Правилами самонавіювання

1. попередньо можна виділити кілька “критичних” ситуацій, для розв’язання яких насамперед потрібна здатність до самонавіювання (екзамени, захисту дипломних робіт; публічні виступи, конфліктні ситуації на роботі чи в сім’ї, безсоння і т.п.);

2. для оперативного користування формулою бажано мати її короткий текст

3. самонавіювання повинно бути конструктивним, позитивним, життєстверджувальним (не можна навіювати негативне);

4. формула має бути чітка, лаконічна; послідовність словесних формул така: хочу – можу – буду – є (“Я хочу бути спокійним, і впевненим, я можу..., буду..., я спокійний і впевнений);

5. самонавіювання передбачає багаторазове повторення формул

6. промовляти формули слід у стані зосередженості, сконцентрованості;

7. в залежності від особливостей конкретної особистості та способу життя, щоденні вправи такого виду можуть продовжуватися від к-кох тижнів до кількох місяців;

8. важливо також безсумнівно, беззастережно вірити у “магічні властивості” слів, які проголошуються.

4. Розрядка в діяльності. Уміння керувати емоціями не виключає їхньої негативної дії. На ґрунті постійних негативних реакцій розвиваються різноманітні захворювання. Для їх нейтралізації потрібні не просто гальмування, уникнення ситуацій, що викликають негативні стани, а й розрядка негативних емоцій за допомогою приємної діяльності, якою може бути слухання музики, заняття спортом, спілкування з природою, читання книг тощо.

Музикотерапія – це засіб керування психічним станом людини за допомогою музики.³⁷ Так, ритмічна музика, як правило, піднімає настрій, працездатність людини. Мінорна, лірична мелодія сприяє розслабленню, викликає стан спокою. Музикотерапія використовується для лікування і створення доброго настрою здавна. Вона передбачає наявність хорошої фонотеки, вміння грати на музичних інструментах. Причому важливий не рівень музичних здібностей, а ступінь задоволення, яке отримує людина від цих занять.

Розумне заняття спортом приносить так звану “м’язову радість”. Виконання фізичних вправ, прогулянки, ігри на свіжому повітрі допомагають відчути фізичну й естетичну насолоду, акумулюють бадьорий настрій, хороше робоче самопочуття.

Бібліотерапія – це вплив на психіку людини завдяки читанню книг. Вона допомагає заспокоїтися, налаштуватися на філософські роздуми або ж, навпаки, збудити потребу активно діяти. Читаючи, людина непомітно для себе захоплюється світом, який створив письменник, стає ніби співучасником подій, радіє, думає і переживає разом з героями твору, забуваючи про власні проблеми.

Працетерапія – засіб керування психічним станом людини за допомогою включення в активну трудову діяльність.

Танцювальна терапія – засіб керування психічним станом людини за допомогою танцю.

Відеотерапія – засіб керування психічним станом людини завдяки перегляду фільмів.

Усі ці способи впливу пов’язані з включенням у ту діяльність, яка приносить задоволення.

Імітаційна гра – це активний метод самоуправління психічним станом, який полягає у програванні суб’єктом ролі такої людини, якою б йому хотілося бути. Наприклад, вчитель, який мав неприємну розмову з директором, може уявити себе в ролі зав. відділом освіти, який вказує директору школи на певні недоліки в роботі.

Гумор теж здатний справляти позитивний вплив на емоційну сферу людини. Педагог у складній ситуації може безболісно відновити робочу атмосферу дотепним зауваженням, вимогою, висловленою в жартівливому тоні, гумор сприяє налагодженню ефективних взаємин учасників педагогічного процесу.

5. Емоційне налаштування на урок. Емоційне настроювання на творчу діяльність на уроці допомагає досягти найкращих результатів у праці, відчувати натхнення, отримувати задоволення від роботи.

У педагогічній літературі виділяють такі