2. Сучасна енергетика в екосистемі

Енергетична проблема набуває особливої гостро­ти — щорічне споживання енергоресурсів перевищує 10 млрд т умовного палива. Енергетичний баланс світу на 60 % складається з нафти й газу, запаси яких швид­ко вичерпуються. Необхідний перехід на ядерну енер­гетику, використання природних явищ — вітру, сонця, припливів і відпливів, упровадження енергозбережних технологій.

Розвиток ядерної енергетики — це найбільш ефек­тивний засіб зниження викидів С0₂.

2. Техногенні проблеми в суспільстві

За катастрофами штучного походження міцно закріпився термін «техногенні катастрофи» — тобто катастрофи, спричинені виробничою діяльністю. Техногенні катастрофи з’явилися відразу після того, як людина стала винаходити нові технології. Подібні події — не­минуча сплата за технологічний прогрес. Наслідками техногенних катастроф є масова загибель людей або еколо­гічна катастрофа.

Основні види техногенних катастроф (див.мал.2):

• Екологічні катастрофи.

Причини: зневажання заходами безпеки, недбалість персона­жу підприємств, політичні й адміністративні амбіції, жадібність, бездумне прагнення до економії засобів і дезінформації або повного утаювання відомостей про катастрофу.

• Авіакатастрофи.

Причини: помилки й прорахунки людей, зневажання захода­ми безпеки, недбалість персоналу, несприятливі погодні умови.

• Вибухи.

Причини: помилки й прорахунки людей, присутність отруй­них і горючих газів, надлишок вибухонебезпечного пилу, зберігання старих боєприпасів, перевантаження судна, терористичні акти.

• Залізничні катастрофи.

Причини: помилки й прорахунки людей, несправні й перенавантажені потяги.

• Катастрофи на воді.

Причини: помилки й прорахунки людей, вибух, пожежа.

• Ядерні аварії.

Причини: помилки й прорахунки людей, відмови в роботі об­ладнання, вибух, пожежа.

• Чи можна запобігти техногенним катастрофам і міні­мізувати їхні наслідки?

Є кілька фак­торів, які дозволяють віддалити подібні події й мінімізувати їхні наслідки:

• насамперед це високий освітній рівень населення і його ак­тивна громадянська позиція. Чим відповідальніше і професіо­нальніше жителі тієї або іншої країни ставляться до своїх робочих обов’язків і чим пильніше їх контролює суспільство, тим нижча ймовірність техногенної катастрофи;

• величезну роль відіграє підготовленість приватних компаній

і державних структур до дій за екстремальних умов.

Це цікаво

1. Дані 00Н свідчать, що техногенні катастрофи посідають трете місце серед усіх видів стихійних лих за числом загиблих. На першому місці — гідрометеорологічні катастрофи (повені й цунамі), на другому — геологічні (землетруси).

2. «Найдорожчою» техногенною катастрофою в історії людства за приблизними підрахунками - аварія на Чорнобильській АЕС. У цілому, тільки на часткову ліквідацію її наслідків витрачено близько двохсот мільярдів доларів США.

2. Види виробництв та їх вплив на екосистему

До екологічних проблем людства належить забруд­нення водних ресурсів.

Основні джерела забруднення:

• промислові, сільськогосподарські, комунальні, поверхневі стоки, нафта і нафтопродукти, атмосферні опади;

• комунальні об’єкти, внутрішні і зовнішні каналізаційні споруди й мережі, комбінати побутового обслуговування, бази і склади паливно-мастильних матеріалів (ПММ), пункти заправки Г1ММ, ремонтно- поновлювальні заводи та майстерні, підсобні господар­ства, будівельні майданчики, пристрої та прилади, які містять токсичні та радіоактивні речовини, місця збору побутового сміття тощо;

• випадання атмосферних опадів, унаслідок яких утворюються талі, стічні води.

Види забруднення:

• фізичне (механічне);

• хімічне;

• теплове;

• біологічне;

• радіоактивне.

Глобальні наслідки забруднення:

1. суттєве підвищення температури води;

2. зниження якості води;

3. непридатність води для пиття, купання, а інколи і для технічних потреб;

4. можливість виникнення різних інфекційних за­хворювань;

5. загибель зоо- та фітопланктону (вплив на стан атмосфери; скорочення біоресурсів);

6. ураження риб хворобами й паразитами;

7. порушення умов нересту риб.

8. загибель навколишнього середовища великої кількості живих організмів;

загибель великої кількості популяцій.