогнозу та методів наукового прогнозування.
До розділу увійшли такі питання:
2.1.Сутність і зміст педагогічного прогнозу.
2.2. Аналіз поглядів педагогів дослідників на проблему педагогічного прогнозу.
2.3. Методи наукового прогнозування, що застосовуються в педагогіці.
Аналіз літератури дав нам змогу розібратися в понятті педагогічного прогнозу, який має значну історію свого становлення. Здібність спостерігати, аналізувати та прогнозувати свою майбутню діяльність дозволяють досягти сучасній людині своєї мети.
Саме тому ми обрали необхідним у другому розділі другого питання освітити погляди педагогів дослідників, представити їх думки щодо реалізації шляхів і методів удосконалення педагогічної діяльності через педагогічний прогноз.
Також у даному розділі ми представили та детально обґрунтували методи наукового прогнозування, що застосовуються в педагогіці, обрали напрямок та шляхи впровадження педагогічного експерименту стосовно теми.
Найбільш великий та вагомий об’єм роботи займає 3 розділ. Він має у структурі два експериментальні дослідження. Дослідження самовдосконалення сучасних вчителів практиків та аналіз перших спроб удосконалення, точніше сказати самовиховання спроможності майбутніх вчителів само реалізовуватися, передбачення професіональної компетентності студентів - випускників.