6.4. Методика аналізу взаємозв'язку “витрати – обсяг – прибуток” (cvp-аналіз)

У практичній діяльності керівника будь-якого підприємства доводиться приймати безліч різноманітних управлінських рішень. Кожне ухвалене рішення, що стосується ціни, витрат підприємства, обсягу і структури реалізації продукції, зрештою позначається на фінансовому результаті підприємства, тому виникає необхідність визначати взаємозв'язок і взаємозалежність між цими категоріями. Для цього застосовують метод аналізу “витрати – обсяг – прибуток” (Cost – Volume – Profit; CVP-аналіз).

Цей вид аналізу – один з найбільш ефективних засобів планування і прогнозування діяльності підприємства. Основною умовою CVP-аналізу є ділення витрат на постійні і змінні.

Ключовими елементами CVP-аналізу виступають маржинальний дохід, поріг рентабельності (точка беззбитковості), операційний важіль (виробничий леверидж) і маржинальний запас міцності.

Взаємозв’язок між виручкою, витратами і прибутком у найпростішому вигляді виражається формулою:

Операційний прибуток (ОП) = Дохід від реалізації (Д) – Змінні витрати (Взмін.) - Постійні витрати (Впост.) = МД – Впост.

Визначення маржинального доходу. Для розрахунку обсягу виручки, що покриває постійні і змінні витрати, підприємства в практичній діяльності використовують такі показники, як величина і коефіцієнт маржинального доходу.

Маржинальним доходом на виробничих підприємствах вважається різниця між виручкою підприємства від продажу продукції, робіт, послуг і сумою її виробничої собівартості.

Величина маржинального доходу показує внесок підприємства в покриття постійних витрат і отримання прибутку. Розраховується двома способами:

1) як різниця між виручкою від реалізації і всіма змінними витратами;

2) як сума постійних витрат і прибутку підприємства.

Крім сукупного маржинального доходу (МД) розраховують маржинальний дохід на одиницю продукції (МД на од.). Він не міняється при зміні об’єму реалізації.

Маржинальний дохід на одиницю (МД на од.)

=

Ціна за одиницю (Ц за од.)

-

Змінні витрати на одиницю продукції

Коефіцієнтом маржинального доходу називається частка величини маржинального доходу у виручці від продажу або (для окремого товару) частка величини маржинального доходу на од. продукції в ціні товару. Він характеризує величину, на яку змінюється прибуток за зміни обсягу реалізації.

Коефіцієнт Маржинальний дохід на одиницю

м аржинального =

доходу Ціна за одиницю

Отже, його можна використовувати для розрахунку впливу зміни обсягу діяльності на величину прибутку. Тобто можна визначити обсяг реалізації необхідний для отримання запланованої величини прибутку.

Обсяг реалізації в = гривнях	Постійні витрати + Запланований прибуток
	Коефіцієнт маржинального доходу

Обсяг реалізації в = нат.од.	Постійні витрати + Запланований прибуток
	Маржинальний дохід на одиницю

або

Обсяг реалізації в = нат.од.	Обсяг реалізації в гривнях
	Ціна продажу од. продукції

Для визначення розміру прибутку при заданому (бажаному) обсязі реалізації використовують формули

Прибуток

=

Дохід від запланованого обсягу продажу

-

Змінні витрати

-

Постійні витрати

Прибуток

=

Дохід від запланованого обсягу продажу

×

Коефіцієнт маржинального доходу

-

Постійні витрати

Використання CVP-аналізу в практиці роботи комерційних організацій допомагає оперативно визначити розмір прибутку при різних обсягах випуску, відшукати найбільш вигідне співвідношення між змінними і постійними витратами, ціною і об'ємом виробництва продукції. При цьому очевидно, що добиватися збільшення прибутку можна, збільшуючи величину маржинального доходу як загального, так і з розрахунку на одиницю продукції.

Визначення точки беззбитковості.

Поріг рентабельності (точка беззбитковості) – показник, що характеризує об'єм реалізації продукції, при якому виручка підприємства від продажу продукції рівна всім його сукупним витратам, тобто це той об'єм продажів, при якому підприємство не має ні прибутку, ні збитку.

Для обчислення точки беззбитковості використовують три методи: графічний, рівнянь і маржинального доходу. Точка беззбитковості визначається як в натуральних так і в грошових одиницях.

При графічному методі знаходження точки беззбиткової зводиться до побудови комплексного графіка "витрати – обсяг - прибуток", послідовність побудови якого полягає в наступному:

- наносять на графік лінію постійних витрат, для чого проводять пряму, паралельну осі абсцис з точки, рівної постійним витратам;

- вибирають відповідний обсяг виробництва (реалізації) продукції і визначається для нього розмір змінних витрат, на підставі якого будують лінію змінних витрат підприємства, яка виходить з точки перетину лінії постійних витрат з лінією ординат і утворює графік сумарних витрат підприємства;

- беруть той же обсяг продаж і на підставі ціни продукції визначають відповідну виручку від реалізації, на підставі якої здійснюють креслення лінії виручки.

- точка беззбиткової утворюється від перетину лінії виручки і лінії сумарних витрат (рис. 9.1).

Рис. 9.1 Графік аналізу поведінки витрат, прибутку і обсягу продажу

Виручка, відповідна точці беззбиткової, називається пороговою виручкою.

Метод рівнянь. Для визначення точки беззбиткової (порогу рентабельності) в міжнародній практиці також використовують метод рівнянь, заснований на обчисленні прибутку підприємства за формулою:

Виручка – Змінні витрати – Постійні витрати = Прибуток

Деталізуючи порядок розрахунку показників формули, її можна подати в наступному вигляді:

(Ціна за одиницю × Кількість одиниць) – (Змінні витрати на одиницю х × Кількість одиниць) – Постійні витрати = Прибуток

Таким чином, враховуючи, що прибуток в точці беззбитковості дорівнює нулю, то

Виручка (точка беззбитковості) = Змінні витрати + Постійні витрати

Метод маржинального доходу – це модифікація попереднього методу, що ґрунтується на використанні наступних формул:

Т

=

очка беззбиткової Постійні витрати

у натуральних одиницях Ціна – Змінні витрати

за одиницю на одиницю

тобто:

Т

=

очка беззбиткової Постійні витрати

у натуральних одиницях Маржинальний дохід на одиницю

Точка беззбиткової Точка беззбиткової Ціна за

у грошовому вираженні = у натуральних одиницях × одиницю

Використовуючи Коефіцієнт маржинального доходу точка беззбиткової в грошовому вираженні розраховуватиметься з використанням формули:

Точка беззбиткової Постійні витрати

у грошовому =

вираженні Коефіцієнт маржинального доходу

Визначення маржинального запасу міцності (МЗМ).

Маржинальний запас міцності (маржа безпеки) – це відхилення фактичної виручки від продажу продукції від порогової виручки (порогу рентабельності).

МЗМ = Фактична виручка – Порогова виручка

або у %:

МЗП =

Чим вище маржинальный запас міцності, тим краще для підприємства.

Визначення виробничого левериджа.

Виробничий леверидж – це механізм управління прибутком підприємства залежно від зміни об'єму реалізації продукції. Він показує у скільки разів змінюється прибуток при зміні виручки.

З його допомогою можна прогнозувати зміну прибутку підприємства залежно від зміни об'єму продажів, а також визначити точку беззбиткової діяльності.

Чим нижче питома вага постійних витрат в загальній сумі витрат підприємства, тим більшою мірою змінюється величина прибутку по відношенню до темпів зміни виручки підприємства.

Збільшення (зменшення) прибутку в порівнянні з доходом виражається за допомогою ступеня операційного важеля (ефекта, фактора), який розраховують за формулою:

Ступінь операційного важеля	=	Маржинальний дохід
		Прибуток

або

Ступінь операційного важеля	=	Пост. витрати + Прибуток	=	1 +	Пост. витрати
		Прибуток			Прибуток

Знайдене за допомогою наведених формул значення ступеня операційного важеля надалі використовується для прогнозування відсотка зміни прибутку при певному відсотку зміни обсягу продажу (доходу). Для цього використовують формулу

Відсоток зміни прибутку

=

Відсоток зміни доходу

×

Ступінь операційного важеля

Наприклад, ефект виробничого леверіджа, рівний 2,78, означає, що при зниженні виручки підприємства на 1% прибуток скоротиться на 2,78%.

Величина виробничого леверіджа може змінюватися під впливом: ціни і об'єму продажів; змінних і постійних витрат; комбінації будь-яких перерахованих чинників. При цьому операційний леверідж більше у підприємств, які мають вищу питому вагу постійних витрат. Як результат і більший коефіцієнт маржинального доходу.

Слід зазначити, що для вітчизняних підприємства CVP-аналіз ще не є офіційно рекомендованим, у зв'язку з чим він поки використовується в основному для прогнозних розрахунків значень ціни, прибутку, виручки від продажів.