3. Статистика трудових ресурсів та ефективності їх використання

Тема 1. Статистика руху робочої сили

У державній статистичній звітності з питань праці передбачено розподіл працівників на персонал:

• зайнятий основною діяльністю;

• зайнятий неосновною діяльністю.

На промислових підприємствах персонал розподіляється на дві групи :

• промислово-виробничий персонал (персонал основної діяльності);

• персонал непромислових організацій, що знаходяться на балансі промислового підприємства (персонал неосновної діяльності).

У сільськогосподарських підприємствах персонал ділиться :

• персонал, зайнятий у сільськогосподарському виробництві (персонал основної діяльності);

• персонал, зайнятий у підсобних промислових підприємствах;

• персонал, зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах.

До складу персоналу основної діяльності належать працівники зайняті: в рос­линництві (рільництві, овочівництві, садівництві, на закладені садів і виро­щу­ва­нні багаторічних насаджень, докорінному поліпшенню лугів та інше); в тва­рин­­ництві (скотарстві, свинарстві, вівчарстві, птахівництві, рибництві, зві­рівни­цтві, кролівництві, бджільництві та інших галузях тваринництва), в поточному ре­монті будівель та споруд виробничого сільськогосподарського призначення (сховищ, ферм, складів та інше); на транспорті, що переважно обслуговує сільськогосподарське виробництво.

До персоналу, зайнятого в підсобних виробництвах, належать працівники промислових підприємств, виробництв і ремонтних майстерень (млини, круподерні, виробничі і консервні заводи, підприємство по виробництву масла, сиру, молочної продукції, скотобійні майданчики, лісопильні, столярно-теслярські і деревообробні майстерні, цегельні заводи, електростанції по ремонту тракторів, а також працівники транспорту, що обслуговують підсобні промислові підприємства, виробництва і ремонтні майстерні).

До персоналу, зайнятому в обслуговуючих та інших господарствах належать працівники зайняті в житлово-комунальному господарстві, торгівлі, охороні здоров’я, установах культури (тільки тих підрозділів, що перебувають на балансі підприємства).

У підприємствах важливу роль відіграє стабільність кадрів. Вона дає можливість працівникам підприємства більш глибоко вникати в технологію виробництва та підвищувати свою кваліфікацію. Це призводить до збільшення урожайності сільськогосподарських культур, зростання продуктивності тварин, скорочення витрат на виробництво продукції.

Плинність кадрів створює певні труднощі у термінах виконання робіт, знижує заінтересованість працівників у кінцевих результатах своєї праці.

Завдання 1.

Визначити показники руху робочої сили на підставі даних таблиці 3.1 .

Мета завдання: на основі статистичної інформації про зміни в складі робочої сили засвоїти методику розрахунку показників руху трудових ресурсів.

Методика виконання завдання:

Рух робочої сили являє собою процес поновлення, вивільнення та переміщення спискової чисельності працівників. Рух робочої сили характеризується показниками обороту по прийому та звільненню, а її стабільність – коефіцієнтом постійності кадрів.

Коефіцієнт обороту по прийому (К_пр) характеризує джерела комплектування робочої сили:

Коефіцієнт обороту по звільненню ( К_зв ):

Коефіцієнт плинності робочої сили ( К_пл ):

Стабільність характеризується коефіцієнтом постійності кадрів (К_с):

Т_пр – чисельність працівників прийнятих на роботу;

Т_зв – чисельність працівників звільнених з роботи;

Т_зм, Т_зб – чисельність працівників звільнених з роботи відповідно за ініціативою адміністрації підприємства та власним бажанням;

Т_сп – чисельність працівників, які рахувались у списка підприємства протягом усого року;

Т_о – чисельність працівників на початок періоду;

– середньоспискова чисельність працівників;

Дані показники використовуються для характеристики руху персоналу основної діяльності, зайнятого неосновною діяльністю та по підприємству в цілому.

Таблиця 3.1