44

Вступ

Актуальність теми. Зміни, які відбуваються в останні роки у зв’язку з інформатизацією усіх сфер життя, призводять до поступового перетворення українського суспільства на інформаційне. У результаті головними чинниками еконо­мічного зростання держави визнається не лише високий рівень розвитку науки і технологій, а й цілеспрямований розвиток інформаційних відносин у всіх сферах життя. Доцільно зауважити, що діяльність Міністерства доходів і зборів України безпосередньо пов’язана з отриманням та використанням інформації, яка має принципове значення для функціонування даного органу. Організація роботи з інформацією в діяльності органів Міндоходів України сьогодні набуває особливої актуальності через проведення рефор­ми податкових органів.

Організація роботи з інформацією в діяльності органів Державної податкової служби України сьогодні набуває особливої актуальності через проведення рефор­ми податкових органів.

Незважаючи на те, що сьогодні вже прийнято ряд норматив­но-правових актів, що закріплюють основні напрями використання та управління інформаційними ресурсами, ще не вироблено єдиного комплексного підходу до організації інформаційно-аналітичного забезпечення управління Міндоходами України. Відсутнє єдине розуміння функцій, завдань та принципів інформаційно-аналітичного забезпечення управління ними.

Щоби зрозуміти роботу інформаційної системи, необхідно вивчити сутність проблеми, що вирішуються з її допомогою, а також встановити, в які організаційні процеси вона входить. Інформаційне забезпечення має великий вплив на усі процеси, а тому на сучасному етапі розвитку національної економіки воно може підвищувати ефективність функціонування, зокрема, податкової системи.

Функції автоматизованої інформаційної системи модернізуються та вдосконалюються з часом. Основним завданням цієї системи є розширення кола розглядуваних питань, підвищення аналітичності, обгрунтованості та своєчасності рішень, що приймаються, зменшення трудомісткості і раціоналізація управлінської діяльності податкових органів шляхом використання економіко-математичних методів та моделей, обчислювальної техніки і засобів зв’язку, впорядкування інформаційних потоків.

На сучасному етапі розвитку економіки успіх діяльності Міністерства доходів і зборів багато в чому залежить від ефективності функціонування автоматизованої інформаційної системи.

Таким чином пріоритетним завданням Міністерства доходів і зборів є інформатизація податкових органів, широке використання інформаційних технологій та розбудова інформаційної системи. Структура автоматизованої інформаційної системи, як і структура самих податкових органів, є багаторівневою та багатофункціональною.

Питанню, що досліджується, присвячені окремі публікації, монографії, матеріали науково-практичних конференцій. Основні результати дослідження ґрунтуються на практиці роботи органів податкової служби та наукових розробках вітчизняних вчених: І.В. Арістової, О.М. Бандурки, К.І. Бєлякова, О.А. Гаврилова, М.В. Гуцалюка, Н.І. Жукова, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, О.В. Копана, М.П. Кучерявенка, Н.Р. Нижник, А.М. Новицького, В.Я. Мацюка, О.В. Олійника, В.П. Пєткова, В.М. Поповича, Н А. Савінової, Л.А. Савченко, Д.Я. Семир’янова, О.В. Сирового, Т.В. Субіної, В.В. Цвєткова, В.С. Цимбалюка, В.О. Шамрая, М.Я. Швеця, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи та ін.

Однак у цілому дослідження названої проблематики не досить повне і всебічне. Водночас в опублікованих працях фахівців містяться досить цікаві й оригінальні ідеї і пропозиції, що не залишилися поза увагою автора даного дослідження.

Актуальність роботи обумовлюється також і тією обставиною, що сьогодні здійснюються заходи реформування податкової системи України, а також модернізація податкової служби та перехід від фіскального органу до сервісної служби.

Мета i завдання курсової роботи. Метою курсової є вирішення наукового завдання щодо формування адміністративно-правових засад, визначення основних проблем та розроблення на основі комплексного аналізу теоретичних положень, чинного законодавства України та практики його застосування пропозицій щодо удосконалення управління інформаційними ресурсами Міністерства доходів і зборів України.

Для досягнення окресленої мети було визначено такі основні завдання:

1. розкрити структуру та концепцію функціонування автоматизованих інформаційних систем;

2. здійснити комплексний аналіз видів автоматизованих інформаційних систем;

3. запропонувати нове бачення організаційної структури суб’єктів управління інформаційними ресурсами органів ДПС України;

4. з’ясувати основні завлання автоматизованих інформаційних систем в діяльності податкової міліції;

5. з’ясувати впровадження в діяльність податкової міліції програми «Податковий блок»;

6. визначити напрями використання АІС іншими правоохоронними та контролюючими органами;

7. розробити пропозиції щодо удосконалення автоматизованих інформаційних систем в діяльності оперативних підрозділів податкової міліції.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі функціонування інформаційних ресурсів органів ДПС України.

Предметом дослідження є правові засади управління інформаційними ресурсами органів Державної податкової служби України та інших правоохоронних органів.

Методи дослідження. Методи дослідження використовувалися з урахуван­ням особливостей теми дослідження, поставленої мети й завдань, об’єкта та предмета дослідження. В основу методології дослідження покладені загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Діалектико-матеріалістичний метод дозволив розробити понятійний апарат, виявити особливості досліджуваних явищ, їх зв’язок між собою. За допомогою системно-структурного методу в роботі було окреслено коло досліджуваних проб­лем, узагальнено емпіричні дані та розроблено відповідні пропозиції. Формально-логічний метод дозволив сформулювати поняття, необхідні для комплексного розкриття проблем, визначених предметом роботи. Крім того, використання цього методи дозволило правильно аналізувати зміст правових норм, які стосуються управління інформаційними ресурсами.

Розділ 1

Автоматизовані інформаційні системи як інструмент діяльності податкової міліції

1.1 Структура та концепція функціонування автоматизованої інформаційної системи.

Україна сьогодні знаходиться на етапі формування податкової системи, основна задача якої — створити умови для розвитку підприємництва і на цій основі забезпечити найповніше задоволення державних і соціальних потреб населення. Основна передумова створення такої системи: відносини між державою і підприємцем повинні бути паритетними і взаємовигідними, регулюватися тільки через збалансовану систему оподаткування. Для реформування існуючої податкової системи однією з найважливіших складових є інформатизація, впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях ієрархічної структури податкових органів[4, с. 93].

Відповідно до Національної програми інформатизації та Концепції інформатизації податкових органів створюється та вдосконалюється інформаційно-аналітична система контролюючих органів. За своєю суттю інформаційно-аналітична система (ІАС) — це сукупність інформаційних служб, програмних комплексів і баз даних для забезпечення процесів адміністрування податків. При вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї проблеми, слід дотримуватися принципів сумісності об’єктів інформатизації податкових органів та інших органів державного управління.

Інформаційна технологія – методи оброблення інформації та організаційно – управлінські концепції її формування і споживання, а також сукупність усіх видів інформаційної техніки; єдність процедур щодо збирання, накопичення, зберігання, оброблення та передачі даних із застосуванням вибраного комплексу технічних засобів[5, с. 30].

Автоматизована інформаційна система – система, що реалізує інформаційну технологію у сфері управління за спільної роботи управлінського персоналу і комплексу технічних засобів.

Вона призначена для автоматизованого збирання, реєстрації, збереження, пошуку, оброблення та видачі інформації за запитами користувачів (управлінського персоналу). Це відбувається на основі використання економіко – математичних методів, моделей, ЕОМ і засобів комунікації. АІС реалізує принципово нову платформу управління, що ґрунтується на інтеграції управлінської інформації за допомогою механізму загального інформаційного зв’язку даних, які включають в оброблення з метою здобуття інформації для управління.

АІС має забезпечувати:

1. Постійне спостереження за поточним станом об’єкта управління та його характеристик;

2. Адаптації, тобто пристосування до прийнятої практики бізнесу та модифікації, якщо така практика змінюється;

3. Підтримку професійної діяльності управлінських працівників;

4. Взаємодію з управлінським персоналом;

5. Здійснення збирання та аналізу даних для управління й автоматичного виконання програмних засобів при настанні заданого часу з формуванням необхідної звітності;

6. Реалізацію системи підказок і рекомендацій для користувачів;

7. Ефективне збереження даних у БД і можливість доступу до них будь-якого кінцевого користувача зі свого робочого місця;

8. Взаємодію користувачів між собою на основі безперервної технології.

АІС дає змогу підвищити якість управління завдяки оптимальному розподілу праці між людиною та ЕОМ на всіх стадіях управління. Вся сукупність операцій оброблення інформації, що включає збирання, введення, запис, реєстрацію, перетворення, зчитування, збереження, знищення, коригування, обмін по каналах зв’язку, в АІС здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів.

Поряд із застосуванням технічних та програмних засобів створюється інформаційне забезпечення АІС, що передбачає організацію її інформаційної бази, регламентацію інформаційних зв’язків, визначення складу і змісту всієї системи інформаційного відображення. При цьому визначальним є принцип орієнтації розробленого технічного, програмного, інформаційного забезпечення на потреби конкретних користувачів – управлінський персонал, який є учасником управлінського процесу.

Автоматизована ІС здійснює інформаційне обслуговування покладене на управлінський персонал організаційних, контрольних, аналітичних, інформаційних функцій. Одержана після автоматизованого оброблення управлінська інформація завжди має цільове призначення і містить керуючі команди (директиви) або відомості про стан керованої системи і зовнішнього середовища.

На будь-якому підприємстві, в організації циркулюють величезні інформаційні потоки. Однак не всю інформацію можна обробити за допомогою комп’ютера. Причиною цього є складність структуризації інформації та формалізації процесів її оброблення. Тому в системі управління циркулює також інформація, яку неможна формалізувати й оброблення якої поки що залишається справою людини[7, с. 71].

Процес управління характеризується ієрархією рівнів управління і багатофункціональністю.

Відповідно до ієрархії в управлінні виділяють вищий, середній й оперативний рівні. Вищий рівень (вище управління) приймає стратегічні рішення: визначає цілі управління, зовнішню політику, обсяги матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, розробляє довгострокові плани і стратегію їх виконання. АІС для вищого рівня управління має дати інформацію стосовно аналізу ринку, конкуренції, кон’юнктури, а також інформацію для пошуку альтернативних стратегій розвитку підприємства на випадок виявлення загрозливих тенденцій у сфері його інтересів.

На середньому рівні приймаються тактичні рішення, пов’язані зі складанням тактичних планів, контролем за їх виконанням, спостереженням за обсягами всіх ресурсів, розробленням управлінських рішень для виведення підприємства на необхідний рівень, передбачений планами. Для середнього рівня управління АІС має розв’язувати задачі з розрахунку планових показників, контролю за їх виконанням.

На оперативному рівні приймаються оперативні рішення, пов’язані з реалізацією планів. Основне завдання оперативного управління полягає в узгодженні всіх елементів виробничого процесу в часі та просторі з необхідним ступенем деталізації. На цьому рівні формуються дані про хід виконання планів і складаються звіти. Відповідно АІС має обробляти фактичні дані в реальному масштабі часу в міру їх виникнення.

На кожному з рівнів виконуються роботи, що в комплексі забезпечують управління. Ці роботи називають функціями.

Саме функції трансформуються в АІС у комп’ютерні програми. А метою розв’язання задач управління в АІС є автоматизація цих функцій.

Залежно від цілей виділяють такі типові функції: прогнозування, планування, обліку, контролю, аналізу, регулювання[10, с. 145].

Прогнозування – функція, за допомогою якої здійснюються формування й обґрунтування наукових передумов перспективи розвитку об’єкта управління, можливих змін його стану до певного моменту часу в майбутньому. Воно займає значне місце в діяльності вищого управління і служить інструментом для: розроблення економічної політики фірми; орієнтації в найбільш імовірній перспективі конкурентної боротьби; визначення можливостей збуту з обліком тенденцій на тому або іншому товарному ринку; розроблення інвестиційних планів; вибору оптимального рішення з можливих варіантів плану; оцінювання майбутніх тенденцій розвитку фірми. За допомогою АІС розв'язують комплекси задач із прогнозування різних ТЕПів (техніко – економічний показник) діяльності об'єкта управління. При розв'язуванні цих задач застосовують методи прогнозування, диференційовані за точністю та горизонтом прогнозування й орієнтовані на конкретний об'єкт.

Планування — функція, за допомогою якої в ідеальній формі реалізується мета управління. На вищому рівні управління планування орієнтовано на тривалий термін, на середньому — на більш короткий термін, при цьому план вищого рівня деталізується. Оперативне управління припускає саме детальне опрацювання плану середнього рівня за тимчасовими періодами, об'єктами планування і робочими місцями. Використання АІС є достатньо ефективним і на етапі вироблення оптимальних планів випуску продукції.

Облік — функція, спрямована на одержання інформації на оперативному та середньому рівнях. Здобуті результати передаються на вищий рівень. АІС має здійснювати збирання фактичних даних у міру виконання господарських операцій та обробляти ці дані з мінімально допустимою затримкою, щоб у виробництві не відбулися необоротні процеси.

Контроль — зіставлення фактичних показників із плановими і нормативними, визначення відхилень, що виходять за межі допустимих значень. Виконується на всіх трьох рівнях управління.

Аналіз — установлення причин відхилень, виявлення резервів, знаходження способів усунення неузгодженостей між фактичними показниками і запланованими. Виконується на середньому та вищому рівнях управління.

Регулювання — коригування ходу роботи об'єкта управління, прийняття рішень для виправлення ситуації, що утворилася, і виведення об'єкта управління на заплановані показники. Виконується на середньому та вищому рівнях управління. Сучасні АІС здатні обробляти інформацію за всіма функціями управління і передавати її на всі рівні управління. Для обміну інформацією між рівнями управління застосовуються засоби комунікації та мережні технології.

Особливо ефективно в АІС реалізуються функції контролю, аналізу і регулювання, тому що всю вхідну інформацію для розв'язання цих функціональних задач підготовлено під час розв'язування задач планування й обліку і знаходиться вона в БД. Для аналізу та регулювання в АІС використовуються бази моделей, які містять фонд моделей з оцінювання економічних та виробничих ситуацій. Для пошуку шляхів виходу із ситуації, що утворилася, призначені EC. Для розв'язання слабоформалізованих задач управління, які виникають внаслідок високого рівня різного роду невизначеностей ринкового середовища, в АІС застосовуються системи підтримки прийняття рішень (СППР).

Характерною ознакою ІАС податкової служби є постійне вдосконалення інформаційних технологій, розроблення та впровадження прогресивних засобів організації БД, створення комунікаційних мереж, що забезпечує поліпшення інформаційного обліку як всередині податкової служби, так і з інформаційними системами відповідних державних служб і місцевих адміністрацій. Тому одним з основних напрямів реформування податкової системи України є подальший розвиток інформатизації органів податкової служби.

Фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого середовища, яке, з одного боку, має включати й об’єднувати в рамках всієї податкової служби України інформаційне, телекомунікаційне, комп’ютерне, програмне забезпечення, інформаційні технології, мережі ЕОМ, бази даних і сховища даних, інші засоби інформатизації, а з іншого — забезпечувати можливість створення і використання ефективного системно-аналітичного апарату, що дасть змогу на якісно новому рівні інформаційного обслуговування проводити як повсякденну оперативну роботу, так і системний аналіз стану та перспектив діяльності податкової служби в цілому, приймати науково обґрунтовані рішення щодо реалізації податкової політики України.