1.2 Основні дидактичні принципи педагогічної технології

Головна спрямованість педагогічної технології в училищах – це формування і розвиток особистості кожного учня. Основною ланкою в цьому процесі є розуміння моделі розвитку особистості: інтелект, воля, почуття, мораль, поведінка, в якій чітко виділяється структурна організація та елементи системи навчально-виховної роботи. Це дозволяє конструктивно визначити напрямки і темпи розвитку особистості, а також розробити ефективні методики педагогічного впливу.

В основі сучасної педагогічної технології лежить теза про те, що розвиток і становлення майбутнього фахівця повинні реалізуватися в процесі виконання таких завдань, як:

а) розвиток матеріально-технічної бази навчального закладу з урахуванням найважливіших досягнень науки та техніки на основі комп’ютеризації та вдосконалення інформаційної технології навчання;

б) створення у навчальному закладі психологічної атмосфери, здатної сприяти співтворчості за схемою викладач – учень – виробництво, співробітництву та розвитку навчально-пізнавальної активності учнів;

в) забезпечення в навчальному закладі педагогічної технології як спільного руху викладачів і учнів по шляху вдосконалення професійного становлення особистості на основі певних принципах навчання.

Принцип – наукове поняття, яке вказує на загально прийняті визначальні положення у підходах до організації навчально виховного процесу нинішнього навчального закладу, що базуються на певних закономірностях педагогічної науки та розвитку особистості.

Окремі принципи педагогічної технології:

1. Демократизації училищного навчання – це мета і засіб перебудови діяльності училища, розвиток педагогіки співробітництва та творчої діяльності, перебудова взаємовідносин викладачів, учнів, адміністрації.

2. Системність училищного навчання передбачає діяльність усіх структурних підрозділів училища в їх єдності та взаємодії, які забезпечують оптимальний розвиток та формування високоякісного спеціаліста.

3. Гуманізація освіти забезпечує орієнтацію вищого закладу на повноцінність сучасного якісного навчання із вивченням явищ світової культури, пропагування ідеї людяності, добра, справедливості, честь у навчально-пізнавальній та виховній діяльності.

4. Індивідуалізація навчально-виховного процесу у училищі передбачає всебічне стимулювання здібностей кожного учня, розвиток кожної особистості з урахуванням її інтересів, мотивів,відмінностей в інтелектуальній,емоційно-вольовій, дієво-практичній сферах.

5. Оптимізація навчально-виховної роботи у училищі передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, вироблення умінь і навичок, опанування різними способами творчої діяльності, що є можливими для даної особистості в реальних умовах професійної праці.

Згідно з основними принципами педагогічної технології училища передбачається створити такі організаційно-педагогічні умови:

а) надати училищному процесу навчання особливостей, які максимально моделюють майбутню професійну діяльність спеціаліста;

б) залучити учнів до різноманітних форм і видів пізнавальної діяльності, що активізує самостійність, ініціативу, винахідливість, тобто створює базу для розвитку творчих здібностей;

в) цілеспрямовано виявляти й розвивати творчу індивідуальність майбутнього фахівця.

Педагогічні технології використовують також загальновідомі дидактичні принципи. Але педагогічні технології мають і свої, притаманні саме їм принципи. Такими є:

1. Цілісність, тобто єдність навчання, виховання та розвитку, з одного, боку, і системність, з іншого. При цьому системність розуміється як в плані подачі самої навчальної дисципліни, так і в широкому сенсі, в плані цілісної системи освіти з усіма її частинами.

2. Фундаментальність, тобто сутнісний підхід, заснований на навчанні великими блоками, базового, основного змісту, навчальної дисципліни. Фундаменталізацію навчання звичайно розуміють, як навчання природничо-математичних дисциплін. Не заперечуючи цю поширену думка, можна сказати, що це поняття містить в собі значно ширший зміст. А саме: кожна дисципліна містить в собі базову сутнісну інформацію, на основі якої можна розширювати знання в даній області, постійно поповнювати їх самостійно, тобто у кожній дисципліні є ті знання, які утворюють її фундамент. Крім того, сутнісний підхід у навчанні слід розглядати не тільки в плані однієї навчальної дисципліни, але обов'язково в плані міжпредметних зв'язків з націленістю на завдання підготовки військового фахівця по конкретному професійного профілю. Сутнісний підхід нерозривно пов'язаний з навчанням великими блоками, які знижують навантаження на пам'ять і розширюють межі мислення.

Таким чином, сутнісний підхід є основою фундаменталізаціі. Він припускає синергетичний підхід на основі синтезу природничих, гуманітарних і технічних наук.

3. Культурність. Цей принцип означає, що навчати слід відповідно до сучасного рівня розвитку культури. У наші дні для навчання далеко не достатньо лектора, що виступає перед аудиторією. Не можна не враховувати сучасних можливостей навчання: комп'ютери, засоби мультимедіа та в цілому рівень культури, в тому числі й економічної.

4. Гуманітаризація і гуманізація навчання. Ці терміни мають в своїй основі спільний корінь, але кожен з них несе в собі кілька специфічних смислових навантажень.

5. Безперервність освіти, тобто підготовка випускників до необхідності удосконалювати свої професійні якості протягом усього життя. Навчити на все життя не можна, тому інформація змінюється і постійно доповнюється. Отже, цей принцип передбачає, що викладач у своїй технології приділить достатньо уваги самостійній роботі учнів, будуючи свою технологію з урахуванням дидактичного принципу переходу від навчання до самонавчання.

7. Діяльнісний підхід передбачає таку технологію навчання, яка будується на дидактичному принципі зв'язку теорії з практикою. Знання набуваються тільки в процесі діяльності, тому важливо організувати діяльність курсантів так, щоб вони змогли застосовувати отримані знання. Незатребувані знання, як відомо, забуваються.

Такі основні принципи педагогічних технологій, тобто вихідні положення, реалізація яких веде педагогічний склад військового вузу до оволодіння педагогічною майстерністю, а випускників - своєї військово-професійною діяльністю.

1.3 Характеристика та основні компоненти педагогічної технології

Педагогічна технологія в загально педагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Окремо предметна педагогічна технологія - сукупність методів і засобів для реалізації визначеного змісту навчання в межах одного предмета (методика викладання предмета). Локальна ж технологія являє собою вирішення окремих дидактичних і виховних завдань. Персонал-технологія присутня в досвіді педагогів-новаторів.

Г.К. Селевко визначає таку структуру педагогічної технології:

а) концептуальна основа;

б) змістова частина навчання: мета навчання - загальна і конкретна; зміст

навчального матеріалу;

в) процесуальна частина - технологічний процес: організація навчального

процесу; методи і форми навчальної діяльності учнів; методи і форми

роботи вчителя; діяльність учителя з керування процесом засвоєння

матеріалу; діагностика навчального процес.

Загалом планування навчальної теми або навчального курсу починається з визначення програми дій, спрямованих на підвищення ефективності процесу навчання. Програма повинна здійснюватися в такій послідовності:

а) визначення конкретних навчальних тем та мети навчання;

б) характеристика особливостей певної групи учнів;

в) визначення бажаних результатів (обсяг знань, навичок, умінь);

г) розробка та опис змісту конкретних навчальних тем або курсів, які

відповідають меті навчання;

ґ) попереднє тестування учнів для визначення їх загальної

підготовленості до навчання та рівня знань з конкретної навчальної

теми;

д) обґрунтування та вибір методів і засобів навчання з конкретної теми;

е) координація діяльності, пов’язана з комплектацією штату

навчального персоналу, складанням розкладу занять, визначенням

необхідного бюджету витрат;

є) оцінювання знань учнів та внесення згідно з їх результатами

коректив у навчальний процес.

Отже, інтерес до педагогічної технології викликано різними причинами. Вважають педагогічну технологію засобом вирішення більшості педагогічних проблем. На наш погляд, було б правомірно сьогодні порушити питання про педагогічну чистоту, моральну безпеку, валеологічну обґрунтованість і духовну екологічність існуючих і розроблюваних педагогічних технологій. Взявши їх за генеральну ідею, в їхню основу повинно бути покладено принципи гуманістичного світогляду, що передбачають формування таких якостей особистості, як усвідомлення єдності природи і людини, відмова від авторитарного стилю мислення, терпимість, схильність до компромісу, шанобливе ставлення до чужої думки, інших культур, цінностей та віри.

РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЇХ СУТНІСТЬ ТА

ЗАВДАННЯ